Рішення

від 12.02.2007 по справі 2-20/2007

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-20 Категорія 38

Справа № 2-20 Категорія 38

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12

лютого 2007 року                                     Маневицький

районний суд Волинської області

в

складі:       головуючого - судді                             Невара О.В.

при

секретарі                                        Леферович

І.М.

за

участю позивача                              ОСОБА_1.

представників

відповідача                 Бортнік Т.О.,

Никифорової М.М.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-20 за позовом ОСОБА_1

до СВК „Куликовицький" Маневицького району про стягнення 4339 гривень 92

копійок розрахункових коштів при звільненні з роботи, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2006 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до СВК

„Куликовицький" про стягнення 4339 гривень 92 копійок. Свої вимоги

обґрунтувала тим, що з 1.01.2006 року по 1.06.2006 року вона працювала на

посаді бухгалтера СВК „Куликовицький". З роботи звільнилась за власним

бажанням. При звільненні з роботи їй в порушення ст. 116 КЗпП України не було

виплачено правлінням кооперативу 791 грн. 69 копійок нарахованої заробітної

плати. Вона неодноразово зверталась до правління СВК „Куликовицький" з

вимогою про проведення з нею повного розрахунку, однак їй в цьому було

відмовлено. Вказані кошти їй не виплачені до цього часу. Покладаючись на

зазначені обставини, ОСОБА_1. просила стягнути з СВК „Куликовицький" на її

користь 791 грн. 69 копійок заборгованості по заробітній платі, а також 3548

грн. 23 копійки середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку по

день звернення до суду, а всього грошові кошти на загальну суму 4339 грн. 92

копійки.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. позовні вимоги уточнила, вказавши,

що стягненню з СВК „Куликовицький" на її користь підлягають грошові кошти

на загальну суму 426 гривень 59 копійок, посилаючись на заборгованість по

заробітній платі, встановлену під час судового розгляду даної справи, 3548 грн.

23 копійки середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку по день

звернення до суду, а всього грошові кошти на загальну суму 3974 грн. 82

копійки. Додала, що нараховані кошти за січень-лютий 2006 року нею фактично

були отримані у березні-квітні 2006 року, а кошти в розмірі 791 грн. 69

копійок, які вказані в наказі голови СВК „Куликовицький" Бортнік Т.О. за №

24 від 12.08.2006 року, були утримані з нарахованої їй заробітної плати за

останні місяці роботи, яка не була своєчасно виплачена.

Представники відповідача - СВК „Куликовицький"

Бортнік Т.О., Никифорова М.М. позовних вимог не визнали, пояснивши, що при

звільненні ОСОБА_1. з роботи з нею було проведено повний розрахунок. Позивачка

працювала в СВК „Куликовицький" на посаді бухгалтера з 1.03.2006 року по

1.06.2006 року, що підтверджується наказами про її прийом на роботу та

звільнення з роботи. А тому позовні вимоги ОСОБА_1. про виплату нарахованої

заробітної плати за січень-лютий 2006 року вважають безпідставними. У

задоволенні позову просили відмовити, так як рахують, що фактична робота на

підприємстві без прийняття наказу про прийом на роботу не є підставою для

нарахування заробітної плати. Не заперечують, що позивачка дійсно фактично

виконувала обов'язки бухгалтера в кооперативі з 1.01.2006 року по 31.05.2006

року.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, проаналізувавши письмові докази по

справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило,

в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи

розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування

працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ

чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до

роботи.

Згідно ст.ст. 47, 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган

зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову

книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства,

установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день

звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше

наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівником при звільненні, власник або

уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті

строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або

уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки,

зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір

підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його

середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При

наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або

уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в

тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на

користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає

орган, який виносить рішення по суті спору.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. фактично

працювала на посаді бухгалтера СВК „Куликовицький", будучи допущеною до

роботи, з 1.01.2006 року по 31.05.2006 року. Зазначене не оспорюється сторонами

в судовому засіданні, а також це підтверджується як показаннями свідків

ОСОБА_2., ОСОБА_3., так і дослідженими судом довідкою управління

агропромислового розвитку Маневицької райдержадміністрації № 465 від 26.12.2006

року про роботу ОСОБА_1. на посаді бухгалтера СВК „Куликовицький" з

1.01.2006 року по 1.03.2006 року, наказом № 6 від 1.03.2006 року по СВК

„Куликовицький" про прийом ОСОБА_1. на посаду бухгалтера по оплаті праці

та на 0.25 ставки бухгалтера по розрахунках з 1.03.2006 року, наказом № 12 від

31.05.2006 року про звільнення ОСОБА_1. з роботи з 31.05.2006 року за власним

бажанням, табелями обліку робочого часу по СВК „Куликовицький" за

січень-травень 2006 року, книгою нарахування оплати праці по СВК

„Куликовицький", де вказано суми нарахованих та виплачених коштів ОСОБА_1.

за січень-травень 2006 року та проведені відрахування із заробітної плати

позивачки; платіжними відомостями про отримання заробітної плати та накладними

про отримання товарів та послуг в рахунок оплати праці за березень-червень 2006

року, довідкою СВК „Куликовицький" № 80 від 24.10.2006 року про розмір

нарахованої заробітної плати за квітень-травень 2006 року та кількість

відпрацьованих днів за вказаний період. А тому суд не бере до уваги заперечення

представників відповідача -СВК „Куликовицький" в тій частині, що позивачка

має право лише на заробітну плату, яка їй було нарахована за період з 1.03.2006

року по 31.05.2006 року, тобто з моменту винесення наказу про прийом на роботу

до винесення наказу про звільнення її з роботи.

