Рішення від 09.10.2006 по справі 3/251-06

3/251-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.06р.

Справа № 3/251-06

За позовом  Корпорації "Міжрегіональний Промисловий Союз", м. Донецьк 

до  Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат",       м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область 

про стягнення 333 198 грн. 23 коп.

Суддя Юзіков С. Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

 позивача - Патика А.В., дов. № 429/2 від 04.09.2006р.

                   Ільїн С.А., дов. № 421/1 від 04.09.2006р.

відповідача - Смирний О.С., дов. № 16-81/347 від 03.01.2006р. 

   СУТЬ СПОРУ:          

          Позивач просить стягнути з Відповідача борг 333 198,23 грн.

          Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що на виконання умов договору  № 2355 від 30.12.2005р. та листа-замовлення Відповідача, який, в свою чергу, діяв на підставі договору поставки залізорудного концентрату №2774/25-0022/02 від 22.11.2004р., укладеного Відповідачем і ВАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат  ім. Дзержинського" (далі Комбінат) та специфікації №19 від 01.01.2006р., Позивач здійснив перевезення залізорудний концентрат у кількості 40 000,00т на адресу Комбінату, який був вказаний у листі замовленні як вантажоодержувач на станції Дніпродзержинськ –вантажний Придніпровської залізниці.

          У липні 2006р. Комбінат пред'явив позов до Відповідача про стягнення 125 265,48 грн. у вигляді шкоди, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов договору поставки залізорудного концентрату  №2774/25-0022-02 від 22.11.2004р. (накладні є у матеріалах справи), у результаті чого з Комбінату стягнуто за користування вагонами та зберігання вантажу вказану суму. Рішенням суду у справі №6/367-06 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що Відповідач належним чином виконав зобов'язання перед Комбінатом щодо поставки залізорудного концентрату на умовах FCA, відповідно до договору з Комбінатом та Правил Інкотермс –2000, у зв'язку з чим власником концентрату став Комбінат, який і повинен нести усі ризики щодо втрати або пошкодження товару з моменту передачі Відповідачем товару на станції Терни (м. Кривий Ріг).

          Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.10.2006р.

          Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

                  Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача, господарський суд

   ВСТАНОВИВ:

30.12.2005р. сторонами укладено договір №2355 про організацію перевезення вантажів у власному (орендованому) рухомому складі (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Позивач надає послуги Відповідачеві з організації перевезення вантажів, зазначених в узгоджених заявках, у власному рухомому складі Позивача чи інших підприємств. Цей Договір регулює взаємовідносини сторін з оплати користування власним (рухомим) складом та його схоронністю у разі організації перевезення вантажів за замовленнями Позивача, так і у разі організації перевезення вантажів за замовленнями інших юридичних осіб, коли Відповідач (Замовник) є вантажовласником або вантажовідправником.

Відповідно до п. 3.3 Договору вартість плати за користування рухомим складом визначається, як для рухомого складу парку залізниць України згідно з абзацом першим п.14 розділу ІІІ "Правил користування вагонами та контейнерами", затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р., за весь час користування рухомим складом. Час користування Відповідачем рухомим складом визначається у порядку, встановленим п. 3 розділу ІІ Правил. При формуванні маршрутів з порожнього власного (орендованого) складу Експедитора (Позивача)  на окремому шляху чи маршрутному навантаженні у зазначеному рухомому складі,  плата за користування рухомим складом визначається в розмірі 50% вартості викладеної вище.

Згідно з п. 3.6 Договору (у редакції протоколу розбіжностей) винагорода Експедитору (Позивачеві) встановлюється у розмірі 0,1% від вартості організації перевезень, вартості плати за користування рухомим складом та інших послуг, що надаються за цим Договором (без ПДВ) та сплачуються Замовником (Відповідачем) протягом трьох робочих днів після надання послуг на підставі рахунків Позивача або утримуються Позивачем самостійно з авансових платежів Відповідача.  

У січні 2006р. Позивач здійснив організацію перевезення залізорудного концентрату на адресу Комбінату. Заявником та відправником залізорудного концентрату був Відповідач.   

За даними Позивача, Комбінат листами №М089-067 від 05.01.2006р., №М089-097 від 09.01.2006р. повідомив його, що вагони, відвантажені Відповідачем із залізорудним концентратом, прибули на територію Комбінату без наявності контракту на постачання залізорудного концентрату  між Комбінатом та Вантажовідправниками.

30.04.2006р. Відповідачеві Позивач пред'явив рахунки на оплату послуг з організації перевезень вантажів у власному рухомому складі. До кожного рахунку додані звіти Експедитора (Позивача).

