Рішення

від 16.06.2011 по справі 30/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/115 16.06.11

За позовом Державного підприємства завод «Генерат ор»

До Публічного акціонерного товариства «Ак ціонерний комерційний

банк «Київ»

Про визнання до говору недійсним

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреніс тю № б/н від 21.04.11.

Від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреніс тю № 25/143 від 21.03.11.

Рішення прийнято 16.06.11. на пі дставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу Укра їни в зв' язку з оголошеними в судовому засіданні перерв ами з 19.05.11. по 07.06.11., з 07.06.11. по 14.06.11., з 14.06.11. п о 16.06.11.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарсь кого суду міста Києва переда ні позовні вимоги Державного підприємства завод «Генерат ор»до Публічного акціонерно го товариства «Акціонерний к омерційний банк «Київ»про ви знання недійсним Договору № 29 про надання кредиту від 07.04.03. н а поповнення обігових коштів в сумі 14 000 000,00 грн. на строк з 07.04.03. з сплатою 14% річних, строк повер нення кредиту 07.04.04., укладеного між Акціонерним комерційним банком Київ та Державним під приємством завод «Генератор ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що директором позивача б уло перевищено повноваження щодо підписання спірного До говору, а саме в порушення дію чого законодавства та Статут у позивача, якому було переда но майно на умовах повного го сподарського відання, та тим , спірний договір було підпис ано за відсутності погодженн я профільного міністерства, внаслідок чого, на думку Держ авного підприємства завод «Г енератор» Договору № 29 про над ання кредиту від 07.04.03. є недійсн им.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 26.04.11. порушен о провадження у справі № 30/115; ро згляд справи було призначено на 19.05.11. о 10-45.

В судовому засіданні 19.05.11. пре дставником відповідача було подано письмовий відзив на п озов, відповідно до якого Пуб лічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний ба нк «Київ»просить суд відмови ти позивачу в задоволенні по зовних вимог та зазначає, що р ішеннями Господарського суд у міста Києва та постановами Київського апеляційного гос подарського суду міста Києва з Державного підприємства з авод «Генератор»на користь П ублічного акціонерного това риства «Акціонерний комерці йний банк «Київ»було стягнут о заборгованість за Договоро м № 29 про надання кредиту від 07. 04.03.

Крім того, відповідач посил ається на те, що спірний Догов ір був укладений 01.09.03., а позивач звернувся з позовом про визн ання кредитного Договору нед ійсним лише в квітні 2011 року, то бто через вісім років після у кладення зазначеного Догово ру та заявляє про застосуван ня позовної давності у спорі .

Також, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний ком ерційний банк «Київ»зазнача є, що оскільки позивачем отри мано кредитні кошти згідно Д оговору № 29 про надання кредит у від 07.04.03. в повному обсязі та в икористано для господарсько ї діяльності та з огляду на те , що Державним підприємством завод «Генератор»сплачувал ись відсотки за користування кредитом, то це є схвалення по зивачем укладеного правочин у - Договору № 29 про надання кре диту від 07.04.03.

В судовому засіданні 19.05.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни було оголошено перерву до 07.06.11. о 10-40.

В судовому засіданні 07.06.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни було оголошено перерву до 14.06.11. о 16-20.

В судовому засіданні 14.06.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни було оголошено перерву до 16.06.11. о 11-00.

В судовому засіданні 16.06.11. пре дставником позивача було под ано письмові пояснення, відп овідно до яких Державне підп риємство завод «Генератор»з азначає, що колишній директо р позивача не мав право уклад ати Договору № 29 про надання к редиту від 07.04.03. і укладати Дого вір застави майна, яке належи ть державі.

В судовому засіданні 16.06.11. пре дставником позивача було под ано клопотання про витребува ння у Генеральної прокуратур и України всіх постанов про п орушення кримінальних справ відносно ОСОБА_3

Відповідно до ст. 38 Господар ського процесуального кодек су України, сторона або проку рор у разі неможливості само стійно надати докази вправі подати клопотання про витреб ування господарським судом д оказів.

Ці дані встановлюються так ими засобами:

письмовими і речовими дока зами, висновками судових екс пертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беру ть участь в судовому процесі . В необхідних випадках на вим огу судді пояснення представ ників сторін та інших осіб, як і беруть участь в судовому пр оцесі, мають бути викладені п исьмово.

