Постанова

від 13.07.2011 по справі 37/59

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2011 № 37/59

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Рудчен ка С.Г.

суддів: Поляк О.І.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Пом аз І.А.

за участю представників у часників судового проваджен ня згідно протоколу судового засідання від 13.07.2011,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Національного банку України на рішення господар ського суду міста Києва від 20. 04.2011 (підписане 26.04.2011),

у справі № 37/59 (суддя Га вриловська І.О.)

за позовом Національн ого банку України

до Антимонопо льного комітету України

про визнанн я недійсним рішення № 637-р від 09 .12.2010

ВСТАНОВИВ:

Національний банк Укра їни звернувся до господарськ ого суду міста Києва з позово м до Антимонопольного коміте ту України про визнання неді йсним рішення № 637-р від 09.12.2010.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 20.04.2011 у позо ві відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевка заним рішенням, позивач звер нувся з апеляційною скаргою б/н від 05.05.2011, в якій просить скас увати рішення місцевого госп одарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольн ити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог, викл адених в апеляційній скарзі, заявник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарсь кий суд зробив висновки, які н е відповідають фактичним обс тавинам справи, неправильно застосувавши норми матеріал ьного та процесуального прав а, у зв' язку з чим останнє під лягає скасуванню з підстав, в икладених у тексті скарги.

Так, зокрема, заявник зазнач ає, що участь Національного б анку України в капіталі ПАТ « ВДЦП» забезпечує не господар ську діяльність, а діяльніст ь на виконання прямо передба чених Законом України «Про Н аціональний банк України» св оїх функцій як державного ор гану.

Також, позивач вказує, що су д першої інстанції не зверну в увагу на доводи щодо участі посадових осіб Національног о банку в управлінні ПАТ «ВДЦ П» та розпорядженні майном ц ього товариства.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 30.05.2011 апеляційну скаргу прий нято до провадження та призн ачено розгляд на 29.06.2011 за участю уповноважених представникі в сторін.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні, призначе ному на 29.06.2011, було оголошено пе рерву.

Представник позивача підт римав вимоги апеляційної ска рги, вважає їх законним та обґ рунтованими.

Представник відповідача ч ерез відділ документального забезпечення суду надав дод аткові пояснення № 21-29,4/03-6154 від 05.0 7.2011, в яких заперечив проти дов одів апеляційної скарги та п росив рішення місцевого госп одарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - б ез задоволення.

Судова колегія Київського апеляційного господарськог о суду, розглянувши матеріал и справи, заслухавши доводи п редставників сторін, досліди вши представлені докази в їх сукупності, перевіривши пра вильність застосування місц евим господарським судом нор м матеріального та процесуал ьного права, встановила наст упне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справ и переглядаються за правилам и розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням осо бливостей, передбачених у ро зділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господар ський суд за наявними у справ і і додатково поданими доказ ами повторно розглядає справ у. Апеляційний господарський суд не зв' язаний доводами а пеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґр унтованість рішення місцево го господарського суду у пов ному обсязі. В апеляційній ін станції не приймаються і не р озглядаються вимоги, що не бу ли предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судо м, 14.02.2008 Правління Національног о банку України прийняло пос танову № 29 «Про участь у капіт алі ВАТ «Всеукраїнський депо зитарій цінних паперів».

18.04.2008 установчими зборами зас новників Відкритого акціоне рного товариства «Всеукраїн ський депозитарій цінних пап ерів» (протокол № 2) було визна но укладеним та таким, що набр ав чинності договір засновни ків ВАТ «Всеукраїнський депо зитарій цінних паперів», зат верджений протоколом № 1 від 14 лютого 2008 року.

Також було вирішено створи ти Відкрите акціонерне товар иство «Всеукраїнський депоз итарій цінних паперів», прав онаступником якого є ПрАТ «В сеукраїнський депозитарій ц інних паперів», із метою діял ьності - підприємницька (го сподарська) діяльність із зб ерігання, обліку, клірингу і р озрахунків за правочинами що до цінних паперів та проведе ння інших операцій, передбач ених законодавством України про депозитарну діяльність.

Частка Національного банк у України в статутному капіт алі Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» на момент створення складал а 25 % статутного капіталу ВАТ « ВДЦП».

18.04.2008 на установчих зборах за сновників ВАТ «ВДЦП» засновн иками цього товариства було прийнято рішення про обрання Національним банком України в особі ОСОБА_1 головою На глядової ради ВАТ «ВДЦП» (про токол № 2).

Рішенням Антимонопольного комітету України № 637-р від 09.12.2010 дії Національного банку Укр аїни, які полягали у набутті у власність без отримання від повідного дозволу органів Ан тимонопольного комітету акц ій ВАТ «ВДЦП» та обрання голо вою наглядової ради емітента фізичної особи - громадяни на України ОСОБА_1 - пред ставника Національного банк у України, визнано порушення м законодавства про захист е кономічної конкуренції, пере дбаченим пунктом 12 статті 50 За кону України «Про захист еко номічної конкуренції» (конце нтрація без отримання відпов ідного дозволу органів Антим онопольного комітету Україн и, у разі якщо наявність таког о дозволу необхідна), у зв' яз ку з чим на Національний банк України було накладено штра ф у розмірі 50 000, 00 грн.

Крім того, даним рішенням за значено, що сукупний обсяг ре алізації товарів та відповід ні вартісні показники учасни ків концентрації, з урахуван ням відносин контролю, за під сумками 2007 року перевищують п орогові значення, визначені частиною першою статті 24 Зако ну України «Про захист еконо мічної конкуренції», то зазн ачена вище концентрація потр ебувала отримання відповідн о дозволу органів Антимонопо льного комітету.

В обґрунтування позовних в имог Національний банк зазна чає, що він не був зобов' язан ий отримувати дозвіл Антимон опольного комітету України н а концентрацію шляхом набутт я контролю Національним банк ом України над ВАТ «ВДЦП», оск ільки відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист е кономічної конкуренції» не в важається концентрацією, зок рема, набуття контролю над су б' єктом господарювання або його частиною, в тому числі за вдяки праву управління та ро зпорядження його майном арбі тражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу д ержавної влади, а тому просит ь визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету У країни № 637-р від 09.12.2010.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у а пеляційній інстанції, обгово ривши доводи апеляційної ска рги, проаналізувавши на підс таві фактичних обставин спра ви застосування судом норм м атеріального та процесуальн ого права, при винесені оскар жуваного судового рішення, в важає апеляційну скаргу тако ю, що не підлягає задоволенню , виходячи з наступних підста в.

Відповідно до частини перш ої статті 46 Закону України «Пр о господарські товариства» ( у редакції чинній на момент с творення ПрАТ «ВДЦП») в акціо нерному товаристві з числа а кціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у періо д між проведенням загальних зборів і в межах компетенції , визначеної статутом, контро лює і регулює діяльність вик онавчого органу.

З протоколу № 2 установчих з борів засновників ВАТ «Всеук раїнський депозитарій цінни х паперів» від 18.04.2008 вбачається , що Наглядова рада ПрАТ «ВДЦП » була обрана у кількості 9 чле нів, з них 3 - представники НБУ, а саме: ОСОБА_2., ОСОБА_3. т а ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 3.8.1 Поря дку обчислення показників уч асників концентрації, затвер дженого розпорядженням Анти монопольного комітету Украї ни від 19 лютого 2002 року № 33-р, заре єстровано в Міністерстві юст иції України 21 березня 2002 року за № 284/6572 вирішальний вплив одн ого суб'єкта господарювання на іншого суб'єкта господарю вання може виникати, зокрема у випадку, коли суб'єкт господ арювання прямо або опосередк овано має повноваження призн ачати керівника, заступника керівника, головного бухгалт ера або більше ніж 25 відсотків членів спостережної ради чи виконавчого, контрольного о ргану.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про захист економічно ї конкуренції» контроль - вир ішальний вплив однієї чи дек ількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на госпо дарську діяльність суб'єкта господарювання чи його части ни, який здійснюється безпос ередньо або через інших осіб , зокрема завдяки праву, яке за безпечує вирішальний вплив н а формування складу, результ ати голосування та рішення о рганів управління суб'єкта г осподарювання.

Відповідно до частини друг ої статті 22 закону України «Пр о захист економічної конкуре нції» концентрацією визнаєт ься набуття безпосередньо аб о через інших осіб контролю о дним або кількома суб'єктами господарювання над одним аб о кількома суб'єктами господ арювання чи частинами суб'єк тів господарювання, зокрема, шляхом призначення або обра ння на посаду керівника, заст упника керівника спостережн ої ради, правління, іншого наг лядового чи виконавчого орга ну суб'єкта господарювання о соби, яка вже обіймає одну чи к ілька з перелічених посад в і нших суб'єктах господарюванн я, або створення ситуації, при якій більше половини посад ч ленів спостережної ради, пра вління, інших наглядових чи в иконавчих органів двох чи бі льше суб'єктів господарюванн я обіймають одні й ті самі осо би.

Отже, обрання ОСОБА_1. гол овою Наглядової ради саме ві д мажоритарного акціонера - Н БУ, враховуючи, що інші акціон ери не мають більше 5% голосів у вищому органі управління П рАТ «ВДЦП», надає НБУ можливі сть контролювати підприємст во за рахунок застосування в ирішального впливу в розумін ні статті 1 Закону України «Пр о захист економічної конкуре нції».

