Постанова

від 16.10.2009 по справі 36/164

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/164

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.10.2009 р.                                                                   справа №36/164

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:                      Уланов В.В. дов. від 12.01.2009р.

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м.Маріуполь Донецької області   

на рішення господарського суду

Донецької області

від25.08.2009р.

у справі№ 36/164 (суддя Будко Н.В.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Елста” м.Дніпропетровськ

до

Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м.Маріуполь

про

за зустрічним позовомдо

про стягнення  36 384грн.05коп.

Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м.МаріупольЗакритого акціонерного товариства „Елста” м.Дніпропетровськстягнення 5 256грн.08коп.

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство „Елста” м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м.Маріуполь  36 384грн.05коп., з яких 32 750грн. 88коп. –сума надмірно сплаченого авансу,  439грн.41коп. –3% річних, 3 193грн. 76коп. –  інфляційні втрати.

Позивач, відповідно до ст. 22 ГПК України, заявою № 408-02/09 від 24.07.09р. зменшив позовні вимоги до суми 36 382грн.98коп. та просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 472грн. 16коп., інфляційні втрати у сумі 3 159грн.94коп., вимоги щодо стягнення суми основного боргу залишились без змін.

Відповідач звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом, в якому просив стягнути з позивача пеню у сумі 3 036,56грн., 3% річних у сумі 382,94грн., інфляційні втрати у сумі 1836,58грн. за прострочення оплати надмірно поставленого товару в сумі 11 706,24грн. Ухвалою від 30.07.2009р. господарський суд прийняв зустрічний позов для сумісного розгляду з первісним, відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд Донецької області рішенням від 25.08.2009р. у справі № 36/164 позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з ЗАТ   „АзовЕлектроСталь” на користь ЗАТ «Елста»основний борг в сумі 32750грн.88коп., визнавши вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та доведеними належним чином.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 472грн. 16коп., інфляційних втрат у сумі 3 159грн.94коп. господарський суд задовольнив частково інфляційні у сумі 2421,32грн., 3% річних -  446,85грн., визнавши арифметично невірним розрахунок позивача.

У задоволенні зустрічних позовних вимог господарський суд відмовив, встановивши факт відсутності у позивача перед відповідачем обов'язку по оплаті надмірно поставленого товару у сумі 11 706грн.24коп. У зв'язку із відсутністю порушень строків оплати товару господарський суд не знайшов підстав для покладення на позивача відповідальності у вигляді пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Закрите акціонерне товариство „АзовЕлектроСталь” м.Маріуполь, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 22.07.2009р. у справі № 36/133 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.  

Заявник скарги вважає рішення господарського суду винесеним при неповному дослідженні всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом та таким, що не відповідає ст.ст. 42, 43, 47, 33, 43 ГПК України, ст.ст. 15, 530, 625 ЦК України.

Представник заявника скарги у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою та той факт, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача та вважає за необхідне розглянути справу   на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Представник Закритого акціонерного товариства „Елста” м.Дніпропетровськ просив рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2009р. у справі № 36/164 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності до норм чинного законодавства.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового засідання технічними засобами та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно  до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Між ЗАТ „АзовЕлектроСталь” та ЗАТ «Елста»25.01.2008р. укладено договір поставки №2501-08/1/16АЭСсб, за умовами якого відповідач зобов'язувався поставити, а позивач прийняти та оплатити ковальські зливки. Даний договір підписаний сторонами із протоколом розбіжностей, які були врегульовані протоколом узгодження розбіжностей від 14.03.08р.

Згідно специфікації №1 до договору відповідач зобов'язувався  поставити позивачу у строк протягом 30 днів з дати надходження авансового платежу на рахунок відповідача, ковальський зливок, марка сталі 40Х, у кількості 3шт. за ціною 5360грн. без ПДВ за одну тону на загальну суму 167 875,20грн.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата кожної партії продукції здійснюється на умовах авансового платежу у розмірі 100 відсотків від вартості відповідної партії продукції протягом 5 банківських днів з моменту надання оригіналу рахунку на передоплату, або направленого за факсом чи електронною поштою.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме банківських витягів від 02.06.08р. та від 06.06.08р., на виконання умов договору та Специфікації №1 відповідач здійснив 100% передоплату в сумі 167 875,20грн.

За накладною №144 від 23.06.08р. відповідач, на виконання умов договору та специфікації №1, поставив позивачеві товар на суму 179 581,44грн., що перевищує суму зробленої позивачем передоплати на 11 706,24грн.

04.06.08р. сторонами підписана Специфікація №2 до договору, згідно якої відповідач зобов'язувався поставити позивачеві у строк протягом 30 днів з дати надходження авансового платежу злиток ковальський, марка сталі 09Г2С, у кількості 3шт. за ціною 5 020грн. за одну тону (без урахування ПДВ) на суму 157 226,40грн.

На виконання умов п.5.2 договору та Специфікації №2 до нього позивач здійснив 100% передоплату за товар в сумі 157 226,40грн., що підтверджується банківською випискою від 19.06.08р.

Однак відповідач в порушення умов договору та Специфікації №2 до нього товар позивачу поставив частково на суму 112 769,28грн., про що свідчить накладна №145 від 23.06.08р.

Пунктом 5.4 договору передбачено, якщо авансовий платіж перевищує вартість поставленої продукції, різниця зараховується у рахунок оплати майбутніх поставок або повертається позивачу протягом 15 банківських днів з моменту отримання відповідачем письмового звернення позивача.

За специфікацією №1 перепоставлено товару на суму 11 706,24грн. Із матеріалів справи вбачається, що за специфікації №2 не допоставлено товару на суму 44457грн.12коп.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №1045-01/08  від 08.12.08р. про повернення зайво перерахованого авансу в сумі 32 750,88грн. (157 226,40грн. - 112 769,28грн. –11 706,24грн.), про що свідчить опис вкладення від 08.12.2008р.

Відповідач, в порушення п.5.4 договору, суму 32 750,88грн. позивачеві не повернув, доказів перерахування цієї суми та дотримання умов договору поставки від 25.01.2008р. №2501-08/1/16АЭСсб суду не надав.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, відповідач не надав суду доказів повернення суми 32 750,88грн., слід визнати, що господарський суд дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та задовольнив їх.

За несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань позивач нарахував та просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі  3 159,94грн. та 3% річних в сумі 472,16грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

За приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином прийняті на себе   зобов'язання, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в цій частині і погоджується із розрахунком сум санкцій зробленим господарським судом, а саме: інфляційні втрати у сумі 2 421,32грн. та 3% річних в сумі 446,85грн.

Зустрічні позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 3036,56грн., 3% річних в сумі 382,94грн., суми інфляції 1836,58грн. обґрунтовано визнані господарським судом безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, на виконання умов договору №2501-08/1/16АЭСсб від 25.01.08р. позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку №409 від 30.05.08р.  здійснив передоплату на суму 167 875,20грн., а відповідач, в свою чергу, за накладною №144 23.06.08р. поставив продукцію на суму 179581,44грн.

Таким чином, вартість партії поставленої продукції перевищує суму авансового платежу на 11 706,24грн.

За приписами п.5.4 договору, якщо вартість партії поставленої продукції перевищує суму авансового платежу, позивач доплачує позивачу різницю протягом 15 банківських днів з моменту виставлення останнього рахунку на цю партію.

Тобто, необхідною умовою для виникнення у позивача обов'язку по оплаті різниці вартості товару, яка перевищує суму передоплати, є виставлення відповідачем рахунку на оплату вартості товару, що перевищує суму зробленої позивачем передоплати.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 18.08.09р. зобов'язав відповідача надати рахунок, виставлений позивачеві для оплати надмірно поставленого товару, згідно п.5.4 договору, з доказами його направлення позивачу, або письмову вимогу, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, про оплату надмірно поставленого товару з доказами її направлення позивачу.

Враховуючи те, що відповідач таких доказів суду не надав, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що у позивача не виникло перед позивачем обов'язку по оплаті надмірно поставленого товару в сумі 11 706грн.24коп.

Посилання відповідача на рахунок №409 від 30.05.08р. обґрунтовано господарським судом не прийняті до уваги, оскільки цей рахунок оплачений позивачем в повному обсязі 19.06.2008р.

Оскільки позивачем не порушені строки оплати товару, відсутні  підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді сплати пені, згідно п.9.3 договору, а також інфляційних втрат у сумі 1836,58грн. та 3% річних в сумі 382,94грн., так як згідно ст. 625 Цивільного кодексу України вони стягуються у разі порушення боржником грошового зобов'язання.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2009р. у справі № 36/164 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючі до уваги викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийнято у відповідності із вимогами чинного законодавства, з урахуванням фактичних обставин та матеріалів справи, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2009р. у справі № 36/164 залишити без змін.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС