Ухвала

від 14.07.2011 по справі 5020-3/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

14 липня 2011 року справа № 5020-3/230

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітбетонбуд»,

                    ідентифікаційний код 33967964

(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Північна, 8)

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю

«Науково-виробниче підприємство «Енергостройресурс»,

ідентифікаційний код 31039174

(99059, м. Севастополь, пр. Античний, 3, оф. 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

                    Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮМСБ»,

                    ідентифікаційний код 33093872

(99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3)

про стягнення 13 772 406,69 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ТОВ «Елітбетонбуд») – явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

відповідач (ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергостройресурс») – явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

третя особа (ТОВ «ЮМСБ») – явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила.

ВСТАНОВИВ:

16.04.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітбетонбуд»(далі –позивач) звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергостройресурс»(далі –відповідач) про визнання договору підряду № 4/08 від 04.08.2007 таким, що розірваний з ініціативи Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергостройресурс»та про стягнення 13 772 406,69 грн, з яких: 259 560,00 грн –основний борг, 61 312,35 грн –пеня, 48 856,93 грн –інфляційні втрати, 8 356,91 грн –3% річних, 7 369 615,50 грн –компенсація у розмірі 5% кошторисної вартості робіт та 6 024 705,00 грн –упущена вигода.

Також, 16.04.2009 від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергостройресурс»/арк. с. 25-26/.

Ухвалою від 27.05.2009 провадження у справі було зупинено /арк. с. 39-40/.

Ухвалою від 05.07.2011 провадження у справі поновлено; розгляд справи призначений на 14.07.2011.

У судовому засіданні 14.07.2011 суд розглянув заявлене раніше клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та, дослідивши надані докази, дійшов висновку про те, що вказане клопотання позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів суб'єктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 „Про деякі питання практики забезпечення позову” зауважено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

Проте, позивач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Тобто позивачем не наведено обставини для вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,          суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітбетонбуд»про вжиття заходів до забезпечення позову, –відмовити.

Суддя                                                                 підпис                                          В.О. Головко