За таких обставин, судова ко легія дійшла висновку про те , що обрання НБУ в особі ОСОБ А_1 головою Наглядової ради ПрАТ «ВДЦП» забезпечило НБУ перевищення 25% членів спостер ежної ради ПрАТ «ВДЦП», а отже можливість набуття контролю над ПрАТ «ВДЦП».

Згідно з пунктом 3 Додатку № 5 Положення про концентрацію склад суб'єктів господарюва ння, що є групою суб'єктів госп одарювання, в якій один або де кілька з них здійснюють конт роль над іншими, встановлюєт ься, виходячи з можливості, у т ому числі підтвердженої прак тикою господарських операці й вирішального впливу однієї особи на господарську діяль ність іншої особи як можливо сті прийняття нею рішень сто совно визначення господарсь кої діяльності іншої особи, з окрема рішень щодо встановле ння загальних умов обороту т оварів на ринку (ціни, асортим енту товарів, обсягів попиту та пропозиції, обсягів реалі зації товарів чи їх придбанн я, інших умов придбання або ре алізації товарів); визначенн я обсягів виробництва, ринкі в товарів, напрямів техніко-т ехнологічного розвитку, інве стицій; визначення джерел по стачання, кола продавців, пок упців або споживачів; уклада ння угод, умов прийняття інши ми суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань; можл ивості однієї особи не допус кати прийняття іншою особою, що здійснює господарську ді яльність, рішень, зазначених у пунктах 3.1 - 3.4.

Відповідно до пункту 11.6 Стат уту ПрАТ «ВДЦП» до виключної компетенції Наглядової ради належить, зокрема, розробка т а затвердження планів страте гічного розвитку, тарифів на послуги товариства, річного бюджету та бізнес-планів тов ариства відповідно до затвер джених загальними зборами ос новних напрямків діяльності та планів товариства, контро ль за їх реалізацією.

Також набуття контролю НБУ над ПрАТ «ВДЦП» підтверджує ться тим, що на посаду голови П равління ПрАТ «ВДЦП» було об рано Швецова М.П. за пропозиці єю саме НБУ як найбільшого ак ціонера; можливістю НБУ як де ржавного регулятора впливат и на інших акціонерів ПрАТ «В ДЦП» - банків.

Дослідивши вищевикладене в сукупності з іншими доказа ми та на підставі встановлен их обставин справи, колегія а пеляційного господарського суду погоджується з висновк ом місцевого господарського суду про відмову в задоволен ні позовних вимог, оскільки н абуття контролю підтверджує ться тим, що НБУ володіє акція ми ПрАТ «ВДЦП», які становить 25% голосів у вищому органі упр авління товариства, займає п осаду голови наглядової ради товариства, а також здійснює регуляторну функцію, як держ авний регулятор банківської діяльності в Україні, щодо ін ших акціонерів ПрАТ «ВДЦП», я кі володіють акціями товарис тва у розмірі 66,5% голосів у вищо му органі управління депозит арія, а відтак оспорювань ріш ення Антимонопольного коміт ету України № 637-р від 09.12.2010 є прав омірним.

Посилання заявника на те, що НБУ не є суб' єктом господар ювання, а виконує свої функці ї органу державної влади, у зв ' язку з чим, його не можна вва жати учасником концентрації , судовою колегією відхиляют ься, оскільки Національний б анк України отримує від своє ї діяльності доходи, виступа є кредитором останньої інста нції для банків і організову є систему рефінансування, зд ійснює операції з цінними па перами, у тому числі з казначе йськими зобов' язаннями, на відкритому ринку, купує та пр одає валютні цінності, прийм ає на зберігання та в управля ння державні цінні папери й і нші цінності, а відтак має ста тус суб' єкта господарюванн я.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відобр ажені обставини, що мають зна чення для даної справи, висно вки суду про встановлені обс тавини і правові наслідки є в ичерпними, відповідають дійс ності і підтверджуються дост овірними доказами, досліджен ими в судовому засіданні. Суд ове рішення, що оскаржується , за своїм змістом відповідає цим вимогам. За таких обстави н, оскаржуване судове рішенн я можна визнати законним й об ґрунтованим.

Зважаючи на викладене та об ставини справи, колегія апел яційного суду вважає, що апел яційна скарга Національного банку України на рішення гос подарського суду міста Києва від 20.04.2011 не підлягає задоволен ню, а рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2011 у спр аві № 37/59 підлягає залишенню бе з змін.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарс ького процесуального кодекс у України, Київський апеляці йний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у Національного банку Україн и на рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2011 залиш ити без задоволення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 20.04.2011 у справі № 37/59 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 37/59 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Рудченко С.Г.

Судді Поляк О.І.

Кроп ивна Л.В.