Постанова

від 28.05.2008 по справі 48/400

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

48/400

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 травня 2008 р.                                                                                    № 48/400  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Козир Т.П.

суддів :Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації

на постановувід 06.02.2008 р. Київськогоапеляційного господарського суду

у справі№ 48/400

за позовомДержавного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України

доГолосіївської районної у м. Києві державної адміністрації

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача

Голосіївська районна в м. Києві рада

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача

Національна академія наук України

провизнання недійсним акту

за участю представників:

від позивача -  Боярчуков М.Г., Кирик О.В.

від відповідача -  Сорокопуд І.В.

від третьої особи-1-  не з'явились

від третьої особи-2-  не з'явились

в судовому засіданні 21.05.2008 р. оголошувалась перерва

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2007 р. (суддя Сулім В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2008 р. (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.), задоволено позов Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним акту прийому-передачі відомчого житлового фонду від 01.03.2005 р.

Рішення та постанова мотивовані тим, що оспорюваний акт суперечить законодавству України, яке закріплює особливий правовий режим майнового комплексу Національної академії наук України, складений відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень, а також порушує права позивача як особи, за якою закріплене майно на праві повного господарського відання.

Не погоджуючись з постановою, Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, провадження у справі припинити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 06.03.2002 р. Київська міська державна адміністрація видала розпорядження № 440, згідно пункту 1.1 якого Головне управління з питань майна Київської міської державної адміністрації було зобов'язане забезпечити прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передачу до комунальної власності територіальних громад Голосіївського, Печерського та Шевченківського районів у м. Києві відомчого житлового фонду згідно з додатком 1.

В подальшому, 20.06.2002 р. Голосіївська районна в м. Києві рада прийняла рішення № 4/04 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва відомчого житлового фонду", пунктом 1 якого передбачено прийняти до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва відомчий житловий фонд з зарахуванням його на баланс ради згідно з додатком. У пункті 2 додатку до цього рішення ("Перелік житлових будинків, що приймаються до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва") зазначено будинок за адресою: вул. Володимиро-Либідська, 16, загальною площею 7330,9 кв. м., площа нежилих приміщень - 657,6 кв. м., в оренді –657,6 кв. м., рік забудови - 1965, первинна балансова вартість - 1707739 грн., залишкова балансова вартість - 1010673 грн.

Сторонами 01.03.2005 р. складено оспорюваний акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, на підставі якого мав бути переданий у комунальну власність будинок № 16 по вул. Володимиро-Либідській в м. Києві. Однак, внаслідок технічних недоліків, зазначених у акті, передача будинку не була здійснена, оскільки акт не був підписаний всіма сторонами.

Судами досліджено, що на момент складання акту приймання-передачі відомчого житлового фонду від 01.03.2005 р. державне майно знаходилось в безстроковому користуванні на праві господарського відання HAH України і було передано позивачу в оперативне управління відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу".

Приймаючи рішення та постанову суди першої та апеляційної інстанцій правомірно вказали на те, що Закон України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" є спеціальним законом, який регулює порядок управління майном та відчуження об'єктів майнового комплексу Національної академії наук України.

Цим Законом встановлено особливий правовий режим майна Національної академії наук України, а також майна яке перебуває на балансі організації, що належать до відання HAH України, в тому числі й позивача.

В силу ст. 3 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" Національна академія наук України вносить пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо передачі об'єктів майнового комплексу Національної академії наук України до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність, а також щодо передачі об'єктів комунальної власності у державну власність з наступним їх віднесенням до майнового комплексу Національної академії наук України.

Відповідно до ст. 5 цього Закону відчуження нерухомого майна Національної академії наук України та галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що передача (відчуження) у комунальну власність об'єкта майнового комплексу HAH України повинна здійснюватися не у загальному порядку, встановленому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", а у спеціальному порядку - визначеному Кабінетом Міністрів України. Водночас, HAH України не подавало пропозицій до Кабінету Міністрів України про передачу у комунальну власність будинку № 16 по вул. Володимиро-Либідській у м. Києві.

В процесі розгляду справи відповідачем в обґрунтування своїх заперечень не було надано підтвердження передачі об'єкта у вказаному порядку, або шляхом прийняття індивідуального рішення уряду по конкретному майну.

Разом з тим, з моменту набрання чинності нової редакції Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" (03.08.2004 р.) будь-які розпорядження держадміністрацій чи органів самоврядування про передачу майна HAH України з державної власності до комунальної без дотримання порядку, встановленого Законом України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" є такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Таким чином, слід визнати обґрунтованими висновки судів про те, що оспорюваний акт складений з порушенням норм чинного законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим суди підставно визнали його недійсним, мотивовано врахувавши, що будинок № 16 по вул. Володимиро-Либідській у м. Києві на сьогоднішній день знаходиться в безстроковому користуванні на праві господарського відання HAH України і, відповідно, в оперативному управлінні Державного житлово-комунального підприємства HAH України.

Висновки судів відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2008 р. у справі № 48/400 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      Т. Козир

С у д д і                                                                                           Н. Мележик

                                                                                                        О. Подоляк