Рішення

від 01.02.2007 по справі 2/326-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/326-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01.02.2007                                                                Справа №  2/326-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Одеської  залізниці, м.Одеса

до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт " Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м.Херсон  

про   стягнення 1301,17 грн.

за участю представників сторін:

від  позивача - Пузанов Ю.В., довіреність від 15.09.05р.

від  відповідача - Біланенко О.Ф., довіреність від 11.01.2007р.

                             Мітяй М.П., довіреність від 05.12.2006р. № 01-8/2164

в с т а н о в и в:

Одеська залізниця  звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до дочірнього підприємства  "Херсонський річковий порт" акціонерної  судноплавної компанії "Укррічфлот" про стягнення  1301,17 грн. заборгованості за послуги з переводу стрілок  на під'їздній  колії, обґрунтовуючи свої вимоги наявністю договірних відносин з цього питання (договір № 466237 від 17.03.2004 року).

У ході розгляду позову та перевірки обставин справи наявними доказами, позивач  змінив підстави позовних вимог та зробив їх уточнення, довівши до відома суду і відповідача, що свої  вимоги він обґрунтовує  діючим договором № 466237 з додатком і протоколом розбіжностей, який був укладений сторонами на початку 2005 року.

У судовому засіданні позивач в особі свого представника підтримав позовні вимоги Одеської залізниці про стягнення з  відповідача  боргу в сумі 1301,17 грн. за  вересень 2006 року та відшкодування судових витрат по справі. Обґрунтування позовних  вимог викладені у позовній заяві  та підтверджені доданими до матеріалів справи доказами.

Відповідач в особі своїх представників позов не визнав, вважаючи його безпідставним та таким, що не ґрунтується на договорі № 466237. ДП "ХРП" АСК "Укррічфлот" вважає,  що тариф на перевід стрілок  сторонами не узгоджувався, а договірні  відносини з позивачем по цьому  питанню у 2006 році були відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та правовідносини  сторін, заслухавши їх представників, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню у повному обсязі виходячи  з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 16.02.2005 року Одеська залізниця з супровідним листом  № 42 направила ДП "Херсонський річковий  порт" АСК "Укррічфлот"  3 екземпляри проекту договору № 466237, 3 доповнення  до цього договору, 2 паспорта клієнта.

У листі містилось прохання підписати  усі екземпляри наданих документів, залишивши 1 екземпляр собі, а інші повернути у комерційній  відділ Херсонської дирекції залізничних  перевезень.

Ці дії позивачем були мотивовані необхідністю переукладання раніше діючого типового договору № 466237 від 17.03.2004 року, з посиланням на пункт 7.4. цього ж договору.

01.03.2005 року  ДП "ХРП"  АСК "Укррічфлот" повернуло Одеській залізниці 2 примірника підписаних керівником  підприємства  проекту  договору  з протоколом розбіжностей, які стосувались пунктів 2.1., 2.2., 3.1., 3.2., 4.1., 4.2. та 6.1. проекту договору наданого залізницею.

Пункт 3.1. договору Херсонський річковий порт виклав у наступній редакції: "...Розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначаються  за домовленістю сторін і визначаються в доповненні до цього договору. У  доповненні до цього договору ці  розміри плати не визначені за домовленістю сторін. Їх  необхідно визначити згідно вимог Правил перевезення і тарифів, тарифного керівництва № 1".

З урахуванням обставин справи та правовідносин сторін., які  вважають вищезазначений договір діючим, суд також прийшов до висновку про те, що оскільки Одеська залізниця  одержавши протокол розбіжностей, не передала у зазначений законом двадцятиденний строк до суду розбіжностей, що залишилися неврегульованими, то пропозиції  другою сторони слід вважати прийнятими, як то передбачається  положеннями пункту 7 статті 181 Господарського Кодексу України.

З тексту договору  № 466237 слідує, що предметом цієї угоди є надання Залізницею Порту (вантажоодержувачу, вантажовідправнику)  послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги (пункт 1.1.).

У відповідності до пункту 2.2 розділу 2 Договору ("Обов'язки сторін"), Залізниця зобов'язувалась приймати до перевезення вантажі Порту (вантажовідправника, вантажоодержувача), для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами та заявками Порта та надавати Порту додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.

