ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" червня 2011 р. С права № 8/128-09/9-097-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВ СЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну 1 6 тел. 239 72 81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№8/128-09/9-097-10 14.06.2011 р.
За первісним позовом Т овариства з обмеженою відпов ідальністю “Агрофірма Русла н””
До відповідача за первісн им позовом Товариства з об меженою відповідальністю “Р оменський комбікормовий зав од”
Про зобов' язання вчин ити певні дії
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відп овідальністю “Роменський ко мбікормовий завод”
До відповідача за зустрі чним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Руслан””
Про стягнення 87894,65 грн.
Суддя Сокуренко Л .В.
Представники:
від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 (дов. № 120 від 28.09.2010 р.)
від відповідача за первісн им позовом: ОСОБА_2 (дов. б/н від 12.07.2010 р.)
Рішення господарсько го суду Київської області у с праві № 8/128-09/9-097-10 прийнято 14.06.2011 рок у після перерви, оголошеної в судовому засіданні 26.05.2011 р. на п ідставі вимог ст. 77 ГПК Україн и.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
26.04.2010 р. через загальн ий відділ канцелярії господа рського суду Київської облас ті надійшла справа № 8/128-09 госпо дарського суду Сумської обла сті. за підсудністю.
На розгляд до Господар ського суду Київської област і передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Агрофірма Руслан” до Това риства з обмеженою відповіда льністю “Роменський комбіко рмовий завод” про зобов' яза ння вчинити певні дії та за зу стрічним позовом Товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Роменський комбікор мовий завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Руслан” про стяг нення 87 894,65 грн.
Ухвалою господарського с уду Київської області від 14.10.20 10 року первісний позов та зуст річний позов залишено без ро згляду.
Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 22.11.2010 року відмовлено Товариству з обмеженою відпо відальністю “Роменський ком бікормовий завод” в задоволе нні клопотання про відновлен ня пропущеного строку для по дання апеляційної скарги та у прийнятті апеляційної скар ги; апеляційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “Роменський комбікорм овий завод” з доданими до неї документами на ухвалу госпо дарського суду Київської обл асті від 14.10.2010 року у справі № 8/128-0 9/9-097-10 залишено без розгляду; спр аву № 8/128-09/9-097-10 повернуто до госпо дарського суду Київської обл асті.
Постановою Вищого гос подарського суду України від 18.02.2011 року ухвалу Київського ап еляційного господарського с уду від 22.11.2010 року у справі № 8/128-09/9- 097-10 скасовано; справу з матеріа лами апеляційної скарги напр авлено до Київського апеляці йного господарського суду дл я здійснення апеляційного пр овадження; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відпо відальністю “Роменський ком бікормовий завод” задоволен о.
Ухвалою Київського ап еляційного господарського с уду від 22.03.2011 року апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Роменськ ий комбікормовий завод” на у хвалу господарського суду Ки ївської області від 14.10.2010 року у справі № 8/128-09/9-097-10 задоволено; ухв алу господарського суду Київ ської області від 14.10.2010 року у с праві № 8/128-09/9-097-10 скасовано та спр аву передано на розгляд госп одарського суду Київської об ласті.
Ухвалою господарськог о суду Київської області від 28.04.2011 року розгляд справи № 8/128-09 /9-097-10 призначено на 26.05.2011 р.
В судовому засіданні 26.05.2011 р . оголошено перерву на 14.06.2011 р. за заявою сторін.
В судове засідання 14.06.2011 р. пре дставники сторін з' явилися ; позивач за первісним позово м позовні вимоги підтримує т а просить суд їх задовольнит и, а в зустрічному позові відм овити; відповідач за первісн им позовом проти позову запе речує з підстав несплати міс ячних платежів за зберігання зерна, а зустрічний позов під тримує та просить суд його за довольнити.
Розглянувши документи, дод ані до позовної заяви, дослід ивши докази, які містяться в м атеріалах справи та заслухав ши представників сторін госп одарський суд Київської обла сті, -
ВСТАНОВИВ:
02.03.09 р. між Товариством з обм еженою відповідальністю “Аг рофірма Руслан” (позивачем з а первісним позовом) та Товар иством з обмеженою відповіда льністю “Роменський комбіко рмовий завод” (відповідачем за первісним позовом) укладе но договір складського збері гання зерна № 6 (договір).
