Постанова

від 23.06.2011 по справі 5/100-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р. Сп рава № 5/100-10

Колегія суддів у с кладі: головуючий суддя Ч ерленяк М.І., суддя Івак іна В.О. , суддя Медуниц я О.Є.

при секретарі Новіковій Ю .В.

прокурора - Пилипенко О.Г (по свідчення № 17 від 11.01.2011 р.)

позивача - ОСОБА_1 (довір еність № 01-12/1158 від 24.11.2010 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (до віреність від 01.12.2010 № юр-17/д), ОС ОБА_3 (довіреність від 25.04.2011 р. № юр-22/д)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Охтирської міськ ої ради (вх. № 2066Х/1-38) на ріше ння господарського суду Сумс ької області від 06.12.10 р. у справі № 5/100-10

за позовом Охтирськ ого міжрайонного прокурора в інтересах територіальної гр омади м. Охтирка в особі Охтир ської міської ради, м. Охтирка , Сумська область

до Відкритого акціонер ного товариства “Нафтопромм аш”, м. Охтирка, Сумська област ь

про зобов' язання вчин ити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Охтирський міжрайон ний прокурор в інтересах тер иторіальної громади м. Охтир ка в особі Охтирської місько ї ради звернувся до господар ського суду Сумської області з позовом, в якому просив суд зобов' язати ВАТ “Нафтопром маш” передати гуртожиток по вул. Ярославського, 4, в м. Охтир ка до комунальної власності територіальної громади м. Ох тирка в особі Охтирської міс ької ради.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.12.1 0 р. у справі № 5/100-10 (суддя Гудим В. Д.) в позові відмовлено.

Позивач, Охтирська міська р ада, з рішенням суду першої ін станції не погодився, зверну вся до Харківського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій за значає, що вважає рішення суд у прийнятим при неповному з' ясуванні обставин, що мають з начення для справи, невідпов ідності висновків суду обста винам справи та при неправил ьному застосуванні норм мате ріального та процесуального права. Просить рішення госпо дарського суду Сумської обла сті від 06.12.10 р. у справі № 5/100-10 скас увати та прийняти нове, яким п озов задовольнити.

Прокурор відзив на апеля ційну скаргу позивача не над ав, в судовому засіданні пояс нив, що підтримує апеляційну скаргу позивача в повному об сязі та просить рішення госп одарського суду Сумської обл асті від 06.12.2010 р. у справі № 5/100-10 ск асувати та прийняти нове, яки м позовні вимоги задовольнит и.

Відповідач відзив на апеля ційну скаргу позивача не над ав, в судовому засіданні пред ставник відповідача пояснив , що згоден з рішенням господа рського суду першої інстанці ї, вважає його цілком обґрунт ованим та законним, вважає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали сп рави, без порушення матеріал ьного чи процесуального прав а, наполягає на правомірност і рішення та просить залишит и його без змін, а апеляційну с каргу - без задоволення.

Позивач в судове засідан ня не з' явився, про причини н еприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового зас ідання, про що свідчить повід омлення про вручення поштово го відправлення вих. № 009185/3.

Враховуючи, що позивач н алежним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів ді йшла висновку про можливість розгляду справи без участі п редставника позивача за наяв ними в ній матеріалами відпо відно до приписів ст. 75 Господ арського процесуального код ексу України.

Дослідивши матеріали сп рави, вислухавши пояснення п рокурора та представників ві дповідача, перевіривши прави льність застосування господ арським судом першої інстанц ії норм матеріального та про цесуального права, колегія с уддів Харківського апеляцій ного господарського суду вст ановила наступне.

Наказом №257 від 30.06.94 Державно го комітету України по нафті і газу на базі державного під приємства «Нафтопроммаш»ст ворено Відкритого акціонерн е товариство «Нафтопроммаш» .

Згідно з актом оцінки ціліс ного майнового комплексу від 30.05.97р. до статутного фонду вказ аного товариства увійшло май но соціальної сфери, серед як ого гуртожиток по вул. Яросла вського, 4, в м. Охтирка.

Відповідно до свідоцтва пр о право власності від 11.06.2003 р. ви даного Виконавчим комітетом Охтирської міської ради та в ідповідно до витягу про реєс трацію права власності на не рухоме майно гуртожиток по в ул. Ярославського, 4, в м. Охтирк а є колективною власностю ВА Т “Нафтопроммаш” (а.с.80,81).

