Рішення

від 30.05.2008 по справі 15/139-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/139-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" травня 2008 р.                                                             Справа № 15/139-08

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ  

до Комунального підприємства «Софія»Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 105833,58 грн.

за участю представників:

позивача:Матвєєва В.А. (дов. № 238/10 від 29.12.2007 р.);

відповідача:Загваздін С.М. –директор;

В судовому засіданні 08.05.2008 р., яке відбулося за участю представників обох сторін, було оголошено перерву до 30.05.2008 р.

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, Позивач) до комунального підприємства «Софія»Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі –Відповідач) про стягнення 105 833,58 грн., з яких 74 924,92 грн. заборгованості за природний газ, поставлений у січні-березні та у жовтні-грудні 2006 року на підставі договору № 06/05-2214 ТЕ-17 від 30.12.2005 р., 20 276,00 грн. інфляційних втрат, 3 868,89 грн. 3% річних та 6 763,77 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2214 ТЕ-17 від 30.12.2005 року, в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за природний газ, поставлений у січні-березні та у жовтні-грудні 2006 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 74924,92 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 20 276,00 грн. інфляційних втрат, 3 868,89 грн. 3% річних та 6 763,77 грн. пені. Всього ціна позову становить 105 833,58 грн.

06.05.2008 р. до суду від відповідача надійшов відзив № 21 від 05.05.2008 р. на позов, в якому відповідач визнав позов в частині стягнення боргу у розмірі 74 924,92 грн. Проте, заперечує проти стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на те, що відповідач є комунальним підприємством, основним джерелом отримання коштів якого є надходження платежів від населення за комунальні послуги. Підвищенням вартості газу призвело до суттєвої різниці  в тарифах на послуги теплопостачання, а як наслідок і до виникнення заборгованості населення за надані послуги.  Також, відповідачем зазначено, що на теперішній час діє Закон України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», отже законодавством не передбачено застосування і інших штрафних санкцій за несвоєчасне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Представник позивача в судових засіданнях 08.05.2008 р. та 30.05.2008 р. підтримав позов.

Представник відповідача в судових засіданнях 08.05.2008 р. та 30.05.2008 р. заперечував проти позову в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до умов договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2214 ТЕ-17 від 30.12.2005 року (далі –договір), укладеного між сторонами, позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання передавати у власність покупцю з 01 січня 2006 р. по 30 квітня 2006 р. природний газ в обсязі 660,0 тис.куб.м., а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити газ відповідно до умов договору.

Пунктом 5.1 договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2214 ТЕ-17 від 30.12.2005 року встановлено, що ціна за 1000,0 куб.м. газу, з врахуванням вартості транспортування газу територією України, для платників податку на додану вартість становить 267,528 грн., в тому числі вартість газу – 206,40 грн., цільова надбавка до тарифу на газ –4,128 грн., крім того ПДВ -0%; вартість транспортування газу територією України 47,50 грн., крім того ПДВ 20% - 9,50 грн.   

15.03.2006 р. між постачальником та покупцем була укладена додаткова угода № 1 до договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2214 ТЕ-17 від 30.12.2005 року, згідно з якою п. 5.1 Договору доповнений п. 5.1.2, згідно з яким у разі поставки газу, отриманого не на виконання міжнародних договорів України, ціна за  1000,0 куб.м. газу без врахуванням вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану  вартість становить 309,45 грн., в тому числі вартість газу –206,25 грн., цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить 4,125 грн.; крім того, ПДВ за ставкою 20% - 42,075 грн.; вартість транспортування газу територією України –47,50 грн., крім того ПДВ 20% - 9,50 грн. Зазначена додаткова угода поширює свою дії на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2006 р. і діє протягом дії Договору.

