Рішення

від 21.06.2011 по справі 54/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/246 21.06.11

Господарський суд м. Киє ва у складі судді Шкурдової Л .М. розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу

за позовом това риства з обмеженою відповіда льністю «Аркона», Івано-Фран ківська обл., м. Коломия

до публічного акц іонерного товариства «Укрсо цбанк», м. Київ в особі відособ леного підрозділу Західний к омерційний макрорегіон

про визнання неді йсним третейського застереж ення до договору

при секретарі судового засідання Білову М.В.

представники:

від позивача - не з' явив ся;

від відповідача - ОСОБА_ 1 (дов. № 02-04/974 від 29.12.2010 р.);

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду м. Києва за підсудністю з госп одарського суду Івано-Франкі вської області надійшла спра ва за позовом товариства з об меженою відповідальністю «А ркона»(далі-позивач) до публі чного акціонерного товарист ва «Укрсоцбанк»(далі-відпові дач) про визнання недійсним т ретейського застереження до договору, а саме п. 6.2 Генеральн ого договору про надання кре дитних послуг № 43-35.8/355 в р едакції від 30.07.2008 року та в реда кції від 07.10.2009 року.

Вимоги позивача обґрунтов ані тим, що п. 6.2 Генерального до говору про надання кредитних послуг №43-35.8/355 суперечать полож енням Закону України «Про тр етейські суди»та є недійсним в силу ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільно го кодексу України.

Представник позивача в су дове засідання 21.06.2011 р. не з' яв ився, про час і місце судового засідання позивач повідомле ний належним чином, позивач п ро причини неявки представни ка суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.06.2011 р. зап еречував проти позову з підс тав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, дослідив ши докази та оцінивши їх в сук упності, суд

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2008 р. між Акціонерн о-комерційним банком соціаль ного розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є від повідач, (Банк) та товариством з обмеженою відповідальніст ю «Аркона»(Позичальник) укла дено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 43- 35.8/355, відповідно до умов якого Б анк зобов'язується надавати Позивачу грошові кошти в тим часове користування на умова х забезпеченості, повернення , строковості, платності та ці льового характеру використа ння.

Пунктом 6.2 Договору № 43-35.8/355 пер едбачено, що у випадку неможл ивості вирішення спору шляхо м переговорів, сторони, керую чись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляють ся про те, що спір розглядаєть ся одноособово третейським с уддею Ярошовцем Василем Мико лайовичем Постійно діючого Т ретейського суду при Асоціац ії українських банків, що зна ходиться за адресою: 02002, м. Київ , вул. М. Раскової, 15. У випадку не можливості розгляду спору вк азаним третейським суддею сп ір розглядається третейськи м суддею Мороз Оленою Анатол іївною або Білоконем Юрієм М иколайовичем у порядку черго вості, вказаному у даному пун кті. У разі, якщо спір не може н е може бути розглянутий визн аченими у даному пункті судд ями, суддя призначається Гол овою Постійного діючого Трет ейського суду при Асоціації українських банків.

07.10.2009 р. між позивачем та відпо відачем укладена Додаткова у года до Генерального договор у про надання кредитних посл уг № 43-35.8/355 від 30.07.2008 р., якою сторона ми пункт 6.2. Генерального дого вору викладено в наступній р едакції: «Всі розбіжності що до укладення, виконання, розі рвання, зміни, визнання недій сним повністю або частково, а також з будь-яких інших питан ь, що стосуються даного Догов ору, становлять предмет спор у та підлягають розгляду в По стійно діючому Третейському суді при асоціації українсь ких банків за адресою: 02002, м. Киї в, вул. М. Раскової, 15 (св ідоцтво про реєстрацію Пості йно діючого Третейського суд у при асоціації українських банків № 007-2005 від 21.06.2005 р., видане Ки ївським міським управлінням юстиції). Розгляд здійснюєть ся одноособово суддею Постій но діючого Третейського суду при асоціації українських б анків Ярошовцем Василем Мико лайовичем, згідно з Регламен том зазначеного Третейськог о суду при асоціації українс ьких банків, який є невід'ємно ю частиною даної третейської угоди і з яким сторони ознайо мились. У випадку неможливос ті розгляду спору вказаним т ретейським суддею, спір розг лядається одноособово трете йським суддею Мороз Оленою А натоліївною, а у разі її відсу тності-одноособово третейсь ким суддею Білоконем Юрієм М иколайовичем. При неможливос ті розгляду спору вказаними в даному пункті суддями, судд я призначається Головою Пост ійно діючого Третейського су ду при Асоціації українських банків у відповідності до Ре гламенту Постійно діючого Тр етейського суду при Асоціаці ї українських банків».

