Рішення

від 23.05.2008 по справі 16/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

23.05.2008                                                                                                     Справа  № 16/8

за позовом                    приватного підприємства „Термет”, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область

до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю „СІО-К”, смт. Великий Березний, Закарпатська область

про                                стягнення суми 150901,04 грн.

та за зустрічним

позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю „СІО-К”, смт. Великий Березний, Закарпатська область

до відповідача           приватного підприємства „Термет”, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область

про                                зобов'язання передати документи на товар відповідно до договору купівлі-продажу; стягнення збитків у сумі 176241,62 грн.

                                                                                    Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) – Пньов П.О. – адвокат                        (дов. від 12.02.08)

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) – Горінецький В.Й. (дов. від 14.11.07)

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство „Термет”, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область (далі – позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „СІО-К”, смт. Великий Березний, Закарпатська область (далі – відповідач) про стягнення суми 150901,04 грн., в т.ч. 141399,78 грн. основної заборгованості, 767,36 грн. трьох процентів річних та 8733,9 грн. інфляційних, згідно договору купівлі-продажу №704/л3 від 04.04.07; товариство з обмеженою відповідальністю „СІО-К”, смт. Великий Березний, Закарпатська область (далі – позивач за зустрічним позовом) звернулося із зустрічним позовом до приватного підприємства „Термет”, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область (далі – відповідач за зустрічним позовом) про зобов'язання передати документи на товар відповідно до договору купівлі-продажу №704/л-3 від 04.04.07 та  стягнення збитків у сумі 176241,62 грн.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач  у повному обсязі не виконав зобов'язання по оплаті за отриманий товар (дуб пиловник), згідно договору купівлі-продажу, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Вважає, що у нього відсутня заборгованість за договором купівлі-продажу, оскільки він відмовився від отриманого товару, на який не були надані необхідні первинні документи для оформлення сертифікату про походження лісоматеріалів, що викладено в листі від 28.02.08 за №94, де також висловлено вимогу про розірвання договору та повернення сплачених за лісоматеріали коштів.

Відповідач не погоджуючись із заявленим до нього позовом, звернувся до суду із зустрічним позовом до позивача про зобов'язання передати документи на товар відповідно до договору купівлі-продажу та стягнення збитків у сумі 176241,62 грн.

Позивач за зустрічним позовом просить зустрічний позов задоволити,  мотивуючи тим, що відповідач за зустрічним позовом порушив умови договору та чинне законодавство, а саме не надав на поставлений товар необхідні документи –первинні документи про підтвердження походження лісоматеріалів та карантинних сертифікатів, що унеможливили використання цього товару. Крім того, неотримання вищенаведених документів, позбавило позивача отримати дохід у сумі 176241,62 грн.

Відповідач за зустрічним позовом заявлені зустрічні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими. Зокрема вказує, що позивач за зустрічним позовом безпідставно вимагає від нього первинні приналежні документи, оскільки на нього ні законодавством, ні умовами договору купівлі-продажу не покладалося обв'язку надання таких документів, а тому позивач за зустрічним позовом не має права їх вимагати. Також, вказує, що після систематичного, багаторазового отримання партій дубу кругляка, на кожну з яких оформлялися окремі документи, позивач за зустрічним позовом жодного разу не відмовився від товару, а набув право власності на нього. У січні 2008 року сторони провели звірку взаєморозрахунків якою підтверджено заборгованість у сумі 141399,78 грн. Згідно листа Державної інспекції з карантину рослин по Тернопільській області  від 17.04.08 №76 територія  країни є вільною від карантинних організмів  а тому обов'язкового отримання карантинного сертифікату  на деревину походженням з України не потрібно.

Щодо заявлених вимог про збитки, відповідач стверджує, що жоден нормативно-правовий акт не заважав позивачу переробити та реалізувати дуб кругляк на внутрішньому ринку. Позивачем у підтвердження позовних вимог не надано доказів щодо розміру позовних вимог.

Зі згодою сторін, спір вирішено в строк відповідно до ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 04.06.08.

Заслухавши пояснення представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача (позивача за зустрічним позовом), розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:

Між позивачем (постачальник по договору) та відповідачем (покупець по договору) 04.04.07 укладено договір 704/л-3 купівлі-продажу (далі –договір), згідно якого позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язався передати у встановлені строки дуб пиловник (далі –товар) у власність відповідача , а останній зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах договору.  

Товар який передався за договором, у свою чергу позивач отримував за договорами купівлі-продажу укладеними із іншими суб'єктами господарювання, зокрема Тернопільської області (а.с.63-77). Отже позивач здійснює такий вид діяльності, як посередництво в торгівлі деревиною.

У п. 2.2. договору передбачено, що передача товару здійснюється за накладними, підписання яких представниками сторін свідчить про фактичну  передачу товару.

Пункт 2 договору передбачає, що передача товару здійснюється за накладними, підписання яких свідчить про передачу товару. Відповідно до ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором. За відсутності умов щодо набуття права власності у договорі, право власності у відповідача на товар виникало у момент передачі товару за накладними.

За період з 20.04.07 по 30.01.08 позивач передав у власність відповідачу 2050,222 м3 дубу пиловника на загальну суму 3606660,96 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи, розхідними накладними та податковими накладними.

У договорі сторони передбачили, що розрахунки проводяться в 3-х денний термін з моменту підписання накладної.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач оплату за отриманий товар у повному обсязі та у встановлений строк, не провів.

З метою звірки поставленого товару та взаємних розрахунків між сторонами проведено звірку, за результатами якої складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.07, згідно якого заборгованість відповідача становила 141399,78 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією за №1 від 13.02.08, в якій ставив вимогу перерахувати грошові кошти в сумі 141399,78 грн. на розрахунковий рахунок приватного підприємства „Термет”.

Вказана претензія відповідачем розглянута та надано відповідь листами про розгляд претензії від 15.02.08 №77 та  від 28.02.08 за №94, де вказано, що позивачем при передачі лісоматеріалів не надано первинних документів на поставлений товар та заявлено вимогу надати необхідні первинні документи на поставлений товар за договором.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати за отриманий товар не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла та рахується прострочена заборгованість в сумі 141399,78 грн.

Пункт 4.1. договору передбачає, що сторони несуть відповідальність за неналежне та/або невиконання умов і вимог договору у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення оплати за товар, провів перерахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, що становить 8733,9 грн. та нарахував відповідачу три проценти річних, що згідно розрахунку становить –767,36 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача суми 150901,04 грн., в т.ч. 141399,78 грн. основної заборгованості, 8733,9 грн. інфляційних  втрат та 767,36 грн. трьох процентів річних,  підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

У задоволені вимог за зустрічним позовом суд відмовляє, виходячи з наступного. У ході судового розгляду встановлено, що на виконання договору відповідач за зустрічним позовом передав позивачу за зустрічним позовом 2050,222 метра кубічних пиловника на загальну суму 3606660,96 грн. Обставини щодо передачі майна, порядок здійснення розрахунків та виникнення простроченої заборгованості судом  також встановлено у ході дослідження спірних правовідносин за первісним позовом. Позивач за зустрічним позовом, з посиланням на ч.2 ст.662 Цивільного кодексу України доводить, що відповідач за зустрічним позовом повинен передати йому, як покупцеві первинні документи, що підтверджують походження лісоматеріалів та карантинні сертифікати.

У відповідності до ч.2 ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

          Як вбачається із змісту договору сторони не погоджували особливі умови щодо приналежностей та документів які повинні передаватися разом з майном. На кожну поставлену партію товару продавець передавав покупцю: податкові накладні, розхідні накладні, товаро-транспортні накладні та квитанції про приймання платежу. Виходячи із змісту та характеру договірних відносин при передачі дубу кругляка встановлено відсутність (так і потреби в них) яких-небудь приналежностей, тобто речей, що призначені для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язані спільним призначенням, відповідно до ст.186 Цивільного кодексу України.  

Що стосується документів, то крім накладних, жодних інших документів, які повинен передати продавець покупцю умовами договору не визначено. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що відповідач повинен був, при передачі товару передати первинні документи про походження лісоматеріалів та карантинні сертифікати, які були необхідні для експорту переробленого товару за кордон.

          У питанні надання документів про походження лісоматеріалів позивач за зустрічним позовом посилається на Тимчасовий порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1260. Пункт 1 встановлює, що цей Порядок визначає  механізм  видачі сертифікатів  про походження  лісоматеріалів та  виготовлених  з них пиломатеріалів (далі - сертифікат) для здійснення експортних операцій. Дія  цього  Порядку  поширюється на  всіх  суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, що здійснюють експортні операції з лісоматеріалами та виготовленими з них пиломатеріалами (далі - експортери) (п.2 Порядку).

          Для  отримання  сертифіката  експортери  подають обласному управлінню  лісового господарства Держкомлісгоспу заяву за встановленою  Комітетом формою, до якої додається копія (з обов'язковим пред'явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів (п.5 Порядку).

