Рішення

від 03.06.2008 по справі 30/14-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/14-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.08р.

Справа № 30/14-08

За позовом:  товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Газифікатор", м. Дніпропетровськ 

До відповідача:  дочірнього підприємства "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ, м. Дніпропетровськ 

Про стягнення суми боргу в розмірі 5572,23 грн.

Та

За зустрічним позовом: дочірнього підприємства "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ, м. Дніпропетровськ 

До: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Газифікатор", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 4284,00грн.

Суддя:  Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

 Від позивача: Чопивська Ю.В., представник, довіреність №265/1 від 25.10.2007 року

Від відповідача: Шилько В.А., директор, наказ №11/к від 21.02.2005 року; Бовкун О.П.,  представник, довіреність від 18.03.2008 року 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Газифікатор" (м. Дніпропетровськ) звернулося до господарського суду із позовною заявою, якою просить  стягнути з Дочірнього підприємства "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ (м. Дніпропетровськ)  суму боргу в розмірі 5572,23 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати з оплати за інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов договору від 03.01.2005 року №016/2005 КАО відповідач зобов'язався надати послуги з підтримки актуальності інформаційної бази  ИАС "Парус-Консультант" (абонентське обслуговування). У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх послуг, позивач листом №308 від 10.12.2007 року  повідомив відповідача про розірвання  договору на підставі п.9.1. та вимагав повернути перераховані кошти  в розмірі 4500 грн. протягом 10-ти днів з моменту отримання листа. Оскільки відповідач не повернув зазначені кошти, позивач просить стягнути проценти за користування чужими коштами в сумі 1048,19 грн. та три відсотка річних в сумі 24,04 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.

22.05.2008 року Відповідач звернувся з зустрічним позовом, яким, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 30.05.2008 року, просить стягнути:

- заборгованість в розмірі 2784,00грн., відшкодувати моральний збиток в розмірі 1500,00грн. та судові витрати по справі: державне мито в розмірі 102,00грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118грн. та витрати з оплати юридичних послуг в розмірі 1680,00грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані наступним. Дочірнє підприємство "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ договірні зобов'язання згідно договору №016/2005КАО від 03.01.2005 року виконало у повному обсязі. Оплата ТОВ НВО „Газифікатор” здійснена згідно рахунків №89 КА, 90КА, 3138КА, 91КА,94КА, решта зобов'язань за договором не виконана, станом на 10.05.2008 року зобов'язання за договором №016/2005КАО від 03.01.2005року не були припинені. Станом на 10.05.2008 року заборгованість ТОВ НВО „Газифікатор” за договором №016/2005КАО від 03.01.2005 року за період з 01.08.2005 року по 10.03.2008 року складає 2784,00грн.

Згідно договору №Х-Дн-2004/53 від 25.11.2004 року було пред'явлено Відповідачеві рахунок на загальну суму 4470,00грн., який оплачено частково в розмірі 1000грн. 30.06.2005 року та 04.08.2005 року Відповідачем перерахована сума 2000,00грн. та 1500,00грн. відповідно, а всього - 3500,00грн. Акти виконаних робіт на вищезазначену суму підписувались та передані під розписку Відповідачеві.

Вимога про  відшкодування суми морального збитку мотивована тим, що із-за судового процесу зірвано підписання договору на суму 1500,00грн.: особа, яка мала намір стати клієнтом ДП „Парус-Д” спільного Українсько-Російського підприємства „Парус-Україна” у формі ТОВ відмовилась від підписання договору.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

За погодженням представників сторін у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

03 січня 2005 року між дочірнім підприємством "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим об'єднанням "Газифікатор" (Замовник)  був укладений договір №016/2005КАО, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг з підтримання  актуальності інформаційної бази ИАС "Парус-Консультант" (надалі - абонентське обслуговування ИАС "Парус-Консультант").

Надання послуг по абонентському обслуговуванню здійснюється шляхом передачі файлів оновлення інформаційної бази ИАС „Парус-Консультант” (п.4.1), поставка файлів оновлення проводиться щоденно по робочим дням через Інтернет (п.п.4.2,4.3).

Відповідно до п.2.1 договору вартість  робіт по договору складає 870 грн., податок на додану вартість 174 грн., а всього 1044 грн. Розрахунки по договору здійснюються поетапно шляхом 100% передоплати суми, зазначеної в рахунках, виставлених Виконавцем (п.2.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору роботи  по договору закриваються етапами, по закінченню кожного місяця з оформленням актів здачі-приймання виконаних робіт за місяць.