Статтею 638 Цивільного кодек су України передбачено, що до говір є укладеним, якщо сторо ни в належній формі досягли з годи з усіх істотних умов дог овору. Істотними умовами дог овору є умови про предмет дог овору, умови, що визначені зак оном як істотні або є необхід ними для договорів даного ви ду, а також усі ті умови, щодо я ких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто зг оди.

Згідно з частиною 1 статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладаєть ся у письмовій формі.

Приймаючи до уваги той факт , що статтею 1055 Цивільного коде ксу України передбачено обов ' язкову письмову форму кред итного договору, то в розумін ні ст.ст. 639 та 640 ЦК України момен том укладання кредитного дог овору є момент підписання йо го сторонами.

Таким чином, позивач своїм п ідписом на генеральному дого ворі підтвердив згоду зі всі ма умовами договору, як істот ними згідно з чинним цивільн им та господарським законода вством, так і з визначеними ст оронами генерального догово ру. Наявність підпису на кожн ій сторінці генерального дог овору свідчить про те, що пози вач ознайомився та погодився зі всіма умовами цього догов ору.

Відповідно до статті 203 Циві льного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги , додержання яких є необхідни м для чинності правочину, змі ст правочину не може супереч ити цьому Кодексу, іншим акта м цивільного законодавства, а також моральним засадам су спільства. Особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності. Волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі. Правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.

Згідно зі ст. 12 Закону Україн и «Про третейські суди»трете йська угода може бути укладе на у вигляді третейського за стереження в договорі, контр акті або у вигляді окремої пи сьмової угоди. Якщо сторони н е домовилися про інше при пер едачі спору до постійно діюч ого третейського суду, а тако ж при вказівці у третейській угоді на конкретний постійн о діючий третейський суд рег ламент третейського суду роз глядається як невід'ємна час тина третейської угоди. За бу дь-яких обставин у разі супер ечності третейської угоди ре гламенту третейського суду з астосовуються положення рег ламенту.

Аналіз зазначеної статті с відчить, що в будь-якому випад ку, регламент третейського с уду уже на підставі закону є ч астиною угоди, і сторони зобо в'язані керуватись регламент ом третейського суду, незале жно від того, чи він оформлени й на паперовому носії як дода ток до договору чи ні

Статтею 10 Закону України «П ро третейські суди»встановл ено, що положення про постійн о діючий третейський суд та р егламент третейського суду з атверджуються його засновни ком і публікуються.

Регламент третейського су ду визначає порядок розгляду справи в цьому суді і сторони не можуть навіть за домовлен істю між собою його змінюват и.

Крім того, чинним законодав ством не передбачено обов'яз ку будь-якої сторони третейс ької угоди повідомляти іншу сторону про порядок розгляду справи в третейському суді.

До того ж, відповідно до ч. 4 с т. 12 Закону України «Про трете йські суди», третейська угод а може навіть укладатися шля хом обміну телеграмами.

Таким чином, сторони встано влюють що при вирішення спор у керуватимуть регламентом. Законом не встановлено обов' язку сторін долучати до угод и або давати один одому для оз найомлення регламент третей ського суду, вони ознайомлюю ться з ним самостійно.

Частинами 1, 2 статті 17 Закону України «Про третейські суд и»встановлено, що формування складу третейського суду в п остійно діючому третейськом у суді здійснюється в порядк у, встановленому регламентом третейського суду. Формуван ня складу третейського суду в третейському суді для вирі шення конкретного спору здій снюється в порядку, погоджен ому сторонами.

Відповідно до ч. 4. ст. 16. Закону України «Про третейські суд и»у третейському суді для ви рішення конкретного спору ст орони на свій розсуд можуть д омовитись про кількісний і п ерсональний склад третейськ ого суду.

З наявного в матеріалах спр ави Генерального договору пр о надання кредитних послуг № 43-35.8/355 від 30.07.2008 р. вбачається, що пу нктом 6.2. даного договору пере дбачено, що спір розглядаєть ся одноособово третейським с уддею Ярошовцем Василем Мико лайовичем Постійно діючого Т ретейського суду при Асоціац ії українських банків, що зна ходиться за адресою: 02002, м. Київ , вул. М. Раскової, 15. У випадку не можливості розгляду спору вк азаним третейським суддею сп ір розглядається третейськи м суддею Мороз Оленою Анатол іївною або Білоконем Юрієм М иколайовичем у порядку черго вості, вказаному у даному пун кті. У разі, якщо спір не може н е може бути розглянутий визн аченими у даному пункті судд ями, суддя призначається Гол овою Постійного діючого Трет ейського суду при Асоціації українських банків.