13.10.2006 р. між постачальником та покупцем була укладена додаткова угода № 2 до договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2214 ТЕ-17 від 30.12.2005 року, згідно з якою постачальник передає покупцеві з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 р. природний газ в обсязі до 350 тис.куб.м.. Також, згідно з зазначеною додатковою угодою сторони за договором дійшли згоди про те, що з 01.10.2006 р., в разі поставки газу отриманого на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,00 куб.м. газу, з врахуванням вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість, становить 585,60 грн., в тому числі вартість газу, з урахуванням цільової надбавки до тарифу на газ (2%), становить 501,60 грн.; крім того, ПДВ –0%; вартість транспортування газу територією України –70,00 грн., крім того ПДВ 20%.  Крім того, згідно з додатковою угодою № 2 від 13.10.2006 р. Сторони внесли зміни до п. 5.1.2. Договору, згідно з якими з 01.10.2006 р. в разі поставки газу, отриманого не на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,00 куб.м. газу, без врахуванням вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість, становить 686,00 грн., в тому числі вартість газу –491,83 грн., цільова надбавка до тарифу на газ 2%; крім того, ПДВ за ставкою 20%; вартість транспортування газу територією України –70,00 грн., крім того ПДВ 20%.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору та додаткових угод до нього  позивач протягом січня-березня 2006 року та жовтня-грудня 2006 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 810,270 тис.куб.м. на загальну суму 346 493,54 грн., про що свідчать засвідчені належним чином копії актів передачі-приймання природного газу від 31.01.2006 року на суму 56 261,14 грн., від 28.02.2006 року на суму 52 680,77 грн., від 31.03.2006 року на суму 47 042,60 грн., від 31.10.2006 року на суму 34 293,13 грн., від 30.11.2006 року на суму 71 686,99 грн. та від 31.12.2006 року на суму 84 528,91 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання по оплаті поставленого природного газу, сплативши позивачу 271 568,62 грн. Заборгованість за поставлений природний газ у сумі 74 924,92 грн. залишилася  відповідачем несплаченою.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ поставлений на підставі договору № 06/05-214 ТЕ-17 від 30.12.2005 року у сумі 74 924,92 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вона підлягає стягненню з відповідача.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання по оплаті за спожитий протягом січня-березня 2006 року та жовтня-грудня 2006 року природний газ, позивач на підставі  ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 20 276,00 грн., що нараховані за період з лютого 2006 року по лютий 2008 року та 3% річних з простроченої суми в розмірі 3 868,89  грн., що нараховані за період з 11.02.2006 року по 02.04.2008 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розрахунок 3% річних, що міститься у позовній заяві, є арифметично вірним, та на підставі вищезазначених норм права, зазначена позовна вимога  про стягнення 3 868,89 грн. 3% річних, що нараховані за період з 11.02.2006 року по 02.04.2008 року підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі         20 276,00 грн., то згідно з вірним арифметичним розрахунком з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 20 256,06 грн., які нараховані за період з лютого 2006 року по лютий 2008 року включно, з урахуванням часткових оплат відповідачем вартості спожитого природного газу та розраховані з додержанням Рекомендацій Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Крім того, на підставі п. 7.2. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань пеню, розраховану відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу за період з 02.10.2007 року по 02.04.2008 року в сумі 6 763,77грн.

Пунктом 7.2. Договору № 06/05-2214 ТЕ-17 від 30.12.2005 року сторони передбачили, що в разі неcплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.5. Договору № 06/05-2214 ТЕ-17 від 30.12.2005 р. сторони передбачили, що неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.  

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка нарахована за період з 02.10.2007 р. по 02.04.2008 р. та розрахована з додержанням вимог ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” і становить 6 763,77 грн. Оскільки розрахунок позивача є арифметично вірним, зазначена позовна вимога також підлягає  задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 74 924,92 грн. заборгованості за спожитий природний газ,              20 256,06 грн. інфляційних втрат, 3 868,89 грн. 3% річних з простроченої суми та 6 763,77 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Софія»Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 53-Б, код 32611763) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 74 924,92 грн. (сімдесят чотири тисячи дев'ятсот двадцять чотири грн. 92коп.) заборгованості, 20 256,06 грн. (двадцять тисяч двісті п'ятдесят шість грн. 06 коп.) інфляційних втрат, 3 868,89 грн. (три тисячи вісімсот шістдесят вісім грн. 89 коп.) 3% річних, 6 763,77 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят три грн. 77 коп.) пені, 1058,13 грн. (одна тисяча п'ятдесят вісім  грн. 13коп.) витрат по сплаті державного мита та 117,98 грн. (сто сімнадцять грн. 98коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.  

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписане 10.06.2008 р.