Рішення

від 25.08.2009 по справі 36/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/164

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.08.09 р.                                                                                     Справа № 36/164                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Закритого акціонерного товариства „Елста” м.Дніпропетровськ до Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м.Маріуполь про стягнення 36 384,05грн., а також за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м.Маріуполь до Закритого акціонерного товариства „Елста” м.Дніпропетровськ про стягнення 5 256,08грн.

За участю:

Представників сторін:

Від позивача: Уланов В.В. по дов.;

Від відповідача: Кулініч О.О. по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Елста” м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” м.Маріуполь, про стягнення 36 384,05грн., з яких 35 944,64грн. сума боргу з урахуванням індексу інфляції, та 439,41грн. 3% річних.

Під час розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції 35 910,82грн. та 3% річних в сумі 472,16грн.

Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням уточнення.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає що не порушував прав та інтересів позивача так як останній не звертався до нього з вимогою про повернення надлишково сплаченого авансу. Крім того, відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки у нього відсутнє грошове зобов”язання перед позивачем.

У свою чергу, відповідач подав до суду зустрічний позов, в якому просить суд стягнути з позивача пеню в сумі 3 036,56грн., 3% річних в сумі 382,94грн., суму інфляції 1836,58грн. за прострочку оплати надлишково поставленого товару в сумі 11 706,24грн.

Ухвалою від 30.07.09р. господарський суд прийняв зустрічний позов для сумісного розгляду з первісним відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач зустрічні позовні вимоги не визнає, оскільки у нього не існує і не існувало заборгованості перед відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

          25.01.08р. сторони уклали договір №2501-08/1/16АЭСсб, згідно якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити ковальські зливки. Даний договір був підписаний сторонами з протоколом розбіжностей, які були врегульовані протоколом узгодження розбіжностей від 14.03.08р.

Згідно специфікації №1 до договору відповідач зобов'язався поставити позивачу у строк протягом 30 днів з дати надходження авансового платежу на рахунок відповідача, ковальський зливок, марка сталі 40Х, у кількості 3шт. за ціною 5360грн. без ПДВ за одну тону на загальну суму 167 875,20грн.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата кожної партії продукції здійснюється на умовах авансового платежу у розмірі 100 відсотків від вартості відповідної партії продукції протягом 5 банківських днів з моменту надання оригіналу рахунку на передоплату, або направленого за факсом чи електронною поштою.

На виконання умов договору та Специфікації №1 до нього відповідач здійснив 100 % передоплату в сумі 167 875,20грн., що підтверджується банківськими виписками від 02.06.08р. та від 06.06.08р.

Відповідач виконуючи умови договору та специфікації №1 до нього поставив позивачу товар на суму 179 581,44грн. за накладною №144 від 23.06.08р., що перевищує суму зробленої позивачем передоплати на 11 706,24грн.

Крім того, 04.06.08р.  між сторонами була укладена Специфікація №2 до договору, згідно якої відповідач зобов'язався поставити позивачу у строк протягом 30 днів з дати надходження авансового платежу злиток ковальський, марка сталі 09Г2С, у кількості 3шт. за ціною 5020грн. за одну тону без урахування ПДВ на суму 157 226,40грн.

На виконання умов п.5.2 договору та Специфікації №2 до нього позивач здійснив 100 процентну передоплату за товар в сумі 157 226,40грн., що підтверджується банківською випискою від 19.06.08р.

Однак відповідач в порушення умов договору та Специфікації №2 до нього товар позивачу поставив частково на суму 112 769,28грн., про що свідчить накладна №145 від 23.06.08р.

Таким чином, з урахуванням поставки за Специфікацією №1 на суму 11 706,24грн., відповідач не поставив позивачу товар згідно Специфікації №2 до договору на суму 32 750,88грн. (157 226,40грн.- 112 769,28грн. – 11 706,24грн.).

Пунктом 5.4 договору передбачено, якщо авансовий платіж перевищує вартість поставленої продукції, різниця зараховується у рахунок оплати майбутніх поставок або повертається позивачу протягом 15 банківських днів з моменту отримання відповідачем письмового звернення позивача.

08.12.08р. позивач направив на адресу відповідача претензію №1045-01/08 про повернення зайве перерахованого авансу в сумі 32 750,88грн.

