Рішення

від 09.10.2006 по справі 2/326-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/326-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 жовтня 2006 р.           Справа 2/326-06

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Поліпласт", м. Київ   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Капідо", м. Вінниця  

про стягнення 4332,92 грн.

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

При секретарі судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача :   Устенко І.Л., за довіреністю

          відповідача : не зявився

Посилаючись на умови договору №58 від 8 вересня 2006 року та документи, що свідчать про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, позивач просить стягнути  4332,92 грн., в тому рахунку 2662,70 грн. основного боргу, 969,22 грн. інфляційних втрат, 215,10 грн. 3% річних, 485,94 грн. пені.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом докази та повноважного представника у  судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 07.07.2006р., яка направлена відповідачу рекомендованим листом. Конверт з ухвалою в суд підприємством зв'язку не повертався, що розцінюється судом як вручення її відповідачу. Відповідач не повідомив суд і не пояснив причини неявки в судове засідання його представника та ненадання додаткових доказів витребуваних ухвалою суду. За таких обставин суд вважає, що вжив усіх належних заходів для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст.75 ГПК України.

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

          Розглянувши матеріали справи та додані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до укладеного сторонами договору  №58 від 8 вересня 2006 року, позивач зобов'язався передати у власність покупця продукцію-сухі будівельні суміші в кількості, асортименті та за ціною, вказаною  у накладних, що є невід'ємною частиною договору, а відповідач в свою чергу, зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її через 30 календарних днів з дати її отримання, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, за вказаним договором позивач відвантажив на адресу відповідача товар на суму 3730,27 грн., що підтверджується  видатковою накладною №436 від 08.09.06 та довіреністю ЯЖП №311472 від 08.09.2003р. на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав, розрахунок з позивачем не провів. Разом з тим, відповідно до  накладних №334 від 24.11.2003р., №11 від 24.11.2003р.  відповідач повернув позивачу товар  на суму  263,57 грн. та 804 грн. відповідно.

Таким чином, з урахуванням вартості повернутого, сума заборгованості відповідача за поставлений йому позивачем товар становить  2662,70 грн.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи у суді доказів погашення боргу відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 2662,70 грн. основної заборгованості за поставлений відповідачу товар  підлягає  задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 485,94 грн. пені.

Відповідно до п. 6.3  договору №58 від 8 вересня 2006 року, за несвоєчасну оплату отриманого товару відповідачу нараховано пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та наданих доказів  вимогу щодо стягнення пені  в розмірі 485,94 грн. заявлено з порушенням ч. 2 ст. 258  ЦК України,  відповідно  до якої  до вимог про стягнення неустойки застосовуються  позовна давність  в 1 рік.

Так, відповідно до умов договору, кінцевою датою оплати  поставленої продукції  було 8 жовтня 2003 року, тобто, оскільки відповідач не розрахувався  за поставлений товар до 8 жовтня 2003 року, позивач  дізнався або мав дізнатися  про порушення свого права на наступний після вказаної дати день. Разом з тим, позов до суду заявлено 07.07.2006 року, тобто з недотриманням строків спеціальної позовної давності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення  485,94 грн. пені задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача 969,22  грн.  інфляційних нарахувань та 215,10 грн. 3% річних, згідно наданого розрахунку.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 969,22   грн. інфляційних нарахувань та 215,10  грн. 3% річних підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.          

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши надані позивачем докази суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог частково  в сумі 3946,98 грн.

Судові витрати  відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених  вимог.

Враховуючи викладене, керуючись,   ст. ст. 525, 526,527 ЦК України, ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 43, 47-1, 49, ст. ст.  82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково в сумі  3946,98 грн.

2.  В задоволенні позовних вимог про стягнення  485,94 грн. пені відмовити.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія " "Поліпласт" (вул. Анрі Барбюса, 11/12, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 30466728, р/р№ 2600747010142 в ПФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 380139)  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капідо" (вул. Р.Скалецького, 3, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13329351, р/р№26006000367001 в ВФ АТ "Укрінбанк" м. Вінниця, МФО 302333) 2662,70 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сімдесят коп.) основного боргу, 215,10 грн. (двісті п'ятнадцять грн. десять коп.) 3% річних, 969,22 грн.(дев'ятсот шістдесят дев'ять грн. двадцять дві коп.) інфляційних втрат,  90,86 грн. (дев'яносто грн. вісімдесят шість коп.) відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 105,11 грн. (сто п'ять грн. одинадцять коп.)  відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Суддя                                             Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України  11.10.06