Відповідно до п. 1 договору п озивач за первісним позовом зобов' язаний передати зерн о, а зерновий склад зобов' яз аний прийняти його на зберіг ання на умовах, визначених ци м договором.
Зерновий склад приймає від позивача за первісним позов ом зерно фактичної якості, ал е не вище обмежувальних конд ицій, забезпечує кількісне т а якісне зберігання зерна та здійснює його відпуск позив ачу за первісним позовом (п. 5 д оговору).
Згідно з п. 7 договору зернов ий склад видає поклажодавцю складські документи на зерно не пізніше ніж наступного ро бочого дня після прийняття з ерна на зберігання або в день переоформлення зерна на ім' я поклажодавця.
Як вбачається з матеріалів справи (арк. 17-20 т. І), відповідач за первісним позовом, на вико нання п. 7 договору, видав пози вачу (за первісним позовом) ре єстри накладних щодо прийнят ого на зберігання зерна куку рудзи на загальну кількість 438 420 кг.
Зерновий склад не має прав а розпоряджатися зерном пози вача (за первісним позовом) (п. 17 договору).
Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами свої х зобов' язань (п. 27 договору).
Згідно з п. 23 договору строк з берігання зерна - до 31 квітня 2010 року.
17.09.09 р. позивач (за первісним п озовом) звернувся до відпові дача (за первісним позовом) з в имогою повернути залишок зер на.
Відповідач в судових засід аннях проти отримання зазнач еної вимоги не заперечує.
Відмову від повернення зер на відповідач обґрунтовує не сплатою позивачем коштів за отримані послуги зберігання зерна.
За ствердженням позивача (з а первісним позовом) на склад і відповідача знаходиться зе рно кукурудзи у кількості 64 957 к г.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно реєстрів накл адних на прийняте зерно № 59 ві д 02.03.09 р., № 60 від 03.03.09 р., № 61 від 05.03.09 р., № 62 від 06.03.09 р., № 63 від 09.03.09 р., № 64 від 10.03.09 р ., № 65 від 11.03.09 р. відповідач за пер вісним позовом отримав на зб ерігання зерно кукурудзи заг альною вагою 438 420 кг.
В свою чергу, позивач за пер вісним позовом протягом часу зберігання зерна, здійснюва в відвантаження зерна кукуру дзи в кількості 315 420 кг, що підтв ерджується товарно-транспор тними накладними від 05.03.09 р., від 06.03.09 р., від 10.03.09 р., від 13.04.09 р., від 15.05.09 р ., від 19.05.09 р. (копії товарно-транс портних накладних долучені д о матеріалів справи).
Крім того, в ході доробки зе рна кукурудзи до відповідних кондицій для зберігання втр ати склали 68 043 кг, що підтвердж ується належним чином оформл еним актом розрахунку від 24.03.09 р.
Враховуючи викладене, судо м встановлено, що на складі ві дповідача (за первісним позо вом) знаходиться зерно кукур удзи в кількості 54 957 кг (438 420 - 315 420 - 68043).
Згідно з статтею 627 ЦК Україн и сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента та визначенні умов дого вору з урахуванням вимог цьо го кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розу мності та справедливості.
Відповідно до ч. 2 статті 11 Ци вільного кодексу України під ставами для виникнення прав та обов' язків, зокрема, є дог овори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України встано влено, що договір є обов' язк овим для виконання сторонами .
Відповідно до частини перш ої ст. 612 ЦК України боржник вва жається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконанн я зобов' язання або не викон ав його у строк, встановлений договором.
Згідно ст. 33 Закону України "П ро зерно та ринок зерна в Укра їні" за втрату, нестачу чи пошк одження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад н есе відповідальність на підс тавах, передбачених законода вством.
Статтею 936 ЦК України передб ачено, що за договором зберіг ання одна сторона (зберігач) з обов' язується зберігати рі ч, яка передана їй другою стор оною (поклажодавцем), і поверн ути її поклажодавцеві у схор онності.
Відповідно до ч. 1 ст. 943 ЦК Укра їни зберігач зобов' язаний в иконувати свої зобов' язанн я за договором зберігання ос обисто.
Річ має бути повернута пок лажодавцю в такому стані, в як ому вона була прийнята на збе рігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ч . 2 ст. 949 ЦК України).
Зберігач зобов' язаний на першу вимогу поклажодавця п овернути річ, навіть якщо стр ок її зберігання не закінчив ся (ст. 953 ЦК України).
