Рішення

від 02.06.2008 по справі 46/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2008 р.   Справа 46/59

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Олга”

доПриватного підприємства “Патерсон”

простягнення 40 298,56 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаЯроцький В.О.—представник за довіреністю від 03.03.2008 р.  

від відповідача не з'явився   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Олга” звернулося до суду з позовом від 09.04.2008 р. № 101, яким просить стягнути з Приватного підприємства “Патерсон” 38 448,56 грн. заборгованості за поставлений товар та 1 850,00 грн. вартості неповернутої тари.  

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 59 від 17.04.2008 р. та призначено справу до розгляду на 12.05.2008 р.  

У судове засідання, призначене на 12.05.2008 р. відповідач не з'явився, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Представник позивача подав заяву від 08.05.2008 р. № 125 про уточнення позовних вимог з огляду на повернення відповідачем тари, в якій поставлявся товар. а також заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, мотивовану підозрою про припинення відповідачем господарської діяльності.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Олга” про забезпечення позову залишено без задоволення та   відкладено розгляд справи на 02.06.2008 р. у зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.  

У судове засідання, що відбулося 02.06.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (розписка представника в матеріалах справи). Про причину нез'явлення свого представника суд не повідомив. Враховуючи вищенаведене, зважаючи на наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В ході розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з врахуванням уточнень від 08.05.2008 р. № 125, стягнувши з відповідача 38 448,56 грн. боргу, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на невиконання відповідачем обов'язку з оплати придбаного відповідно до видаткових накладних товару.

На підтвердження заявлених вимог позивачем приєднано до позовної заяви копії видаткових накладних та актів звірки розрахунків з відповідачем.  

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

13.12.2004 р. Товариства з обмеженою відповідальністю “Олга” в якості постачальника та Приватним підприємством “Патерсон” в якості покупця укладено договір поставки № 227/04, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар в асортименті, у кількості й у терміни, визначені в заявці покупця, а останній —прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму.     

Асортимент, кількість, терміни, ціна одиниці товару й загальна сума кожної поставки визначаються відповідно в заявці покупця й погодженому сторонами прайс-листі, що є невід'ємною частиною даного договору та представляються постачальником покупцеві по електронні пошті (п. 1.2 договору).   

Відповідно до п. 7.3 вказаної угоди  покупець зобов'язаний оплачувати поставлений постачальником товар протягом семи календарних днів з моменту приймання товару від постачальника.  

Згідно з п. 7.1 розрахунки між сторонами проводяться у безготівковому порядку за допомогою платіжних доручень.  

Позивач вказує, що за період дії договору ним поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 647 902,15 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, в той час як відповідач не повністю дотримався прийнятих на себе зобов'язань, оскільки заборгував 38 451,35 грн. за товар та 1 850,00 грн. за тару, в якій він поставлявся, що стверджується товарно-транспортними накладними № 1/9641 (2236) від 30.01.2008 р., № 1/9641 (2186) від 30.01.2008 р., № 1/9641 (2155) від 29.01.2008 р., № 1/9641 (2154) від 29.01.2008 р., № 1/9641 (1844) від 22.01.2008 р., № 1/9641 (1103) від 17.01.2008 р., № 1/9641 (1102) від 17.01.2008 р.  

Наявними у справі матеріалами, а саме: актом звірки розрахунків станом на 27.03.2008 р., складеним відповідачем в адресу позивача, стверджується, що визнана ним сума заборгованості за отриманий товар складає 38 448,56 грн., підтверджена позивачем —38 451,35 грн., за тару, в якій він був поставлений —1 850,00 грн. (копія акту звірки взаєморозрахунків по тарі станом на 31.03.2008 р. в матеріалах справи).

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, встановленими судом обставами справи стверджується, що позивач повністю виконав договірні зобов'язання, передавши товар, натомість відповідач лише частково оплатив його вартість, чим порушив умови укладеного правочину та чинне законодавство, що регулює зобов'язальні правовідносини господарюючих суб'єктів. У зв'язку в викладеним, позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар та тару слід вважати такими, що заявлені правомірно.

Як вбачається з уточнень позовних вимог від 08.05.2008 р. № 125 та видаткових накладних на повернення тари № 00000000351 від 18.04.2008 р. та № 00000000389 від 18.04.2008 р. після звернення позивача до суду з даним позовом та порушення провадження у справі  відповідач повернув позивачу тару на загальну суму 1 850,00 грн.

За таких обставин, провадження у справі  в частині вимоги про стягнення вартості тари в сумі 1 850,00 грн. слід підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.      

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання без поважних причин не подав доказів повного погашення заявленої до стягнення суми боргу та заперечень щодо наявності заборгованості. На підставі встановлених судом обставин справи та викладених норм чинного законодавства суд вважає позовні вимоги про стягнення 38 448,56 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 49 якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи, що понесення позивачем витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу обумовлене необхідністю звернення до господарського суду через невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, судові витрати підлягають стягненню з нього у повному обсязі.         

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження  у справі в частині вимог про стягнення 1 850,00 грн. вартості тари припинити.

2.          В іншій частині вимог позов задовольнити повністю.  

3.          Стягнути з Приватного підприємства “Патерсон” (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-а, ідентифікаційний код 32824928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Олга” (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-а, поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33-а, ідентифікаційний код 23507629) 38 448 (тридцять вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 56 коп. боргу, 403 (чотириста три) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                  С.В. Шабунін

справа №  46/59

02.06.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Олга"

до                     Приватне підприємство "Патерсон"

про                    стягнення 40 298,56 грн.

Суддя  Шабунін С.В.

                                                                                                      Шабунін С.В.