Постанова

від 20.07.2011 по справі 5010/464/2011-14/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5010/464/2011-14/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

20.07.11                                                                       Справа  № 5010/464/2011-14/21

ПОСТАНОВА

                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                        Мурської Х.В.

суддів                                                           Гриців В.М.

                                                                     Давид Л.Л.

при секретарі судового засідання             Куцик-Трускавецькій О.Б.                                                                                                                                         

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмежено відповідальністю “Фірма Габрієла”, м. Івано-Франківськ, вих. № 14/11 від 16.04.2011р.

на рішення Господарського суду  Івано-Франківської області від 28.04.2011 року

у справі      № 5010/464/2011-14/21, суддя Булка В.І.,

за позовом  Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмежено відповідальністю “Фірма Габрієла”, м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представники сторін :

від позивача –Павляк А.В. - представник;

від відповідача - не з'явився.

Розпорядженням голови суду від 12.07.2011р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Кордюк Г.Т., яка перебуває у відпустці, введено суддю Гриців В.М.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2011 року у справі № 5010/464/2011-14/21 позов  задоволено.  З рахунку  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Габрієла", вул. Г. Мазепи, 32, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 30017720) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", юридична адреса:  вул. Щорса, 36-Б, м.  Київ , 01133; поштова адреса: вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 04080 (п/р 373910011 в АТ “Дельта Банк”, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) стягнуто 100 662,10грн. (сто тисяч шістсот шістдесят дві грн.10коп.) заборгованості,  1 006,62грн. (одну тисячу шість грн. 62коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн.ж 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог позивача, зокрема тим, що відповідач  в порушення умов  кредитного договору від 31.10.2007 р. зобов'язання по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконав.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ “Фірма Габрієла” звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої доводи тим, зокрема, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Так, на переконання скаржника, позивачем у справі не доведено належними та допустимими доказами свого права на звернення до суду з даним позовом. Окрім того, позивачем у справі не подано належних доказів виконання банком зобов'язань по видачі кредитних коштів.

Позивач  у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2011 року у справі № 5010/464/2011-14/21 залишити без змін з підстав його правомірності та обґрунтованості.

В судовому засіданні 13.07.2011р., за згодою представників сторін, було оголошено перерву до 20.07.2011р.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримала доводи. Викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Скаржник участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду –залишити без змін, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а  також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, між ТОВ “Український промисловий банк” та ТОВ “Фірма “Габрієла” 31.10.07 було укладено кредитний договір №126/К-07 (в національній валюті), з наступними  змінами та доповненнями до нього.

Відповідно до умов зазначеного договору, банк надає позичальнику (відповідачу) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання - на придбання торгівельного обладнання, кредит в сумі 112 000,00грн. зі сплатою 18 процентів річних - у гривні, з порядком повернення кредиту, передбаченим пунктом 1.1 кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ “Український промисловий банк” та ТОВ “Фірма “Габрієла” було укладено договір застави рухомого майна (обладнання) №126/Zк-07 від 31.10.07.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 112 000 грн., що підтверджується, окрім наявного в матеріалах справи розпорядження бухгалтерії від 01.11.07р., довідками про рух коштів по рахунку боржника, поданими позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції.

Пунктом, 4.1. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язався повернути кредит, а також сплатити нараховані проценти та комісію шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на відповідні позичкові рахунки банку, згідно з графіком повернення заборгованості (додаток №1 до даного договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього договору.

Відповідно до умов кредитного договору заборгованість за кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка повернення заборгованості, а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше кінцевої дати повернення Кредиту, передбаченої п. 1.1. цього Договору.

Як вбачається з п. 1.1 кредитного договору, позичальник (відповідач) зобов'язався  повернути кредитні кошти в строк до 30.10.2010р.

Проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (4.2. кредитного договору).

У відповідності до п. 4.4. Кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на відповідний рахунок ТОВ “Укрпромбанк”.

Згідно з п. 1.1. Додаткового договору №1 від 31.07.08 до кредитного договору №126/К-07 від 31.10.07, починаючи з 31.07.08 на суму заборгованості Позичальника нараховується щодення комісія за управління кредитом у  розмірі 0.01 (нуль цілих, одна сота) процента за кожен день від фактичної суми заборгованості за траншами, наданими позичальнику.

Сплата позичальником комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно в  строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на відповідний рахунок в ТОВ “Укрпромбанк” в національній валюті України за курсом НБУ на день сплати.

Відповідно до п. 4.6. Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник (відповідач) сплачує у строки, передбачені п. 4.4. даного договору,  проценти з розрахунку 30 процентів річних, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати повного її погашення.

2 липня 2010р. між Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” було укладено договір про передачу активів ТОВ “Укрпромбанк” в рахунок погашення заборгованості, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. (запис в реєстрі за №2263).

Відповідно до умов п. 3.1. договору про передачу активів в порядку, в обсязі та на умовах,  визначних цим договором, Укрпромбанк цим передає (відступає) Дельта Банку Права Вимоги до Боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, а також за попередніми договорами, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.

Внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку Прав Вимоги до Боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від Боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, а також за Попередніми Договорами (п. 3.2. договору про передачу активів).

Відповідно до умов п. 3.3. договору про передачу активів Дельта Банку у власність переходять (відступаються) Права Вимоги за договорами визначеними в п. 3.1. цього Договору в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно умов договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанком на користь Дельта Банку та згідно зі ст.ст. 512,513,514,516,517 Цивільного кодексу України - Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” набуло статусу нового кредитора.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

6 січня 2011р. позивач звернувся до  відповідача з претензією №02.1-262 з вимогою оплати наявної  заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку позивача, заборгованість відповідача згідно укладеного кредитного договору складає 100 662,10грн., з яких:

- сума заборгованості за кредитом - 62 385,39грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 4 678,95грн.;

- сума заборгованості за відсотками - 27 848,58грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 1 719,83грн.;

- комісія, передбачена кредитним договором - 3 789,46грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату комісії - 239,89грн.

Суд апеляційної інстанції перевірив наявний в матеріалах справи розрахунок суми позову та визнав його правомірним.

Відповідно до умов п. 5.2.6. кредитного договору банк має право при настанні наслідків, передбачених п.п.9.1.,9.2 даного договору, призупинити подальше кредитування позичальника  та/або здійснити договірне списання (у тому числі дострокове) суми заборгованості позичальника за цим договором та/або достроково стягнути (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всю заборгованість за цим договором (кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі).

Статтею 11 Цивільного кодексу  України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

Доводи скаржника про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт настання в нього права вимоги за кредитним договором спростовуються поданими позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції доказами, зокрема, належним чином засвідченою копією договору про передачу активів від 02.07.2010р. та актом приймання-передачі від 08.10.2010р.

З врахуванням викладеного в сукупності, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення  позовних вимог, оскільки відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність та безпідставність заявленого позову.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України,

- Львівський апеляційний господарський суд,  П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2011 року у справі № 5010/464/2011-14/21 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

          2.          Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в                                         апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий-суддя                                                                           Мурська Х.В.

Суддя                                                                                                 Гриців В.М.                                                                                                            

          Суддя                                                                                                        Давид Л.Л.