Постанова

від 07.04.2008 по справі 2-21/7834-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Постанова

Іменем України

02

квітня 2008 року  

Справа

№ 2-21/7834-2007

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                  Прокопанич

Г.К.,

суддів                                                                      Котлярової

О.Л.,

Антонової І.В.,

за участю

представників сторін:

позивача:

ОСОБА_1,

паспорт  НОМЕР_1; ОСОБА_2, довіреність

б/н від 02.04.08 -  фізична особа -

підприємець  ОСОБА_1;

відповідача:

Сергієнко Ніни

Борисівни, довіреність б/н від 01.04.08 - 

товариство з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт";

розглянувши

апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" на рішення

господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від

18.12.2007-21.01.2008 у справі № 2-21/7834-2007,

за

позовом           фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

до          товариства з обмеженою відповідальністю

"ФеоСофт" (вул. 8 Березня, 3, м.Феодосія, 98100); (вул. Федько,87, м.

Феодосія, 98107)

про

розірвання договору та стягнення 202775,28 грн.; за зустрічним позовом про

визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя С.І. Чонгова) від

18.12.2007-21.01.2008 у справі № 2-21/7834-2007 частково  задоволено позов фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" про

розірвання договору та стягнення 202775,28 грн. Стягнуто з товариства з

обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" на користь фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1  73000,00 грн.

заборгованості з орендної плати, пеню  в

сумі 6,59 грн. З відповідача витребувано спірне майно. У стягненні 1769,74 грн.

неустойки відмовлено. У задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним

договору відмовлено.

Не

погодившись з постановленим судовим актом, відповідач - товариство з обмеженою

відповідальністю "ФеоСофт" подав апеляційну скаргу, в якій просить

рішення скасувати, у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічні вимоги

задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та

процесуального права.

Заперечення

на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Судове

засідання 19.03.2008 відкладено на 02.04.2008.

У

зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Ткаченка М.І. 02.04.2008

за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного

господарського суду О.А. Латиніна у складі судової колегії була проведена

заміна судді Ткаченка М.І. на суддю Котлярову О.Л.

За

клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши

справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу

України судова колегія встановила наступне.

У

травні 2007 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернуся до господарського

суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт",

просив розірвати з 10.05.2007 договір оренди обладнання, укладений між

сторонами 01.08.2006, стягнути заборгованість з орендної плати в розмірі

43000,00 грн., пеню в сумі 1,09 грн. та неустойку в сумі 6774,19 грн., а також

витребувати у відповідача орендоване майно, посилаючись на неналежне виконання

останнім зобов'язань за договором оренди.

Не

визнаючи позовні вимоги, товариство з обмеженою відповідальністю

"ФеоСофт" звернулось з зустрічними вимогами про визнання договору

оренди обладнання від 01.08.2006 недійсним та зобов'язання фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 повернути товариству з обмеженою відповідальністю

"ФеоСофт" 92000 грн., посилаючись на те, що при укладанні спірного

договору було порушено норми частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України.

Фізична

особа - підприємець ОСОБА_1, заперечуючи проти зустрічних вимог, вважає їх

безпідставними (а.с. 96-98, том 1).

Змінивши

позовні вимоги 02.11.2007, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 просив стягнути

з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 73000,00 грн., пеню в

сумі 6,59 грн. та неустойку в сумі 120967,74 грн., а також витребувати у

відповідача орендоване майно (а.с.16-21, том 2).

Оскаржене

рішення мотивоване посиланням на загальні підстави дійсності угод, а також

принципи виконання зобов'язань і відповідальність за їх порушення.

Вивчивши

матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи

апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків

суду обставинам справи, судова колегія 

вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення

скасуванню з наступних підстав.

Змінені

позивачем позовні вимоги стосуються застосування відповідальності за порушення

зобов'язання (а.с.16-21, том 2).

Однак,

зустрічний позов заявлено про визнання договору недійсним, з огляду на що

зазначені вимоги слід переглянути першочергово.

Відповідно

до статтей 215, 203 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину

є недодержання в момент вчинення правочину 

стороною (сторонами) вимог, а саме: зміст  правочину не може суперечити цьому Кодексу,

іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної

дієздатності; волевиявлення  учасника

правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має

вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позовні

вимоги про визнання договору недійсним заявлені односно з двох підстав, а саме:

-

порушення вимог статті 238 Цивільного кодексу України, відповідно до пункту 3

якої представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє,

у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно

є, за винятком комер ційного представництва, а також щодо інших осіб, встановле

них законом.

