Постанова

від 18.07.2011 по справі 2/22/5022-284/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/22/5022-284/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

18.07.11                                                                                    Справа  № 2/22/5022-284/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Хабіб М.І..,

                                                    Юрченка Я.О.,

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –не з'явився

від відповідача (скаржник) –не з'явився

від третьої особи –не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської обласної організації Організація ветеранів України, вих.№21 від 24.05.2011 року  

на рішення  господарського суду Тернопільської області від 16.05.2011 року, суддя Колубаєва В.О.

у справі №2/22/5022-284/2011

за позовом  Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго»Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

до відповідача Тернопільської обласної організації Організація ветеранів України, м.Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА, м.Тернопіль

про  стягнення 4863,59 грн. заборгованості

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.05.2011 року по справі №2/22/5022-284/2011 позов КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго»Тернопільської міської ради задоволено частково, стягнено з Тернопільської обласної організації Організація ветеранів України на користь КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго»4623,38 грн. –заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з 01.03.2008 року по 30.04.2010 року підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.525, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст.173, 193, 275 ГК України та умови договору №485 від 01.11.2000 року. Поряд з цим, судом взято до уваги положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови КМ України №879 від 01.08.1996 року та №285 від 02.04.2008 року та те, що відповідачу у 2008 –2010 роках виділялись бюджетні кошти. В частині позову щодо стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в гарячій воді за лютий 2008 року в сумі 240,21 грн. судом відмовлено, враховуючи положення ст.ст.256, 257 ЦК України та те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості за вказаний місяць, а відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Тернопільська обласна організація Організація ветеранів України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільської області від 16.05.2011 року по справі №2/22/5022-284/2011 в частині стягнення з відповідача на користь позивача - 4623,38 грн.  заборгованості за спожиту теплову енергію, вказуючи на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилаючись на положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»зазначає, що ветеранські організації звільняються від сплати комунальних послуг в межах середніх норм споживання (надання) у приміщеннях, які вони займають. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що судом не взято до уваги постанову КМ України №94 від 16.02.1994 року  «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою встановлено, що витрати державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій пов'язані із наданням пільг, передбачених вказаним Законом покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків. Враховуючи наведене, на думку відповідача, позивачем не доведено, що обов'язок сплати послуг за спожиту теплову енергію повинен бути покладений на відповідача, а відтак позовні вимоги є безпідставними.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Від позивача та відповідача до суду надійшли листи, в яких містяться клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду розглянувши зазначені клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Від третьої особи до суду надійшли пояснення по справі, в яких остання зазначає, що рішення господарського суду прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, зазначаючи при цьому, що відповідач має статус обласної громадської ветеранської організації, а відтак звільняється від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання. Разом з тим, вказує, що кошти, які виділяються відповідачеві для його статутної діяльності по програмі "Ветеран" можуть бути використані, як додаткове, а не основне джерело для погашення комунальних послуг за рахунок не більше 20% загального обсягу наданих бюджетних коштів понад встановлених середніх норм споживання. Поряд з цим, третя особа просить про розгляд справи за відсутності свого представника.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

          Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.02.2000 року між Обласною Радою ветеранів (в тексті договору –споживач) та Тернопільським комунальним підприємством «Тернопільміськтеплокомуненерго»(в тексті договору –енергопостачальна організація) укладено договір №485 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого, позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Судом відзначено, що Тернопільська обласна організація Організація ветеранів України є правонаступником прав і обов'язків Обласної Ради ветеранів, яка утворилася в результаті зміни назви організації.

Відповідно до умов вказаного договору позивач поставив теплову енергію в гарячій воді на об'єкт відповідача по вул. Грушевського, 23, в м. Тернополі, загальною площею 32,86 м.кв. із максимальним тепловим навантаженням 2500 Ккал/год (додаток №1 до договору №485 від 01.11.2000р.).

Згідно із пунктами 6.2, 6.3 договору №485 від 01.11.2000 року за одержані послуги по постачанню теплової енергії відповідач здійснює оплату за три дні до початку розрахункового періоду.

Постачання відповідачеві теплової енергії в гарячій воді в потрібних останньому обсягах для опалення приміщення в період опалювального сезону підтверджується: актами про запуск системи опалення в роботу від 08.11.2007р., від 20.11.2008р. та від 16.12.2009р.

Відповідачу виставлялись рахунки на сплату наданих послуг №485 від 29.02.2008р., №485 від 31.03.2008р., №485 від 30.04.2008р., №485 від 31.10.2008р., №485 від 30.11.2008р., №485 від 31.12.2008р., №485 від 31.01.2009р., №485 від 28.02.2009р., №485 від 31.03.2009р., №485 від 22.04.2009р., №485 від 31.10.2009р., №485 від 30.11.2009р., №485 від 31.12.2009р., №485 від 31.01.2010р., №485 від 28.02.2010р., №485 від 31.03.2010р. та №485 від 30.04.2010р.

Проте, оплату за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачем належним чином не виконувалась, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 4863,59 грн. за період з 01.02.2008 року по 30.04.2010 року.

Позивач направляв відповідачу претензію №2911/18 від 13.12.2010 року з вимогою сплати суми боргу за надані послуги, проте така залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Як відзначено судом, в позовній заяві, яка подана до господарського суду Тернопільської області 01.03.2011 року, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.02.2008 року по 30.04.2010 року.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем, до прийняття рішення по справі, заявлено клопотання про застосування судом позовної давності щодо вимог позивача (лист №14 від 25.03.2011р.), а відтак суд враховуючи те, що починаючи з лютого 2008 року позивач знав про порушення свого права та мав можливість звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, проте, позовна заява подана до суду 01.03.2011 року, а відтак ним пропущено строк позовної давності для звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості за теплову енергію у вигляді гарячої води, надану відповідачеві в лютому місяці 2008р.

З огляду на наведене, господарський суд правомірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 240 грн. 21 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді за лютий 2008 року, оскільки такі заявлено до суду із пропуском строку позовної давності.

Поряд з цим, судом правомірно задоволено позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4623,38 грн. –заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді.

При цьому, судом відзначено, що Тернопільська обласна організація Організація ветеранів України є добровільною громадською організацією ветеранів, яка діє на засадах самоврядування у відповідності з Конституцією України, чинним законодавством та Статутом Організації ветеранів України. Положеннями ст. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування, Уряд Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. Ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Таким чином, вказаним Законом передбачено, що відповідач звільняється від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання).

Проте, чинним законодавством не визначені норми споживання комунальних послуг, в межах яких могли б надаватися ветеранським організація пільги на їх оплату.

Судом встановлено, що середні норми споживання теплової енергії в гарячій воді розраховуються згідно керівного технічного матеріалу "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарські потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, затвердженого Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р. та погоджений з Державним комітетом України з матеріальних ресурсів. Проте, такими не встановлено середніх норм споживання теплової енергії в гарячій воді. З огляду на відсутність середніх норм споживання теплової енергії, позивач не може зробити розрахунок і звільнити відповідача від плати за користування тепловою енергією в межах середніх норм споживання. Відповідно, суд прийшов до висновку про неможливість застосування до ветеранської організації вимог ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Разом з тим, слід зазначити, що у постанові Кабінету Міністрів України №285 від 02.04.2008р. затверджено Порядок використання у 2008 - 2010 роках коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки громадським організаціям ветеранів. Вказаний Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Мінпраці у державному бюджеті за бюджетними програмами "Фінансова підтримка громадських організацій ветеранів" і зазначає для чого останні мають право використовувати бюджетні кошти. Згідно Порядку громадські організації мають право використовувати бюджетні кошти і як оплату за комунальні послуги. Порядок використання у 2008 - 2010 роках коштів державного бюджету для надання фінансової підтримки громадським організаціям передбачає компенсацію пільг, яка здійснюється шляхом перерахування громадським організаціям коштів, які повинні сплачуватися за одержані комунальні послуги.

Слід зазначити, що в рамках дії обласної програми «Ветеран на 2005-2009 роки», затвердженої  рішенням Тернопільської обласної ради №378 від 25.01.2005р. та програму "Ветеран" на 2010-2014р., відповідачеві на підставі ст. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України виділялись кошти, а саме в 2008 році - 21 500 грн., 2009 році - 9 900 грн., 2010 році - 15 000 грн., які отримані останнім, що підтверджується планами використання бюджетних коштів на 2008 - 2010 роки та погоджені з начальником головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації і затверджені головою Тернопільської обласної організації Організації ветеранів України.

З огляду на наведене, відповідачем отримано із державного бюджету кошти, а відтак у 2008 - 2010 роках у нього була можливість оплатити отримані послуги..

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Законом не передбачено, що пільги за користування комунальними послугами надаються за рахунок підприємств, які надають комунальні послуги, а умовами договору № 485 від 01.11.2000 року, укладеного між сторонами не передбачено надання пільг по оплаті за користування комунальними послугами. Таким чином, згідно умов договору відповідач взяв на себе обов'язок оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами та в узгоджений термін.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача - 4623,38 грн.  заборгованості за спожиту теплову енергію є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.2011 року по справі №2/22/5022-284/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Тернопільської обласної організації Організація ветеранів України без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                   Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                          Хабіб М.І.

Юрченко Я.О.