          На підставі спірного договору між сторонами виникли правовідносин, що регулюються нормами Цивільного кодексу про купівлю-продаж. Посилаючись на ст.662 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом повинен керуватися також ст.666 Цивільного кодексу України, де встановлено правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару. Вказаною нормою визначено, що покупець має право встановити розумний строк для передання покупцеві документів, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу. Якщо документи не передані у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Доводи позивача за зустрічним позов про виконання вищевказаної норми закону, з посиланням на лист від 28.02.08 суд відхиляє, оскільки у цьому випадку йшлося про відповідь на претензію продавця щодо сплати простроченої заборгованості та зазначалися умови такої сплати, зокрема надання первинних документів на поставлені лісоматеріали. Тобто мав місце вже не момент прийняття товару, а настав період прострочення, у зв'язку із несвоєчасною сплатою ціни товару.

          Як вбачається із фактичних відносин між сторонами спору, покупець приймав від продавця товар без жодних застережень та набував право власності на майно. У відповідності до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зміст договору, яким керуються сторони у спірних правовідносинах, не місить жодних умов чи застережень щодо особливостей пов'язаних з експортом лісоматеріалів. При цьому, слід погодитися із доводами відповідача за зустрічним позов про право сторін договору згідно п.7.3 звертатися із пропозиціями про внесення змін та доповнень до цього договору.

          У відповідності до ст.1 Закону України „Про карантин рослин” від 30 червня 1993 року №3348-XII, карантинним сертифікатом є документ, який видається органами Державної служби з карантину рослин України та засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозяться та / або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України. Згідно із частиною 1 ст.29 Закону України „Про карантин рослин” „Про карантин рослин” об'єкти регулювання переміщуються територією України за наявності карантинного сертифікату у випадках: вивезення та/або ввезення об'єктів регулювання у карантину зону; транспортування імпортованих об'єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами. Згідно листа Державної інспекції з карантину рослин по Тернопільській області від 17.04.08 №76 територія нашої країни є зоною вільною від карантинних організмів лісу, у зв'язку із чим обов'язкового отримання карантинного сертифіката на партію деревини походженням з України не потрібно. Водночас не виключається можливість добровільно отримати карантинний сертифікат відповідно до пункту 5.14. Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів затверджених наказом  Міністерства аграрної політики від 23.08.05 №414.

          Таким чином, спір щодо ненадання документів до майна, що передається виник із неправильних дій покупця (позивача за зустрічним позовом), і його вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та умовах договору. Інші документи, які вимагає позивач за первісним позовом, по-перше, потребують чіткішої індивідуалізації (форма, зміст, суб'єкти тощо) і, по-друге, за відсутності обов'язку із закону, їх надання випливає з договірних зобов'язань, що виникають у порядку встановленому законом.

          Водночас слід відзначити, що обидві сторони підтверджують факт передачі позивачу за зустрічним позовом документів (товаро-транспортні накладні, ордери на відпуск продукції), за якими отримувалися сертифікати про походження лісоматеріалів. З цього приводу відповідачем за зустрічним позовом надані відповідні матеріали (а.с. 11,12 Т.2). Однак, даний факт не спростовує вищевикладених висновків суду. Позивачу за зустрічним позовом з моменту виникнення договірних було відомо, що стороною є посередник в торгівлі деревиною. Визначити зобов'язальний характер цих дій, з огляду на пояснення сторін та надані докази, а також враховуючи суб'єктний склад в цілому цих відносин, суд не вважає підставним.

          У частині вимоги про стягнення збитків суд відзначає наступне. Згідно із ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Як вбачається із вищенаведеного позивач за зустрічним позовом по суті не довів факту порушення з боку відповідача за зустрічним позовом його цивільного права. За відсутності порушення у діях чи бездіяльності відповідача за зустрічним позов відсутній обов'язок щодо відшкодування збитків, а відповідно і право їх вимагати.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1510,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 60, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

первісний позов задоволити повністю.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю „СІО-К” (Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Фізкультурна, 11А, код 22101670) на користь приватного підприємства „Термет” (Тернопільська область, Тернопільський район, с. Байківці, вул. 15 Квітня, 3А, код 33704387):

- суму 150901,04 грн., в т.ч. 141399,78 грн. основної заборгованості, 8733,9 грн. інфляційних  втрат та 767,36 грн. трьох процентів річних;

- суму 1510,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму  118,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У задоволення зустрічного позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                           О. В. Васьковський