Рішення

від 25.09.2006 по справі 12/2925

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2925

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" вересня 2006 р.                                                     Справа № 12/2925

Господарський суд Житомирської області у складі:

                          судді Сікорської  Н.А.

 за участю представників сторін

від позивача Дайнеко О.І. - дов. від 12.09.06р.

від відповідача Мазуренко Т.В. - дов. від 19.04.06р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельної групи "Фора Плюс" (с. Манченки Харківської області)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельного підприємства "НЕП" (м. Бердичів).

про стягнення 5428,02 грн.

В засіданні суду, у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва з 21.09.06р. до 17:00 год. 25.09.06р.

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 5428,02 грн. заборгованості.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов заперечила. Надала відзив на позов від 21.09.06р., в якому викладені заперечення відповідача (а.с.59)

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд 

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна група "Фора Плюс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельним підприємством "НЕП" (відповідач) 05.10.05р. укладено договір поставки товару № 38 (а.с.9).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач продає, а  відповідач купує товар в асортименті, кількості та по цінах встановлених в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно видаткової накладної № РН-ФП-О00168 від 30.01.06р. позивач відпустив відповідачу цукерки різних найменувань на загальну суму 5125,38 грн. грн.(а.с.12).

Вказана продукція відпускалась матеріально-відповідальній особі відповідача - Міщенко Надії Антонівні за довіреністю № ЯЛР № 839096 від 30.01.06р. (а.с.11).

Як вказав позивач, відповідач відповідно до п. 4.1 договору, за отриману продукцію повинен був провести розрахунки протягом 21 календарного дня з моменту поставки .

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство "НЕП" розрахунки за отриману продукцію, в обумовлений договором строк, не провело.

У зв'язку з вказаним, 01.06.06р. відповідачу було направлено претензію, 15.06.06р. та 12.07.06р. - нагадування по розрахунках (а.с.15-20). Претензія та листи були залишені без відповіді та задоволення

Враховуючи, що відповідач розрахунки за отриману продукцію своєчасно не провів,  у відповідності до п. 5.5 договору, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна група "Фора Плюс" нарахувало  йому пеню за 156 днів  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в сумі 302,64 грн.

На день вирішення спору відповідач розрахунків не провів, заборгованість за отриману по накладній № РН-ФПО00168 продукцію становить 5125,36 грн., що підтверджується, підписаним сторонами, актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.05р. по 30.08.06р. (а.с.56).

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Вважає, що поставка продукції відбувалась не на виконання умов договору, оскільки в накладній № РН-ФПО00168 відсутні будь-які посилання на договір.  

У відзиві на позовну заяву від 21.09.06р. (а.с.59) зазначив, що претензію не можна вважати вимогою про сплату боргу, тому строк проведення розрахунків по накладній РН-ФП-О00168 не встановлений сторонами і твердження позивача щодо прострочення виконання зобов'язання є безпідставним.

Як вбачається з акта звірки розрахунків, факт існування заборгованості не заперечує, однак вказує на те, що з нього не вбачається  що заборгованість рахується саме  за товар поставлений по накладній № РН-ФП-О00168 від 30.01.06 на суму 5125,38 грн.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності  матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі слідуючого.

Як вбачається з договору, а саме п. 1.1 продавець (позивач) продає, а (покупець) відповідач купує товар по кількості, асортименту та по цінам згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оскільки видаткові накладні є  невід'ємною частиною договору, то цей факт повинен бути в них вказаний.

З накладної, згідно якої здійснювався відпуск товару (а.с.12), дійсно не вбачається, що відпуск здійснювався саме за договором, оскільки в ній не міститься посилання на договір, або на будь-яку іншу інформацію, яка давала б підстави вважати, що відпуск продукції здійснюється на виконання умов договору № 38 від 05.10.05р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Оскільки, суд дійшов висновку, що відпуск продукції здійснювався не на виконання договору, за таких обставин не має підстав вважати, що у  відповідача виникло зобов'язання здійснити оплату за отриману продукцію в порядку п. 4.1 договору, тобто в  через 21 календарний день днів  з моменту поставки товару.

Згідно ст.  530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Діюче законодавство не встановлює якусь певну форму вимоги, яка  повинна  виставлятись боржнику. Як вбачається з претензії № 19 від 31.05.06, позивач посилається в ній на  видаткову накладну, згідно якої  відбувся відпуск товару і який не оплачений відповідачем, а тому пред'явлену претензію суд розцінює як вимогу, згідно якої відповідач повинен був виконати свій обов'язок щодо оплати за отриману продукцію.

До того ж слід зазначити, що  за ст. 692 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

З наданих до матеріалів справи копій платіжних доручень  (а.с.83-103) та  реєстру проведених оплат (а.с.104) не вбачається, що  відповідач здійснив розрахунки  за  накладною № № РН-ФП-О00168 від 30.01.06 на суму 5125,38 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Оскільки відповідач не виконав  покладеного на нього обов'язку щодо проведення розрахунків за отриману продукцію, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна група "Фора Плюс" в частині стягнення              5 125,36 грн. основного боргу є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1  Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"  від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки матеріали справи не вказують, що відпуск продукції здійснювався  на виконання договірних зобов'язань, то  на відповідача не може бути покладена відповідальність, передбачена п. 5.5 договору №38 від 05.10.05р. за несвоєчасну оплату за поставлений товар.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасно проведені розрахунки в сумі  302,64 грн. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної групи "Фора Плюс" задовольняються частково в сумі        5125,36 грн., що становить суму  основного боргу. В частині стягнення 302,64 грн. суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на  відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлений позовних вимог.

На підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"  від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85, господарський суд  

                                                                   ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю Виробничо-торгівельного підприємства "НЕП", 10300,  Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Гранична, 3, кв. 19,    код 33231411

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної групи "Фора Плюс", 62450, Харківська обл., Харківський р-н., с. Манченки,                           вул. Набережна, 8, код 33368752

- 5125,36 грн. основного боргу;

- 96,31 грн. -  витрат зі сплати державного мита;

- 111,42 грн. - витрат зі сплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

Дата підписання: 12 жовтня 2006 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 -сторонам