Вартість послуг згідно з п. 3.2 Договору склала 314 211,10 грн.

Відповідач зазначені послуги прийняв, що підтверджується актами виконаних робіт від 30.04.2006р. та сплатив їх у повному обсязі.  

Також, Відповідачеві було надано рахунки на оплату за користування вагонами на суму 333 198,23 грн., що не заперечує Відповідач. До кожного рахунку додані звіти про надані послуги, розрахунки плати за користування власними (орендованими) вагонами. Відповідач рахунки Позивача не оплатив.

Акти виконаних робіт  Відповідач підписав із застереженням про те, що вказана в акті сума не підлягає оплаті, так як утворилася у результаті надання послуг за користування вагонами по ст. Дніпродзержинськ.

Позивачем до матеріалів справи додано лист ДП "Придніпровська залізниця" №М-05/08 від 03.04.2006р., у якому вказано, що відповідно до ст. 22 Статуту  в січні 2006р. залізницею здійснено перевезення вантажу –залізорудного концентрату у вагонах власності Позивача, де за договором залізничного перевезення вантажовідправниками вантажу виступали  ВАТ "Північний ГЗК"  та ВАТ  "Центральний ГЗК", вантажоодержувачем –ВАТ ДМУ ім. Дзержинського. У зв'язку з відмовою Комбінату прийняти вказаний вантаж, поставка якого йому не передбачалася контрактом (замовленням), вагони були затримані на коліях станції призначення та на підходах до неї. За час затримки власних вагонів з вантажем на станції призначення та на підходах до неї з причин, що залежать від вантажовласника, залізницею нарахована плата за користування у розмірі 50 %. На вагони, власності Позивача, що були прийняті на відповідальне зберігання та перебували на під'їзній колії Комбінату в очікуванні вирішення питання з відправниками, плата не нараховувалась.

У судовому засіданні, на запитання представника Відповідача,  представники Позивача пояснили, що посилання у Договорі на Правила слід вважати як застосування аналогії щодо порядку розрахунків, визначення строку та вартості  користування вагонами.

Відповідач наполягає, що, з урахуванням договору, укладеного ним з Комбінатом (на умовах FCA Правил Інкотермс –2000), відповідно до якого передав вагони Комбінату на станції Терни (м. Кривий Ріг),  плату за користування вагонами, у даному випадку, повинен вносити Комбінат. Крім того, Відповідач посилається на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 6/367-06, яким встановлено, що право власності на товар та усі ризики щодо його втрати або пошкодження у Комбінату виникли з моменту передачі Відповідачем товару на станції Терни (м. Кривий Ріг).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що Позивач не здійснював перевезення товару за договором між Відповідачем та Комбінатом. Комбінат (Вантажоодержувач) не був стороною у Договорі, укладеному Позивачем та Відповідачем, а Позивач не був стороною у договорі  між Відповідачем та Комбінатом. І тому, будь яких обов'язків за договором поставки, укладеним Відповідачем з Комбінатом, у Позивача не виникло. Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на Договорі. Рішення господарського  суду у справі № 6/367-06 не може вплинути на вирішення даного спору, оскільки у вказаних справах брали участь різні сторони,  у них вирішувались спори щодо різних правовідносин сторін: у справі № 6/367-06 – про відшкодування шкоди, заподіяної  ВАТ "Північний ГЗК" Комбінату  неналежним виконанням договору поставки; у справі  №3/251-06 –про погашення боргу за користування вагонами.  

Вартість плати за користування вагонами Позивача підтверджується відповідними розрахунками, відомостями плати за користування вагонами, рахунками і звітами Позивача.

У силу ст. 525, 526 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  не  допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  законодавства.

Відповідач не надав суду контррозрахунку стягуваної суми.

Відповідно до ст. 33, 34  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд не приймає доводи Відповідача і вважає, що позов підлягає задоволенню.

                    Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34,  49, 75, 77, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

                   Позов задовольнити повністю.

           Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", 50079, м. Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 00191023, р/р 26003117700 у ЗАТ "Донгорбанк", МФО 334970) на користь Корпорації "Міжрегіональний Промисловий Союз", м. Донецьк, вул. Артема, 7 (код ЄДРПОУ 31577638, р/р 26006111800 у ЗАТ "Донгорбанк", МФО 334970) 333 198 грн. 23 коп. –боргу, 3 332 грн. 00 коп. –витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           С.Г.Юзіков

Рішення підписане 12.10.2006р.