Постанова

від 28.05.2008 по справі 9/977/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/977/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 травня 2008 р.                                                                                    № 9/977/07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМиколаївського обласного центру профілактики та лікування хворих на СНІД     

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від  29.01.2008 року

у справі№9/977/07 господарського суду Миколаївської області    

за позовомНауково-виробничого підприємства інвалідів “Повір у себе”

доМиколаївського обласного центру профілактики та лікування хворих на СНІД

простягнення суми,

за участю представників сторін від:

позивача:не з'явились

відповідача:не з'явились

Згідно розпорядження В.о. голови судової палати з розгляду спорів, пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин, від 27.05.2008р. Першикова Є.В. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Уліцький А.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.2007р. (суддя Філінюк І.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2008р. (судді Жеков В.І. –головуючий, Картере В.І., Пироговський В.Т.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 136938грн., 1370грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні позову в частині стягнення 700грн. відмовлено.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав, викладених в касаційній скарзі.

Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції. Позивач надіслав листа, в якому просить   розглянути справи без участі його представника.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в листопаді 2002 р. між Науково-виробничим підприємством товариства інвалідів “Повір у себе” та  Миколаївським обласним центром профілактики та лікування хворих на СНІД укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого останнім отримано в оренду нерухоме майно, а саме споруду колишнього магазину площею 52кв.м., розміщене за адресою: вул. Потьомкінська, 138. Вартість приміщення згідно експертної оцінки виконаної станом на 30.09.2002р. становить 7900грн.

Згідно акту приймання-передачі вищевказаного майна від 01.11.2002р. приміщення передано позивачу в стані що потребує ремонту та реконструкції.

Відповідно до п.6.3 договору орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого приміщення, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

У разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а не відокремлювані поліпшення –власністю орендодавця. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в  результаті зазначених не відокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов цього договору та чинного законодавства ( п.10.5 договору).

За умовами п.7.4 договору до обов'язків орендодавця відноситься відшкодування орендарю вартості зроблених останнім не відокремлюваних поліпшень орендованого майна, за наявності дозволу орендодавця на такі поліпшення в межах суми збільшеної вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень.

Строк дії договору оренди встановлено з 01.11.2002р. до 01.11.2007р.

Виконуючи вимоги п.6.3 договору оренди,

Позивач, як того вимагає п.10.1 договору на адресу відповідача направив лист з проханням дозволити проведення реконструкції орендованого приміщення.

При цьому судами на підставі матеріалів справи встановлено, що листом від 08.01.2003р. за №14/1 відповідач дозволив позивачеві провести реконструкцію, технічне переозброєння орендуємого приміщення за свій рахунок та з посиланням на п.7.4 договору зобов'язався відшкодувати позивачеві вартість зроблених останнім не відокремлюваних поліпшень орендованого майна в межах збільшення вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень на підставі оцінювання незалежним оцінювальним спеціалізованим підприємством.

Відповідні ремонтні роботи були здійснені позивачем за власні кошти, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних робіт за липень 2007р. на загальну суму 136938грн. Згідно оцінки орендованого майна, його вартість станом на 30.09.2007р. склала 183963грн.

Також судами встановлено, що листом від 17.10.2007р. у відповідь на відмову центру в пролонгуванні договору оренди, Науково-виробниче підприємство інвалідів “Повір у себе” звернулось до відповідача з проханням про вирішення питання щодо відшкодування вартості фактично виконаних ремонтних робіт у сумі 136938грн.

Однак, 22.10.2007р. Миколаївським обласним центром профілактики та лікування хворих на СНІД надано відповідь про відмову в задоволені заявленого прохання, з посиланням на відсутність у позивача доказів узгодження на поліпшення орендованого приміщення.

Згідно зі ст.778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону України “Про оренду державного та комунального майна” якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не визначено договором оренди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З огляду на встановлений судами факт виконання позивачем за власні кошти і за згодою відповідача ремонтних робіт, що відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку належним чином не спростовано, висновки судів про задоволення позову щодо стягнення спірної суми правомірні.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам  чинного  законодавства,  а  доводи касаційної скарги  визнаються  непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 року у справі  №9/977/07 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      Д.Кривда

            Судді                                                                                         Г.Жаботина

      А.Уліцький