-

порушення норм статті 761 Цивільного кодексу України, згідно з пунктом 1

якої  право передання майна у найм має

власник речі або особа, якій належать майнові права.

З

матеріалів справи вбачається, що на час укладення спірного договору фізична

особа - підприємець ОСОБА_1 був директором 

товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт", що

сторонами не спростовується.

Представник

товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" при укладенні

договору діяла на підставі довіреності, виданої директором товариства з

обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" ОСОБА_1.

Орендодавцем

за договором оренди від 01.08.2006 є фізична особа - підприємець ОСОБА_1.

Отже,

фактично товариством з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" в особі

директора ОСОБА_1через представника ОСОБА_3 

укладено договір оренди з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

За

таких обставин судова колегія вважає, що оспорюваний правочин суперечить

вимогам пункту 3 статті 238 Цивільного кодексу України та, відповідно, до

пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 215 Цивільного

кодексу України є недійсним.

З

огляду на вищенаведене вбачається невідповідність висновків суду першої

інстанції обставинам справи, що є підставою для скасування прийнятого у справі

рішення.

Разом

з тим, вимога про визнання договору недійсним з підстав  порушення статті 761 Цивільного кодексу

України, є такою, що не підлягає розгляду у рамках дійсного спору, оскільки

заявлена понадмірно.

Крім

того, за наявності спору про власність на речі, передані за оспорюваним

договором оренди, як позивач, так і відповідач не позбавлені можливості

визнання та захисту права власності шляхом звернення з відповідним позовом.

Згідно

з частиною 2 пункту 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності

правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що

вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого по

вернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній

роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами,

які існують на момент відшкодування.

Однак,

оскільки оспорюваний правочин містить ознаки нікчемності, судова колегія вважає

за можливе зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути товариству

з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" 92000,00 грн., залишаючи за

відповідачем за зустрічним позовом право ініціювання застосування двосторонньої

реституції в окремому провадженні.

Правові

наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу

України.

Однак

частиною 1 пункту 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що

недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з

його недійсністю.

За

таких обставин у зв'язку з визнанням договору оренди від 01.08.2006 недійсним у

позові про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 73000,00 грн.,

пені в сумі 6,59 грн. та неустойки в сумі 120967,74 грн., а також витребування

у відповідача орендованого майна слід відмовити.

Керуючись

статтями 101, 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, 105 Господарського

процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

1.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"ФеоСофт"  задовольнити.

2.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від

18.12.2007-21.01.2008 у справі № 2-21/7834-2007 скасувати.

3. У

позові фізичної особи - підприємця ОСОБА_1до товариства з обмеженою

відповідальністю "ФеоСофт" про розірвання договору, стягнення

заборгованості з орендної плати в розмірі 73000,00 грн., пені в сумі 6,59 грн.,

неустойки в сумі 120967,74 грн. та витребування орендованого майна відмовити.

4.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю

"ФеоСофт"  про визнання

недійсним договору задовольнити.

Визнати

недійсним договір оренди обладнання від 01.08.2006, укладений між  фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

(АДРЕСА_1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт"

(вул. 8 Березня, 3, м.Феодосія, 98100; вул. Федько,87, м. Феодосія, 98107).

Зобов'язати

фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) повернути товариству з обмеженою

відповідальністю "ФеоСофт" (вул. 8 Березня, 3, м.Феодосія, 98100;

вул. Федько,87, м. Феодосія, 98107) 92000,00 грн.

5.

Стягнути з ОСОБА_1(АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в ПІБ м. Феодосія, МФО 324388, ІНН

НОМЕР_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт"

(вул. 8 Березня, 3, м.Феодосія, 98100; вул. Федько,87, м. Феодосія, 98107; р/р

2600601300046 у Сімферопольській філії ВАТ "Укрпромбанк", МФО 384367,

ЕДРПОУ 33535720, ІНН 335357201118) 127,50 грн. державного мита та 118,00 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.

Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

7.

Заходи забезпечення позову, накладені ухвалою господарського суду Автономної

Республіки Крим від 04.09.2007, скасувати.

Головуючий

суддя                                                 

Г.К. Прокопанич

Судді                                                                               

О.Л. Котлярова

І.В. Антонова