Рішення

від 13.07.2011 по справі 17/5009/2267/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/5009/2267/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.11                                                                                        Справа №  17/5009/2267/11

Суддя    Корсун В.Л.

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, (04050, м. Київ, вул. Артема, б. 60) в особі філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, 69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 39

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Юріс”, 69054, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 32, кв. 20

            про стягнення 693 630,07 грн.

                                                                                                 суддя          Корсун В.Л.

        У засіданні приймали участь представники:

від позивача:      не з'явився

        від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

28.04.11 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства” “Банк “Фінанси та кредит” (надалі Банк) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Юріс” (далі ТОВ “Юріс”) про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 23.08.07 № 406-01-07 про відновлювальну кредитну лінію в сумі 650 399,29 грн., з яких: 400 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 234 781,47 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 15 454,29 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за основною сумою кредиту та процентам.   

          Ухвалою від 28.04.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/2267/11, судове засідання призначено на 19.05.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.  

Ухвалою від 19.05.11 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено на 27.06.11.

Ухвалою від 02.06.11 розгляд справи у зв'язку з призначенням судового засідання на неробочий день судом відкладено на 29.06.11.

Ухвалою від 29.06.11 строк вирішення спору на підставі ч. 3 ст. 69 ГПУ України за заявою представника позивача судом продовжено, розгляд справи відкладено на 08.07.11.

Ухвалою від 08.07.11 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін судом відкладено на 13.07.11.

Завою про уточнення позовних вимог, яка задоволена судом, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про відновлювальну кредитну лінію від 23.08.07 № 406-01-07 в сумі 693 630,07 грн., з якої: 400 000 грн. - основний борг, 234 781,47 грн. - заборгованість зі сплати процентів та 58 848,60 грн. - пеня.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування  технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 13.07.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримував заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 23.08.07 між сторонами укладено договір № 406-01-07 з додатковими угодами до нього, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 400 000,00 грн., а ТОВ “Юріс” зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом в строк до 21.08.09. Однак, зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати за кредит відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за спірним договором за основною сумою кредиту складає 400 000,00 грн. та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом становить 234 781,47 грн. Також, за несвоєчасне погашення заборгованості за основною сумою кредиту та процентам відповідачу нараховано пеню в розмірі 58 848,60 грн. На підставі викладеного, позивач керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 533, 572, 589, 590-591, 610-612, Цивільного кодексу України, ст.ст. 345, 346, 348 Господарського кодексу України, просить суд, з урахуванням уточнень, позов задовольнити та стягнути з відповідача 693 630,07 грн., з якої: 400 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 234 781,47 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом та 58 848,60 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за основною сумою кредиту та процентам.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове  засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, заяв про неможливість прибуття в судове засідання та про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження, виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.    

 Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 18.05.11, тобто станом на час розгляду справи в суді, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Юріс” є: 69054, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 32, кв. 20, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.  

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який був присутнім в одному із засідань суду, суд  

ВСТАНОВИВ:

          23.08.07 між товариством з обмеженою відповідальністю “Банк “Фінанси та кредит”,  правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” (Банк), і товариством з обмеженою відповідальністю “Юріс” (Позичальник) укладено договір № 406-01-07 про відновлювальну кредитну лінію з додатковими угодами до договору, за умовами якого (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди від 26.03.09 б/н) Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 2 000 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався повернути отриманні в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно Графіку зниження ліміту з кінцевим строком погашення до 21.08.09 та сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі 23 % річних (а за користування коштами з моменту, визначеного в підпункті “г”, “д”, “є” п. 3.1. договору, сплатити відсотки у підвищеному розмірі).

          Видача кредитних коштів в рамках кредитної лінії здійснюється траншами в строк з  23.08.07 по 20.08.09 за письмовими заявками Позичальника з відому Банку шляхом перерахування їх з судного на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не визначено у письмовій заявці (п. 2.1. договору).

Згідно із п. 2.4. договору (в редакції додаткової угоди від 26.03.09 б/н), Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти Банку згідно Графіку зниження ліміту (додаток № 1 до додаткової угоди від 26.03.09 б/н до договору).

Відповідно до п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди від 26.03.09 б/н, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитними коштами в валюті кредиту за відсотковими ставками:

а) 18 % річних за період з дня видачі до 04.07.08;

б) 20% річних за період з 04.07.08 до 30.10.08;

в) 23% річних за період з 30.10.08 до строку повернення кредиту, визначеного в п. 2.4. договору;

г) у випадку порушення Позичальником строків погашення згідно графіку (додаток 1 до додаткової угоди від 26.03.09 до договору) - 34,5 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом згідно вищезгаданого графіку, за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї судної (основної) заборгованості, але не більше кінцевого строку погашення кредиту, визначеного в п. 1.1. договору;

д) 34,5 % річних за період з 21.08.09 до дня фактичного погашення судної (основної) заборгованості (...).

Нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує відсотки в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. В зазначений строк сплачуються відсотки, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця (включно) (п. 3.4. кредитного договору).  

Пунктом 8.5. кредитного договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за спірним договором з боку позивача виконані у повному обсязі. Факт одержання відповідачем кредитних коштів в розмірі 400 000 грн. підтверджується виписками з особового рахунку відповідача за період з 23.08.07 по 26.04.11.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Позичальник взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого, за відповідачем виникла заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 400 000 грн. та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 234 781,47 грн. за період з 26.07.09 по 25.04.11.

Відповідно до підпункту б) п. 6.1. кредитного договору, Банк має право повернення виданих кредитних коштів та сплати відсотків за весь період користування кредитом до настання строку, визначеного в п. 2.4. цього договору, а Позичальник зобов'язується повернути отриманні кредитні кошти та сплатити відсотки протягом одного дня з моменту отримання вимоги Банку у випадку, якщо Позичальник протягом дії цього договору порушив будь-які умови договору, в т.ч. був факт прострочки оплати % за користування кредитними коштами.

У зв'язку з невиконанням Позичальником прийнятих на себе зобов'язань, 08.01.09 позивачем направлено на адресу ТОВ “Юріс” лист-вимогу від 05.01.09 № 30, яким Банк просить відповідача погасити заборгованість за кредитом, відсотками, сплатити пеню та штрафні санкції у 30 денний строк з дня отримання цієї вимоги. Вказаний лист-вимога отриманий уповноваженим представником відповідача 16.01.09, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи. Лист-вимога від 05.01.09 № 30 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів погашення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 400 000,00 грн., зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 234 781,47 грн. або спростування її розміру Позичальником суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Юріс” заборгованості, яка виникла за договором  від 23.08.07 № 406-01-07 про відновлювальну кредитну лінію в сумі основного боргу - 400 000 грн. та відсотків за користування кредитом - 234 781,47 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.  

Згідно з ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1. договору, за прострочення повернення грошових коштів та/або сплати процентів Позичальник сплачує Банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.4., 2.5., 3.4., 3.6., 4.5., 6.1., 8.3. цього договору, а також будь-яких інших платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язань сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Позивачем пред'явлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за основним кредитом та відсоткам за користування кредитом в розмірі 58 848,60 грн., з яких:  за основним тілом кредиту суму в розмірі 40 438,36 грн., що нарахована за період з 21.08.09 по 16.02.10 та за відсотками за користування кредитом в сумі 18 410,24 грн., що нарахована за період з 21.08.09 по 26.04.11.

Факт прострочення основної заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом  матеріалами справи доведений.

Отже, вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

У відповідності до положень ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 № 7-93, державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна заявленого позову складає 693 630,07 грн., тобто державне мито повинно складати 6 936,30 грн. Додане до позовної заяви платіжні доручення від 27.04.11 № 33, від 29.09.10 № 10 та від 07.07.11 № 7 свідчать про оплату державного мита в сумі 8 498,18 грн. Отже, мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ст. 47 ГПК України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” визначено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

           Таким чином, держане мито в розмірі 1 561,88 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 6 936,30 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 47, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Юріс” (69054, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 32, кв. 20, код ЄДРПОУ 30557301, р/р 26006002729601 в філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 313731) на користь публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856, р/р 32001170801 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і області, МФО 321024), в особі філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства” “Банк “Фінанси та кредит” (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39, код ЄДРПОУ 25821086, р/р 39004010001980 у АТ “Банк “Фінанси та Кредит”) - 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. -  заборгованості за основною сумою кредиту, 234 781 (двісті тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 47 коп. - заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, 40 438 (сорок тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 36 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за основною сумою кредиту,  18 410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) грн. 24 коп. - пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, 6 936 (шість тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 30 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати публічному акціонерному товариству “Банк “Фінанси та Кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856,  р/р 32001170801 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і області, МФО 321024), в особі філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства” “Банк “Фінанси та кредит” (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39, код ЄДРПОУ 25821086, р/р 39004010001980 у АТ “Банк “Фінанси та Кредит”) довідку на повернення з державного бюджету державного мита в сумі     1 561 (одна тисяча п'ятсот шістдесят одну) грн. 88 коп. державного мита.

          Суддя                                                     В.Л. Корсун

          Повне рішення складено  18.07.2011.