Прокурор в позові та позива ч в апеляційній скарзі обґру нтовуючи свої вимоги про пер едачу гуртожитку у комунальн у власність, посилається на с таттю 14 Закону України «Про за безпечення реалізації житло вих прав мешканців гуртожитк ів»№500-VI (далі Закон №500-VI), якою вс тановлено, що гуртожитки, не в іднесені до державного житло вого фонду, у тому числі ті, що перебувають у власності гос подарюючих суб'єктів, утворе них у результаті корпоратиза ції чи приватизації колишніх державних та комунальних пі дприємств, а також ті, що знахо дяться у повному господарськ ому віданні або оперативному управлінні державних, комун альних підприємств, установ, організацій (крім тих, що ство рено органами державної влад и, органами місцевого самовр ядування для утримання житло вого фонду) можуть підлягати передачі у власність відпов ідних територіальних громад згідно з цим Законом. Передач а гуртожитку у власність від повідній територіальній гро маді приймає суд за поданням місцевої ради, на території я кої знаходиться гуртожиток. Рішення щодо прийняття гурто житку від приватного чи коле ктивного власника у власніст ь відповідної територіально ї громади приймається на сес ії тієї місцевої ради, що пред ставляє її інтереси та на тер иторії якої розташовано гурт ожиток. Передача гуртожиткі в, зазначених у частині перші й цієї статті, територіальни м громадам здійснюється на к омпенсаційній основі відпов ідно до порядку, що затверджу ється Кабінетом Міністрів Ук раїни.

Однак, як вірно зазначено су дом першої інстанції дана но рма матеріального права не м істить підстав для подачі ор ганами місцевого самоврядув ання позовів до суду про прим усову передачу у власність т ериторіальних громад гуртож итків.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивіль ного кодексу України власник ові належать права володіння , користування та розпорядже ння своїм майном.

Власник володіє, користуєт ься, розпоряджається своїм м айном на власний розсуд (ч. 1 ст . 319 Цивільного кодексу Україн и).

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного ко дексу України право власност і є непорушним. Ніхто не може б ути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у йо го здійсненні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Зако ну України «Про забезпечення реалізації житлових прав ме шканців гуртожитків»переда ча гуртожитків (як цілісних м айнових комплексів) у власні сть територіальних громад зд ійснюється за рішенням закон ного власника гуртожитку (чи уповноваженої власником осо би) або за рішенням суду.

Рішення щодо передачі (або п ро відмову в передачі) гуртож итку у власність відповідні й територіальній громаді при ймає власник гуртожитку (або уповноважена ним особа чи ви значений статутом утвореної власником гуртожитку органі зації керівний орган) або суд за поданням місцевої ради, на території якої знаходиться гуртожиток (ч. 2 ст. 14 Закону Укр аїни «Про забезпечення реалі зації житлових прав мешканці в гуртожитків»).

Відповідач, як власник спір ного гуртожитку ніяких рішен ь щодо передачі гуртожитку у власність Охтирській міські й раді не приймав.

В даній нормі закону йдетьс я про добровільне рішення вл асника гуртожитку, а саме про його передачу в комунальну в ласність.

Крім того, гуртожиток по вул . Ярославського, 4, в м. Охтирка н е є таким, що перебуває в повно му господарському віданні аб о оперативному управлінні ВА Т «Нафтопроммаш», а належить останньому на праві власнос ті. Свідоцтво про право власн ості ВАТ «Нафтопроммаш»на сп ірний гуртожиток не скасован о, а тому відповідач має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Таке право відповідача гарантується та захищається Конституцією Ук раїни та Цивільним кодексом України.

В матеріалах справи також в ідсутнє рішення Сумської міс ької ради щодо прийняття гур тожитку у власність територі альної громади в особі Охтир ської міської ради, на яке пос илається прокурор та позивач .

Також прокурор посилаєтьс я на прикінцеві положеннями Закону України "Про забезпеч ення реалізації житлових пра в мешканців гуртожитків", в як их зазначено, що з метою захи сту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчу ження гуртожитків, які будув алися за державні кошти, уста новлено мораторій на відчуже ння (крім передачі у комуналь ну власність відповідних міс ьких, селищних, сільських рад ) гуртожитків, які перебувают ь у повному господарському в іданні або оперативному упра влінні підприємств, організа цій, установ незалежно від фо рм власності, або увійшли до с татутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі привати зації чи корпоратизації, про тягом трьох років з дня опубл ікування цього Закону. Цей мо раторій діє на відчуження у б удь-який спосіб зазначених г уртожитків як цілісних майно вих комплексів або їх окреми х будівель, споруд, жилих та не жилих приміщень та іншого ма йна на користь фізичних чи юр идичних осіб.

