Постанова

від 03.10.2006 по справі 26/295-06-6156а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/295-06-6156А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" жовтня 2006 р. Справа № 26/295-06-6156А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Жекова В.І.

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Буравльова О.М.

За участю представників сторін 03.10.2006р.

від позивача –Павлов О.С.

від відповідача –Кузук В.О., Козирєва Н.Л., Домусчі М.Г.

розглянувши  апеляційну скаргу

Територіальної державної інспекції праці у Одеській області

на постанову господарського суду Одеської області

від 14.08.2006р.

у справі № 26/295-06-6156А  

за позовом ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тарутинському районі Одеської області

до Територіальної державної інспекції праці у Одеській області

про визнання акту та припису не дійсними

  Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р., яка надіслана сторонам у справі 07.09.2006р., прийнята до провадження апеляційна скарга Територіальної державної інспекції праці у Одеській області  на постанову господарського суду Одеської області від 14.08.2006р. та призначена до розгляду на 03.10.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Представникам  сторін  у судовому засіданні роз'ясненні їх процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до вимог ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.10.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

15.06.2006р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тарутинському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області із вимогами до Територіальної державної інспекції праці у Одеської області про визнання акту перевірки Територіальної державної інспекції праці у Одеські області №15-30-039/026 від 05.05.2006р. та припис Територіальної державної інспекції праці у Одеські області за № 15-30-039/026-020 від 6 травня 2006 р. недійсними.

Постановою господарського суду Одеської області від 14 серпня 2006р. (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням,  Територіальна Державна інспекції праці у Одеській області  звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, постановити нове рішення, яким  у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача з доводами наведеними в апеляційній скарзі не погоджується,  просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, у відкритому судовому засіданні та заслухавши пояснення представників сторін,  проаналізувавши правильність застосування судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

          Державним інспектором Територіальної державної інспекції праці у Одеській області Кузук В.О. в період з 04.05.06р. по 05.05.06р. проведена перевірка відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  Тарутинському районі з приводу призначення та здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг відділенням Фонду потерпілим від нещасного випадку на виробництві.

За результатами перевірки державним інспектором складено акт №15-30-039/026 від 05.05.2006р. та  за результатами встановлених порушень направлено до відділення припис за № 15-30-039/026-020.

Наведені обставини зумовили звернення фонду з відповідним позовом до господарського суду, який  було задоволено повністю.

Судова колегія апеляційної інстанції не може погодитись із  висновками наведеними  у судовому рішенні, оскільки судом не  враховано, що відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності  окружних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарсько процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що місцеві господарські суди розглядають усі справи, підвідомчі господарським судам.

За приписами п. 7 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За аналізом наведених приписів ГПК, КАС України та норм чинного  законодавства, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що господарським судам підвідомчі спори із позовів про визнання нечинними рішень суб'єкта владних повноважень, а такими  рішеннями у даному  випадку можуть бути лише рішення, які прийняті контролюючим  саме контролюючим органом, а не його посадовими особами за результатами здійснення перевірки суб'єкта господарювання, оскільки   акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а відтак з моменту прийняття такого рішення  може виникнути спір який носить господарський характер, що  відноситься до компетенції господарських судів України. Оскаржуваний акт перевірки та припис  не носить суспільно - правовий характер.

Наведений висновок на думку колегії цілком узгоджується із  змінами до Законів України „Про державну податкову службу в Україні” ( 509-12), „Про державну контрольно –ревізійну службу в Україні” ( 2939-12), внесеними в зв'язку з прийняттям Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо  посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)” від 12.01.2005р. де йдеться про захист конституційних прав та свобод.

Відтак, розгляд вимог, щодо  визнання нечинним  саме нечинним, а не недійсним як зазначено у позові   припису слід відносити до компетенції судів загальної юрисдикції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі слід закрити на підставі ст.157 КАС України.

Керуючись ст.ст.157,160,162,198,202,205, 206 КАС України, колегія суддів

                                                  Ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 14 серпня 2006р. зі справи № 26/295-06-6156А - скасувати.

Провадження по справі закрити.

Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський