Рішення

від 20.06.2011 по справі 36/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/164

20.06.11

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Український  науково –

                             дослідний інститут авіаційної технології»

до                        Приватного підприємства «Профіт Груп»

про                       стягнення  23 915,99 грн.

                                                                                                      Суддя    Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача             ОСОБА_1. –по довіреності №662 від 01.11.2010р.

Від відповідача        не з»явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український  науково – дослідний інститут авіаційної технології» про стягнення з Приватного підприємства «Профіт Груп»23 915,99 грн., із яких: 13 142,41  грн. основний борг по орендній платі, 2 488,32 грн. основний борг по компенсації вартості експлуатаційних витрат, 6 780,57 грн. –3% річних, 1 504,69 грн. –інфляційні у зв»язку з неналежним виконанням умов договору оренди нежитлового приміщення № 21016 від 01.01.2010р.   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011р. порушено провадження у справі № 36/164, розгляд справи призначено на 01.06.2011р.

В судовому засіданні 01.06.2011р. представник позивача надав суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Серії АЄ № 040519, з якого вбачається, що адресою Приватного підприємства “Профіт Груп” є: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 15-А, а також докази надіслання копії позовної заяви за вказаною адресою.

Відповідач в судове засідання, призначене на 01.06.2011р., повноважних представників не направив, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 10.05.2011р., не виконав.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за якихось обставин спір не може бути  вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, необхідність витребування нових доказів.

         Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з»явився, вимог ухвали суду від 10.05.2011р. не виконав, суд визнав  за доцільне розгляд справи відкласти на 20.06.2011р.

         Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

        Відповідач в судове засідання 20.06.2011р. повноважних представників не направив,  письмового відзиву на позов  не надав.  Заяв, клопотань  від відповідача на адресу суду не надходило. Про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ.

        Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

        Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

         Згідно  ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

         Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

         Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

         Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

         Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

 01.01.2010р.  між Відкритим акціонерним товариством «Український  науково –дослідний інститут авіаційної технології»«ТОДЕФ», як наймодавцем, та Приватним підприємством «Профіт Груп»як наймачем, укладено договір №21016 оренди нежитлового приміщення.

 Відповідно до умов вищевказаного договору (пункти 1.1.) позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 65 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 12.

Вказана площа передавалась  позивачем відповідачу виключно для цілей. визначених цим договором найму (оренди) (п.1.3 договору).

01.01.20101р. між сторонами був підписаний акт прийому –передачі нежитлового приміщення загальною площею 65 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 12.

Термін дії договору  встановлений з 01.01.є2010р. по 21.12.2010р.  (пункт 7.1. договору).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

        Відповідно до пунктів 3.1  вищевказаного договору   орендна плата за вказане нежитлове приміщення  складає в місяць – 6 454,50 грн., в т.ч. ПДВ –1075,75 грн.

        Згідно п. 3.4 договору орендна плата  перераховуються не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі п.3.1 договору в розмірі орендної плати за місяць.

Відповідач взяті на себе за вказаним договором зобов’язання не виконав.          

Заборгованість відповідача по орендній платі перед  позивачем за період дії договору становить 13 142,41  грн.

         01.01.2010р. між сторонами був підписаний договір №21016-1 про відшкодування фактичних накладних витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення.

        Згідно п. 2.8 договору відповідач оплачує накладні витрати на підставі рахунків, виставлених позивачем, протягом 3 банківських днів від дати одержання рахунку на підставі акта відшкодування витрат на протязі 3-х банківських днів з моменту  його отримання.

          При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору не сплатив позивачу накладні витрати, у зв’язку з чим виник борг в сумі 2 488,32 грн.

        01 березня 2010р. між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору оренди №21016 від 01.01.2010р., відповідно до якої сторони погодили, що з 01 березня 2010 року договір оренди припиняє свою дію.

        01 березня 2010р. між сторонами був підписаний акт прийому –передачі приміщення. відповідно до якого відповідач повернув позивачу нежитлове приміщення загальною площею 65 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 12.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов’язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобов’язань за договором оренди  та договором про відшкодування фактичних накладних витрат по утриманню, обслуговуванню та експлуатації орендованого приміщення  відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості  визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 15 630,73  грн.

          Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі   1 504,69    грн., 3% річних – 6780,57грн..

  Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

 Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 Господарського кодексу України).          

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

   В зв’язку з задоволенням позову   відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на  відповідача.

   В судовому засіданні представником  позивача надані докази зміни організаційно – правової форми позивача з  Відкритого акціонерного товариства на  Публічне акціонерне  товариство.

   Керуючись  ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити  повністю.

           Стягнути з  Приватного акціонерного товариства  «Профіт Груп»(код 04080, Київ, Проспект Героїв Сталінграда, 20 кв. 57, ЄДРПОУ 36187664) на користь Публічного акціонерного  товариства «Український  науково –дослідний інститут авіаційної технології» (04080, м. київ, вул.. Фрунзе, 19-21, код ЄДРПОУ 14308552) 17  135 грн. 42 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 6 780 грн. 57 коп. –3% річних,  239 грн. 16 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

              Суддя                                                                        Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

21.06.2011р.