Рішення

від 21.04.2008 по справі 11/27пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/27пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.08                                                                                 Справа № 11/27пн.

За позовом Закритого акціонерного товариства "Автомотозапчастина",                    м. Луганськ

до Приватного підприємства "РКТ", м. Луганськ

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

господарський суд Луганської області у складі судової колегії:

Москаленко М.О. - головуючий суддя,

Зюбанова Н.М., Яресько Б.В. - судді

секретар судового засідання Мелехова О.С.

за участю представників сторін:

від позивача -  Гречка С.М., дов. № 12-37-1119 від 01.12.2007,  Кирилюк А.І., дов. № 01/с-323 від 20.03.2008;

від відповідача –Боряк Д.Ю., дов. б/н від 01.02.2008, Хан В.М., дов. б/н від 29.02.2008

в с т а н о в и в:

Суть спору: розгляд вимоги ЗАТ «Автомотозапчастина» про визнання права власності  на металопрокат 40Х10С2М О 34 ГОСТ 5949-75 у кількості 9,75 т,  40Х10С2М О 31 ГОСТ 5949-75 у кількості 8,39 т, 40Х10С2М О 22 ГОСТ 2590-88 у кількості 2,03 т, а також про витребування  вказаного металопрокату з незаконного володіння відповідача; розгляд зустрічного позову ПП «РКТ»про  визнання права власності на майно (металопрокат) вартістю  279271 грн. 22 коп., що було придбане ПП «РКТ»на підставі договору поставки № 193-2225 від 12.01.2008, а саме круг 34 40х10С2М у кількості 9,75 тон, круг 31 40х10С2М у кількості 8,39 тон, круг 22 40х9С2 у кількості 2,03 тони.

Вимоги первісного позову  обґрунтовані позивачем, зокрема, фактом укладення між ЗАТ «Автомотозапчастина»та ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна» договору поставки  № 91004/06 від 05.12.2006, у  відповідності з яким позивачеві повинна була бути поставлена партія металопрокату на загальну суму  389760 грн. 00 коп. Як зазначив позивач у позовній заяві, вказана партія металопрокату була отримана від заводу –виготовлювача металу, проте на адресу позивача у справі не надійшла, оскільки була викрадена невідомими особами. За відповідною заявою позивача Кам'янобрідським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області  було 02.01.2007 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого  ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Письмовою заявою  № 12-61263юр  від 05.03.2008 (том 1, а.с. 30) позовні вимоги позивачем були уточнені в частині вимоги про визнання права власності на металопрокат, а саме заявлено вимогу про визнання права власності на металопрокат: 40Х10С2М О 34 ГОСТ 5949-75 у кількості 9,545 т,  40Х10С2М О 31 ГОСТ 5949-75 у кількості 8,420 т, 40Х10С2М О 22 ГОСТ 2590-88 у кількості 2,070 т.

05.02.2008 між сторонами у даній справі було укладено договір  поставки № 42, у відповідності з яким відповідач був зобов'язаний поставити позивачеві партію металопрокату, а позивач –прийняти та оплатити її.

За доводами позивача під час здійснення відповідачем поставки металопрокату за договором № 42 від 05.02.2008  було встановлено, що вказаний металопрокат є тим саме металопрокатом, що був  раніше викрадений у позивача, внаслідок чого вказаний металопрокат був вилучений та визнаний речовим доказом у кримінальній справі. Даний факт, на думку позивача, також підтверджений тим, що позивач є єдиним споживачем вказаної марки сталі, що використовується для виробництва авто клапанів; аналіз хімічного складу партії вилученого металопрокату повністю виключає відпуск вказаного металу іншій особі, крім позивача у справі (хімічний склад вилученого металопрокату повністю співпадає з хімічним складом металопрокату, виготовленого на замовлення позивача за договором поставки                     № 91004/06 від 05.12.2006), що підтверджується висновком заводу –виготовлювача  № 39-08 від 14.02.2008.  

Відповідач за первісним позовом проти вимог позовної заяви заперечив з підстав, викладених у  відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях (том 1, а.с. 39-44, 54-59).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.03.2008 було порушене провадження за зустрічним позовом ПП «РКТ»до ЗАТ «Автомотозапчастина» (том 2, а.с. 6) про визнання права власності на металопрокат вартістю 279271 грн. 22 коп., що був придбаний ПП «РКТ»на підставі договору поставки № 193-2225 від 12.01.2008, який на даний час знаходиться на відповідальному зберіганні у ЗАТ «Автомотозапчастина», а саме круг 34 40х10С2М у кількості 9,75 тон, круг 31 40х10С2М у кількості 8,39 тон, круг 22 40х9С2 у кількості 2,03 тони.

