Постанова

від 06.07.2011 по справі 57/67

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2011 № 57/67

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак а В.А.

суддів: Авдеєва П.В.

Коршун Н.М.

за участю представників с торін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю.

від відповідача 1 - предст авник не з' явився

від відповідача-2 - ОСОБА_2 - за довіреністю.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Товариства з обмеже ною відповідальністю «Науко во-виробниче підприємство «П рисадки» на рішення Господар ського суду м. Києва від 14.09.2010 р. у справі № 57/67

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю „Ук рнафтохім Трейдінг”

до 1) Товариства з об меженою відповідальністю „А лькасар”,

2) Товариства з об меженою відповідальністю «Н ауково-виробниче підприємст во «Присадки»

про стягнення коштів та з обов' язання виконати умови договорів зберігання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтох ім Трейдінг" звернувся до Гос подарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Від повідача-1 - Товариства з обмеж еною відповідальністю "Алька сар" коштів за договором пору ки у розмірі 200000,00 грн. та з вимог ою про зобов' язання Відпові дача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-в иробничого підприємства "При садки" виконати умови догово рів зберігання №№ 13 та 14 від 15.03.201 0 року.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 14.09.2010 у справі №57 /67 позовні вимоги було задовол ено частково. Товариство з об меженою відповідальністю "На уково-виробничого підприємс тва "Присадки" було зобов' яз ано виконати умови договорів зберігання №№ 13 та 14 від 15.03.2010 рок у та повернути позивачу зазн ачене у позові майно. В задово ленні позовних вимог до Това риства з обмеженою відповіда льністю "Алькасар" було відмо влено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій п росить рішення суду скасуват и, в задоволенні позову відмо вити повністю.

Заперечуючи проти рішення суду, відповідач-2 посилаєтьс я на порушення судом першої і нстанції вимог ст.16 ГПК Україн и щодо виключної підсудності справ у спорах про право влас ності на майно або про витреб ування майна із чужого незак онного володіння у зв' язку з тим, що позовні вимоги позив ача стосуються повернення ма йна за договорами зберігання , місцезнаходженням якого є м . Кременчук, а тому такі вимоги мають розглядатися господар ським судом за місцем знаход ження цього майна.

Відповідач-2 також посилаєт ься на те, що надані позивачем акти приймання-передачі май на, на яких міститься підпис ОСОБА_3, помилково були прий няті судом до уваги та не можу ть бути доказами фактичного прийняття відповідачем-2 май на від позивача, оскільки від повідач-2 не уповноважував ОСОБА_3 на вчинення таких ді й.

Учасники спору були належн им чином повідомлені про час та місце судових засідань (пр о що свідчать наявні в матері алах поштові повідомлення пр о вручення ухвали суду про по рушення провадження у справі ).

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та допо вненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики засто сування Господарського проц есуального кодексу України” ).

Однак, відповідач-1, наданим и йому процесуальними правам и щодо прийняття участі в суд ових засіданнях не скористал ися, та неодноразово в судові засідання не з' являлися, пр о причини неявки суд не повід омляв.

У випадку нез'явлення в засі дання господарського суду пр едставників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщ о неявка таких представників не перешкоджає вирішенню сп ору (абзац 4 пункту 3.6. Роз' ясне нь Президії Вищого Арбітражн ого суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 і з змінами та доповненнями ст аном на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Госпо дарського процесуального ко дексу України»).

Неявка представника відпо відача-1 в судові засідання в д аному випадку не перешкоджає розгляду справи, оскільки в м атеріалах справи достатньо д оказів для вирішення спору п о суті.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повід омлення всіх учасників судов ого процесу про дату, час та мі сце судових засідань, судова колегія, заслухавши думку пр исутніх представників учасн иків, вважає за можливе розгл янути подану апеляційну скар гу за відсутності представни ка відповідача-1.

Розглянувши апеляційну ск аргу, дослідивши матеріали с прави, заслухавши пояснення представників сторін, колегі єю встановлено наступне.

5 березня 2010 року між Позивач ем - Товариством з обмеженою в ідповідальністю "Укранафтох ім Трейдінг", як поклажодавце м та Відповідачем-2 - Товариств ом з обмеженою відповідальні стю "Науково-виробничим підп риємством "Присадки", як збері гачем були укладені наступні договори:

- договір зберігання нафтоп родуктів № 13, відповідно до як ого Позивач (Поклажодавець) п ередав, а Відповідач-2 (Зберіга ч) прийняв на зберігання нафт опродукти, найменування, кіл ькість та вартість яких визн ачено в актах приймання-пере дачі, належним чином завірен і копії яких знаходяться в ма теріалах справи;

- договір зберігання бочок № 14, відповідно до якого Позива ч (Поклажодавець) передав, а Ві дповідач-2 (Зберігач) прийняв н а зберігання бочки та каніст ри, найменування, кількість т а вартість яких визначено в а ктах приймання-передачі, нал ежним чином завірені копії я ких знаходяться в матеріалах справи: № П-00000062 від 29.03.2010р., № П-00000077 ві д 09.04.2010р.

Відповідно до п. 2.2.3. вказаних вище Договорів Відповідач-2 з обов' язується повернути ма йно за першою вимогою Позива ча.

Позивач пояснив, що йому бул о повернуто лише частину май на, що знаходиться на зберіга нні у Відповідача-2. Підтвердж енням чого є акти про зняття п родукції зі зберігання, які б ули додані до позовної заяви та оригінали були надані для огляду в судовому засіданні .

Судом встановлено, що 19.07.2010р. П озивачем на адресу Відповіда ча-2 було направлено вимогу № 7 8/07-10 про повернення майна, що зн аходиться на зберіганні, яка була отримана директором Ві дповідача-2 Макаровим О.П. 22.07.2010р .

Матеріалами справи підтве рджується, що вказана вимога задоволена не була, додатков им підтвердженням чого є акт и про не допуск на територію Т ОВ "НВП "Присадки" представник ів ТОВ "Укранафтохім Трейдін г" в кількості 3 (трьох) шт. склад ені 28 та 29 липня 2010 року.

Відповідач-2 був попереджен ий, що відповідно до п. 3.1 Догово ру він відповідає за втрату т а недостачу майна в розмірі в артості втраченого чи недост аючого майна, а також відпові дає за пошкодження майна в ро змірі суми, на яку понизилась його вартість.

Окрім того, відповідно до п. 3.2 Договору в разі створення п ерешкод для повернення майна Позивачу, Відповідач-2 відшко довує позивачу збитки, завда ні несвоєчасним поверненням майна.

Матеріалами справи підтве рджується, що станом на дату п одання позову у Відповідача -2 має знаходитись на зберіган ні наступне майно:

- бочки 200 л. в кількості 7 (сім) ш т.;

- мастило індустріальне И-20А 30468 в кількості 5,667 тон;

- мастило індустріальне И-40А 30508 в кількості 154,469 тон;

- мастило компресорне КС-19 31101 в кількості 131,881 тон;

- мастило моторне М10Г2к 30496 в кі лькості 21,917 тон;

- мастило моторне М10ДМ 30550 в кі лькості 4,227 тон;

- мастило моторне М14В2 кр 36704 в к ількості 1,3 тон.

Вказана кількість майна пі дтверджена в акті звірки (нал ежним чином завірена копія а кту міститься в матеріалах с прави), підписаному між Позив ачем та Відповідачем-2 станом на 31 липня 2010 року.

Відповідач, заперечуючи пр оти рішення суду, в апеляційн ій скарзі зазначає, що Акти пр иймання-передачі майна від 25.0 5.2010, від 11, 14, 15 червня 2010 року підпис ано не ОСОБА_3, а іншою особ ою, оскільки ОСОБА_3 якого позивач, по-перше, не уповнова жував на отримання продукції та який, по-друге, фактично не приймав майна від позивача, о скільки перебував у тривалом у службовому відрядженні за межами міста. Таким чином не м ав фактичної можливості прий мати майно на зберігання за а дресою відповідача-2.

При розгляді даної справи в апеляційному провадженні, 13.1 2.2010 представником відповідач а-2 було подане клопотання про проведення судової почеркоз навчої експертизи, обґрунтов уючи клопотання тим, що ОСО БА_3 не підписував актів при ймання-передачі майна на збе рігання.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 15.12.2010 було призначено судов у почеркознавчу експертизу, оскільки для з' ясування вищ евказаних протиріч були необ хідні спеціальні знання.

Відповідно до Висновку суд ово-почеркознавчої експерти зи №120/11-11 від 11.05.11 підпис на актах приймання передачі майна ви конаний ОСОБА_3, а не іншою особою, що спростовує твердж ення відповідача-2 про те, що ОСОБА_3 не приймав майна від позивача на зберігання.

Що стосується посилань від повідача-2 на те, що ОСОБА_3 не був уповноважений на прий няття майна та фактично не пр иймав майна від позивача, то такі твердження відповідача -2 колегія не приймає до уваги, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивіль ного кодексу України орган а бо особа, яка відповідно до ус тановчих документів юридичн ої особи чи закону виступає в ід її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи , добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноваж ень.

У відносинах із третіми осо бами обмеження повноважень щ одо представництва юридично ї особи не має юридичної сили , крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа з нала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обм еження.

Відповідачем-2 не було надан о суду жодних доказів на підт вердження того, що позивач зн ав чи мав знати про такі обмеж ення.

За таких обставин, всі Акти приймання-передачі майна на зберігання від 25.05.2010, від 11, 14, 15 чер вня 2010 року підписані уповнов аженою на те особою з боку від повідача-2 та скріплені його п ечаткою.

Окрім того, відповідач-2 не н адав жодних документів на пі дтвердження того, що ним було повернуто майно позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК Укра їни за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов 'язується зберігати річ, яка п ередана їй другою стороною (п оклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронност і.

Відповідно до ч. 1 ст. 943 ЦК Укра їни зберігач зобов'язаний ви конувати свої обов'язки за до говором зберігання особисто .

Відповідно до ч. 1 ст. 949 ЦК Укра їни зберігач зобов'язаний по вернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберіга ння, або відповідну кількіст ь речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 949 ЦК Укра їни річ має бути повернена по клажодавцю в такому стані, в я кому вона була прийнята на зб ерігання, з урахуванням змін и її природних властивостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 953 ЦК Укра їни зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця п овернути річ, навіть якщо стр ок її зберігання не закінчив ся.

Отже, станом на сьогоднішні й день Відповідачем-2 (Зберіга чем) не виконуються умови дог оворів зберігання та порушен о вимоги ст. ст. 936, 943, 953 ЦК України та на першу вимогу Позивача (п оклажодавця) не повернуто ос танньому товар переданий на зберігання за договорами №№ 13, 14 від 15.03.2010 р.

Тим самим Відповідачем-2 пор ушуються вимоги ст. ст. 525, 526 Циві льного кодексу України, в яки х вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.

За таких обставин, колегія п риходить до висновку про те, щ о вимога Позивача про зобов' язання Відповідача-2 виконат и умови договорів зберігання є обґрунтованою, а рішення су ду першої інстанції про її за доволення таким, що відповід ає фактичним обставинам спра ви.

Відносно вимоги Позивача п ро стягнення з відповідача-1 к оштів у сумі 200000,00 грн. за ненале жне виконання Відповідачем-2 своїх обов' язків за догово рами зберігання, колегія від значає наступне.

15 березня 2010 року, з метою забе зпечення виконання зобов' я зань Відповідачем-2 (Зберігач ем) по договорам зберігання № 13 та 14 від 15 березня 2010 року, між П озивачем та Відповідачем-1 бу в укладений договір поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивіль ного кодексу України виконан ня зобов'язання може забезпе чуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притрим анням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного Ко дексу України за договором п оруки поручитель поручаєтьс я перед кредитором боржника за виконання ним свого обов' язку.

Поручитель відповідає пер ед кредитором за порушення з обов' язання боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 Цивіль ного кодексу України порукою може забезпечуватися викона ння зобов' язання частково.

Згідно п. 1.1 договору поруки в ід 15.03.2010 р. Відповідач-1 зобов' я зується відповідати перед кр едитором за виконання зобов' язань Відповідачем-2 перед По зивачем, що виникли з договор ів зберігання № 13 та № 14 від 15 бер езня 2010 року.

Відповідно до п. 1.1 договору п оруки від 15.03.2010 р. Відповідач-1, як поручитель, забезпечує вико нання зобов' язання Відпові дачем-2 перед Позивачем в сумі 200000,00 грн.

Згідно п. 1.2 договору поруки в ід 15.03.10 р. у випадку порушення Ві дповідачем-2 основних догово рів, Відповідач-1 та Відповіда ч-2 відповідають перед Позива чем як солідарні боржники.

Позивач зазначає, що Відпов ідачем-2 не було виконано умов и договорів зберігання та не повернуто Позивачу майно, пе редане на зберігання, а Відпо відачем-1 не було виконано умо ви договору поруки та не спла чено позивачу грошові кошти в розмірі 200000,00 грн. за неналежне виконання Відповідачем-2 сво їх обов' язків за договорами зберігання, що і стало підста вою для подання позовної зая ви.

Матеріалами справи встано влено та підтверджується Поз ивачем, що вимога Позивача ві д 19.07.2010 р. про повернення майна п ереданого на зберігання Відп овідачем-2 виконана не була і з алишається невиконаною по сь огоднішній день.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК Укра їни у разі порушення боржник ом зобов'язання, забезпечено го порукою, боржник і поручит ель відповідають перед креди тором як солідарні боржники, якщо договором поруки не вст ановлено додаткову (субсидіа рну) відповідальність поручи теля.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК Укра їни поручитель відповідає пе ред кредитором у тому ж обсяз і, що і боржник, включаючи спла ту основного боргу, проценті в, неустойки, відшкодування з битків, якщо інше не встановл ено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 555 ЦК Укра їни у разі одержання вимоги к редитора поручитель зобов'яз аний повідомити про це боржн ика, а в разі пред'явлення до н ього позову - подати клопотан ня про залучення боржника до участі у справі.

Позивачем заявлено позов д о боржника і поручителя солі дарно, однак відповідальніст ь поручителя обмежена догово ром поруки сумою в розмірі 200000, 00 грн.

Позивач вважає, що викладен е вище повністю доводить пра вомірність вимоги про стягне ння з Відповідача-1 на користь Позивача грошових коштів в р озмірі 200000,00 грн. і просить суд п озов в цій частині задовольн ити.

Однак, колегія не погоджуєт ься з таким твердженням Пози вача і вважає за необхідне за значити наступне.

Відповідач-1 в своєму відзив і на позов зазначив, що відпов ідно до п. 6.5. Договору поруки ві д 15.03.2010 р. кредитор (Позивач) зобо в' язаний письмово повідоми ти боржника (Відповідача-2) про укладення цього договору в 15- денний термін з моменту його укладення та надіслати борж нику його копію. В разі, якщо к редитор не повідомить боржни ка про укладення цього догов ору, поручитель (Відповідач-1) звільняється від виконання о бов' язків за цим договором поруки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зо бов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (анало гічна норма міститься і у ст. 3 Господарського кодексу Укра їни).

Матеріалами справи підтве рджується та Позивачем не за перечується, що Позивач не по відомляв Відповідача-2 про ук ладення договору поруки, а ві дповідно колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про те, що будь-які обо в' язки у Відповідача-1 за дог овором поруки перед Позиваче м відсутні.

За таких обставин, суд першо ї інстанції обґрунтовано від мовив в задоволенні вимоги п озивача про стягнення з Відп овідача-1 коштів у сумі 200000,00 грн .

Відповідач-2 в апеляційній скарзі також посилається на порушення судом першої інста нції правил виключної підсуд ності, та зазначає про те, що с удом першої інстанції при ви значенні підсудності справи не було враховано місцезнах одження майна, яке підлягає п ередачі відповідачем-2 позив ачу на підставі договору збе рігання.

Відповідач-2 також зазначає , що відповідно до вимог ст.16 ГП К України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чуж ого незаконного володіння чи про усунення перешкод у кори стуванні майном розглядають ся господарським судом за мі сцезнаходженням майна.

Враховуючи те, що місцезнах одженням майна, яке витребов ується, є м. Кременчук, а місце знаходженням відповідача-2 є також м. Кременчук, суд першої інстанції не повинен був при ймати позовну заяву позивача до свого провадження.

Такі заперечення відповід ача-2 колегія не приймає до ува ги, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК Укр аїни справи у спорах за участ ю кількох відповідачів розгл ядаються господарським судо м за місцезнаходженням одног о з відповідачів за вибором п озивача.

Враховуючи те, що юридичною адресою Товариства з обмеже ною відповідальністю «Алька сар» є м. Київ, позивач мав пра во на звернення з позовом до Г осподарського суду м. Києва з а місцезнаходженням відпові дача-1.

Колегія також відзначає, що позивачем було пред'явлено п озов про стягнення коштів та зобов'язання виконати умови договорів зберігання, а саме повернути майно.

Позивачем не заявлялися ви моги про право власності на м айно або про витребування ма йна з чужого незаконного вол одіння чи про усунення переш код у користуванні майном, а т ому посилання скаржника, що с пір мав розглядатися за прав илами виключної підсудності встановленими ст. 16 ГПК Украї ни є необґрунтованими та спр остовуються наведеним вище.

Отже, господарським судом м . Києва було прийнято законне та обґрунтоване рішення без порушення правил підвідомчо сті та підсудності справ.

Враховуючи викладене, коле гія приходить до висновку пр о те, що доводи апеляційної ск арги є безпідставними та так ими, що не підлягають задовол енню, а рішення суду першої ін станції є обґрунтованим, у зв ' язку з чим підстав для його скасування немає.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК Україн и, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» за лишити без задоволення.

2. Рішення Господарського с уду м. Києва від 14.09.2010 р. у справі №57/67 залишити без змін.

3. Матеріали справи №57/67 повер нути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Корсак В.А.

Судді Авдеєв П.В.

Корш ун Н.М.