Неповернення зерна кукуру дзи позивачу, відповідач обґ рунтовує тим, що позивач пору шив умови договору та не опла тив платежі за зберігання зе рна.
Посилання відповідача на н есплату позивачем коштів за отримані послуги зберігання зерна в якості підстави відм ови від повернення зерна не м ожуть бути прийняті судом в я кості належних доказів, вихо дячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 946 ЦК Укра їни плата за зберігання та ст роки її внесення встановлюют ься договором зберігання.
Відповідно до п. 10 договору п озивач за первісним позовом зобов' язаний своєчасно роз раховуватися за надані йому послуги з приймання, зберіга ння, відвантаження та наданн я додаткових послуг, пов' яз аних із зберіганням зерна.
Позивач (за первісним позов ом) сплачує вартість послуг, п ов' язаних з зберіганням зер на, у триденний термін з мо менту отримання рахунку (п . 14 договору).
За ствердженням позивача, щ о також не спростовується ма теріалами справи, рахунків щ одо оплати послуг зберігання за спірним договором (№ 6 від 02. 03.2009 р.) позивач не отримував.
Долучені до матеріалів спр ави рахунки-фактури № Р-00000098 від 03.11.08 р., № Р-00000101 від 25.11.08 р., № Р-00000105 від 12. 12.08 р., № Р-00000002 від 22.01.09 р., № Р-00000017 від 25.03.0 9 р., № Р-00000028 від 13.04.09 р., № Р-00000034 від 30.04.09 р ., виписані відповідачем (за пе рвісним позовом) за договора ми № Р-00000096 від 01.01.08 р. та № Р-9 КП від 2 7.11.08 р., тобто за іншими договора ми.
Крім зазначених вище рахун ків-фактур, матеріали справи містять також підписані та с кріплені мокрими печатками с торін Акти здачі-прийняття р обіт, які містять посилання н а договори № Р-00000096 від 01.01.08 р. та № Р-9 КП від 27.11.08 р.
Будь-яких зауважень або зап еречень щодо підстави (догов ір) отримання послуг та їх опл ати сторонами не зазначено.
Як вбачається з письмових п ояснень, поданих позивачем (з а первісним позовом) через за гальний відділ господарсько го суду 26.05.2011 р. (вх. 8151), 30.10.08 р. між сто ронами був підписаний догов ір складського зберігання зе рна № 9, відповідно до умов яко го між сторонами існують від повідні правовідносини та пр ийнято іншу партію зерна на з берігання, здійснюються розр ахунки тощо.
Спірний договір № 6 від 02.03.09 р. є новим договором, укладеним м іж сторонами, що підтверджує ться письмовим поясненням, п оданим позивачем за первісни м позовом через загальний ві дділ господарського суду 26.05.201 1 р. (вх. 8151).
Неврегульовані правовідно сини, які існують між сторона ми на підставі договору скла дського зберігання зерна № 9 в ід 30.10.08 р. є предметом розгляду у даній справі за зустрічним п озовом.
Несплата позивачем (за перв існим позовом) коштів за отри мані послуги зберігання зерн а, отриманих за договором № 9 н е може бути підставою для від мови від повернення майна, пр ийнятого відповідачем (за пе рвісним позовом) на підставі договору № 6 від 02.03.09 р., а є, в свою чергу, підставою для звернен ня до суду з окремим позовом п ро стягнення коштів.
Долучені до матеріалів спр ави рахунки-фактури за липен ь-грудень 2009 р. та січень 2010 р. (№ Р -00000071 від 31.07.09 р., № Р-00000072 від 31.08.09 р. та ін ші рахунки), виписані відпові дачем (за первісним позовом) з а договором № 6-33 від 02.03.09 р., тобто знову за іншим договором, яки й не є предметом спору, також містять дані, які відображаю ть, що оплата послуг зберіган ня зерна кукурудзи має бути с плачена позивачем (за первіс ним позовом) за зберігання зе рна кукурудзи у кількості 64 957 т., в той час коли за договором № 6 від 02.03.09 р. у відповідача на зб еріганні знаходиться зерно к укурудзи у кількості 54 957 кг.