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані позивачем за зустрічним позовом правомірністю набуття ним права власності  на спірний металопрокат.

Позивач за первісним позовом проти доводів, викладених у зустрічному позові, заперечив з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов (том 2 , а.с 31-33).

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши учасників судового процесу, суд встановив  такі фактичні обставини.

05.12.2005 між  ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна» (Постачальником)  та ЗАТ «Автомотозапчастина»(Покупцем) був укладений договір поставки   № 91004/06 (том 1, а.с. 18-19), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник був зобов'язаний передати, а Покупець –прийняти та оплатити металопродукцію у кількості, передбаченій Додатком №1 (специфікацією). Строк поставки, ціна, номенклатура, технічні вимоги до товару  визначалися Додатком №1 до договору (специфікацією).

Розділом 2 вказаного вище договору «Базисні умови поставки»його сторони визначили, що поставка товару здійснюється, зокрема, на умовах FCA –ВАТ «Дніпроспецсталь», м. Запоріжжя, для поставок автомобільним транспортом (терміни вживаються у редакції  Incoterms 2000 року). Покупець зобов'язаний подати автотранспорт під завантаження потягом 10 робочих днів з моменту отримання факсимільного повідомлення про придатність товару до відвантаження на складі Постачальника. Датою поставки є дата, зазначена у товарно –транспортній накладній.

У відповідності  з рахунком на передплату № 25471 (специфікацією продукції) (том 1, а.с. 20)  платіжним дорученням № 22 від 14.1.2006 на суму 194880 грн. 00 коп. та платіжним дорученням  № 21 від 20.11.2006 на суму 194880 грн. 00коп. ЗАТ «Автомотозапчастина»здійснило  передплату  замовлення № 6910040863, а саме  сталі сортової нержавіючої 40х10С2М пр. 1335-06 у кількості 8 тон за ціною                 12800 грн. 00 коп. за 1 тону, 40х10С2М пр. 1335-06 у кількості 8 тон за ціною                12800 грн. за 1 тону, 40х9С2 ГОСТ 5949-75 у кількості 20 тон за ціною 6000 грн. за               1 тону.

До матеріалів справи позивачем за первісним позовом було надано довіреність на отримання товарно –матеріальних цінностей серії ЯНВ № 758861, видану  18.12.2006 на ім'я Протасової Клавдії Максимівни. Згідно з вказаною довіреністю Протасова К.М. повинна була отримати на складі  Постачальника обумовлений договором 91004/06 від 05.12.2005 металопрокат.

У матеріалах справи ( том 2, а.с. 3-37) наявні надані позивачем за первісним позовом накладні № 2594 від 18.12.2006 та № 2595 від  18.12.2006  на поставку металопрокату за укладеним позивачем з  ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна»договором поставки. Накладні містять підпис представника позивача за первісним позовом, який отримав металопрокат на підставі виданої довіреності.

Факт отримання представником ЗАТ «Автомотозапчастина» металопрокату за договором поставки   № 91004/06 від 05.12.2006 доведений матеріалами справи та сторонами у справі не заперечується.

За доводами позивача за первісним позовом вказаний вище металопрокат на його адресу не надійшов, оскільки шахрайським шляхом внаслідок зловживання довірою представника ЗАТ «Автомотозапчастина»вибув з володіння позивача за первісним позовом після завантаження металопрокату у транспорт перевізника.

02.01.2007 прокурором Кам'янобрідського району м. Луганська  за заявою позивача за первісним позовом було порушено кримінальну справу  за фактом шахрайства, скоєного відносно ЗАТ «Автомотозапчастина»в особливо крупному розмірі, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

          В подальшому у відповідності з укладеним сторонами у даній справі договору поставки № 42 від 05.02.2008 Постачальник –ПП «РКТ», зобов'язався поставити, а Покупець –ЗАТ «Автомотозапчастина»- прийняти та оплатити сортову нержавіючу сталь на умовах, викладених у  договорі.

Згідно зі специфікацією №1 до договору № 42 від 05.02.2008 на адресу позивача за первісним позовом відповідач за первісним позовом повинен був поставити  таку продукцію:  сталь  40Х10С2М О 34 ГОСТ 5949-75 для гарячої висадки обточену у кількості 9,75 тон вартістю 12190 грн. за 1 тону на загальну суму 118852 грн. 50 коп., 40Х10С2М О 31 ГОСТ 5949-75 для гарячої висадки обточену у кількості 8,39 тон вартістю 12190 грн. за 1 тону на загальну суму 102274 грн. 10 коп., 40Х9С2 О 22 ГОСТ 2590-88 для гарячої висадки обточену у кількості 2,03 тон вартістю 5714 грн. за 1 тону на загальну суму 11599 грн. 42 коп., без урахування ПДВ.

