Рішення

від 20.07.2011 по справі 15/17-1751-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/17-1751-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "20" липня 2011 р.Справа  № 15/17-1751-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

При секретарі                              Л.М. Ільєвій

За участю представників:

        від позивача  –     не з'явився,

        від відповідача –  не з'явився,

від третьої особи  -  Єременко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Західна торгово-будівельна компанія” до Приватного акціонерного товариства „Одесакнига” Корпоративного підприємства „Укрвидавполіграфія”,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області, про визнання переважного права на придбання об'єкту нерухомого майна, на укладення договору оренди на новий строк та на продовження договору оренди на новий строк, а також визнання  права на здійснення невід'ємного поліпшення, -

                                                              ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Західна торгово-будівельна компанія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Одесакнига” Корпоративного підприємства „Укрвидавполіграфія”  про:

-          визнання за Приватним підприємством „Західна торгово-будівельна компанія” переважного перед іншими особами права на придбання в разі продажу об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова, 25, загальною площею 170,8 кв.м, в тому числі приміщення на першому поверсі № 1- 3,6 кв.м, № 2- 14,4 кв.м, № 3-1,4 кв.м, № 5-39,2 кв.м, № 6-16,4 кв.м, № 7-30,4 кв.м, № 8-9,7 кв.м;

-          визнання за Приватним підприємством „Західна торгово-будівельна компанія” переважного перед іншими особами права на укладення договору оренди на новий строк після спливу строку договору оренди нерухомого майна або іншого індивідуального визначеного майна, яке є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради від 04.10.2007 р., за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова, 25, загальною площею 170,8 кв.м, в тому числі приміщення на першому поверсі № 1- 3,6 кв.м, № 2- 14,4 кв.м, № 3-1,4 кв.м, № 5-39,2 кв.м, № 6-16,4 кв.м, № 7-30,4 кв.м, № 8-9,7 кв.м., що був укладений між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради та Відкритим акціонерним товариством „Одесакнига” Корпоративного підприємства „Укрвидавполіграфія”;

-          визнання за Приватним підприємством „Західна торгово-будівельна компанія” переважного перед іншими особами права на продовження вказаного договору оренди на новий строк;

-          визнання за Приватним підприємством „Західна торгово-будівельна компанія” права на здійснення невід'ємного поліпшення об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова, 25, загальною площею 170,8 кв.м, в тому числі приміщення на першому поверсі № 1- 3,6 кв.м, № 2- 14,4 кв.м, № 3-1,4 кв.м, № 5-39,2 кв.м, № 6-16,4 кв.м, № 7-30,4 кв.м, № 8-9,7 кв.м

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

04 жовтня 2007 року між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради та ВАТ „Одесакнига” укладено договір оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, яке є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради.

У відповідності до вказаного договору орендодавець передав орендарю в оренду згідно умов вказаного договору за актом приймання-передачі нежиле приміщення за адресою: м. Ізмаїл, вул. Суворова, 25 загальною площею 170,8 кв.м.

Додатковою угодою від 06.06.2010 року до договору оренди внесено зміни та доповнено його підпунктом 11.3. наступного змісту: ВАТ „Одесакнига” КП ДАК „Укрвидавполіграфія” дозволити передати в суборенду приміщення книжного магазину ПП «Західна торгово-будівельна компанія2. Цільове використання, строк оренди згідно чинного законодавства. Плата за суборенду не повинна перевищувати орендної плати орендатора.

28 липня 2010 року між ВАТ „Одесакнига” та ПП „Західна торгово-будівельна компанія” укладено договір суборенди, у відповідності з п. 1.1. якого договір регулює правовідносини пов'язані з передачею орендарем суборендарю у строкове платне користування нерухомого майна площею 170,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова, 25.

08 квітня 2011 року між ПРАТ „Одесакнига” (продавець) та ПП „Західна торгово-будівельна компанія” (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав за договором оренди, згідно якого з моменту укладення цього договору продавець передав у власність покупцю усі права, які належать йому як орендарю за договором оренди та визначені вказаним договором оренди та чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що усі права, які належать орендарю за договором оренди, перейшли до орендодавця з моменту укладення договору купівлі-майнових прав за договором оренди. При цьому позивач вказує, що у відповідності з ч. 2 ст. 777 ЦК України з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 08 квітня 2011 року переважне право на придбання орендованого майна за договором оренди перейшло до позивача. Також у відповідності з ч. 1 ст. 777 ЦК України до позивача перейшло  переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк

Крім того, згідно статті 6 договору оренди після закінчення строку договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк.