Проте, прокурор зазначає, щ о всупереч Закону України "Пр о забезпечення реалізації жи тлових прав мешканців гуртож итків" №500-VI, протягом квітня-че рвня 2010 року відповідач реалі зував житлові приміщення в г уртожитку його мешканцям та іншим юридичним особам.

Однак ні прокурором ні пози вачем не надано до суду доказ ів що договори купівлі - про дажу, які були укладені між ві дповідачем та мешканцями гур тожитку та якими відповідаче м було відчужено житлові кім нати спірного гуртожитку виз нані судом недійсними чи роз ірвані.

Відчуження жилих кімнат пі д час мораторію на відчуженн я гуртожитків, які перебуваю ть у повному господарському віданні або оперативному упр авлінні підприємств, організ ацій, установ незалежно від ф орм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерни х чи колективних підприємств , створених у процесі привати зації чи корпоратизації, про тягом трьох років з дня опубл ікування Закону «Про забезпе чення реалізації житлових пр ав мешканців гуртожитків»мо же бути підставою для визнан ня недійсними договорів на п ідставі яких здійснювалося в ідчуження, але не може бути пі дставою для передачі гуртожи тку у комунальну власність.

Крім того, зазначаючи про те , що частина житлових приміще нь (кімнат у гуртожитку) були в ідчуженні, прокурор ставить питання про передачу до кому нальної власності всього гур тожитку.

Однак така вимога прокурор а є неправомірною, оскільки В АТ «Нафтопроммаш»не належит ь весь гуртожиток, оскільки д оговорами купівлі - продажу частина житлових приміщень була відчужена на користь ін ших осіб.

Прокурор посилається на ст . 354 Цивільного кодексу Україн и згідно з якою, до особи може бути застосовано позбавленн я права власності на майно за рішенням суду як санкція за в чинення правопорушення (конф іскація) у випадках, встановл ених законом. Конфісковане м айно переходить у власність держави безоплатно. Обсяг та порядок конфіскації майна в становлюються законом.

Проте, як правильно встанов лено судом першої інстанції конфіскація є примусовим вил ученням майна у власника без компенсації його вартості, я ке застосовується за вчиненн я ним правопорушення в устан овлених законом випадках. Ко нкретні підстави для застосу вання конфіскації передбача ються, зокрема, Кримінальним кодексом за здійснення кори сливих злочинів, тяжких та ос обливо тяжких злочинів, Митн им кодексом, Кодексом про адм іністративні правопорушенн я.

Прокурором не наведено та н е надано доказів того, що відп овідачем вчинено такі дії за які чинним законодавством У країни може застосовуватись конфіскація майна.

Судова колегія враховує, що сфера дії Закону №500-VI поширюєт ься на гуртожитки, які є об' є ктом права державної чи кому нальної власності, та гуртож итки, які перебувають у повно му господарському віданні ч и в оперативному управління підприємств, установ, органі зацій з управління житловим фондом незалежно від форми в ласності… (ч. 3 ст. 1 даного закон у).

Закон не поширюється на гур тожитки, що на законних підст авах знаходяться у приватні й власності (ч. 4 ст. 1 Закону № 500 - VI )

Отже враховуючи, що гуртожи ток належить підприємству - відповідачу на праві власнос ті дія закону № 500 - VI не поширю ється на спірний гуртожиток. Посилання прокурора і позив ача на положення даного зако ну в обґрунтування своїх вим ог є безпідставними.

Також прокурором не наведе но, які саме права та охоронюв ані законом інтереси Охтирсь кої міської ради були поруше нні відповідачем при розпоря дженні належним останньому м айном на праві власності, адж е 11.06.2003 р. саме виконкомом Охтир ської міської ради видано св ідоцтво на право власності н а спірний гуртожиток.

Відповідно до ст. 33 Господ арського процесуального код ексу України, кожна сторона п овинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та запе речень.

Доводи апеляційної ск арги не спростовують висновк ів господарського суду Харкі вської області.

На підставі викладеног о, колегія суддів дійшла висн овку, що рішення господарськ ого суду Сумської області ві д 06.12.10 р. у справі № 5/100-10 прийняте п ри належному з' ясуванні обс тавин, що мають значення для с прави та у відповідності до н орм матеріального та процесу ального права і підстави для його скасування відсутні, в з в' язку з чим апеляційна ска рга позивача не підлягає зад оволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господ арського процесуального код ексу України колегія суддів Харківського апеляційного г осподарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Охтирс ької міської ради залишити б ез задоволення.

Рішення господарського су ду Сумської області від 06.12.10 р. у справі № 5/100-10 залишити без змін .

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Медуниця О.Є.

Повний текст постанови по справі № 5/100-10 підписано 25.06.2011 р.