Постановою слідчого Кам'янобрідського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області від 15.02.2008 партія металопрокату, що мала бути поставлена ПП «РКТ»на адресу ЗАТ «Автомотозапчастина», була визнана речовим доказом, залучена до вказаної вище кримінальної справи та  передана на відповідальне зберігання ЗАТ «Автомотозапчастина».

Постанова слідчого органу мотивована тим, що партія металопрокату, що мала бути поставлена ПП «РКТ»на адресу ЗАТ «Автомотозапчастина», за маркою та обсягом відповідає партії металопрокату,  що була предметом договору поставки              № 91004/06, укладеним між ЗАТ «Автомотозапчастина»та  ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна».  

Металопрокат був прийнятий  ЗАТ „Автомотозапчастина” на відповідальне зберігання у відповідності з розпискою відповідальних осіб позивача за первісним позовом (том 1, а.с. 12) та з 07.02.2008 по даний час знаходиться на території ЗАТ „Автомотозапчастина”. Даний факт  позивачем за первісним позовом підтверджений  у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях та не спростований матеріалами справи.  

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши учасників судового процесу, суд дійшов висновку про необґрунтованість первісних позовних вимог та обґрунтованість зустрічного позову з таких підстав.  

Вимоги первісного позову про визнання права власності ЗАТ «Автомотозапчастина»на металопрокат обґрунтовані позивачем за первісним позовом приписами ст. 388 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло  з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Також позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про витребування металопрокату, що є предметом договору сторін № 42 від 05.02.2008, з незаконного володіння ПП „РКТ”.

Як підставу позовних вимог позивачем за первісним позовом також зазначено фактичну тотожність хімічного складу партій металопрокату, що був придбаний ЗАТ „Автомотозапчастина” на підставі договору №  91004/06 від 05.12.2005 з виробником металопрокату, та металопрокату, що мав бути придбаний ЗАТ „Автомотозапчастина” на підставі договору № 42 від 05.02.2008 з ПП „РКТ”.

Припущення  позивача за первісним позовом щодо тотожності вказаних вище партій металопрокату ґрунтується на фактах скоєнння злочину та порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, а також наявності висновку про перевірку хімічного складу металу зразків сталей за результатами аналізу, здійсненого Аналітичною лабораторією ВАТ „Дніпроспецсталь” (том 1, а.с. 64).

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України  обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

З урахуванням вказаних вище приписів чинного законодавства та того, що підставою вимог первісного позову є саме факт скоєння злочину щодо ЗАТ „Автомотозапчастина”, суд доходить висновку, що вирішення питання, чи мали місце певні дії (кримінально каране діяння) щодо позивача за первісним позовом, можливе лише  за наявності відповідного вироку суду у кримінальній справі.

На час розгляду судом даної справи досудове слідство у кримінальній справі, порушеній за ознаками скоєного щодо ЗАТ «Автомотозапчастина»злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України, не завершене, справу для розгляду до суду не передано.

За таких обставин підстави для висновку про доведеність факту скоєння злочину, об'єктом якого, за доводами позивача за первісним позовом, є спірна партія металопрокату, відсутні.

Крім того, кримінальну справу порушено органом досудового слідства за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України, а  саме шахрайства, яке вказаною нормою визначається як заволодіння чужим майном  або  придбання  права  на  майно шляхом обману чи зловживання довірою.  

Приписи ст. 388 Цивільного кодексу України передбачають право власника щодо витребування майна від добросовісного відповідача лише у випадку викрадення цього майна, тобто вчинення злочину, передбаченого ст. 185 Кримінального кодексу України (таємне викрадення чужого майна).

Судом під час розгляду справи також враховано те, що згідно зі ст. 400 Цивільного кодексу України  недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Таким чином, виходячи з приписів наведеної вище норми, витребування майна  можливе: 1) лише особою, яка має право власності на це майно або є його добросовісним володільцем та 2)  лише в особи, яка є недобросовісним володільцем спірного майна.

У відповідності з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину –право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Спірний металопрокат був придбаний відповідачем за первісним позовом за договором поставки № 193-2225 від 12.01.2008, укладеним ПП «РКТ»з ТОВ «Фірма «Інтерком».  

У відповідності з ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі умов укладеного між ПП «РКТ»та ТОВ «Фірма «Інтерком»договору на адресу ПП «РКТ» партія металопрокату, що є предметом договору, надійшла у власність ПП «РКТ», що підтверджено наявними у матеріалах справи накладною № 2225-178 від 22.01.2008  (том 2, а.с. 12) та відповідною податковою накладною ( том 2, са.с. 13).

