Постанова

від 23.05.2007 по справі 2/326-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/326-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

23 травня 2007 р.                                                                                   № 2/326-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірнього підприємства “Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот”

на рішеннягосподарського суду Херсонської області від 01.02.2007 р.

у справі№ 2/326-06

за позовомОдеської залізниці

доДочірнього підприємства “Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот”

простягнення 1 301,17 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:Ніколащенко С.О., дов. № 420 від 15.09.2005 р.;

відповідача:Мітяй М.П., дов. № 01-8/732 від 21.05.2007 р.;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2006 р. Одеська залізниця (далі – Залізниця) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просила стягнути з Дочірнього підприємства “Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (далі –Порт) 1 301,17 грн.

Позовні вимоги Залізниця обґрунтовувала тим, що Порт, в порушення умов договору № 466237 від 17.03.2004 р. про  організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі –Договір № 466237), доповнень та протоколу розбіжностей до вказаного договору не виконує зобов'язання з оплати послуг за перевід стрілок на під'їзній колії, внаслідок чого його відповідна заборгованість за вересень 2006 р. складає 1 301,17 грн., яка підлягає стягненню на підставі норм ЦК України та ГК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.02.2007 р. (суддя Скобєлкін С.В.) позовні вимоги Залізниці задоволено з мотивів, наведених у позовній заяві.

В апеляційному порядку рішення господарського суду Херсонської області від 01.02.2007 р. не переглядалось.

Порт звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 01.02.2007 р. скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Залізниці. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Порт обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а при його прийнятті місцевий господарський суд не врахував норми законодавства України та дійшов до помилкових висновків.

Залізниця не скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Порту до Вищого господарського суду України не надіслала, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Порту не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що:

– відповідно до п. 2.2 Договору № 466237 (з урахуванням протоколу розбіжностей) Залізниця зобов'язувалась приймати до перевезення вантажі Порту, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами за заявками Порта та надавати Порту додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів;

– згідно з п. 2.3 Договору № 466237 (з урахуванням протоколу розбіжностей) Залізниця зобов'язувалась здійснювати безготівкові та готівкові розрахунки з Портом за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами;

– п. 2.4 Договору № 466237 (з урахуванням протоколу розбіжностей) встановлено, що Порт бере на себе обов'язок здійснювати оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги до них шляхом перерахування коштів на рахунок Залізниці;

– невід'ємною частиною Договору № 466237 є Доповнення до Договору № 466237, у якому зазначено, що у відповідності до п. 2.1 Договору № 466237 Залізниця виконує за вільними тарифами послуги, для яких відсутні тарифні ставки; вільні тарифи розраховуються на підставі витрат Залізниці на виконання послуг та рентабельності 30 %; вартість цих послуг доводиться до станцій телеграмами Залізниці, про що станція повідомляє вантажовласника; термін дії вільного тарифу – до його скасування або введення у дію нових ставок тарифу;

– перелік послуг наведено у таблиці Доповнення до Договору № 466237, серед яких наявна така послуга як перевід стрілок;

– під'їзна залізниця колія, яка розташована у межах Порту, ним обслуговується, за виключенням робіт з переведення стрілки, які здійснюються виключно робітниками Залізниці на підставі Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзних коліях;

– телеграмою керівника Залізниці від 03.01.2006 р., яка отримана залізничною станцією “Херсон”, підрозділи Залізниці проінформовані про введення з 00:00 05.01.2006 р. нових ставок вільних тарифів, зокрема, за перевід стрілок, розташованих на під'їзному шляху –37,39 грн. за першу стрілку, 15,88 грн. –за наступні;

– факт обізнаності про телеграму керівника Залізниці від 03.01.2006 р. та отримання її Портом підтверджується підписом уповноваженої особи Порту, будь-які заперечення на неї Портом до Залізниці не пред'являлись;

– Залізниця надавала Порту послуги по переводу стрілок на його під'їзних залізничних коліях у вересні 2006 р. на загальну суму 1301,17 грн.;

– Порт не оплатив послуги Залізниці по переводу стрілок на його під'їзних залізничних коліях у вересні 2006 р.

Відповідно до частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 525 та 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Залізниці.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України рішення господарського суду Херсонської області від 01.02.2007 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Порта не спростовують висновку господарського суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 01.02.2007 р. у справі № 2/326-06 – без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

 Суддя                                                                          В.І. Шаргало