Постанова

від 24.07.2008 по справі 2-21/7834-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 24 липня 2008 р.                                                                                   

№

2-21/7834-2007 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів

Кота

О.В. Шевчук С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В.

розглянувши

 касаційну скаргу

Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1

 на постанову   у справі  

 Севастопольського   апеляційного господарського суду  від 

02.04.2008р.   № 2-21/7834-2007

за

позовом  до 

про   та за зустрічним

 позовом   до 

про

Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1  

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт"  розірвання договору та  стягнення 202755,78 грн.  Товариства з обмеженою відповідальністю

"ФеоСофт"  Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1  

визнання договору недійсним

В

судовому засіданні взяли участь представники:

-

позивача: ОСОБА_1

-

відповідача: ОСОБА_2 (дов. № б/н від 07.07.2008р.)

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності- фізична особа ОСОБА_1  звернувся до господарського суду Автономної

республіки Крим  з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю

"ФеоСофт" про розірвання договору оренди обладнання від 01.08.2006 р.

та стягнення заборгованості по орендній платі з 15.02.2007р. по

10.05.2007р.  у розмірі 43000 грн., суму

пені за прострочення оплати орендної плати у розмірі 1,09 грн., суму неустойки

за використання майна у розмірі 6774,19 грн., витребувати передане майно за

договором оренди  від 01.08.2006р.

14.08.2007

р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" звернулося з

зустрічним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи  ОСОБА_1 про визнання договору   оренди обладнання від 01.08.2006р. недійсним

та про повернення 92000 грн. у порядку ч.1 ст. 216 ЦК України.

08.11.2007р.

позивач за первісним позовом подав заяву про зміну позовних вимог: про

стягнення заборгованості по орендній платі з 15.02.2007р. по 01.07.2007р. у

розмірі 73000 грн., пеню за прострочення оплати орендної плати  у сумі 6,59 грн., неустойку за користування

майном за час прострочення його повернення у сумі 120967,74 грн. та

витребування майна за спірним договором оренди.

Рішенням

господарського суду Автономної республіки Крим 

(суддя        Чонгова С.І. ) від

18.12.2007-21.01.2008 у справі № 2-21/7834-2007 частково  задоволено позов фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" про

розірвання договору та стягнення 202775,28 грн. Стягнуто з товариства з

обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" на користь фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 73000,00 грн. заборгованості з орендної плати, пеню  в сумі 6,59 грн. З відповідача витребувано

спірне майно. У стягненні 1769,74 грн. неустойки відмовлено. У задоволенні

зустрічного позову про визнання недійсним договору відмовлено.

Постановою

Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2008р. (колегія

суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., суддів Котлярової О.Л., Антонової

І.В.) рішення господарського суду Автономної республіки Крим  (суддя Чонгова С.І. ) від

18.12.2007-21.01.2008 у справі                 

№ 2-21/7834-2007 скасовано. У позові фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" про розірвання

договору, стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 73000,00 грн.,

пені в сумі 6,59 грн., неустойки в сумі 120967,74 грн. та витребування

орендованого майна відмовлено. Зустрічний позов товариства з обмеженою

відповідальністю "ФеоСофт"  про

визнання недійсним договору задоволено. Визнано недійсним договір оренди

обладнання від 01.08.2006, укладений між 

фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 

та товариством з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт".

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 

повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт"

92000,00 грн. та стягнуто з  ОСОБА_1  на користь товариства з обмеженою

відповідальністю "ФеоСофт" 127,50 грн. державного мита та 118,00 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1  у

своїй  касаційній скарзі, поданій до

Вищого господарського суду України, посилаючись на те, що судами  порушені норми процесуального та

матеріального права просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 02.04.2008р., а рішення 

господарського суду Автономної республіки Крим   від 18.12.2007-21.01.2008 у справі №

2-21/7834-2007 залишити в силі.

За   розпорядженням Заступника  Голови    

Вищого   господарського суду

України   Шульги О.Ф  від 

23.07.2008 р. у справі № 2-21/7834-2007  

змінено колегію суддів:  Кот

О.В.-головуючий, Шевчук С.Р. (доповідач),     

Владимиренко С.В.

Заслухавши

доповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами  норм матеріального і процесуального права,

юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні  та постанові, колегія суддів Вищого

господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає

задоволенню з таких підстав.

Судом

першої інстанції встановлено, що 01.08.2006р. 

між сторонами у справі було укладено договір оренди обладнання.

Відповідно

до умов укладеного договору позивач (орендодавець за договором) зобов'язався

передати відповідачу (орендарю), а орендар зобов'язався прийняти в строкове

платне користування обладнання  та

сплачувати орендну плату. Характеристики майна, 

найменування майна,  вартість

майна,  що орендується наведені у додатку

№1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом

3.2. договору визначено, що передача майна, що орендується, здійснюється за

актом прийому-передачі.