На  час розгляду судом даного спору договір поставки № 193-22225 від 12.01.2008, укладений між ПП „РКТ” та ТОВ „Фірма „Інтерком”, ніким оспорений не був, є таким, що укладений сторонами з дотриманням приписів чинного законодавства, а тому є правомірним правочином, на підставі якого у ПП „РКТ” виникло право власності на поставлений за договором товар –спірний металопрокат.

За таких обставин суд доходить висновку, що підстави для застосування до правовідносин сторін у даній справі приписів ст. 388 Цивільного кодексу України відсутні.

Як на доказ тотожності спірної партії металу та партії металу, що мала бути поставлена на адресу ЗАТ „Автомотозапчастина” за договором поставки № 91004/06 від 05.12.2005, відповідач, крім іншого, посилається на відповідний  висновок Аналітичної лабораторії ВАТ „Дніпроспецсталь”.

Вказаний висновок містить констатацію того факту, що зразки сталей, надані для проведення аналізу, відповідають  маркам сталі за ГОСТ 5632-72, за ГОСТ 5632-72 та відповідають металові, виробленому із сталі плавки № 175430.

Підстави набуття права власності на майно визначені приписами ст.ст. 328 –345 Цивільного кодексу України.  

З урахуванням вказаних норм цивільного законодавства факт відповідності партії металопрокату  вимогам державних технічних стандартів та конкретній плавці сталі не є підставою для набуття права власності на вказане майно.  

          Згідно з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За результатами судового розгляду первісного позову, повного та всебічного дослідження наданих сторонами доказів, фактичних обставин справи у їх сукупності суд доходить висновку, що  позивачем за первісним позовом не доведено його права власності на спірний металопрокат. Крім того, під час судового розгляду справи судом встановлено, що ПП „РКТ” є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки, виходячи з встановленої законом презумпції правомірності правочину, право власності на спірне майно набуте ПП „РКТ” на законних підставах, а саме на підставі правомірної, не оспореної  угоди.

Вимога позивача за первісним позовом щодо витребування спірного металопрокату з незаконного володіння відповідача за первісним позовом також не підлягає задоволенню, оскільки таку вимогу може заявляти тільки власник майна, яким позивач за первісним позовом не є.

З урахуванням викладеного у задоволенні первісного позову слід відмовити у повному обсязі, судові витрати за первісним позовом покласти на  позивача за первісним позовом на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим є обґрунтованим та підлягає задоволенню з віднесенням на відповідача –ЗАТ «Автомотозапчастина», судових витрат зустрічний позов ПП «РКТ» про визнання права власності на майно (металопрокат) вартістю 279271 грн. 22 коп., що придбане приватним підприємством «РКТ»на підставі договору поставки  № 193-2225 від 12.01.2008, а саме круг 34 40х10С2М у кількості 9,75 тон, круг 31 40х10С2М у кількості 8,39 тон, круг 22 40х9С2 у кількості 2,03 тони, яке знаходиться на відповідальному зберіганні у ЗАТ «Автомотозапчастина».

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  в и р і ш и в :

      1. У задоволенні первісного позову  щодо визнання права власності на металопрокат: 40Х10С2М О 34 ГОСТ 5949-75 у кількості 9,545 т,  40Х10С2М О 31 ГОСТ 5949-75 у кількості 8,420 т, 40Х10С2М О 22 ГОСТ 2590-88 у кількості 2,070 т  та витребування вказаного металопрокату з незаконного володіння ПП «РКТ»- відмовити.

          2. Судові витрати за первісним позовом  покласти на позивача за первісним позовом.

          3. Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

          4. Визнати за приватним підприємством «РКТ»право власності  на майно (металопрокат) вартістю 279271 грн. 22 коп., що придбане приватним підприємством «РКТ»на підставі договору поставки  № 193-2225 від 12.01.2008, а саме круг 34 40х10С2М у кількості 9,75 тон, круг 31 40х10С2М у кількості 8,39 тон, круг 22 40х9С2 у кількості 2,03 тони, яке знаходиться на відповідальному зберіганні у ЗАТ «Автомотозапчастина».

          5. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Автомотозапчастина»,                   м. Луганськ, вул. Кірова, 43, код  13385697, на користь приватного підприємства «РКТ», м. Луганськ, кв. Жукова, 5/131, код 32371570,  витрати зі сплати державного мита у розмірі 2792 грн. 71 коп.,  а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп., видати наказ приватному підприємству «РКТ» після набрання рішенням законної сили.

          В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення, сторони повідомлені про час виготовлення повного тексту рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –   25.04.2008.

Судді                                                                                           М.О. Москаленко

                                                                                                    Н.М. Зюбанова

                                                                                                    Б.В.Яресько