Ухвала

від 08.07.2011 по справі 30/290-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

08 липня 2011 р.                                                                                   

№ 30/290-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:

Козир Т.П.,

Заріцької А.О,

Кота О.В.,

Малетича М.М.,

Панової І.Ю.,

розглянувши заяву

Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк"     

про перегляд Верховним Судом України

постанови

у справі  

за позовом

до

про

Вищого господарського суду України від 18.05.2011 

№ 30/290-09

Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк"

закритого акціонерного товариства "Агра"

стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2011, в задоволені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2011 касаційну скаргу Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 -  без змін.

Корпорацією "Кепітал Інвестментс Груп Інк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.05.2011  у даній справі.

          Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 18.05.2011 та направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України.  

          Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.03.2007 у справі №20-5/277 та від 05.06.2007 у справі №35/454-06 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме, статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Приймаючи постанову, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача вартості будівлі, вартості права землекористування та упущеної вигоди, що в сумі становить ціну позову, з огляду на те, що правовою підставою набуття відповідачем будинку для подальшого його знесення є договір, а тому у даних правовідносинах відсутні ознаки існування між сторонами цивільно –правових зобов’язань, які виникають у зв’язку із безпідставним збагаченням, отже, положення статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України до правовідносин, що виникли між сторонами, застосовуватися не можуть.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 05.06.2007 у справі №35/454-06 за первісним позовом про стягнення коштів та за зустрічним позовом про стягнення вартості виконаних підрядних робіт, інфляційних втрат, трьох відсотків річних з простроченої суми та збитків, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, зазначив про те, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних підрядних правовідносин статтю 1212 Цивільного кодексу України та дійшов до висновку про набуття відповідачем (підрядником) суми коштів без достатньої правової підстави, оскільки спірна сума коштів була перерахована замовником (позивачем за первісним позовом) у складі авансового платежу на підставі та в межах чинного на той час договору підряду до його розірвання в судовому порядку. З огляду на те, що підставою скасування рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції стало помилкове застосування останнім положень статей 526, 1212 Цивільного кодексу України, частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України та незастосування статей 635, частини другої статті 849, частини другої статті 883 Цивільного кодексу України та статей 320, 332 Господарського кодексу України, а встановлені судом першої інстанції обставини неповної оплати замовником вартості виконаних підрядних робіт не спростовано апеляційним господарським судом, то первісне рішення про відмову в первісному позові та про задоволення зустрічного позову в частині стягнення вартості виконаних підрядних робіт з врахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних є правомірним та відповідає фактичним обставинам справи.     

У постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2007 у справі №20-5/277 про стягнення  грошових коштів за роботи, які не виконані, суд дійшов висновку про те, що з урахуванням встановлених обставин та вимог законодавства, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що оскільки відповідач не виконав роботи за договором на певну суму і договір було сторонами розірвано, то підстава для набуття відповідачем грошових коштів в оспорюваній сумі відпала, у зв’язку з чим кошти підлягають поверненню позивачу.

Ухвалення різних за змістом судових рішень  матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України).

Таким чином, постанови суду касаційної інстанції, на які заявник посилається в обґрунтування неоднакового застосування судом норм матеріального права, не можуть бути визнані підставою для подання заяви в порядку пункту першого статті 11116 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відмінність встановлених судом фактичних обставин та надання юридичної оцінки умовам укладених договорів, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, у порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2011 у справі  №30/290-09.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк"  на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтверджені доданими до заяви матеріалами. Відтак, відсутні умови, визначенні статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України, для допуску до провадження Верховного Суду України справи №9/218-09.  

Керуючись статями 86, 11114–11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк" у допуску справи №30/290-09 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий  суддя

Т. Козир

Судді

А. Заріцька

О. Кот

М. Малетич

І. Панова