Позивач також зобов'язувався здійснювати безготівкові та готівкові розрахунки з Портом за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами (пункт 2.3) Відповідач в свою чергу брав на себе обов'язок здійснювати оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги до них шляхом перерахування коштів на рахунок залізниці (пункт 2.4).

За умовами договору сторони передбачили, що розмір плати за додаткові послуги, для яких  відсутні тарифні ставки, визначаються  в доповненні до цього договору. За пропозицією відповідача, який вніс уточнення до пункту 3.1. договору, їх необхідно визначати згідно вимог Правил перевезення і тарифів, Тарифного керівництва.

Згідно до Розділу 7  (пункт 7.4.) договору, він  був  укладений  сторонами на 1 рік. Якщо  жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються у письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід'ємною частиною договору після підписання (пункт 7.4.).

Даний договір суд вважає пролонгованим та таким, що діяв у вересні 2006 року.

Суд також вважає, що невід'ємною частиною зазначеного договору є Доповнення до договору № 466237 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані  залізницею послуги. Ці доповнення підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені  печатками підприємств. Заперечень щодо змісту доповнень від відповідача при укладені договору не надійшло, він лише зауважив, що розміри плати за додаткові послуги  повинні відповідати Правилам перевезення і тарифів, тарифного керівництва № 1.

В той же час, у тексті доповнення зазначено, що  у відповідності до пункту 2.1 Договору Залізниця виконує за вільними тарифами послуги, для яких відсутні тарифні ставки. Вільні тарифи розраховуються на підставі витрат залізниці на виконання послуг та рентабельності 30%. Вартість цих послуг доводиться до станцій телеграмами залізниці, про що станція повідомляє вантажовласника. Термін дії вільного тарифу до його скасування або введення в дію нових ставок тарифу.

Перелік робіт і послуг приведені у таблиці Додатку, серед яких сторонами узгоджена така послуга як перевід стрілок (№ 5 п/п) з одиницею виміру - за 1 стрілку.

Ці договірні умови про надання Залізницею додаткових послуг за вільними тарифами, викладені у додатку до Договору № 466237 за 2005 рік не суперечать діючому законодавству, оскільки передбачені Тарифним керівництвом № 1 (нр 1 р1).

Так, згідно п. 26 цього документу ("Перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами") розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються виходячи з кон'юктури ринку, якості і споживчих властивостей робіт і послуг, враховуючи собівартість виробництва і прибуток. У наведеній таблиці № 3, пункт 13, до перечня послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами, включено утримання обслуговування, перевід стрілок відкриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під'їзних коліях вітковласників.

У позовній заяві мова йдеться про перевід стрілки, яка знаходиться на залізничній під'їзній колії відповідача (ДП "ХРП" АСК "Укррічфлот").

У відповідності до Правил обслуговування залізничних під'їздних колій (статті12, 64-77 Статуту залізниць України), затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644, до залізничних під'їздних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, організаціям, установам, іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Під'їздні колії з усіма спорудами і пристроями повинні утримуватися в повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) залізниць України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16.01.1995 року № 27. Власники під'їздних колій забезпечують їх освітлення, очищення від сміття і снігу (п.1.1, розділ 1 Загальні положення).

Межа під'їздної колії позначається відповідним знаком, місце встановлення якого визначається залізницею. В той же час, стрілка примикання і частина колії підприємства від стрілки примикання до знака "Межа під'їздної колії" перебуває в розпорядженні виключно залізниці (п.1.2 Правил).

Як встановлено судом, перевірено наданими доказами, не оспарюється сторонами та ними підтверджено, під'їздна залізнична колія що розташована у межах території Херсонського річкового порту,  ним обслуговується, за виключенням робіт по переведенню стрілки, які здійснюються виключно робітниками залізниці на підставі Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їздних коліях, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць.

Позивачем до позову додана телеграма керівника Одеської залізниці від 03.01.2006 року (вих. № Н 13 А), отримана залізничною станцією "Херсон", згідно якої структурні підрозділи залізниці проінформовані про введення з 00год. 00хв. 05.01.2006р. нових ставок вільних тарифів, що відповідає положенням ст.ст. 59-60 Статуту Залізниць України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457.

Згідно підпункту "а" пункту 13 телеграми введений новий тариф за перевід стрілок розташованих на під'їздному шляху ветвевласника составником залізниці: 37,39грн. за першу стрілку, 15,88 грн. за слідуючі.