Позивач зазначає, що відповідач не належним чином виконав умови договору №016/2005КАО від 03.01.2005 року в частині надання послуг на абонентське обслуговування  ИАС "Парус-Консультант", що і є причиною виникнення спору.

За своєю правовою природою спірний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім та таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами (ст.638 Цивільного кодексу України).

Зміна    та    розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку, на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або домовленістю сторін.

Відповідно до п.9.1 договір діє з дня підписання  до моменту отримання письмової відмови однієї із сторін.

Лист про розірвання цього договору повинен бути направлений  іншій стороні не пізніше ніж за два місяці до дати розірвання (п.9.2 договору).

10 грудня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Газифікатор" направило дочірньому підприємству "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ  лист за вих. №308, яким повідомило про розірвання договору  №016/2005КАО від 03.01.2005 року на підставі п.9.1 у зв'язку з невиконанням робіт і послуг по договору, та просило на підставі п.3.5 договору повернути в 10-ти денний строк  вартість недовиконаного абонентського обслуговування в розмірі 4500 грн. (а.с. 16). Зазначений лист отриманий відповідачем 09.01.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №706019.

Таким чином, виходячи з умов договору (лист про розірвання договору повинен бути направлений  іншій стороні не пізніше ніж за два місяці до дати розірвання), договір вважається припиненим  09.03.2008 року.

Суд відхиляє посилання ТОВ НВО „Газифікатор” на те, що договір є припиненим з 06.01.2006 року, оскільки листом за вих. №360 від 30.12.2005 року ТОВ НВО „Газифікатор”  повідомляв відповідача про прийняття рішення про видалення програмного комплексу „Парус” 76.40 з дискового простору файлового сервера (а.с.65), мотивуючи неможливістю закінчення робіт по налагодженню програмного комплексу „Парус” версії 7.40. Предметом же спірного договору є надання послуг з підтримки актуальності інформаційної бази ИАС „Парус-Консультант” –передача оновлень через Інтернет, а не виконання робіт по встановленню програмного комплексу „Парус” версії 7.40, тому лист не стосується спірного договору та не є повідомленням про розірвання договору №016/2005 КАОЛ від 03.01.2005 року.

Позивач за первісним позовом просить повернути 4500,00грн., отримані за договором №016/2005КАО від 03.01.2005 року та нараховані на цю суму відсотки, у зв'язку з тим, що Виконавець припинив абонентське обслуговування ИАС „Парус-Консультант”, а договір є припиненим.

Вимога про стягнення суми 1000 грн. з призначенням  платежу: за програму згідно рахунку №316-Х від 25.11.2004 року задоволенню не підлягає, оскільки договір №016/2005КАО, який є підставою, як вважає позивач, повернення грошової суми, укладений 03.01.2005 року, а рахунок №316-Х датовано 25.11.2004 року і не стосується спірного договору.

Грошові кошти перераховані платіжними дорученнями №2198 від 04.08.2005 року в сумі 1500 грн. згідно рахунку №131-Х від 30.05.2005 року та №2089 від 30.06.2005 року в сумі 2000 грн. згідно рахунку №131-Х від 30.05.2005 року мають призначення платежу: оплата за налагодження програми.

Спірним договором передбачено надання послуг з підтримки актуальності інформаційної бази ИАС „Парус-Косультант”, а саме: передача оновлень через Інтернет, а не виконання робіт по налагодженню програми. Та обставина, що грошові кошти в сумі 3500грн. перераховувались не за спірним договором підтверджується також претензією №275 від 19.10.2005 року, в якій позивач (Замовник) підтверджує наявність усної домовленості по виконанню робіт з налагодження Програмного комплексу „Парус-підприємство 7.40” на робочих місцях Замовника.

За викладеного, позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення суми 4500 грн. та відсотків у сумі 1072,23грн. задоволенню не підлягають.

Розглянувши позовні вимоги за зустрічним позовом, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Дочірнє підприємство "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Виконавець) просить стягнути за зустрічним позовом: заборгованість за надані послуги в розмірі 2784,00грн. за період з 01.08.2005 року по 10.03.2008 року, відшкодувати моральний збиток в розмірі 1500,00грн. та судові витрати.

Не оплата ТОВ НВО „Газифікатор” в повному обсязі виконаних робіт є причиною спору за зустрічним позовом.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

За умовами Договору строк оплати ставиться в залежність від пред'явлення рахунків, строк оплати, який би визначався терміном оплати після виставлення рахунків, у договорі не встановлений.

За приписами ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дочірнє підприємство "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ направило 23.04.2008 року ТОВ НВО „Газифікатор” рахунок №315-К від 16.04.2008 року та Акт №К-03-67 прийому-здачі виконаних робіт від 31.03.2008 року на суму 4515,00грн. Повторно акт №03-67-К від 31.03.2008 року та рахунок №315-К від 16.04.2008 року направлені ТОВ НВО „Газифікатор”  29.05.2008 року.

Відповідно до п.5.4 договору у випадку не підписання Акта приймання-здачі робіт Замовником, за відсутністю мотивованої відмови про прийняття виконаних робіт, роботи вважаються виконаними по закінченню чергового етапу і Виконавець по закінченню п'яти днів з дати закінчення чергового етапу має право скласти односторонній акт про закриття робіт.

З огляду на виставлені Виконавцем Замовнику рахунки, акти наданих послуг та положення ч.2 ст. 530 ЦК України строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Відповідач доказів повної оплати вартості наданих послуг не надав. Таким чином стягненню підлягає сума заборгованості в розмірі 2722,25грн. за період з 01.08.2005 року по 09.03.2008 включно.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України  захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частина 2 п.9).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, серед інших, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб (ч.3 ст. 23 Цивільного кодексу України).

Дочірнє підприємство "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ вважає, що зверненням до суду ТОВ НВО „Газифікатор”  спричинило йому моральну шкоду, оскільки було зірвано підписання з Клієнтом договору на суму 1500,00грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів того, що саме з вини ТОВ НВО „Газифікатор”  принижено престиж, ділову репутацію Дочірнього підприємства "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ та довіру до нього зі сторони контрагентів, позивачем не надано. Таким чином вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги за первісним позовом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги за зустрічним позовом такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 2722,25грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на ТОВ НВО „Газифікатор”. Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на ТОВ НВО „Газифікатор” в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн. та 74,98грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу покладаються на ТОВ НВО „Газифікатор”.

Оскільки при поданні зустрічного позову Дочірнє підприємство "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ не сплатило державне мито за розгляд немайнової вимоги (вимоги про стягнення моральної шкоди) з останнього до Державного бюджету України підлягає стягненню сума 85грн.

У складі судових витрат суд не вбачає підстави для стягнення з ТОВ НВО „Газифікатор”. на користь Дочірнього підприємства "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ понесених витрат на юридичні послуги у сумі 1680грн. Витрати на юридичні послуги підтверджуються договором про надання послуг №02-03/08 від 13.03.2008 року, укладеним між Приватним підприємством „Юридична фірма „МОС” та дочірнім підприємством "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, довіреністю на ведення справи у суді від 13.03.2008 року, актами виконаних робіт за березень 2008 року на суму 560,00грн., за квітень 2008 року на суму 560,00грн., за травень 2008 року на суму 560,00грн., платіжним дорученням №712 від 14.03.2008 року на суму 560,00грн., п/д №776 від 17.04.2008 року на суму 560,00грн., п/д №827 від 20.05.2008 року на суму 560,00грн.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України 02/188 від 01.10.2002 року (справа №30/63) "Щодо перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України з мотивів її невідповідності нормам матеріального та процесуального права").

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

В задоволенні первісного позову –відмовити.

Судові витрати за первісним позовом віднести на позивача.

Зустрічний позов задовольнити частково.  

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Газифікатор" (49125, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 3-а, рахунок 26003085106541 в обл. дирекції АКБ "Укрсоцбанк", МФО 305017, код ЗКПО 13455558)  на користь дочірнього підприємства "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 59, оф. 344, рахунок 2600009000813 в ДФАКБ "Правекс-Банк", МФО 305932, код ЗКПО 23942398)  суму боргу в розмірі 2722,25грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00грн. та 74,98грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті вимог за зустрічним позовом відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Парус-Д" спільного Українсько-Російського підприємства "Парус-Україна" у формі ТОВ (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 59, оф. 344, рахунок 2600009000813 в ДФАКБ "Правекс-Банк", МФО 305932, код ЗКПО 23942398) в доход Державного бюджету України 85грн. державного мита, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                        Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно

до вимог ст. 84 ГРК України, - 05.06.2008 року)