Постанова

від 26.07.2011 по справі 15/23-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р. Справа № 15/23-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Дроботової Т.Б. - головуючо го

Волковицької Н.О.

Данилової Т.Б.

за участю представників ст орін:

позивача не з' явився, про час і мі сце слухання справи повідомл ений належним чином

відповідачів ОСОБА_1 дов. від 14.03.2011 року

ОСОБА_2 дов. від 16.03.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу Приватного підприємства " Биджиен"

на постанову від 17.05.2011 року Одеського апе ляційного господарського су ду

у справі № 15/23-11 господарського суду Херсонської області

за позовом Приватного підприємства "Биджиен"

до Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_3

до Фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_4

про стягнення 118623,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Би джиен" звернулося до господа рського суду Херсонської обл асті з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_3 1000,00 грн., а із Фізич ної особи - підприємця ОСО БА_4 збитків у розмірі 117623,30 грн . та 5000,00 грн. послуг адвоката.

Рішенням господарського с уду Херсонської області від 22.03.2011 року (суддя Клепай З.В.) позо вні вимоги задоволені у повн ому обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на кори сть Приватного підприємства "Биджиен" 1000,00 грн., з Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_4 н а користь позивача 117623,30 грн. зби тків, відповідні судові витр ати та 5000,00 грн. вартості послуг адвоката.

За апеляційною скаргою Фіз ичної особи - підприємця О СОБА_4 судове рішення перег лянуте в апеляційному порядк у і постановою Одеського апе ляційного господарського су ду від 17.05.2011 року (головуючий су ддя Савицький Я.Ф., судді Глади шева Т.Я., Лавренюк О.Т.) скасова не. У задоволенні позовних ви мог відмовлено.

Приватне підприємство "Бид жиен" звернулося до Вищого го сподарського суду України із касаційною скаргою, в якій пр осить скасувати постанову Од еського апеляційного господ арського суду від 17.05.2011 року, а р ішення господарського суду Х ерсонської області від 22.03.2011 ро ку залишити без змін.

Доповідач Волковицька Н.О .

Скаржник вважає, що пос танова апеляційного господа рського суду прийнята з непр авильним застосуванням нор м матеріального та процесуал ьного права та зазначає, що ни м було належними доказами до ведено наявність усіх елемен тів складу цивільного правоп орушення, а судом апеляційно ї інстанції невірно застосов ано частину 1 статті 225 Господа рського кодексу України.

Від Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_4 надійшов від зив, в якому останній просить залишити постанову апеляцій ного господарського суду без змін, а касаційну скаргу без з адоволення з підстав, виклад ених у відзиві.

Обговоривши доводи касаці йної скарги, заслухавши судд ю - доповідача, присутніх у с удовому засіданні представн иків відповідачів, перевірив ши в межах вимог статей 108, 1117 Гос подарського процесуального кодексу України наявні мате ріали справи на предмет прав ильності юридичної оцінки об ставин справи та повноти їх в становлення в рішенні та пос танові у даній справі, колегі я суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволе нню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є зби тки в зв' язку з неналежним в иконанням зобов' язань за до говором перевезення.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що 20.09.2010 року мі ж Фізичною особою - підприєм цем ОСОБА_3 (виконавець) та Приватним підприємством "Би джиен" (замовник) укладено дог овір доручення, згідно з яким замовник доручив, а виконаве ць взяв на себе зобов' язанн я знайти перевізника, який до ставить автомобільним транс портом довірений йому замовн иком вантаж (згідно із трансп ортною накладною) з місця від правлення, яким є місто Херсо н, до пункту призначення, яким є місто Санкт-Петербург (п. 1.1 д оговору доручення).

Пунктами 1.2-1.3 договору доруч ення сторони встановили, що ч ас відправлення вантажу - не пізніше 25.09.2010 року, строк доста вки вантажу не повинен перев ищувати 5 діб з часу відправле ння вантажу.

Відповідно до пункту 2.3 вказ аного договору виконавець по ручається за невиконання або неналежне виконання перевіз ником своїх зобов' язань, що випливають із договору пере везення, розмір поруки склад ає 1000,00 грн.

На виконання умов договору доручення Фізична особа - п ідприємець ОСОБА_3 органі зувала перевезення товару - о гірків свіжих вагою нетто 18500 к г, брутто 20152 кг, вартістю 102479,83 грн ., на адресу отримувача ТОВ "Ма гніт" м. Санкт - Петербург, яке здійснювалося Фізичною особ ою - підприємцем ОСОБА_4, що підтверджується міжнарод ною товарно-транспортною нак ладною №0032096 від 28.09.2010 року та декл арацією №508000009/2010/007554 від 29.09.2010 року.

Звертаючись із позовом про стягнення збитків позивач п ослався на акт експертизи №154- 06-11426-10 від 07.10.2010 року, складений екс пертом Ленінградської облас ної торгівельно-промислової палати, згідно з яким із пред' явлених 576 коробок (9 палетів), м асою нетто 77,40 кг (згідно з пров еденим оглядом та зважування м), 61,43% не відповідає вимогам та нормам ДСТУ 1726-85 по зовнішньом у вигляду.