Належність доказів - спромо жність фактичних даних місти ти інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказ ування, слугувати аргументам и (посилками) у процесі встано влення об'єктивної істини.

Належність доказів - це міра , що визначає залучення до про цесу в конкретній справі тіл ьки потрібних і достатніх до казів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єк тивного зв'язку між змістом с удових доказів (відомості, що містяться в засобах доказув ання) і самими фактами, що є об 'єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст. 32 ГПК, належними слід визнавати док ази, які містять відомості пр о факти, що входять у предмет д оказування у справі, та інші ф акти, що мають значення для пр авильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, витребувані позивачем доказ и не стосуються даної справи , є неналежними доказами, оскі льки не містять інформації щ одо обставин, що входять до пр едмета доказування в даній с праві, та не є необхідними для розгляду даної справи по сут і заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання Державного підпр иємства завод «Генератор» пр о витребування доказів з огл яду на його безпідставність та необґрунтованість.

Крім того в судовому засіда нні 16.06.11. представником позива ча було подано клопотання пр о проведення по справі почер кознавчої експертизи Догово ру № 29 від 07.04.03., з посиланням на т е, що у позивача відсутній ори гінал спірного Договору та р обить висновок, що є всі підст ави вважати підпис директора ОСОБА_3 підробленим.

Розглянувши в судовому зас іданні 16.06.11. клопотання позива ча про призначення по справі № 30/115 судової почеркознавчої е кспертизи, суд приходить до в исновку про відмову в його за доволенні з огляду на наступ не.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господ арського процесуального код ексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирі шенні господарського спору і потребують спеціальних знан ь, господарський суд признач ає судову експертизу.

Якщо особа подала клопотан ня про призначення експертиз и, а інші особи проти клопотан ня заперечують, суд вирішує к лопотання, виходячи з мотиві в заявленого клопотання та н еобхідності використання сп еціальних знань для встановл ення обставин, що мають значе ння для справи.

Як зазначається у п. 1 інформ аційного листа Вищого господ арського суду України від 27.11.20 06 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання приз начення судових експертиз" с удова експертиза повинна при значатися лише у разі дійсно ї потреби у спеціальних знан нях для встановлення даних, щ о входять до предмета доказу вання, тобто у разі, коли висно вок експерта не можуть замін ити інші засоби доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання Державного підпр иємства завод «Генератор» пр о призначення експертизи з о гляду на його безпідставніст ь та необґрунтованість.

В судовому засіданні 16.06.11. пре дставником позивача підтрим ано позовні вимоги.

В судовому засіданні 16.06.11. пре дставник відповідача проти п озову заперечує.

За результатами досліджен ня доказів, наявних в матеріа лах справи, суд у нарадчій кім наті, у відповідності до ст. ст . 82-85 Господарського процесуал ьного кодексу України, ухвал ив рішення у справі № 30/115.

Розглянувши подані мате ріали справи, та заслухавши п ояснення представників стор ін, Господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.03. між Акціонерним ко мерційним банком «Київ»(далі - Кредитор) та Державним під приємством завод «Генератор »(далі - Позичальник) було ук ладено Договір № 29 про надання кредиту (далі - Договір), відп овідно до умов якого (п.2.1) Креди тор надає Позичальнику креди т на поповнення обігових кош тів в сумі 14 000 000,00 грн. на строк з 07.04.03. з сплатою 14% річних, строк по вернення кредиту 07.04.04.

Пунктом 7.2 Договору визначе но, що термін дії цього Догово ру визначається з моменту йо го підписання до виконання с торонами всіх передбачених в ньому зобов' язань.

07.07.03., 05.04.04. та 05.10.04. між Акціонерним комерційним банком «Київ»та Державним підприємством зав од «Генератор»було укладено Додаткові угоди до Договору , відповідно № 1, № б/н і № 3, якими було внесено зміни до Догово ру, зокрема змінено строк пов ернення кредиту - до 07.04.05. та вс тановлено 22% річних за Договор ом.

Обґрунтовуючи свої позовн і вимоги, позивач вказує на те , що директором позивача було перевищено повноваження щод о підписання спірного Догово ру, а саме в порушення діючого законодавства та Статуту по зивача, якому було передано м айно на умовах повного госпо дарського відання, та тим, спі рний договір було підписано за відсутності погодження пр офільного міністерства, внас лідок чого, на думку Державно го підприємства завод «Генер атор» Договору № 29 про надання кредиту від 07.04.03. є недійсним.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача не підл ягають задоволенню з наступн их підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу Укра їни доказами у справі є будь-я кі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у виз наченому законом порядку вст ановлює наявність чи відсутн ість обставин, на яких ґрунту ються вимоги і заперечення с торін, а також інші обставини , які мають значення для прави льного вирішення господарсь кого спору.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

На момент підписання сторо нами спірного Договору, діяв Цивільного кодексу Українсь кої РСР, відповідно до ст. 41 яко го, угодами визнаються дії гр омадян і організацій, спрямо вані на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть б ути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори) .

Згідно зі ст. 48 Цивільного ко дексу Української РСР, недій сною є та угода, що не відповід ає вимогам закону, в тому числ і ущемлює особисті або майно ві права неповнолітніх дітей .

Статтею 29 Цивільного кодекс у Української РСР, передбаче но, що юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через сво ї органи, що діють у межах прав , наданих їм за законом або ста тутом (положенням). Порядок пр изначення або обрання органі в юридичної особи визначаєть ся їх статутом (положенням).

Крім того, на момент підписа ння сторонами спірного Догов ору, діяв Закон України «Про п ідприємства в Україні», пунк том 2 ст. 16 визначено, що керівни к підприємства самостійно ви рішує питання діяльності під приємства, за винятком відне сених статутом до компетенці ї інших органів управління д аного підприємства і якщо ін ше не передбачено законодавс твом України. Власник майна н е має права втручатися в опер ативну діяльність керівника підприємства.

Пунктом. 4.2 ст. 4 Статуту Держа вного підприємства завод «Ге нератор»визначено, що майно підприємства є державною вла сністю, і закріплюється за ни м на праві повного господарс ького відання. Здійснюючи пр аво повного господарського в ідання, підприємство володіє , користується та розпоряджа ється зазначеним майном на с вій розсуд, вчиняючи до нього будь - які дії, які не супереча ть чинному законодавству та цьому Статуту.

Відповідно до п. 3.6 ст. 3 Статут у Державного підприємства за вод «Генератор», затверджено го Міністерством машинобуду вання, військово-промисловог о комплексу і конверсії Укра їни 28.05.93, підприємство має прав о укладати угоди, набувати ма йнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути по зивачем і відповідачем в суд і, арбітражному та третейськ ому судах.

Управління підприємством здійснює його керівник (п. 6.1 ст . 6 Статуту Державного підприє мства завод «Генератор»).

Згідно п. 6.3 ст. 6 Статуту Держа вного підприємства завод «Ге нератор»передбачено, що кері вник підприємства самостійн о вирішує питання діяльності підприємства за винятком ти х, що віднесені Статутом до ко мпетенції Міністерства і інш их органів управління даного підприємства. Керівник підп риємства, зокрема, діє без дов іреності від імені підприємс тва, представляє його в усіх у становах та організаціях; ро зпоряджається коштами та май ном відповідно до чинного за конодавства; заключає угоди, видає довіреності, відкрива є в установах банків розраху нковий та інші рахунки. Мініс терство не має права втручат ися в оперативну і господарс ьку діяльність підприємства .

Відповідно до матеріалів с прави, Договір № 29 про надання кредиту від 07.04.03. з боку Державн ого підприємства завод «Гене ратор»було підписано директ ором - ОСОБА_3

Враховуючи все зазначене, с удом встановлено, що директо р Державного підприємства за вод «Генератор»- ОСОБА_3 , підписуючи Договір № 29 про на дання кредиту від 07.04.03., діяв в м ежах повноважень, наданих йо му Статутом та діючим на моме нт підписання Договору закон одавством.

Також, судом встановлено, що твердження позивача про те, щ о на підставі Договору було б езпідставно отримано кошти і передано державне майно не в ідповідають дійсності, оскіл ьки підстава для видачі кред иту була законною - Договір № 2 9 про надання кредиту від 07.04.03.

Крім того, суд відзначає, що посилання Державного підпри ємства завод «Генератор»на т е, що підписання спірного Дог овору відбулося за відсутнос ті погодження профільного Мі ністерства та безпідставно о тримано кошти і передано дер жавне майно є необґрунтовани м та безпідставними, так як за конодавство, що діяло на час у кладення Договору № 29 про нада ння кредиту від 07.04.03. і Статут Де ржавного підприємства завод «Генератор»не встановлювал и обов'язку державного підпр иємства при отриманні кредит у погоджувати дане питання з профільним Міністерством.

Стосовно тверджень позива ча щодо укладання Договору н а вкрай невигідних для позив ача та держави умовах, суд від значає, що спірний Договір № 29 про надання кредиту від 07.04.03. бу ло укладено Державним підпри ємством завод «Генератор»на добровільних засадах.

Обов' язок доведення покл адається законом на позивача .

Відповідно до ст. 1 Господар ського процесуального кодек су України, підприємства, уст анови, організації, інші юрид ичні особи (у тому числі інозе мні), громадяни, які здійснюют ь підприємницьку діяльність без створення юридичної осо би і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підп риємницької діяльності (далі - підприємства та організаці ї), мають право звертатися до г осподарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захи стом своїх порушених або осп орюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також дл я вжиття передбачених цим Ко дексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушен ням.

Таким чином, з зазначеного в бачається, що до господарськ ого суду вправі звернутися к ожна особа, яка вважає, що її п раво чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорює ться.

Відповідно до ст. 2 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д порушує справи за позовним и заявами підприємств та орг анізацій, які звертаються до господарського суду за захи стом своїх прав та охоронюва них законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відпові дним позовом є порушення пра в та охоронюваних законом ін тересів особи - позивача у с праві.

Аналогічна позиція виклад ена у Роз' ясненні Вищого го сподарського суду України № 02-5/111 від 12.03.99., згідно якого крім к онтрагентів за договором, пр окурора, державних та інших о рганів, позивачем у справі мо же бути будь-яке підприємств о, установа, організація, чиї п рава та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування.

Таким чином, судом встановл ено, що Державним підприємст вом завод «Генератор»не дове дено суду, що Договору № 29 про н адання кредиту від 07.04.03. не відп овідає вимогам закону і в чом у саме полягає ця невідповід ність, в зв' язку з чим у суду відсутні підстави для визнан ня зазначеного договору неді йсним.

Щодо застосування строків позовної давності при виріш енні даного спору, суд зазнач ає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільно го кодексу України встановле но, що позовна давність - це ст рок, у межах якого особа може з вернутися до суду з вимогою п ро захист свого цивільного п рава або інтересу.

Сплив строку позовної давн ості не обмежує права на звер нення за судовим захистом, ос кільки зі спливом строку при пиняється не право особи на с удовий захист, а лише можливі сть реалізації у примусовому порядку порушеного права.

Статтею 257 Цивільного кодек су України передбачено, що за гальна позовна давність вста новлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 Цивільно го кодексу України встановле но, що позовна давність обчис люється за загальними правил ами визначення строків, вста новленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бу ти змінений за домовленістю сторін.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного к одексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли осо ба довідалася або могла дові датися про порушення свого п рава або про особу, яка його по рушила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 22.04.11., в зв' язку з чим судом встановлено , що Державним підприємством завод «Генератор»у даному в ипадку пропущено строк позов ної давності.

У випадку встановлення суд ом факту спливу строків позо вної давності суд зобов'язан ий відмовити у задоволенні п озовних вимог.

Враховуючи все вищевиклад ене, та зважаючи на встановле ні факти і вимоги вищезазнач ених правових норм, суд прийш ов до висновку про відсутніс ть правових підстав для задо волення позовних вимог Держа вного підприємства завод «Ге нератор».

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідн о до вимог ст. 49 Господарськог о процесуального кодексу Ук раїни, покладаються на позив ача.

Враховуючи наведене та кер уючись ст. ст. 1, 2, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господа рського процесуального коде ксу України, Господарський с уд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовн их вимог Державного підприєм ства завод «Генератор»відмо вити.

2. Рішення господарського с уду набирає законної сили пі сля закінчення строку поданн я апеляційної скарги, якщо ап еляційну скаргу не було пода но. У разі подання апеляційно ї скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи а пеляційним господарським су дом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складен о 17.06.11.