Постанова

від 10.06.2008 по справі 9/218-06-6057

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/218-06-6057

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" червня 2008 р. Справа № 9/218-06-6057

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Кубік О.В.,

за участю представників сторін від 22.04.2008р.

від Міністерства охорони здоров'я України - Колмикова Т.О.

від Санаторію "Приморський" - Колмикова Т.О.

від Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області - Бойчук М.М.

від ВАТ "Тирністром" —не з'явився

від Приватного підприємства "ТУР-СК" - не з'явився

від Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області —не з'явився

за участю представників сторін від 13.05.2008р., 10.06.2008р.

від Міністерства охорони здоров'я України - Колмикова Т.О.

від Санаторію "Приморський" - Колмикова Т.О.

від Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області - Кушніренко І.В.

від ВАТ "Тирністром" —не з'явився

від Приватного підприємства "ТУР-СК" - не з'явився

від Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області —не з'явився

розглянувши апеляційне подання

Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 18.01.2008р.

у справі № 9/218-06-6057

за позовом  Приватного підприємства “ТУР-СК”

до Відкритого акціонерного товариства “Тирністпром”

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.          Приморська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області

2.          Санаторій “Приморський”

3.          Міністерство охорони здоров'я України

про визнання права власності.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.03.2008р., яка надіслана учасникам процесу 27.03.2008р., розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2008р. Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 10.06.2008р. оголошену вступну та резолютивну частини судового рішення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2006р. по справі № 9/218-06-6057 позов ПП „ТУР –СК”  задоволено.

Визнано право власності ПП „ТУР –СК” на будівлі та споруди бази відпочинку „Горняк” розташовані в с. Курортне, Білгород-Дністровського району Одеської області на землях Приморської сільради.

Наведене судове рішення не оскаржено та набрало законної сили.

04.12.07 р. заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора  в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України звернувся до господарського суду Одеської області із поданням про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2008 р. (суддя Бакланова Н.В.) у задоволенні подання заступника Прокурора про перегляд рішення від 03.07.2006р. за нововиявленими обставинами відмовлено, з огляду на те, що заступник Прокурора відповідно із ст.121 Конституції України, ст.ст. 2, 113 ГПК України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру” може звернутися із поданням про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами в інтересах держави лише в особі органу державної влади, який є стороною у справі. Також,   в оскаржуваній ухвалі господарський суд зазначив, що наведені прокурором у поданні обставини не є нововиявленими, оскільки були відомі суду та учасникам судового процесу під час розгляду спору по суті.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2008 р. заступник Прокурора звернувся з апеляційним поданням до Одеського апеляційного господарського суду, в якому просить скасувати оскаржену ухвалу та рішення господарського суду Одеської області від 03.07.06 р.,  та в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, вислухавши пояснення представників сторін,  перевіривши правильність застосування судом при прийнятті оскаржуваних процесуальних актів норм матеріально та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційного подання виходячи із наступного.

Частиною першою статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру” встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Слід зазначити, що згідно з частиною третьої цієї статті звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб є лише однією з форм такого представництва. Саме на випадок реалізації прокуратурою даної форми представництва інтересів держави в суді частиною другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача  за вимогами частини другої статті 29  наведеного  Кодексу .

Частиною першою статті 29 ГПК України  встановлено, що прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Аналогічні положення містять частина перша статті 35 Закону України „Про прокуратуру”, відповідно до якої прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, та частина третя статті 36-1 цього Закону, відповідно до якої формою представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді є внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Відтак, положення частини другої статті 2 ГПК України не поширюються щодо вимог позовної заяви прокурора на іншу стадію судового процесу - перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, ініційованого прокурором шляхом внесення відповідного подання.

Таким чином, згідно із статтею 27 ГПК України  на стадії судового процесу з перегляду рішення за нововиявленими обставинами господарський суд Одеської області правомірно залучив до участі у справі Міністерство охорони здоров'я України. При цьому слід зазначити, що це відповідає положенням частини восьмої статті 114 ГПК України, відповідно до якої у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Отже в такому випадку відсутні  процесуальні  перешкоди  для вирішення судом питання про допущення або залучення до участі у справі третіх осіб, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно розглянув по суті подання заступника Прокурора про перегляд рішення суду  за нововиявленими обставинами.

В  обґрунтування апеляційного подання заступник прокурора посилається на те, що місцевий господарський суд неправомірно визнав за позивачем право власності на спірні будівлі та споруди, оскільки збудоване  спірне майно є самовільним будівництвом, так як воно будувалося без відповідних дозволів, належним чином затверджених проектів, без відведення земельної ділянки під це будівництво, а також після будівництва нерухоме майно не було у встановленому законом порядку прийнято в експлуатацію та зареєстровано в МБТІ.

Всі ці обставини, що не дослідив суд  попередньої  інстанції при вирішенні спору по суті на думку заступника Прокурора є нововиявленими обставинами і підставою для скасування рішення суду від 03.07.2006 р.

Між тим,  судова колегія  апеляційної інстанції вважає, що зазначені заступником прокурора обставини в якості нововиявлених не є такими з огляду на наступне.

Відповідно до вимог  статті 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як зазначено у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” від 27 лютого 1981 року за №1,  не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановляння рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Аналогічне роз'яснення міститься у пункті 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за №04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до пункту 1.3 цього ж Роз'яснення  не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Наявні матеріали справи та рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006 р. свідчать про те, що місцевим господарським судом досліджувалися обставини, пов'язанні із набуттям позивачем права власності на спірне майно. Щодо обставин, на які заступник Прокурора посилається як на нововиявлені і не досліджені судом попередньої інстанції, судова колегія вважає, що ці обставини не можуть бути нововиявленими, оскільки вони існували на момент прийняття рішення суду від 03.07.2006 р.,  бути відомі сторонам у справі і могли бути встановлені при виконанні судом  першої інстанції вимог процесуального закону, а саме ст.38 ГПК України, яка передбачає обов'язок господарського суду, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати у підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи наведене, судова колегія  апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд  приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні подання цілком обґрунтовано дійшов до такого висновку, оскільки такий висновок ґрунтується на  нормах матеріального  та процесуального права.

З огляду на викладене, підстави для зміни або скасування оскаржуваних процесуальних актів відсутні.

    Керуючись ст.ст. 77, 85,99,101-106 ГПК  України, колегія суддів, -

      П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційне подання заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора залишити без задоволення,  а ухвалу господарського суду Одеської області від 18.01.2008 року  зі справи  № 9/ 218-06-6057 –без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і  може бути оскаржена в касаційному порядку.

   Головуючий суддя                                               В.І. Жеков

   Суддя                                                                      В.І Картере

   Суддя                                                                            В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписано 13.06.2008р.