Крім того, долучені до матер іалів справи рахунки-фактури за липень-грудень 2009 р. та січе нь 2010 р. є дійсними від 3 до 5 днів з моменту їх виписки, а направ лені були тільки 03.02.2010 р. (копія ч еку про відправлення № 4200002271617), т обто фактично позивач (за пер вісним позовом) отримав неді йсні для сплати рахунки за ін шим договором, оскільки дого вір № 6-33 від 02.03.09 р. також не є пред метом спору у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у позивача не н астав обов' язок оплати, вст ановлений спірним договором , оскільки він не отримував ра хунків-фактур за спірним дог овором (№ 6 від 02.03.09 р.), а за таких о бставин відповідач має право звернутися з окремим позово м про стягнення оплати послу г за зберігання зерна по дого вору № 6 від 02.03.09 р. та іншими дого ворами, зазначеними в рахунк ах-фактурах.
Таким чином, неякісна підго товка та направлення докумен тів ТОВ «Роменський комбікор мовий завод»щодо здійснення договірної роботи з позивач ем (за первісним позовом) не мо же вважатися підставою для в ідмови повертати спірне зерн о.
Враховуючи викладене, суд н е вбачає підстав для визнанн я вищеперелічених документі в належними та допустимими д оказами у розумінні ст. 34 ГПК У країни направлення відповід ачем за первісним договором рахунків по спірному договор у та виникнення у позивача за первісним позовом зобов' я зання по їх оплаті.
Рішення суду є законним то ді, коли суд, виконавши всі в имоги процесуального законо давства і всебічно перевірив ши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами ма теріального права, що підляг ають застосуванню до даних п равовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому п овно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про вст ановлені обставини і правов і наслідки є вичерпними, відп овідають дійсності і підтвер джуються достовірними доказ ами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 193 ГК Україн и суб' єкти господарювання т а інші учасники господарськи х відносин повинні виконуват и господарські зобов' язанн я належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов' язання - відпов ідно до вимог, що у певних умов ах звичайно ставляться. Не до пускається одностороння від мова від виконання зобов' яз ань, крім випадків, передбаче них законом, а також відмова в ід виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов' язання другої сторони за інш им договором не було виконан о належним чином.
Згідно зі статтею 173 ГК Украї ни господарським визнається зобов'язання, що виникає між с уб'єктом господарювання та і ншим учасником (учасниками) в ідносин у сфері господарюван ня з підстав, передбачених ци м Кодексом, в силу якого один с уб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'яза ний вчинити певну дію господ арського чи управлінсько-гос подарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, спла тити гроші, надати інформаці ю тощо), або утриматися від пев них дій, а інший суб'єкт (управ нена сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавс тва, а за відсутності таких ум ов та вимог - відповідно до з вичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно став ляться. Одностороння відмова від зобов'язання або односто роння зміна його умов не допу скається, якщо інше не встано влено договором або законом.
Так, відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом порядк у встановлює наявність чи ві дсутність обставин, на яких ґ рунтуються вимоги і заперече ння сторін, а також інші обста вини, які мають значення для п равильного вирішення господ арського спору.
Належність доказів - це спро можність фактичних даних міс тити інформацію щодо обстави н, що входять до предмета дока зування, слугувати аргумента ми (посилками) у процесі встан овлення об' єктивної істини .
Належність доказів - це міра , що визначає залучення до про цесу в конкретній справі тіл ьки потрібних і достатніх до казів. Під належністю доказу розуміється наявність об' є ктивного зв' язку між змісто м судових доказів (відомості , що містяться в засобах доказ ування) і самими фактами, що є об' єктом судового пізнання .
Виходячи зі змісту ст.32 ГПК, н алежними слід визнавати дока зи, які містять відомості про факти, що входять у предмет до казування у справі, та інші фа кти, що мають значення для пра вильного вирішення спору. Во дночас суд не повинен прийма ти доказів, що не стосуються в становлення обставин у справ і.
Частина 2 наведеної статті м істить відомий процесуально му праву принцип допустимост і доказів (засобів доказуван ня).
Правило допустимості дока зів у процесуальному праві р озумілось як певне, встановл ене законом обмеження у вико ристанні доказів у процесі в ирішення конкретних справ, щ о є наслідком наявності пись мових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустим ість доказів має загальний і спеціальний характер.
Загальний характер поляга є в тому, що незалежно від кате горії справ слід дотримувати ся вимоги про отримання інфо рмації з визначених законом засобів доказування з додерж анням порядку збирання, пода ння і дослідження доказів.
Спеціальний характер поля гає в обов' язковості певних засобів доказування для окр емих категорій справ чи забо рона використання деяких з н их для підтвердження конкрет них обставин справи.
Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передб ачених нормами матеріальног о права, певні обставини пови нні підтверджуватися певним и засобами доказування або п евні обставини не можуть під тверджуватися певними засоб ами доказування.
Статтею 33 ГПК України перед бачено, що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь.
Разом з тим, обставини справ и, які відповідно до законода вства повинні бути підтвердж ені певними засобами доказув ання, не можуть підтверджува тись іншими засобами доказув ання (ч.2 ст.34 ГПК України).
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що первісний позо в щодо зобов' язання відпові дача повернути зерно кукуруд зи підлягає задоволенню част ково - у розмірі 54957 кг.
На підставі ст.49 ГПК Україн и суми, які підлягають сплаті за проведення судової експе ртизи, послуги перекладача, а двоката, витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу та інші витр ати, пов' язані з розглядом с прави покладаються при частк овому задоволенні позову - н а обидві сторони пропорційн о розміру задоволених позовн их вимог.
Крім того, в матеріалах спра ви міститься зустрічна позов на заява про стягнення 87894,65 грн ., яка відповідно зі змісту про токолу господарського суду С умської області від 08.02.10 р. (ухва ла про прийняття зустрічної позови в матеріалах справи в ідсутня), прийнята господарс ьким судом Сумської області до спільного розгляду з перв існим позовом.
Відповідно до ст.15 ЦК Україн и, кожна особа має право на зах ист свого цивільного права у разі його порушення, невизна ння або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися д о суду за захистом свого особ истого немайнового або майно вого права або інтересу.
Як вбачається зі змісту под аної відповідачем зустрічно ї позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальніст ю “Роменський комбікормовий завод” просить суд стягнути 87894,65 грн. заборгованості за дог овором від 30.10.08 р. № 9.
Розглянувши зустрічний по зов Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Роменськи й комбікормовий завод” до То вариства з обмеженою відпові дальністю “Агрофірма Руслан ” про стягнення 87 894,65 грн., суд вс тановив наступне:
30.10.08 р. між Товариством з обме женою відповідальністю “Ром енський комбікормовий завод ” (позивач за зустрічним позо вом) та Товариством з обмежен ою відповідальністю “Агрофі рма Руслан” (відповідач за зу стрічним позовом) укладено д оговір № 9 (договір 2).
Відповідно до п. 1 договору в ідповідач за зустрічним позо вом зобов' язаний передати з ерно, а зерновий склад зобов' язаний прийняти його на збер ігання на умовах, визначених цим договором.
Зерновий склад приймає від відповідача за зустрічним п озовом зерно фактичної якост і, але не вище обмежувальних к ондицій, забезпечує кількісн е та якісне зберігання зерна та здійснює його відпуск поз ивачу за первісним позовом (п . 5 договору).
Згідно з п. 7 договору зернов ий склад видає поклажодавцю складські документи на зерно не пізніше ніж наступного ро бочого дня після прийняття з ерна на зберігання або в день переоформлення зерна на ім' я поклажодавця.
Зерновий склад не має прав а розпоряджатися зерном пози вача за первісним позовом (п. 1 7 договору).
Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами свої х зобов' язань (п. 27 договору).
Згідно з п. 23 договору строк з берігання зерна - до 01 квітня 2009 року.
Згідно Акту звірки між стор онами станом на 16.12.08 р. до позива ча (за зустрічним позовом) над ійшло на зберігання 455 660 кг зер на кукурудзи.
Відповідно до акту розраху нку при доробці зерна кукуру дзи до видачі залишилось 374 990 к г.
Крім того, за зазначеною зві ркою з загальної залікової в аги було видано 270210 кг, у зв' яз ку з чим на зберіганні залиши лось 104 780 кг зерна.
Як вбачається зі змісту пис ьмових пояснень позивача (за зустрічним позовом), наданих через загальний відділ госп одарського суду Київської об ласті 26.05.2011 р., позивач (за зустрі чним позовом) вважає, що у ньог о на зберіганні знаходиться 64 957 кг, долучивши до матеріалі в справи всі рахунки-фактури та акти прийнятих робіт, які і снують між сторонами, тим сам им ототожнюючи договір № 9 від 30.10.08 р. з договором № 6 від 02.03.08 р.
Відповідач (за зустрічним п озовом) проти зазначеного за перечує та стверджує, що за с воєю природою ці договори є р ізними правочинами, укладени ми у різний час та по яким на з берігання передано різну кіл ькість кукурудзи.