Актом

від 01.08.2007 р. орендодавець передав орендарю майно, обумовлене договором

оренди.

Відповідно

до пункту 4.2. договору -строк оренди складає одинадцять календарних місяців з

дати прийняття майна, що орендується, за актом приймання -передачі.

Розмір

орендної плати з урахуванням індексації складає 15000 грн.(пункт 5.1 договору).

Згідно

з пунктом 5.2 договору -орендна плата сплачується у безготівковому порядку на

поточний рахунок  орендодавця в строк до

15 числа поточного місяця.

Статтею

193 Господарського кодексу України передбачено, що  суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно  до вимог, що у певних вимогах звичайно

ставляться.

Відповідно

до ст. ст. 11, 509, 526, ЦК України договір є підставою для виникнення

зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до умов

договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно

до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одно стороння

зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Листом

-повідомленням від 08.05.2007р.  Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1  повідомив ТОВ "ФеоСофт" про те, що

у разі непогашення  заборгованості в

розмірі 43000 грн. у строк до 20.05.2007р., договір  оренди обладнання від 01.08.2006р. буде

вважатися розірваним.

Правові

наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання

договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно

статті  782 ЦК України, наймодавець має

право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не

вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У

разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту

одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як встановлено

судом  першої  інстанцій та підтверджується матеріалами

справи ТОВ “ФеоСофт”, в порушення умов Договору не сплатило СПД-ФО ОСОБА_1 суму

основної заборгованості та пеню.  Та

з  розрахунку позивача вбачається, що

заборгованість відповідача по оплаті орендної плати за Договором становить

73000 грн. Доказів підтвердження сплати суми боргу відповідачем до суду не було

надано.

Статтею

549 Цивільного кодексу України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є

грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі

порушення боржником зобов'язання.

Пенею

є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного

грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно

ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова

сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно

до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають

правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата

неустойки. 

Колегія

суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої

інстанцій і вважає,  що вимоги позивача

про повернення майна та про  стягнення з

відповідача заборгованості в розмірі 73000 грн. та пені в розмірі 6,59 грн. є

правомірними та підлягають задоволенню, а щодо стягнення неустойки за

несвоєчасне повернення майна -безпідставні, оскільки не передбачені договором.

Суд

апеляційної інстанції посилаючись на те, що оспорюваний договір суперечить

вимогам п. 3 ст. 238 ЦК України та відповідно до п. 1 ст. 203, п. 1 ст. 215 ЦК

України є недійсним. Також апеляційний суд послався  на ст. 216 ЦК України на те, що у разі

недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у

натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. А тому задовольнив

зустрічний позов.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України вважає, що такий висновок суду

апеляційної інстанції суперечить обставинам справи, встановленим судом першої

інстанції.

Судом

першої інстанції було встановлено, що п. 4.3. Статуту ТОВ "ФеоСофт"-

керівництво поточною діяльністю товариства здійснює директор, який підзвітний

учаснику і організовує виконання його рішень. Директор може бути найманим

працівником  або учасником товариством. Він

не має права ухвалювати рішення, що відносяться до виняткової компетенції  учасника товариства.

01.06.2006

р. директором  ТОВ "ФеоСофт"

була видана довіреність № 1  на ім'я

заступника директора -ОСОБА_3, відповідно до якої заступнику директора надано право

представляти інтереси ТОВ "ФеоСофт" в органах влади та управліннях, у

відносинах з юридичними та фізичними особами у межах своїх повноважень з правом

одержання документів, дозволів, свідоцтв, узгоджень та інше; підписання

договорів  від імені товариства  у межах статутної діяльності товариства  на суму не більше 50000 грн. на місяць.

Згідно

зі  ч. 3 ст. 238 ЦК  України 

визначено, що представник  не може  вчиняти 

правочин від імені особи, яку  він

представляє, у своїх  інтересах або в

інтересах  іншої особи, представником

якої  він одночасно є, за винятком

комерційного  представництва, а

також  щодо інших осіб, встановлених

законом.

Зокрема,  судом апеляційної інстанції не було

враховано, що позивачем за зустрічним позовом не надано документів  на підтвердження що особа, яка підписала

спірний договір від ТОВ "ФеоСофт", одночасно діяла  в своїх інтересах  або одночасно представляла інтереси іншої

сторони за договором, або документів на підтвердження щодо укладення договору

під впливом помилки, обману, насильства, тяжких обставин, у результаті

зловмисної домовленості сторін, не надано доказів відсутності правових

наслідків за спірним договором.

Враховуючи

вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла

висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така,

що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, скасоване

нею законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без

змін.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України Вищий господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2008р. у справі №

2-21/7834-2007 скасувати. Рішення господарського суду Автономної республіки

Крим  від 18.12.2007-21.01.2008 у даній

справі залишити без змін.

Головуючий                                                                      

Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук

С.Р.

С у д д я                                                                               

Владимиренко С.В.