Рішення

від 08.06.2011 по справі 55/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  55/114

08.06.11

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

За участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зембудінвест», м.Київ

про: стягнення 27 565,38 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –не з’явився.

від Відповідача  –  не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зембудінвест», м.Київ, (далі –Відповідач) про стягнення  27 565,38 грн., завданої внаслідок самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки площею 0,13 га у місті Києві по вул. Сирецька, 13.

В судовому засіданні 28.04.2011р. від представника прокуратури надійшов для залучення до матеріалів справи копія Витягу з ЄДРПОУ станом на 11.04.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.05.2011р.

В судовому засіданні 26.05.2011р. представники прокуратури та Позивача надали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст..69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 08.06.2011р.

08.06.2011р. через канцелярію суду від Позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

В судове засідання 08.06.2011р. представники сторін не з’явились.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв’язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою –03187, м.Київ, вул.Ак.Заболотного,20-А.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі від 11.04.2011р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Подільського району м. Києва проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при організації об'єктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів у Подільському районі м. Києва.

Перевіркою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Зембудінвест»(Відповідач) на підставі розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 04.10.07 № 1531 використовуєтеся земельна ділянка площею 0,13 га за адресою: м.Київ, вул.Сирецька, 13 під розміщення, обслуговування та експлуатацію відкритої автомобільної стоянки.

Відповідно до розпорядження Подільської районної у. Києві державної адміністрації № 1531 від 04.10.07 «Про надання дозволу TOB «Зембудінвест»на експлуатацію автостоянки по вул. Сирецькій, 13»визначено експлуатуючу організацію автостоянки по вул. Сирецькій, 13 TOB «Зембудінвест»та зобов'язано товариство організувати роботу по експлуатації автостоянки.

Надалі, TOB «Автокуренівка»за актом прийому-передачі від 01.10.07 передано TOB «Зембудінвест»автостоянку за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 13.

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1158 від 11.06.01 «Про затвердження Переліку платних місць паркування транспортних засобів у м. Києві», Київському міському комунальному підприємству "Київпарксервіс" при облаштуванні платних місць паркування, за адресами згідно з додатком до цього розпорядження, розробляти та погоджувати з Управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві схеми розміщення дорожніх знаків із визначенням способу паркування автотранспорту. Начальнику Головного управління контролю за благоустроєм міста забезпечити видачу у спрощеному порядку ордерів на виконання робіт з облаштування платних місць паркування транспортних засобів за адресами згідно з додатком до цього розпорядження при наданні Київським міським комунальним підприємством "Київпарксервіс" схем цих платних місць паркування, погоджених з Управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

Відповідно до п. З Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1586 від 04.12.2007 «Про внесення змін і доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.06.2001 №1158», у пунктах 2 та З розпорядження слова "Київське міське комунальне підприємство "Київпарксервіс" замінити словами "Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" у відповідних відмінках.

На виконання вимог вказаного розпорядження, між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»та суб'єктами господарювання повинні укладатись договори, на підставі яких здійснюється організація та експлуатація об'єктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів.

За інформацією TOB «Зембудінвест»встановлено, що Договору з КП «Київтранспарксервіс»щодо земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 13 не укладалось.

Київська міська рада рішення, про передачу у власність чи користування земельної ділянки площею 0, 13 га за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 13 не приймала.

Використання земельної ділянки площею 0,13 га за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 13 без документів, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України підтверджується Актом обстеження земельної ділянки № 8/23 від 08.02.10 та Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 42/23 від 08.02.10, складеним Головним управлінням Держкомзему у м. Києві.

У позовній заяві Прокурор зазначає, що TOB «Зембудінвест»не має права на зайняття земельної ділянки площею 0, 13 га за адресою м. Київ, вул. Сирецька, 13 та використовує її без дотримання вимог, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України, чим порушено інтереси держави в особі Київської міської ради та спричинено шкоду у розмірі 27 565, 38 грн.

Розпорядження № 1531 від 04.10.07 «Про надання дозволу TOB «Зембудінвест»на експлуатацію автостоянки по вул. Сирецькій, 13»видано з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, не має повноважень на передачу в оренду чи користування земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, наслідком чого стало порушення інтересів держави в особі Київської міської ради.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України N3-рп/99 від 08.04.1999р. під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як передбачено ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно із ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Документами, що посвідчують право на земельні ділянки, відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, є  державний акт про право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, встановленої форми, договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З урахуванням зазначеного, використання відповідачем земельної ділянки площею 0,13 га на вулиці Сирецька, 13 у Подільському районі м. Києва можливо лише за наявності у нього документу, що посвідчує право на цю земельну ділянку та державної реєстрації цього документу (ст. 125 та 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" під самовільним зайняттям земельної ділянки розуміються будь - які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до листа Держкомзему України № 14-17-4/12991 від 11.11.2008 р. "Щодо застосування терміну “Самовільне зайняття земельної ділянки" зайняття земельної ділянки не вважається самовільним, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду).  Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь - яких інших рішень зазначених органів (наприклад про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об’єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту – м. Києва, а тому розпорядження вказаною земельною ділянкою, передача її у власність чи користування громадян та юридичних осіб належать до повноважень Київської міської ради.

У наданих письмових поясненнях представник Київської міської ради зазначив, що рішенням Київської міської ради передбачено здійснення організації та експлуатації місць платного паркування транспортних засобів лише оператором або підприємством, х яким оператор уклав відповідний договір (з Відповідачем такий договір не укладався), а отже й заняття Відповідачем земельної ділянки площею 0,13 га по вул.Сирецька, 13 є самовільним.

Відповідачем в ході розгляду справи не було надано жодних доказів правомірності використання ним земельної ділянки площею 0,13 га, за адресою вул. Сирецька, 13 у Подільському районі м. Києва.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як передбачено ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Пунктом 12 Постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач самовільно  користується земельною ділянкою земельною ділянкою площею 0,13 га, що розташована в м.Києві по вул. Сирецька, 13 у Подільському районі м. Києва, що тягне за собою відповідальність, визначену законодавством.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий прокурором розрахунок шкоди, завданої відповідачем внаслідок самовільного зайняття ним земельної ділянки, у розмірі 27 565,38 грн., який здійснений державним інспектором з контролю за додержанням земельного законодавства в м. Києві.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем в ході розгляду справи не надано доказів правомірного використання відповідачем земельної ділянки або компенсації відповідачем шкоди у розмірі 27 565,38 грн., завданої ним внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а тому суд вважає вимоги прокуратури, підтримані позивачем,  про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 27 565,38 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

З огляду на задоволенням позову у повному обсязі витрати по сплаті державного мита згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача повністю.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 152, 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.  

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зембудінвест», м.Київ, ідентифікаційний код 33737716 на користь Київської міської ради, м.Київ, ідентифікаційний код 22883131, основну суму боргу у розмірі 27 565,38 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зембудінвест», м.Київ, ідентифікаційний код 33737716 в дохід Державного бюджету України державне мито в розмірі 275,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 14.06.2011р.

Суддя                                                                                                          Н.І. Ягічева