Постанова

від 02.06.2008 по справі 16/325-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/325-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2008                                                                                   Справа № 16/325-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П. (доповідач)   

суддів: Чус О.В, Швеця В.В.

При секретарі судового засідання: Мацекос І.М.     

За участю представників сторін:       

від позивача:  Солодовник Ю.С. представник, довіреність №04  від 20.03.08;

від відповідача:  Снітько Е.В. представник, довіреність №14а  від 01.02.07;

від відповідача:  Єрмоленко В.В. директор;

від третьої особи:  Івах Є.В. юрисконсульт, довіреність №1/1  від 08.01.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги комунального підприємства “Дорожник”, м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 27.12.2007 р.  у справі № 16/325-07

за позовом  комунального підприємства “Дорожник”, м. Дніпродзержинськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю  “Промдорсервіс”, м.Дніпродзержинськ

третя особа: Фонд комунальної власності міста Дніпродзержинська, м. Дніпродзержинськ

про виселення та зобов”язання повернути орендоване майно.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом комунальне підприємство “Дорожник” про виселення товариства з обмеженою відповідальністю  “Промдорсервіс” з орендованого приміщення, яке розташоване за адресою: м.Дніпродзержинськ, 3-й Баглійський провулок, 15 (з урахуванням уточнених позовних вимог –а.с.55-57, том 1).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 27.12.2007 р.  у справі № 16/325-07 (суддя Загинайко Т.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог на підставі статті 764 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 284 Господарського кодексу України, а саме: позивачем не доведено його заперечення проти продовження дії договору оренди, оскільки останній не надав суду доказів надсилання листа №160 від 14.03.2007р. відповідачу  про необхідність звільнення відповідачем приміщень у зв'язку з закінченням 20.02.2007р. строку дії договору оренди.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу, третя особа підтримує доводи апеляційної скарги, вважає її обґрунтованою та просить задовольнити апеляційну скаргу, а рішення –скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши відповідність прийнятого рішення господарським судом Дніпропетровської області нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові відносини щодо оренди майна, яке перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, Законом України “Про оренду державного та комунального майна” та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 398 Цивільного кодексу України наголошує, що право володіння виникає на підставі договору з особою, якій майно було передано власником.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено 20.03.2006р. за №7 договір оренди не житлових приміщень, що належать до комунальної власності міста, на підставі наказу Фонду комунальної власності міста Дніпродзержинська від 15.03.2006р. за №02/61 (а.с.18, том 1)

Відповідно до договору оренди (далі Договір), позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння приміщення: механічні майстерні,  площею 1052 кв.м, які розташовані за адресою: м.Дніпродзержинськ, 3-й Баглійський провулок, 15, що підтверджується актом приймання-передачі механічних майстерень від 20.03.2006р. (а.с.24, том 1)

В даній справі право володіння у відповідача виникло на підставі договору оренди з позивачем, якому Фонд комунальної власності міста Дніпродзержинська (власник приміщення) передав приміщення: механічні майстерні площею 1052 кв.м, розташовані за адресою: м.Дніпродзержинськ, 3-й Баглійський провулок, 15, та надав право позивачу за згодою Фонду укласти договір оренди майна, яке належить комунальній власності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. (частина 2 статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”)

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” органи, уповноважені управляти майном, що перебуває у комунальній власності, повідомляють підприємство про своє рішення: надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову.

Пунктом 9.9 Договору визначено, що Договір припиняється в зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Сторони узгодили строк дії договору до 20.02.2007р. (згідно пункту 9.1 Договору)

Листом від 12.03.2007р. позивач повідомляв відповідача про закінчення договору оренди саме 20.02.2007р. і про необхідність узгодити вартість орендної плати та термін дії договору для укладення наступного договору (а.с.29, том 1), що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.30, том 1). Але відповідач не відреагував на попередження та прохання позивача і продовжував безпідставно користуватись комунальним майном.

У зв'язку з тим, що Фонд комунальної власності міста Дніпродзержинська, який  безпосередньо погоджує питання надання або не надання в оренду спірного приміщення, не надавав своєї згоди на продовження дії договору оренди, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишив без уваги вказану обставину та безпідставно визнав договір оренди продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

Оскільки дозвіл Фонду комунальної власності міста Дніпродзержинська на поновлення договору оренди відсутній, колегія суддів вважає, що даний договір оренди не може бути автоматично продовженим.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

На теперішній час відповідач продовжує користуватися спірним приміщенням, про що не заперечили сторони в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічні положення Закону закріплені і пунктом 9.2 Договору, але за умови відсутності заборгованості по орендній платі та договору страхування.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем умов договору, а саме пункту 6.1 Договору: не застрахував об'єкт, що орендується, на термін оренди, тобто до 20.02.2007р. Наслідком чого є неможливість реалізації статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в дані орендні правовідносини, оскільки якщо немає договору страхування, то договір оренди не може вважатись продовженим. (пункт 9.2 Договору).

Суд першої інстанції не дослідив тієї обставини, що відповідач, в порушення умов Договору, уклав договір страхування після закінчення строку дії договору оренди, тобто 21.02.2007р.(а.с.65, том 1), на підставі чого договір оренди також не може вважатись продовженим.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дія договору оренди від 20.03.2006р. за  №7 є продовженою на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу комунального підприємства “Дорожник” слід задовольнити, а рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 27.12.2007р. у справі № 16/325-07 –скасувати на підставі пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства “Дорожник” - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 27.12.2007 р.  –скасувати.

Задовольнити позов.

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю  “Промдорсервіс” з не житлового приміщення, яке розташоване за адресою: м.Дніпродзержинськ, 3-й Баглійський провулок,15.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя                                                                                    П.П.Павловський

Суддя                                                                                                           О.В.Чус

Суддя                                                                                                           В.В.Швець