Доказом направлення даної претензії є опис вкладення від 08.12.08р., що спростовує твердження відповідача в частині того, що позивач не звертався до нього з вимогою про повернення зайве перерахованого авансу.

Таким чином, відповідач повинен був виконати зобов'язання по оплаті надлишково сплаченого позивачем авансу протягом 15 банківських днів з урахуванням поштового перебігу, тобто до 31.12.08р. включно.

Однак в порушення умов п.5.4 договору відповідач зайве перерахований аванс в сумі 32 750,88грн. до теперішнього часу позивачу так і не повернув.

Доказів повернення позивачу 32 750,88грн. відповідач не представив, у зв'язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, господарський суд вважає вимоги позивача з урахуванням уточнення в частині стягнення 32 750,88грн. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляції 3 159,94грн. та 3% річних в сумі 472,16грн.

Однак перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд вважає його арифметично невірним та таким, що не повністю відповідає вимогам діючого законодавства через невірне визначення позивачем дня виникнення права вимоги, у зв”язку з чим позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково та стягує з відповідача суму інфляції 2 421,32грн. та 3% річних в сумі 446,85грн.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність у нього грошових зобов'язань перед позивачем, оскільки на підставі п.5.4 договору з моменту пред'явлення позивачем вимоги про повернення надлишково сплаченого авансу у відповідача виникає саме грошове зобов'язання (тобто таке зобов'язання, за яким боржник зобов'язаний сплатити кредитору певну суму грошових коштів) перед позивачем.

Водночас, господарський суд відмовляє відповідачу у задоволенні зустрічного позову про стягнення пені у розмірі 3036,56грн., 3% річних в сумі 382,94грн., суми інфляції 1836,58грн. з наступних підстав.

Як вказувалося судом вище, на виконання умов договору №2501-08/1/16АЭСсб від 25.01.08р. позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку №409 від 30.05.08р. позивач здійснив передоплату на суму 167 875,20грн.

23.06.08р. відповідач здійснив поставку продукції на суму 179581,44грн. за накладною №144.

Таким чином, вартість партії поставленої продукції перевищує суму авансового платежу на 11 706,24грн.

За приписами п.5.4 договору, якщо вартість партії поставленої продукції перевищує суму авансового платежу, позивач доплачує позивачу різницю протягом 15 банківських днів з моменту виставлення останнього рахунку на цю партію.

Тобто, необхідною умовою для виникнення у позивача обов”язку по оплаті різниці вартості товару, яка перевищує суму передоплати, є виставлення відповідачем рахунку на оплату вартості товару, що перевищує суму зробленої позивачем передоплати.

Ухвалою від 18.08.09р. господарський суд зобов”язав відповідача надати рахунок, виставлений позивачу для оплати надлишково поставленого товару згідно п.5.4 договору з доказами його направлення позивачу, або письмову вимогу згідно ст. 530 Цивільного кодексу України про оплату надлишково поставленого товару з доказами її направлення позивачу.

Однак таких доказів відповідач не представив, у зв”язку з чим господарський суд вважає, що у позивача не виникло перед позивачем обов”язку по оплаті надлишково поставленого товару в сумі 11 706,24грн.

Посилання відповідача на рахунок №409 від 30.05.08р. судом до уваги не приймається, оскільки цей рахунок був оплачений позивачем в повному обсязі 19.06.08р.

З огляду на вищевикладене господарський суд вважає, що позивачем не було допущено порушення строків оплати товару, а отже відсутні жодні правові підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді пені згідно п.9.3 договору.

З цих же підстав господарський суд відмовляє відповідачу у зустрічних позовних вимогах в частині стягнення суми інфляції 1836,58грн. та 3% річних в сумі 382,94грн., оскільки за приписами ст. 625 Цивільного кодексу України вони стягуються лише у разі порушення боржником грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову, а судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 60, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

           Первісні позовні вимоги з урахуванням уточнення задовольнити частково.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” на користь Закритого акціонерного товариства „Елста” заборгованість в сумі 32 750,88грн., суму інфляції 2421,32грн., 3% річних в сумі 446,85грн., витрати по оплаті держмита  в сумі 356,19грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 305,94грн.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині первісного позову відмовити.

          У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

          У судовому засіданні 25.08.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Повний тест рішення підписано 25.08.09р.

Суддя