Оскільки порядок формуван ня та склад постійного діючо го Третейського суду при Асо ціації українських банків по годжений сторонами у ст. 6.2 Ген ерального договору про надан ня кредитних послуг № 43-35.8/355 від 30.07.2008 р., то зміст п. 6.2 даного дого вору не суперечить Закону Ук раїни «Про третейські суди».

У разі наявності у сторони п ретензій щодо кваліфікації ч и неупередженості того чи ін шого судді сторона має право заявити йому відвід у порядк у ст.ст. 18, 19 Закону України «Про третейські суди», що однак не може бути підставою для визн ання недійсною самої третейс ької угоди.

Згідно зі ст. 8 Закону Україн и «Про третейські суди»пості йно діючі третейські суди мо жуть утворюватися та діяти п ри зареєстрованих згідно з ч инним законодавством Україн и: об'єднаннях, асоціаціях суб 'єктів підприємницької діяль ності - юридичних осіб, у тому числі банків.

Постійно діючий Третейськ ий суд при Асоціації українс ьких банків створений рішенн ям Ради Асоціації українськи х банків і зареєстрований у К иївському міському управлін ні юстиції 21.06.2005 року (реєтр. № 007-20 05).

Відповідно до статті 6 Полож ення про постійно діючий Тре тейський суд при Асоціації у країнських банків: «Завдання м Третейського суду є захист майнових і немайнових прав т а охоронюваних законом інтер есів сторін третейського роз гляду шляхом всебічного розг ляду та вирішення справ у від повідності з чинним законода вством України».

Таким чином, Третейський су д при Асоціації українських банків захищає інтереси стор ін третейського розгляду, а н е членів Асоціації українськ их банків.

Згідно зі статтею 203 Цивільн ого кодексу України, якою вст ановлені загальні вимоги, до держання яких є необхідним д ля чинності правочину, зміст правочину не може суперечит и цьому Кодексу, іншим актам ц ивільного законодавства, а т акож моральним засадам суспі льства. Особа, яка вчиняє прав очин, повинна мати необхідни й обсяг цивільної дієздатнос ті. Волевиявлення учасника п равочину має бути вільним і в ідповідати його внутрішній в олі. Правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Вирішуючи спір про визнанн я угоди (правочину) недійсною , господарський суд встановл ює наявність тих обставин, з я кими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а сам е: відповідність змісту угод и вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, пр авоздатність сторін за угодо ю, у чому конкретно полягає не правомірність дій сторони та інші обставини, що мають знач ення для правильного вирішен ня спору. При цьому обставини , що мають істотне значення дл я вирішення спору повинні пі дтверджуватись сторонами на лежними та допустимими доказ ами відповідно до вимог стат ей 33, 34 Господарського процесу ального кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодек су України встановлено, що пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу. Недійсним є право чин, якщо його недійсність вс тановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнан ня такого правочину недійсни м судом не вимагається.

У випадках, встановлених ци м Кодексом, нікчемний правоч ин може бути визнаний судом д ійсним.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Відповідно до статті 204 Циві льного кодексу України, прав очин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встано влена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У випадках, встановлених ци м Кодексом, нікчемний правоч ин може бути визнаний судом д ійсним.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Статтею 217 Цивільного кодек су України встановлено, що не дійсність окремої частини пр авочину не має наслідком нед ійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можн а припустити, що правочин був би вчинений і без включення д о нього недійсної частини.

Згідно зі статтею 32 Господа рського процесуального коде ксу України, доказами у справ і є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність ч и відсутність обставин, на як их ґрунтуються вимоги і запе речення сторін, а також інші о бставини, які мають значення для правильного вирішення г осподарського спору.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень.

Позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підт верджують, що в момент вчинен ня правочину стороною (сторо нами) були недодержані вимог и, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шос тою ст. 203 Цивільного кодексу У країни, тобто не довів підста ви, в силу яких спірний догові р має бути визнаний недійсни м. Більше того, судом встановл ено та враховано, що спірний п равочин спрямований на реаль не настання правових наслідк ів, що обумовлені ним, не місти ть положень, які б суперечили вимогам чинного законодавст ва або інтересам сторін, а вол евиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній в нутрішній волі, що відповіда є загальним вимогам, встанов леним статтею 203 Цивільного ко дексу України, додержання як их є необхідним для чинності правочину, тому позов задово ленню не підлягає.

Згідно з ст. 49 ГПК України су дові витрати покладаються су дом на позивача у справі.

Враховуючи викладене, кер уючись ст. 124 Конституції Укра їни, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

У позові відмовити.

Суддя Л.М. Шкурдова

Рішення підписано 27. 05.2011 р.