Рішення

від 30.06.2011 по справі 3/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/134

30.06.11

За позовом   Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр

                      «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАСК»

Про                стягнення 202 396,66 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № 63 від 01.02.2011

Від відповідача       не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАСК»196 396,63 грн. основного боргу по орендній платі, 6 300,03 грн. пені за неналежне  виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору № 33 оренди нерухомого майна від 26.10.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2011 порушено провадження у справі № 3/134 та призначено її до розгляду на 30.06.2011.

Відповідач в судове засідання 30.06.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 14.06.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення – ухвали суду від 14.06.2011 відповідачу 17.06.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.06.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників  позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.10.2007 між Комунальним підприємства Дніпровського району міста Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАСК»(орендар) було укладено договір № 33 оренди нерухомого майна (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору орендодавець на підставі розпорядження Дніпровської районної у місті Києві ради № 251-Р від 12.10.2007 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю) (далі - об’єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Тичини, 15 для розміщення офісу та складу, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі від 26.10.2007.        

Згідно п. 2.1. договору об’єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 137,90 кв. м., в тому числі підвал 62,70 кв. м.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 196 396,63 грн. та нарахована пеня в розмірі 6 300,03 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що договір діє з 12.10.2007 до 11.10.2010.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні положення містяться в статті 764 Цивільного кодексу України та ст. 284 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 15.10.2010 направив відповідачу лист за № 808 від 15.10.2010, в якому повідомив відповідача про закінчення 11.10.2010 дії договору оренди № 33 від 26.10.2007 з вимогою про звільнення приміщення у з-денний строк з дня отримання цього листа.

Згідно п. 5.2. договору у разі закінчення строку дії договору орендар зобов‘язаний за актом приймання-передачі повернути об‘єкт оренди орендодавцю.

Вважаючи на те, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами, а тому підтвердженням передачі та відповідно звільнення приміщення відповідачем є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого приміщення. В матеріалах справи такий акт відсутній.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата за користування об‘єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради № 42 від 27.10.2006.

Згідно п. 3.2., 3.3. договору орендна плата згідно цього договору сплачується згідно розрахунку викладеному в додатку № 2, що є невід‘ємною частиною цього договору та складає 39 035,75 грн., і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця з урахуванням індексу інфляції і ПДВ. Податок на додану вартість орендар сплачує в розмірі та порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до додатку № 2 до договору загальна сума оренди згідно орендної ставки становить 4 578,50 грн. і нараховується з 12 жовтня 2007 року. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.4. договору орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачується орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця. Платіжна вимога повинна бути виставлена орендодавцем за три банківських дні до моменту їх оплати.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що об‘єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі, після чого припиняються нарахування орендної плати та інших платежів, зазначених у договорі.

Позивачем на виконання умов договору відповідачу у період з листопада 2007 року по травень 2011 року були виставлені рахунки-фактури (копії знаходяться в матеріалах справи) на загальну суму 330 047,55 грн.

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків щодо внесення плати за оренду нежитлового приміщення в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 196 396,63 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов’язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 3.7. договору орендар зобов‘язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 196 396,63 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за оренду не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі порушення орендарем строку внесення орендної плати, він сплачує пеню на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати, що не суперечить вищезазначеним вимогам.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Як вбачається з наведеного в позовній заяві розрахунку позивач пеню нараховує наступним чином : суму боргу за поточний місяць оренди (листопад 2010 року) у період прострочення оплати платежу  до моменту настання строку оплати за наступний місяць оренди (з 26.11.2010 по 25.05.2011), потім суму боргу за попередній місяць (листопад 2010 року) сумує із сумою боргу за поточний місяць (грудень 2010 року) та нараховує пеню за період прострочення оплати з моменту прострочення боргу за поточний місяць (грудень 2010 року) до моменту настання строку оплати за наступний місяць (січень 2011 року) і так далі по квітень 2011 року.

З даними розрахунку суд не погоджується, оскільки в силу умов пункту 3.8. договору, відповідач зобов'язаний був вносити орендні платежі щомісяця до 25 числа, тому момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця оренди, в залежності від встановленого, та нараховувати пеню за кожний місяць оренди окремо.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.8. договору, розмір якої розраховано на суми боргу по орендній платі за період з листопада 2010 року по квітень 2011 року, за наступними розрахунками суду становить 2 372,31 грн.

8 746,77 грн. (борг по орендній платі за листопад 2010 року) х 181 день прострочення (за період з 26.11.2010 по 25.05.2011) х 15,5% (7,75%НБУ +7,75%НБУ) : 365 : 100  = 672,30 грн.

8 768,74 грн. (борг по орендній платі за грудень 2010 року) х 151 день прострочення (за період з 26.12.2010 по 25.05.2011) х 15,5% (7,75%НБУ +7,75%НБУ) : 365 : 100  = 562,28 грн.

8 840,17 грн. (борг по орендній платі за січень 2011 року) х 120 днів прострочення (за період з 26.01.2011 по 25.05.2011)  х 15,5% (7,75%НБУ +7,75%НБУ) : 365 : 100  = 450,49 грн.

8 928,07 грн. (борг по орендній платі за лютий 2011 року) х 89 днів прострочення (за період з 26.02.2011 по 25.05.2011) х 15,5% (7,75%НБУ +7,75%НБУ) : 365 : 100  = 337,43 грн.

9 010,49 грн. (борг по орендній платі за березень 2011 року) х 61 день прострочення (за період з 26.03.2011 по 25.05.2011) х 15,5% (7,75%НБУ +7,75%НБУ) : 365 : 100  = 233,41 грн.

9 136,85 грн. (борг по орендній платі за квітень 2011 року) х 30 днів прострочення (за період з 26.04.2011 по 25.05.2011) х 15,5% (7,75%НБУ +7,75%НБУ) : 365 : 100  = 116,40 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2 372,31 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню та відповідно в частині розміру її нарахування в сумі 3 927,72 грн. в позові слід відмовити, оскільки вона нарахована з порушенням норм чинного законодавства України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАСК»(м. Київ, пр.-т Тичини, 15, код ЄДРПОУ 32106974) на користь Комунального підприємства Дніпровського району міста Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»(м. Київ, вул. Челябінська, 9г, код ЄДРПОУ 34806193) 196 396 (сто дев‘яносто шість тисяч триста дев‘яносто шість) грн. 63 коп. боргу по орендній платі, 2 372 (дві тисячі триста сімдесят дві) грн. 31 коп. пені, 1 987 (одну тисячу дев‘ятсот вісімдесят сім) грн. 68 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 04.07.2011.