Задовольняючи позовні вим оги суд першої інстанції вих одив із того, що відповідачем не доведено, що пошкодження в антажу сталося не з його вини .

Апеляційний господарський суд рішення суду першої інст анції скасував та відмовив у задоволенні позовних вимог з наступних підстав: згідно к опії міжнародної товарно-тра нспортної накладної (CMR) А № 0032096, в антаж був прийнятий перевізн иком до перевезення 28.09.2010 року, 02.10.2010 року Санкт-Петербурзькою митницею дозволено випуск (в ідмітка митниці "Выпуск разр ешен 02.10.2010). Відповідно до умов п унктів 3.1.15, 9.1 контракту № 201 від 07.0 4.2010 року, укладеного між ПП "Бид жиен" та ТОВ "Магніт" на постав ку спірної продукції право в ласності на товар переходить до покупця в момент перетину кордону Російської федераці ї.

Таким чином, апеляційний го сподарський суд дійшов висно вку, що ТОВ "Магніт" отримано в антаж 02.10.2010 року.

Згідно пункту 8.2 цього контр акту у разі, коли покупець не з адоволений якістю поставлен их товарів, він повідомляє пр о це продавця якнайшвидше, та в будь-якому разі не пізніше д вох днів після поставки това ру.

Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах сп рави відсутні докази повідом лення Товариством з обмежено ю відповідальністю "Магніт" п родавця протягом двох днів п ісля поставки товару (в строк до 04.10.2010 року) про незадовільну якість товару, або про пошкод ження товару.

Також, апеляційний господа рський суд не прийняв до уваг и в якості доказів завдання ш коди саме перевізником акт е кспертизи №154-06-11426-10 від 07.10.2010 року, с кладений експертом Ленінгра дської обласної торгівельно -промислової палати, оскільк и вказаний акт складений за з амовленням ТОВ "Магніт" від 07.10. 2010 року, перевірка якості това ру проведена лише 07.10.2010 року, що свідчить про надання товару на експертизу не в межах вста новлених пунктом 8.2 контракту №201 від 07.04.2010 року, строків.

Крім того, висновки експерт изи апеляційний суд визнав с уперечливими, оскільки у пун кті 15 акта вказано, що 44,6 кг. неяк існих огірків, які не відпові дають нормам ДСТУ 1726-85 по зовні шньому вигляду складають 61,43% т овару, а у пункті 16 цього акта "В исновок експертизи" вказано, що на підставі пункту 15 акта е ксперт визначає: з наданих ог ірків у кількості 576 коробок (9 п алетів), масою нетто 77,40 кг (згід но з проведеним оглядом та зв ажуванням) 61,43% не відповідає ви могам та нормам ДСТУ 1726-85 по зов нішньому вигляду.

Також у акті експертизи не в казано конкретного дефекту т овару: втрату свіжості, ціліс ності, механічні пошкодження тощо, причин виникнення вказ аних обставин.

Також суд апеляційної інст анції зазначив, що Приватним підприємством "Биджиен" не на дано суду доказів, в розумінн і статей 32-34 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, повідомлення покупцем - Т ОВ "Магніт" позивача - ПП "Бидж иен" про вартість товару нена лежної якості, неприйняття п окупцем партії товару, яка бу ла перевезена ФОП ОСОБА_4, зіпсування вказаного товару та доказів недотримання пер евізником умов температурно го режиму у рефрижераторі.

Відповідно до статті 306 Госп одарського кодексу України п еревезенням вантажів, зокрем а, автомобільним транспортом , у цьому Кодексі визнається г осподарська діяльність, пов' язана з переміщенням продукц ії виробничо-технічного приз начення та виробів народного споживання. Суб' єктами від носин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправ ники та вантажоодержувачі.

Відповідно до статті 307 вказ аного Кодексу за договором п еревезення вантажу одна стор она (перевізник) зобов' язує ться доставити ввірений їй д ругою стороною (вантажовідпр авником) вантаж до пункту при значення в установлений зако нодавством чи договором стро к та видати його уповноважен ій на одержання вантажу особ і (вантажоодержувачу), а ванта жовідправник зобов' язуєть ся сплатити за перевезення в антажу встановлену плату, до говір перевезення вантажу ук ладається в письмовій формі, укладення договору перевезе ння вантажу підтверджується складенням перевізного доку мента (транспортної накладно ї, коносамента тощо) відповід но до вимог законодавства. Ум ови перевезення вантажів окр емими видами транспорту, а та кож відповідальність суб'єкт ів господарювання за цими пе ревезеннями визначаються тр анспортними кодексами, транс портними статутами та іншими нормативно-правовими актами . Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови п еревезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналеж не виконання договірних зобо в' язань. Аналогічні норми, щ о регулюють правовідносини з перевезення, викладені у ста ттях 908, 909 Цивільного кодексу У країни.

В силу вимог частини 3 статт і 909 Цивільного кодексу Україн и, частини 2 статті 307 Господарс ького кодексу України суди д ійшли висновку, що наявна у ма теріалах справи міжнародна т оварно-транспортна накладна (CMR) А № 0032096 свідчить про укладенн я між Приватним підприємство м "Биджиен" (відправник) та Фіз ичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (перевізник) догово ру перевезення вантажу на ко ристь одержувача, яким є Това риство з обмеженою відповіда льністю "Магніт".

Статтями 924 Цивільного коде ксу України, 314 Господарського кодексу України встановлено , що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, п ошти з моменту прийняття їх д о перевезення та до видачі од ержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу , пошти сталися внаслідок обс тавин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких в ід нього не залежало. Перевіз ник відповідає за втрату, нес тачу, псування або пошкоджен ня прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмі рі фактичної шкоди, якщо не до веде, що це сталося не з його в ини.

Статтею 17 Конвенції про дог овір міжнародного автомобіл ьного перевезення вантажів в становлено, що перевізник не се відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу а бо за його ушкодження, що стал ися з моменту прийняття вант ажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку поставки. Однак, пер евізник звільняється від від повідальності, якщо втрата в антажу, його ушкодження чи за тримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструк цій позивача, не викликаних д іями або недоглядом з боку пе ревізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обстав ин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Частиною 1 статті 216 Господар ського кодексу України встан овлено, що учасники господар ських відносин несуть господ арсько-правову відповідальн ість за правопорушення у сфе рі господарювання шляхом зас тосування до правопорушникі в господарських санкцій на п ідставах і в порядку, передба ченому цим Кодексом, іншими з аконами та договором.

У сфері господарювання зас тосовуються наступні господ арські санкції: відшкодуванн я збитків, штрафні санкції, оп еративно господарські санкц ії (ч. 2 ст. 217 Господарського код ексу України).

Статтею 218 Господарського к одексу України передбачено, що підставою господарсько-пр авової відповідальності уча сника господарських відноси н є вчинене ним правопорушен ня у сфері господарювання.

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, яки й порушив зобов' язання, має відшкодувати кредиторові за вдані цим збитки, розмір збит ків, завданих порушенням зоб ов' язання, доказується кред итором.

Відповідно до статті 224 Госп одарського кодексу України у часник господарських віднос ин, який порушив господарськ е зобов' язання, або установ лені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, по винен відшкодувати завдані ц им збитки суб' єкту, права аб о законні інтереси якого пор ушено; під збитками розуміют ься витрати, зроблені управн еною стороною, втрата або пош кодження її майна, а також не о держані нею доходи, які управ нена сторона одержала б у раз і належного виконання зобов' язання або додержання правил здійснення господарської ді яльності другою стороною.

Аналіз наведених норм свід чить, що для застосування так ої міри відповідальності, як стягнення збитків, в тому чис лі і у правовідносинах перев езення, необхідна наявність усіх елементів складу цивіль ного правопорушення, а саме: ф акт порушення зобов' язання (протиправна дія або бездіял ьність); наявність і розмір за вданих збитків; причинний зв ' язок між порушенням зобов' язання і збитками; вина особи , яка порушила зобов' язання .

Судом апеляційної інстанц ії встановлена відсутність д оказів невиконання або ненал ежного виконання перевізник ом своїх зобов' язань за дог овором, яким спричинені збит ки позивачу, а відтак висново к про відмову у задоволенні п озову є обґрунтованим та зак онним.

Обґрунтованим також є висн овок про відмову у задоволен ні вимог до поручителя, оскіл ьки згідно статті 553 Цивільног о кодексу України та пункту 2 .3 договору доручення від 20.09.2010 р оку поручитель відповідає пе ред кредитором за порушення зобов' язання боржником.

Таким чином, матеріали спра ви свідчать, що господарськи й суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарс ького процесуального кодекс у України всебічно, повно і об ' єктивно розглянув в судово му процесі всі обставини спр ави в їх сукупності; дослідив , встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами до казам та дійшов обґрунтовано го висновку про відмову у зад оволенні позовних вимог.

Твердження заявника про по рушення судом норм матеріаль ного та процесуального права не знайшли свого підтвердже ння, суперечать матеріалам с прави та зводяться до переоц інки доказів, що відповідно с татті 1117 Господарського проце суального кодексу України не входить до компетенції каса ційної інстанції, в зв' язку з чим підстав для зміни чи ска сування постанови апеляційн ої інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господар ського процесуального кодек су України, Вищий господарсь кий суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського ап еляційного господарського с уду від 17.05.2011 року у справі № 15/23-11 г осподарського суду Херсонсь кої області залишити без змі н.

Касаційну скаргу Приватно го підприємства "Биджиен"зал ишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дробо това

С у д д і Н. В олковицька

Т. Данилова