На підставі цієї ж телеграми втратили силу ставки вільних тарифів об'явлені раніше телеграмою Н/81 А від 01.03.2005 року. Цю інформацію доручено довести до вантажовласників. Факт обізнаності про наявність зазначеної телеграми та отримання її відповідачем підтверджується підписом уповноваженої особи Херсонського річкового порту на її тексті на зворотній стороні  листа: "5/01.06г. підпис представитель речпорта Митяй М.П.".

В той же час, слід звернути увагу на те, що відповідно до положень статей 57-61 Статуту залізниць України тарифи на перевезення, ставки зборів за послуги, вільні та пільгові тарифи, а також штрафи встановлені у порядку та відповідно чинного законодавства, публікуються у Збірниках правил перевезень і тарифів залізничного транспорту, засобах масової інформації.

Повертаючись  до Тарифного керівництва № 1 (пункт 26, примітка) слід визначити, що у його тексті зазначено наступне. При реалізації послуг за вільними тарифами підприємство (мається на увазі залізниця) самостійно визначає методи погодження відпускного тарифу: підписання  протоколу, погодження за допомогою засобів зв'язку тощо, виходячи  з умов реалізації  (кількості споживачів, терміновості реалізації та інше) .

Позивачем надані суду первинні документи обліку, які свідчать про надання Одеською залізницею послуг по переводу стрілки на під'їздних залізничних коліях відповідача - Херсонського річкового  порту у вересні 2006 року на загальну суму 1301,17 грн. Факт надання таких послуг відповідач не оспорює, але заперечує проти того, що ці послуги надані у межах договірних відносин.

Залученими до справи  пам'ятками про користування  вагонами (контейнерами) на подавання вагонів (контейнерів) під навантаження (вивантаження) форми ГУ-45, передбаченої Додатком 2 до пункту 3 Правил користування вагонами  і контейнерами, а також  накопичувальними картками для додаткових зборів (Форма ФДУ-92) за вересень 2006 року позивач (Одеська залізниця)  підтвердив   факт надання таких послуг   як перевід стрілок на загальну суму 1301,17 грн. Вказані обставини відповідачем фактично не заперечуються, але вказані документи підписані  представниками Херсонського річкового порту із приміткою "плата нарахована безпідставно з порушенням умов договору, ТК-1, СЗУ".

Але правовідносини  сторін та їх господарська діяльність свідчать про те, що без виконання такої послуги як перевід стрілок, взагалі неможливо виконувати будь-які роботи по переміщенню вантажів територією Порту використовуючи залізничні під'їздні колії що походять по території річкового порту та з'єднані із загальною мережею залізниць. З цього можливо зробити висновок про те, що зазначена вище послуга (перевід стрілок) правомірно включено до тексту і умов договору № 466237, безперебійно надається Залізницею Порту, та повинна бути оплачена згідно умов договору і діючих тарифів, які доведені до відома Херсонського річкового порту.

Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах  звичайно ставляться.

Одностороння  відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 ЦК України).

Доказів оплати  за надані додаткові послуги відповідач суду не надав. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 1301,17 грн. вартості послуг за перевід стрілок у вересні 2006 року є законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про неузгодженість розміру вартості наданих послуг спростовуються вищевикладеними обставинами.

Враховуючи зазначене та з огляду на відповідність укладеного договору із додатком та протоколом  розбіжностей обставинами справи та чинному законодавству, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог Одеської залізниці до ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот".

Разом із задоволенням позовних  вимог  суд покладає судові витрати  по цій справі на відповідача, оскільки  з вини ДП "ХРП" АСК "Укррічфлот" спір доведено до судового розгляду, що передбачено та не суперечить положенням статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.42, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", 73025 м.Херсон, площа Одеська, 6, код ЄДРПОУ 03150208, р/р.26009870052802 в АКБ Укрсоцбанк МФО 325015  на користь Одеської залізниці, 65023 м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р.26003000001 в Одеській філії комерційного банку  "Експресс-Банк" МФО 328801 - 1301,17 грн. (одна тисяча триста одна грн. 17 коп.)  заборгованості за розрахунками із наданих послуг за перевід стрілок на під'їздній колії за вересень 2006 року, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) по сплаті державного мита та 118,00 грн.  (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення направити сторонами по справі.

4.  Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише  вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна  і резолютивна частини).

         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                      14.02.2007р.