Долучені до матеріалів спр ави рахунки-фактури, акти при йнятих робіт та письмові поя снення позивача (за зустрічн им позовом) в якості належних доказів існування боргу міс тять посилання на інші догов ори (№ Р КП від 27.11.08 р., № Р-00000096 від 01.01. 08 р. тощо).
Долучені до матеріалів спр ави підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт за пер іод дії договору № 9, а саме № Р -00000117 від 12.12.08 р. на суму 9834,06 грн., № Р-000 00119 від 12.12.08 р. на суму 46986,53 грн., № Р-000001 20 від 12.12.08 р. на суму 16586,83 грн. та рах унки, виписані на їх підставі не містять жодного посила ння на спірний договір; ак т № р-00000001 від 22.01.09 р. на суму 2636,70 грн. в якості підстави проведення сушіння зазначений договір № Р-00000096 від 01.01.08 р.
Долучені до матеріалів спр ави рахунки-фактури № Р-00000098 від 03.11.08 р., № Р-00000101 від 25.11.08 р., № Р-00000105 від 12. 12.08 р., № Р-00000002 від 22.01.09 р., № Р-00000017 від 25.03.0 9 р., № Р-00000028 від 13.04.09 р., № Р-00000034 від 30.04.09 р ., виписані позивачем (за зустр ічним позовом) за договорами № Р-00000096 від 01.01.08 р. та № Р-9 КП від 27.11.08 р., тобто за іншими договорами .
Долучені до матеріалів спр ави рахунки-фактури за липен ь-грудень 2009 р. та січень 2010 р. (№ Р -00000071 від 31.07.09 р., № Р-00000072 від 31.08.09 р. та ін ші рахунки), виписані позивач ем (за зустрічним позовом) за д оговором № 6-33 від 02.03.09 р., тобто зн ову за іншим договором, який н е є предметом спору, а також мі стять дані, які відображають , що оплата послуг зберігання зерна кукурудзи має бути спл ачена відповідачем (за зустр ічним позовом) за зберігання зерна кукурудзи у кількості 64 957 т., в той час коли за договор ом № 9 від 30.10.08 р. у позивача (за зу стрічним позовом) на зберіга нні знаходиться зерно кукуру дзи у кількості 104 780 кг.
Відповідач (за зустрічним п озовом) проти стягнення суми боргу за послуги зберігання за договором № 9 заперечує з п осиланням на проведення між сторонами взаємозаліку.
Посилання відповідача (за з устрічним позовом) на провед ення взаємозаліку між сторон ами на підставі накладної № 30/ 12-08 р. на суму 52 390,50 грн., у зв' язку з передачею зерна у кількост і 104 780 кг позивачу (за зустрічни м позовом) на підставі усної д омовленості до розгляду судо м не приймається, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 203 та частиною 1 с т. 220 ГК України передбачено пр ипинення господарського зоб ов'язання, зокрема, зарахуван ням зустрічної однорідної ви моги, строк якої настав, або ст рок якої невизначений чи виз начений моментом витребуван ня. Для зарахування достатнь о заяви однієї сторони.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допу скається лише у випадках, вст ановлених договором або зако ном.
Однією з підстав припиненн я зобов' язання є зарахуванн я зустрічних однорідних вимо г.
За правилами статті 601 ЦК Укр аїни зобов'язання припиняєть ся зарахуванням зустрічних о днорідних вимог, строк викон ання яких настав, а також вимо г, строк виконання яких не вст ановлений або визначений мом ентом пред'явлення вимоги.
Вимоги, які можуть підлягат и зарахуванню, мають відпові дати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредито р за одним зобов'язанням є бор жником за іншим, а боржник за п ершим зобов'язанням є кредит ором за другим);
2) бути однорідними (зарахов уватися можуть вимоги про пе редачу речей одного роду, у зв 'язку з чим зарахування як спо сіб припинення зазвичай заст осовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокр ема грошей). Правило про однор ідність вимог розповсюджуєт ься на їх правову природу, але не стосується підстави вини кнення такої вимоги. Отже, доп ускається зарахування однор ідних вимог, які випливають і з різних підстав (різних дого ворів тощо);
Також необхідно, щоб за обом а вимогами настав строк вико нання, оскільки не можна пред ' являти до зарахування вимо ги за таким зобов' язанням, я ке не підлягає виконанню.