З урахуванням викладеного, позивач вказує, що з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 08 квітня 2011 року до нього перейшло переважне право перед іншими особами на продовження договору оренди на новий строк.

Разом з тим позивач стверджує, що право на здійснення реконструкції, технічного переоснащення, передбачене ч. 3 ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, та право на здійснення невіддільних поліпшень предмету оренди передбачене статтею 6 договору оренди та ч. 3 ст. 23 вказаного Закону, за договором оренди перейшло до позивача.

Так, позивач направив на адресу відповідача лист, в якому вказав про намір придбати орендоване майно у власність з використанням переважного права на придбання орендованого майна, у зв'язку з чим запропонував відповідачу порушити перед Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради питання про продаж приватному підприємству „Західна торгово-будівельна компанія” орендованого майна з використанням переважного права на придбання. Крім того, у вказаному листі позивач, в разі якщо питання про придбання майна у власність не знайде позитивної реакції з боку його власника, запропонував привести переговори щодо укладення договору оренди з ПП „Західна торгово-будівельна компанія” або продовження існуючого договору оренди на новий строк. Також позивач поставив питання щодо необхідності проведення реконструкції приміщення, в результаті якої будуть здійснені поліпшення, які не можна відділити без шкоди для орендованого майна.

В свою чергу на вказаний лист позивача відповідач відповів, що ПРАТ „Одесакнига” не визнає за ПП „Західна торгово-будівельна компанія” переважного права на придбання орендованого майна в разі його продажу, у зв'язку з чим відмовляє в порушенні перед Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради питання щодо продажу орендованого майна. Також відповідач зазначив, що він не визнає переважних прав позивача на укладення або продовження договору на новий строк та права проводити реконструкцію та невіддільні поліпшення орендованого майна.

У зв'язку з викладеним позивач вважає, що відповідачем оспорюються права позивача, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання переважного права на придбання орендованого майна у разі його продажу, про визнання переважних прав на укладення договору на новий строк та на продовження договору на новий строк, а також про визнання права на здійснення реконструкції, технічного переоснащення та невіддільних поліпшень орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2011 р. порушено провадження по справі № 15/17-1751-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2011 р. до участі у справі № 15/17-1751-2011 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Третя особа письмові пояснення по суті спору не надала, проте представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на припинення дії спірного договору оренди.   

У зв'язку з зазначеним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

04 жовтня 2007 року між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Одесакнига” (орендар) було укладено договір оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, яке є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець передав орендарю в оренду відповідно умов вказаного договору за актом приймання-передачі нежиле приміщення за адресою: м. Ізмаїл, вул. Суворова, 25 загальною площею 170,8 кв.м.

П. 2.2 договору визначено, що надання майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається міська громада у особі Ізмаїльської міської ради, а орендар користується майном на протязі терміну оренди.

Згідно п. 2.3 договору у разі зупинення цього договору майно повертається орендодавцю –фонду комунального майна.

Відповідно до п. 6 договору після закінчення його терміну орендар, який належним чином виконував зобов'язання, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк.

Відповідно до п. 10.1 договору його термін продовжений до 09.06.2009 р. включно. При цьому згідно п. 10.2 договору умови договору оренди дійсні на увесь термін їх дії, а зокрема орендної плати –до виконання зобов'язань.

В п. 10.7 договору зазначено, що дія договору оренди зупиняється  у разі закінчення терміну дії договору, на який він був укладений.

Додатковою угодою від 25.09.2009 р. до договору оренди сторонами внесені зміни, а саме п. 10.3 договору викладено у новій редакції, згідно якої термін дії договору оренди продовжений до 09.06.2011 р. включно.

Додатковою угодою від 06.06.2010 р. до договору оренди внесено зміни та доповнено його підпунктом 11.3. наступного змісту: «ВАТ „Одесакнига” КП ДАК „Укрвидавполіграфія” дозволити передати в суборенду приміщення книжного магазину ПП «Західна торгово-будівельна компанія. Цільове використання, строк оренди згідно чинного законодавства. Плата за суборенду не повинна перевищувати орендної плати орендатора. До цього договору оренди застосовуються умови про договір оренди, у тому числі порядок та строки внесення орендної плати, оцінка майна, переданого у суборенду приміщення. На відносини сторін, не врегульовані цією додатковою угодою, поширюються умови договору від 09.10.2007 р. зі змінами від 25.09.2009 р.»

Крім того, згідно вказаної додаткової угоди абз. 6 пп. 7.1 п. 7 договору оренди викладено у новій редакції, згідно якої орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар без згоди орендодавця передав об'єкт в суборенду.

Також 28.07.2010 року між ВАТ „Одесакнига” КП ДАК „Укрвидавполіграфія” та ПП „Західна торгово-будівельна компанія” укладено договір суборенди, відповідно до п. 1.1 якого договір регулює правовідносини пов'язані з передачею орендарем суборендарю у строкове платне користування нерухомого майна площею 170,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова, 25. Майно знаходиться у користуванні орендодавця згідно договору оренди від 04.10.2007 р. зі змінами від 25.09.2009 р. (п. 1.2 договору).

П. 1.3 договору суборенди передбачено, що ВАТ „Одесакнига” КП ДАК „Укрвидавполіграфія” здає, а ПП „Західна торгово-будівельна компанія” приймає в суборенду нежитлове приміщення площею 170,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова, 25.

Згідно п. 3.2 договору суборенди передача майна у оренду не тягне за собою виникнення у суборендаря права власності на це майно.

Відповідно до п. 4.1 цей договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців.

В п. 4.2 договору суборенди вказано, що зміни та доповнення до цього договору вносяться по згоді сторін. У разі недосягнення домовленості спір передається на розгляд суду.

П. 4.3 договору суборенди передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який цей договір було укладено.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2011 року між ВАТ „Одесакнига” (продавець) та ПП „Західна торгово-будівельна компанія” (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав за договором оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, згідно якого з моменту укладення цього договору продавець передав у власність покупцю усі права, які належать йому як орендарю за договором оренди та визначені вказаним договором оренди і чинним законодавством України (майнові права), а покупець прийняв майнові права та зобов'язується оплатити їх продавцю у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1 договору майнові права вважаються переданими продавцем покупцю з моменту підписання цього договору сторонами та скріплено печатками сторін.

Право власності на майнові права переходить від продавця до покупця з моменту підписання цього договору сторонами та скріплення печатками сторін (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 цього договору купівлі-продажу майнові права становлять собою усі права, які належать продавцю, як орендарю за договором оренди нерухомого або іншого  індивідуально визначеного майна, яке є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради від 07.10.2007 р. та визначені у вказаному договорі оренди та чинному законодавстві України, в тому числі переважне право на придбання орендованого майна у власність в разі його продажу.

Згідно п. 5.1 договору загальна вартість майнових прав (ціна договору), що передаються за цим договором складає: 3722,44 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно п. 6.1 договору продавець має право вимагати від покупця сплати ціни договору у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, а також інші права, визначені договором та законодавством України.

Згідно п. 7.1 договору покупець має право отримувати за запитом від продавця будь-яку інформацію, що має відношення до об'єкту нерухомості та вимагати від продавця забезпечення збереження об'єкту нерухомості у первісному стані.

Відповідно п. 9.1 вказаного договору він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що усі права, які належать орендарю за договором оренди, перейшли до орендодавця з моменту укладення договору купівлі-майнових прав за договором оренди. При цьому позивач вказує, що у відповідності з ч. 2 ст. 777 ЦК України з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 08 квітня 2011 року переважне право на придбання орендованого майна за договором оренди перейшло до позивача. Також позивач стверджує, що у відповідності з ч. 1 ст. 777 ЦК України до нього перейшло  переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк

Так, згідно п. 6 договору оренди після закінчення строку договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк.

З урахуванням викладеного, позивач вказує, що з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 08 квітня 2011 року до нього перейшло переважне право перед іншими особами на продовження договору оренди на новий строк.

До того ж позивач зазначає, що відповідно до п. 6 договору оренди відповідачу за цим договором належить право на виконання невід'ємних поліпшень орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості. Порядок виконання та приймання невіддільних поліпшень орендованого майна визначений рішенням Ізмаїльської міської ради. Підставою для початку ремонтно-будівельних робіт по невіддільним поліпшенням є рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про дачу згоди на їх виконання.

Так, договором купівлі-продажу майнових прав укладеним 08 квітня 2011 року між ПРАТ «Одесакнига»та ПП «Західна торгово-будівельна компанія»визначено, що з моменту укладення цього договору продавець передав у власність покупцю усі права, які належать йому як орендарю за договором оренди та визначені вказаним договором оренди та чинним законодавством України. З огляду на зазначене, позивач вважає, що з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 08 квітня 2011 року до нього перейшло право на здійснення реконструкції, технічного переоснащення (передбачене ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна») та право на здійснення невіддільних поліпшень предмету оренди (передбачене статтею 6 договору оренди та ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна») за договором оренди.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Так, правовідносини сторін за договором оренди комунального майна регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та спеціальним Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (із змінами та доповненнями).

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (статтею 26 Закону) встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об'єкта оренди.

Також статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об'єкту оренди, ліквідації суб'єкта господарювання (орендаря), загибелі (знищення) об'єкта оренди. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

За частиною 1 статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - у розумний строк.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, що наділена переважним правом. При цьому для набуття переважного права на укладення договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов'язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає необхідність досягнення сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій) особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого претендента на оренду. До того наймач може скористатися цим правом не автоматично, а за наявності таких умов:

а) якщо він належно виконував свої обов'язки за договором найму. Тобто переважне перед іншими особами право на продовження відносин найму має тільки той наймач, який своєчасно сплачував плату за користування майном, утримував майно у належному стані, не допускаючи його погіршення та сумлінно виконував інші обов'язки наймача, передбачені договором найму та законом;

б) якщо наймодавець має намір в подальшому здавати майно в найм;

в) якщо наймач погоджується укласти договір найму на новий строк на умовах, що пропонуються іншим претендентам (мова йдеться про плату за користування майном, розподіл обов'язків між сторонами тощо);

г) якщо наймач повідомить наймодавця про свій намір укласти договір найму на новий строк. Таке повідомлення повинно бути зроблено наймачем до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором.

Як вже зазначалось вище, строк дії договору оренди від 04.10.2007 р. був встановлений до 09.06.2011 р. (п. 10.1 договору), тобто дія договору оренди на теперішній час закінчилась. Більш того, як зазначає третя особа, рішенням сесії Ізмаїльської міської ради від 31,05.2011 р. була надана згода на припинення договору оренди нежитлового приміщення по пр. Суворова, 25 в м. Ізмаїлі, загальною площею 170,8 кв.м. між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради та ПАТ „Одесакнига”.

Частина 2 ст. 774 Цивільного кодексу України передбачає, що строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Враховуючи той факт, що договір суборенди, укладений між позивачем та відповідачем по справі, є похідним від договору оренди від 04.10.2007 р., а його строк не може перевищувати строк дії договору найму, відповідно у зв'язку з припиненням договору оренди дія договору суборенди також автоматично припиняється.

До того ж щодо укладеного 08.04.2011 року між ВАТ „Одесакнига” (продавець) та ПП „Західна торгово-будівельна компанія” (покупець) договору купівлі-продажу майнових прав, на який посилається позивач, суд зазначає наступне. Фактично згідно вказаного договору було здійснено заміну боржника у зобов'язанні за договором оренди.

Так, відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.    

За правилами вказаної статті закону переведення боргу допускається за згодою кредитора, якщо інше не передбачене законом. Однак, докази надання орендодавцем – Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради згоди на заміну ВАТ „Одесакнига” у зобов'язанні в матеріалах справи відсутні.  

З огляду на  зазначене, суд доходить до висновку про те, що позивач не набув ніяких прав, що випливають з вказаного договору оренди, у зв'язку з чим суд вважає необґрунтованими доводи позивача про набуття ним переважного права на придбання орендованого майна у разі його продажу, переважних прав на укладення договору на новий строк та на продовження договору на новий строк, а також права на здійснення реконструкції, технічного переоснащення та невіддільних поліпшень орендованого майна.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „Західна торгово-будівельна компанія” не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам і матеріалам справи, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства „Західна торгово-будівельна компанія” до Приватного акціонерного товариства „Одесакнига” Корпоративного підприємства „Укрвидавполіграфія”,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради Одеської області, про визнання переважного права на придбання об'єкту нерухомого майна, на укладення договору оренди на новий строк та на продовження договору оренди на новий строк, а також визнання  права на здійснення невід'ємного поліпшення відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд  протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.    

            Суддя                                                                                       Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2011 р.