В судовому засіданні встановлено, що утримання з позивачки нарахованої

заробітної плати за січень-лютий 2006 року на суму 791 грн. 69 копійок було

проведено СВК „Куликовицький" з порушенням діючого законодавства. Так, в

порушення вимог ст.ст. 127, 136 КЗпП України наказ № 24 про утримання із

заробітної плати ОСОБА_1. коштів в сумі 791 грн. 69 копійок, як незаконно

нарахованих, було прийнято головою СВК Бортнік Т.О. 12.08.2006 року, тобто коли

позивачка уже в будь-яких трудових відносинах з господарством не перебувала.

ОСОБА_1. про це взагалі повідомлено не було. Будь-яких письмових доказів, що

ОСОБА_1. не оспорювала підстав та розміру відрахування, представниками

відповідача суду надано не було. Крім того, в судовому засіданні сторони не

оспорювали, що нараховані кошти за січень-лютий 2006 року позивачкою фактично

були отримані у березні-квітні 2006 року, що підтверджується дослідженими судом

відомостями про виплату заробітної плати за березень-

квітень 2006 року, а кошти в розмірі 791 грн. 69 копійок, які зазначені в

наказі за № 24 від 12.08.2006 року, були утримані згідно вказаного наказу після

фактичного звільнення позивачки з роботи із нарахованої їй заробітної плати за

останні місяці роботи, яка не була своєчасно виплачена в нарахованому об'ємі.

Так, з досліджених судом книги нарахування оплати праці по СВК

„Куликовицький" та платіжних відомостей становлено, що за січень-травень

2006 року ОСОБА_1. нараховано до виплати кошти на суму 2105 грн. 28 копійок

(розмір заробітної плати після передбачених законодавством відрахувань), з них

за вказаний період виплачено 1553 грн. 32 копійки. Станом на 1.06.2006 року

залишок невиплачених коштів становить 551.96 грн. (2105.28 грн. - 1553.32

грн.). В червні 2006 року позивачці було виплачено ще 85 грн. 80 копійок.

Залишок невиплачених коштів становить 466 грн. 16 копійок. В судовому засіданні

встановлено, що при нарахуванні ОСОБА_1. розрахункових коштів було допущено

помилку, суму розрахункових завищено на 39 грн. 57 копійок. Зазначене

підтвердили сторони в судовому засіданні. А тому суд вважає, що з відповідача

підлягає стягненню на користь позивача 426 грн. 59 копійок (466.16 грн. - 39.57

грн.) заборгованості по заробітній платі, яку було з порушенням діючого

законодавства СВК „Куликовицький" утримано з ОСОБА_1. Розмір вказаної суми

коштів, які на данай час не виплачені позивачці СВК „Куликовицький", не оспорюється

сторонами у справі.

Суд вважає, що оскільки невиплата належних позивачці коштів при її

звільненні з роботи сталася саме з вини СВК „Куликовицький", що знайшло

підтвердження в судовому засіданні сукупністю зібраних та досліджених письмових

доказів, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки її середній

заробіток за весь час затримки по день звернення до суду, тобто в межах

заявлених позовних вимог, а саме, кошти на загальну суму 3548 грн. 23 копійки

(800 грн. заробітку за останні два місяці / 39 відпрацьованих днів за вказаний

період х 173 днів затримки розрахунку по день звернення до суду - з 1.06.2006

року по 20.11.2006 року), що підтверджується довідкою СВК „Куликовицький"

№ 80 від 24.10.2006 року про розмір нарахованої заробітної плати за квітень-травень

2006 року та кількість відпрацьованих днів за вказаний період.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх

сукупності, суд вважає, що з відповідача СВК „Куликовицький" підлягає

стягненню на користь позивачки ОСОБА_1. 426 грн. 59 копійок заборгованості по

заробітній платі, 3548 грн. 23 копійки середнього заробітку за час затримки

розрахунку, а всього грошові кошти на загальну суму 3974 грн. 82 копійки.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з СВК „Куликовицький" підлягає

стягненню на користь ОСОБА_1. 30 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову, 51 грн.

судового збору в доход держави, а всього судові витрати на загальну суму 81

гривня.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 24, 47, 116, 117,

127, 136, 233, 238 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу

„Куликовицький" Маневицького району Волинської області (р/р 26003233156001

у Маневицькому відділенні ВГРУ З AT КБ „ПриватБанк", р/р 260002017 у

Маневицькому відділенні Волинської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк

Аваль", код ЄДРПОУ 03738031) на користь ОСОБА_1 426 (чотириста двадцять

шість) гривень 59 копійок розрахункових коштів, 3548 (три тисячі п'ятсот сорок

вісім) гривень 23 копійки середнього заробітку за час затримки розрахунку, 30

(тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а

всього грошові кошти на загальну суму 4004 (чотири тисячі чотири) гривень 82

копійки.

Стягнути з СВК „Куликовицький" 51 (п'ятдесят одну) гривню судового

збору в доход держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через

Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом

десяти

днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти

днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в

порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.