Як вбачається зі змісту мат еріалів справи, відповідачем (за зустрічним позовом) не над ано суду ні направленого пов ідомлення однієї із сторін п ро проведення взаємозаліку, ні доказів, які б підтверджув али вартість зерна; ні докуме нтів, які б підтверджували йо го передачу і відображали пі дставу такої передачі; не дол учено до матеріалів справи т акож жодного документу бухга лтерського обліку, в якому бу в би відображений зазначений взаємозалік тощо.
Враховуючи зазначене, а так ож заперечення позивача (за з устрічним позовом), суд дійшо в висновку, що усна домовлені сть сторін, яка не підтвердже на жодним документом у справ і, не може вважатися належним та допустимим доказом прове дення взаємозаліку між сторо нами в розумінні ст. 34 ГПК Укра їни, а є купівлею-продажем зер на кукурудзи за усною домовл еністю, тобто взагалі позадо говірними відносинами між ст оронами.
Статтею 33 ГПК України перед бачено, що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь.
Разом з тим, обставини справ и, які відповідно до законода вства повинні бути підтвердж ені певними засобами доказув ання, не можуть підтверджува тись іншими засобами доказув ання (ч.2 ст.34 ГПК України).
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Таким чином, враховуючи ви кладене та зміст поданих поз ивачем за зустрічним позовом бухгалтерських документів, суд позбавлений можливості з дійснити перевірку, нарахова ної ТОВ «Ровенський комбікор мовий завод»заборгованості за договором № 9 від 30.10.08 р., а том у вважає за необхідне відмов ити позивачу (за зустрічним п озовом) у задоволенні позовн ої вимоги про стягнення осно вної заборгованості у сумі 6740 4,99 грн.
Від здійснення оплати за пр оведення судової бухгалтерс ької експертизи, яку пропону вав суд за власною ініціатив ою, з метою встановлення існу ючої заборгованості за спірн им договором позивач (за зуст річним позовом) відмовився.
Враховуючи, що у задоволенн і позовної вимоги про стягне ння 67404,99 основної заборгованос ті за договором 9 від 30.10.08 р. судо м відмовлено, суд дійшов висн овку, що вимоги про стягнення 6843,01 грн. пені, 4243,32 грн. інфляційни х втрат та 1755,19 грн. - 3 % річних, нар ахованих на суму заборговано сті за договором 2, задоволен ню не підлягають, оскільки ці вимоги за своєю правовою при родою є похідними від основн ої позовної вимоги.
На підставі викладеного, су д доходить висновку, що в силу вимог статті 33 Господарськог о процесуального кодексу поз ивач (за зустрічним позовом) н е довів обставин, на які він по силався в обґрунтуванні позо вної заяви.
Відповідно до частини п'ято ї статті 49 Господарського про цесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК Ук раїни, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Первісний позов задо вольнити частково.
2. Зобов' язати ТОВ «Ров енський комбікормовий завод »(08550, Київська область, Фастівс ький район, смт. Кожанка, вул. С адова,3-Б, код ЄДРПОУ 33197769) поверн ути ТОВ «Агрофірма»Руслан»(4 2547, Сумська область, с. Лучка, ву л. Леніна,2, код ЄДРПОУ 34071954) залиш ки зерна кукурудзи у кількос ті 54 957 (п' ятдесят чотири тисяч і дев' ятсот п' ятдесят сім) кг.
3. Стягнути з ТОВ «Ровенськи й комбікормовий завод»(08550, Киї вська область, Фастівський р айон, смт. Кожанка, вул. Садова ,3-Б, код ЄДРПОУ 33197769) на користь ТО В «Агрофірма»Руслан»(42547, Сумс ька область, с. Лучка, вул. Лені на,2, код ЄДРПОУ 34071954) судові витр ати: 725 (сімсот двадцять п ' ять) грн. 43 коп. державн ого мита та 199 (сто дев' я носто дев' ять) грн. 66 коп . витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.
4. В решті позовних вимог ві дмовити.
Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.
5. В задоволенні зустріч ного позову відмовити повні стю.
Рішення набирає законно ї сили після закінчення деся тиденного строку з дня його н алежного оформлення і підпис ання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційном у порядку.
Суддя Л.В. Со куренко
Суддя Сокуренко Л. В.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2011 |
Оприлюднено | 25.07.2011 |
Номер документу | 17147735 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Сокуренко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні