Постанова

від 04.06.2008 по справі 30-25/332-04-10905

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30-25/332-04-10905

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" червня 2008 р. Справа № 30-25/332-04-10905

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого :                Михайлова М.В.

Суддів:                             Тофана В.М.,

                                         Журавльова О.О.

При секретарі:                Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

від позивача:  Козлов Д.В., за довіреністю;

від відповідача 1:  не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача 2: Попович І.Я., за довіреністю;

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лермонтовський"

на рішення господарського суду Одеської області від  05 травня 2008 року

по справі № 30-25/332-04-10905

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лермонтовський", м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2

до 1.Дочірнього підприємства "Санаторій Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2;

      2. Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 39/41

про зобов'язання виконати умови договору, дострокове розірвання договору, зобов'язання передати майно та визнання права власності

                                                          ВСТАНОВИВ:      

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лермонтовський" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства "Санаторій "Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"   про  зобов'язання ДП "Санаторій "Лермонтовський"  виконати умови Договору про спільну діяльність від 05.05.2004р. №5113164\2004-34 та передати до спільної діяльності будівлю адміністративного корпусу №45 (літ."А").

В ході розгляду справи позивач неодноразово доповнював, змінював та уточнював позовні вимоги.

Згідно заяви, що надійшла до суду 25.03.2008р. позивач остаточно  уточнив позовні вимоги та  просить суд визнати за ТОВ "Лермонтовський" право власності на частку у розмірі 50% у спільному майні –адміністративно - готельному корпусі №45, що розташований у м. Одесі, пров. Лермонтовський, 2; стягнути з ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на користь ТОВ "Лермонтовський" компенсацію вартості частки позивача у спільному майні –будівлі готельного корпусу, яка складає 17 500 000 грн.;  стягнути з ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на користь ТОВ "Лермонтовський" податок на додану вартість у сумі 3 500 000 грн.; стягнути з ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на користь ТОВ "Лермонтовський" компенсацію вартості частки позивача у спільному майні , яке використовується в забезпеченні діяльності готелю, яка складає 492 008 грн.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що фактично мала місце одночасна зміна позивачем предмету та підстави позову, що є неприпустимим відповідно до ст.22 ГПК України.  

За таких обставин, у даній справі колегією суддів розглядалися позовні вимоги позивача в редакції заяви про доповнення позовних вимог, що надійшла до суду 13.01.2005р., а саме: зобов'язати ДП "Санаторій "Лермонтовський"  виконати умови договору про спільну діяльність від 05.05.2004р. №5113164\2004-34 та передати до спільної діяльності будівлю адміністративного корпусу №45 (літ."А"), розірвати достроково Договір про спільну діяльність від 05.05.2004р. №5113164\2004-34, укладений між ДП "Санаторій "Лермонтовський"  ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Лермонтовський", зобов'язати позивача –ТОВ "Лермонтовський" сплатити ДП "Санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"  у якості компенсації внеску до спільної діяльності 1 600 000 грн., визнати право власності на будівлю адміністративного корпусу  №45 (літ."А"), розташовану за адресою: м.Одеса, пров.Лермонтовський,2 за ТОВ "Лермонтовський".

Відповідач 1  - ДП "Санаторій "Лермонтовський" проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та уточнення до неї.

Відповідач 2 - ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та уточнення до неї.

В ході розгляду справи позивач надав до суду клопотання про призначення повторної експертизи.

Відповідачі по справі проти призначення повторної експертизи заперечували, посилаючись на відсутність підстав для її призначення.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання позивача, в зв'язку з тим, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, враховуючи наявність у справі судової експертизи, проведеної саме для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, суд не вважав за необхідне призначення повторної експертизи, що могла б привести, на його думку,  лише до затягування розгляду справи.

Рішенням господарського суду Одеської області від  05 травня 2008 року по справі №30-25/332-04-10905 (суддя Рога Н.В.) у частині вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Лермонтовський"  щодо достроково розірвання Договору про спільну діяльність від 05.05.2004р. №5113164\2004-34, укладеного між ДП "Санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Лермонтовський", провадження у справі припинено;  у задоволенні іншої частини позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лермонтовський" - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Лермонтовський" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення  господарського суду Одеської області від  05 травня 2008 року по справі №30-25/332-04-10905 повністю та винести по справі нове рішення, яким задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лермонтовський" у повному обсязі .

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд під час винесення рішення визнав встановленими недоведені відповідачем обставини, висновки суду у рішенні не відповідають обставинам справи та суд невірно застосував норми процесуального права, що тягне необхідність скасування рішення суду першої інстанції повністю та винесення нового рішення.

19.05.2008 року позивач надав до суду клопотання про призначення повторної експертизи, посилаючись на те, що попередня судова експертиза по даній справі  провадилася без урахування комерційної складової спірного майна - готельного корпусу, а також на те, що за час слухання справи, з моменту проведення судової експертизи, враховуючи інфляційні процеси у державі, проведення головних матчів фінальної частини чемпіонату з футболу "Євро-2012" та кон'юнктуру ринку комерційної нерухомості, ринкова вартість спірного майна значно зросла та складає не менш ніж 35 000 000 грн., а суд першої інстанції безпідставно відмовив в проведенні даної експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2008 року по справі №30-25/332-04-10905 було призначено повторну судову будівельно –технічну експертизу.

26.05.2008 року Одеський науково –виробничий центр "Екострой" надав "Звіт по оцінці вартості готелю "Лермонтовський", розташованого за адресою: пров. Лермонтовський, 2, корпус 45 "

03.06.2008 року о 16 год.20 хв. та 17 год.02 хв. через канцелярію суду відповідач 2 надав заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Михайлова М.В.,  суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року за підписом голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В.С., згідно зі ст.20 ГПК України, заяви Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про відвід колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Михайлова М.В., суддів Тофана В.М., Журавльова О.О., –відхилено.

У судовому засіданні 03.06.2008 року представник відповідача 2 заявив усне клопотання про залучення до участі у справі для надання пояснень експерта, що проводив вищезазначену судову експертизу, оскільки у представника відповідача 2 виникли сумніви щодо компетенції такого експерту. Дане клопотання було відхилено судової колегією в зв'язку з його безпідставністю.  

Також у судовому засіданні 03.06.2008 року представник відповідача 2 заявив усне клопотання про оголошення повного тексту постанови, яке було задоволено судовою колегією.

03.06.2008 року через канцелярію суду позивач надав заяву про розгляд позовних вимог ТОВ "Лермонтовський" в редакції заяви позивача від 25.03.2008 року, а також заяву про прийняття відмови позивача від позову в частині стягнення з відповідача Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" податку на додану вартість в сумі 3 500 000 грн., які були задоволені судовою колегією.

У судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.06.2008 року о 12 год.00 хв. для оголошення повного тексту постанови.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника відповідача 1.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції розглянув позов в редакції заяви про доповнення позовних вимог, що надійшла до суду 13.01.2005 р.  Слід  зазначити,  що  доповнення  про  зміну  позовних  вимог  мали  місце також 17.09.2007 р.,  21.09.2007 р., 04.03.2008р., 25.03.2008  року.  Колегія судів господарського суду  вважала, що заявою  від  25.03.2008  року про доповнення позовних  вимог  позивач одночасно змінив предмет та підстави позову, що заборонено ст. 22 ГПК України. Тому  розглядалися   позовні  вимоги  викладені  в заяві  про  доповнення  позовних  вимог  від  13.01.2005 року. Чому  не  були розглянуті інші,  вказані  вище,  заяви про  доповнення   до  позовних  вимог,  господарський  суд  не  зазначив.

Колегія  суддів  зазначає, що  в  позові від  10.12.2004  року  відповідачами  були зазначені ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"  та  Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Під час  розгляду  справи змінювалась  позиція  позивача  відносно  відповідача. Остаточно  відповідачем було  визнано  Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - власник  спірного  майна.  

Незважаючи на це суд проігнорував всі заяви, дав оцінку лише заяві від 25.03.2008 р. та розглядав позов в редакції заяви від 13.01.2005 р. Суд не врахував, що заявами які подавилася пізніше позивач фактично відмовився від первинних позовних вимог та розгляд заяви від 13.01.2005 р. є недоцільним.

Як зазначено вище, суд помилково встановив, що заявою від 25.03.2008 р. про уточнення позовних вимог позивач нібито одночасно змінив і предмет і підстави позову.

Так, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, у той час як підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивач.

Вищий господарський суд України в п. 3.7. роз'яснень від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначає: зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Зміна підстави позову означає зміну обставин якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

В заяві від 25.03.2008 р. мали місце лише зміна позивачем предмету позову. Підстави позову позивачем не змінювалися. Позивач на протязі всього розгляду справи у якості підстав позовних вимог посилався на те ж саме, тобто факт укладення договору про спільну діяльність та його умови, компетенцію сторін (учасників договору), факт передачі майна до спільної діяльності, сплати внеску до спільної діяльності позивачем, інше.  Позивач  користувався  одними  й ті ж самими  нормами  матеріального  права.

Що  стосується  обґрунтованості  позовних  вимог   ТОВ "Лермонтовський", то  слід  зазначити,  що  Вищим  господарським  судом  України  25  січня 2007 року  була  розглянута  касаційна  скарга  на  постанову Одеського  апеляційного  господарського  суду від  11  липня  2007 року  у  справі №30/33-06-1704 за  позовом  ТОВ  "Лермонтовський" до ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", за  участю 3  особи   Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про  розірвання  договору ,  визнання  права  власності та відшкодування  вартості  майна (т.8,  а.с.142-145).  На  останньому аркуші постанови  Вищого  господарського  суду  зазначено,  що  "... Колегія  суддів  цілком погоджується з  висновками  суду апеляційної  інстанції  про  те,  що  питання  поділу  спільного майна,  припинення  права на  частку в  спільному   майні, повернення  майна і  виплати  грошової компенсації  може  бути  вирішено в  окремому, в т.ч. і  судовому  порядку  з  додержанням  вимог  чинного  законодавства.

Колегією  суддів встановлено,  що між Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лермонтовський" укладено Договір про спільну діяльність № 5113164/2004-34, який 05.05.2004 р. затверджено Головою Правління Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Підпунктом 1.1. Договору передбачено, що підприємство та інвестор зобов'язуються об'єднати свої внески для здійснення спільної інвестиційної діяльності та діяти без створення юридичної особи з метою одержання прибутку шляхом експлуатації адміністративно-готельного корпусу №45.

Відповідно до п. 2.1.1. внеском підприємства є адміністративно-готельний корпус №45 (літера "А"), що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, а внеском інвестора, згідно п.п. 2.1.2. Договору є грошові кошти у розмірі 1600000 грн.                   

ДП "Санаторій Лермонтовський" передав до спільної діяльності  майно, перераховане у Додатку №1, а саме адміністративно-готельний корпус №45 (літера "А").

ТОВ "Лермонтовський" платіжним дорученням №29 від 27.08.2004 року на рахунок спільної діяльності перераховано 49000 грн., платіжним дорученням №30 від 27.08.2004 р. - 45000 грн., платіжним дорученням №1 від 08.11.2004 року  530460,00 грн., платіжним дорученням №2 від 09.11.2004 року - 530398,48 грн., платіжним дорученням № 7 від 07.12.2004 р. - 400000 грн., платіжним дорученням № 3/1 від 16.12.2004 р. - 45142,00 грн. Всього ТОВ "Лермонтовський" перераховано на рахунок спільної діяльності 1600000, 48 грн.

12.04.2004 р. керівником спільної діяльності головним лікарем ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", що діяв на підставі довіреностей   укладений  Договір підряду з ПП "Будінвестсервіс" на суму 1600000 грн.

ДП "Санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", відповідно до п.п. 1.5 Статуту, затвердженому Загальними зборами ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Протокол №3 від 22.01.2003 р., зареєстрованому Приморською районною адміністрацією 19.03.2003 р. зі змінами та доповненнями станом на 05.05.2004 р., у своїй діяльності керується чинним законодавством України, цим Статутом, рішеннями органів управління, наказами Голови Правління, прийнятими згідно зі Статутом ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Пунктом 4.3. Статуту підприємства передбачено, що власником майна підприємства є ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", підприємство володіє і користується належним йому майном без права прийняття рішення про відчуження основних фондів. У той же час, у п.п. 4.4. Статуту визначено, що продаж, передача іншим підприємствам, організаціям і установам, обмін, здавання в оренду майна, що належить Підприємству, здійснюється лише у встановленому ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" порядку.

В матеріалах справи є Положення "Про укладення договорів про сумісну діяльність в дочірніх підприємствах ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", затверджене Рішенням Правління № ПЗ-8 від 02.11.2001 р., пунктом 3.4. якого  встановлено, що при вирішенні спорів слід враховувати, що грошові та інші внески учасників цього договору, а також майно, створене, або придбане за рахунок коштів в результаті їх спільної діяльності, є спільною власністю сторін, це ж міститься і в абз. 4 п.п. 3.7. Положення.

На підставі п. 4.2. Положення  Договір про спільну діяльність № 5113164/2004-34 від 05.05.2004 р. затверджено Головою Правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", тобто отримана згода власника на передачу майна, що перебувало у володінні та користуванні ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський".     

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Частиною 1 ст. 202 Кодексу визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 2.3. Договору про спільну діяльність № 5113164/2004-34 від 05.05.2004 р., укладеному між позивачем ТОВ "Лермонтовський" та ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", що затверджено Головою правління ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", прямо визначено, що грошові та майнові внески Учасників у спільну діяльність, а також майно створене чи придбане у результаті спільної діяльності Учасників, є їх загальною власністю.

Відповідно до п. 2.2.  Договору  про спільну діяльність № 5113164/2004-34 від 05.05.2004 р. частки Учасників спільної діяльності складають: Підприємства –50%, Інвестора –50%                            

Частиною 1 ст. 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегією не надано відповідної оцінки листу виконуючого обов'язки голови правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" № 05.09/2352 від 05.09.2007 р., яким відповідач визнає, що готельний корпус перебуває у спільній власності товариств.   

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що у позивача ТОВ "Лермонтовський" виникло право спільної часткової власності у готельному корпусі № 45, розташованому за адресою м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2.    

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. по справі № 30/33-06-1704 винесено нове рішення, яким розірвано Договір про спільну діяльність № 5113162/2004-34, укладений 05.05.2004 р. між ДП "Санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Лермонтовський".

Зазначена постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2007 р.  

Відповідно до вимог ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється також і у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

Статтею 179 Кодексу визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість), відповідно до вимог ч.1 ст. 181 Кодексу,  належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Подільною, як визначено ст. 183 Кодексу є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, а неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до висновку експерта № 14620 складеному 16.08.2007 р., здійснити розподіл готелю на два самостійних без втрати цільового призначення неможливо, що свідчить про його неподільність.

У той же час, ст. 370 ЦК України встановлено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Як зазначено вище, частки сторін у спірному майні визначені, є рівними та складають 50 відсотків у кожного.

Виходячи з цього, апеляційний суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" грошової компенсації вартості його частки у спільному майні належно обґрунтовані.

Під час розгляду апеляційної скарги призначено повторну будівельно-технічну експертизу. Відповідно звіту про незалежну оцінку вартості готелю "Лермонтовський", затвердженому 22.05.2008 р. ринкова вартість об'єкту складає 35 428 655 грн.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Крім того, в матеріалах справи існує лист керівника держаної експертної установи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.09.2006 р. в якому міститься прохання у зв'язку з суттєвим завантаженням інституту призначати експертизу іншим експертним установам і особам, що мають кваліфікацію судового експерту та внесені до Реєстру судових експертів, а також фахівцям з відповідних галузей знань зокрема НВЦ "Екострой»". НВЦ "Екострой" за згодою суду долучено до проведення експертизи ТОВ "ЕПОС-13".

Таким чином, твердження відповідача щодо недоцільності призначення та проведення експертизи, некомпетентності експертів не відповідають дійсності.              

З урахуванням зазначеного, вимоги ТОВ "Лермонтовський" про стягнення з відповідача ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" 17 500 000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.      

Частиною 4 ст. 1135 ЦК України передбачено, що учасник, який вчинив в інтересах всіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників, а ст. 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.    

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач надав лист головного лікаря ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" № 131 від 20.08.2004 р. яким визнана необхідність додаткового облаштування готельного корпусу.

Пунктом 1.1. Договору про спільну діяльність № 5113164/2004-34 від 05.05.2004 р. визначено що метою спільної діяльності є сумісна експлуатація майна у якості адміністративно-готельного корпусу як наслідок цього, колегія вважає, що подальша експлуатація корпусу у якості готелю була б неможлива без придбаного майна, перелік якого міститься у Інвентаризаційному опису товарно-матеріальних цінностей №1 від 27.07.2007 р.    

Вартість додатково придбаного майна не піддавалася сумніву з боку відповідачів.

З урахуванням зазначеного позивач належним чином довів необхідність своїх додаткових витрат в розмірі 984 017,07 на облаштування корпусу. В наслідок цього загальна вартість спільного майна значно зросла.

Таким чином, оскільки позивач має право на рівну частку у спільному майні, стягненню зі співвласника, тобто з ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" у якості компенсації витрат, підлягають кошти, що складають 50 відсотків, витрачених на облаштування спільного майна, а саме 492 008 грн.

Вимоги по стягненню держмита підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час розгляд у справи апеляційним судом 03.02.2008 р. від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення з відповідача податку на додану вартість в сумі 3,5 млн. грн., яка  підлягає  задоволенню.  

З  урахуванням  наведеного, дослідивши  доводи апеляційної  скарги, перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  відповідність  висновків,  викладених  у рішенні  господарського  суду  обставинам  справи,  колегія  суддів  дійшла  до  висновку,  що  апеляційна  скарга підлягає  задоволенню,  рішення  господарського  суду  скасуванню, позов -  задоволенню,  

                      Керуючись ст. ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

                                              ПОСТАНОВИВ:

      Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лермонтовський", м.Одеса,  на рішення господарського суду Одеської області від  05 травня 2008 року у справі № 30-25/332-04-10905 задовольнити.

Рішення господарського  суду  скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати  за   Товариством   з   обмеженою   відповідальністю   "Лермонтовський" (Україна, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2 Р/р 260098517 в ОФ АППБ"Аваль",МФО 328351 код ЄДРПОУ 26470884) право власності на частку у розмірі 50% у спільному майні - адміністративно готельному корпусі №45, що розташоване у місті Одесі, провулок Лермонтовський, 2.

Стягнути з відповідача ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Україна, (01033, Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780, рах. 26004501022183, у Київській регіональній дирекції (філії) АППБ "Аваль", МФО  322904) на    користь позивача Товариства з  обмеженою відповідальністю "Лермонтовський" (Україна, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2 Р/р 260098517 в  ОФ АППБ "Аваль",  МФО 328351  код  ЄДРПОУ 26470884) компенсацію вартості частки позивача у спільному майні –будівлі готельного корпусу  у розмірі  17 500 000 грн.

Стягнути з відповідача ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Україна, (01033, Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780, рах. 26004501022183, у Київській регіональній дирекції (філії) АППБ "Аваль", МФО  322904)   на     користь     позивача     Товариства     з     обмеженою відповідальністю "Лермонтовський" (Україна, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2Р/р 260098517 в  ОФ АППБ "Аваль",   МФО 328351   код  ЄДРПОУ 26470884)компенсацію вартості частки позивача у спільному майні, яке використовується в забезпеченні діяльності готелю  у  розмірі 492 008 грн.

Стягнути з відповідача ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Україна, (01033, Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780, рах. 26004501022183, у Київській регіональній дирекції (філії) АППБ "Аваль", МФО  322904)   на     користь     позивача     Товариства     з     обмеженою відповідальністю "Лермонтовський" (Україна, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2 Р/р 260098517 в ОФ АППБ "Аваль",  МФО 328351  код ЄДРПОУ 26470884) витрати на  державне  мито у  сумі   25 500,00  грн.,  витрати  на  держмито за  розгляд  апеляційної  скарги у сумі 12 750,00  грн., 118,00  грн.- за  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя:                                                                                   М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                                   В.М. Тофан

           Суддя:                                                                                         О.О. Журавльов