Рішення

від 10.06.2008 по справі 5/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/352

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" червня 2008 р. Справа № 5/352

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Большаков Є.А. - дов. від 01.03.08р.

від відповідача Кужель З.П. - дов. від 21.03.08р.  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Бета" (м. Житомир)  

до Малого підприємства "Стандарт" (м. Коростень)

про стягнення 46 229,86 грн.

В судовому засіданні 06.06.08р. оголошувалась перерва до 10.06.08р.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 46229,86 грн. боргу за поставлений товар, з яких 10718,60 грн. - сума основного боргу, 681,30 грн. - пеня, 1039,56 грн. - 30% річних, 1079,58 грн. - інфляційні, 555,02грн. - збитки та 32155,80 грн. - штраф.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково на суму 35511,26 грн., в тому числі інфляційні, 30% річних, пені, збитків та штрафу. Пояснив, що відповідач основний борг в сумі 10718,60 грн. сплатив позивачеві під час розгляду справи в суді. Заперечував проти доводів відповідача  щодо погодженої між сторонами дописки в договорі про визнання пунктів до договору недійсними. Хто зробив дописку в договорі йому невідомо. Крім того, пояснив, що кредит отримав в день підписання договору овердрафту, тобто значно раніше, ніж поставив  відповідачеві товар.

Представник відповідача в засіданні суду позов визнав частково в сумі 681,30 грн. пені. Пояснив, що 10718,60 грн. основного боргу сплатив позивачеві під час розгляду справи в суді. В підтвердження надав платіжне доручення №1170 від 22.05.08р. В решті позову просив суд відмовити. Крім того, зазначив, що сторони при укладанні договору досягли згоди щодо внесення змін до даного договору в частині визнання недійсними п.5.3.2 та п.5.3.3 а) договору, про що зроблено відповідний запис в договорі. Також пояснив, що позивач не надав доказів, що поставлений відповідачеві товар був придбаний за рахунок овердрафту.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу №6840 від 17.07.07р., видаткові накладні, довіреність, договір овердрафту від 06.04.07р., відзив на позовну заяву, платіжні доручення, свідоцтва про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.07р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №6840 (а.с.10), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язувався протягом дії даного договору передати відповідачеві (покупцю) товари народного споживання, а покупець зобов'язувався прийняти даний товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п.4.1 зазначеного договору, термін оплати кожної партії товару становить 30 днів.

Оплата проводиться в гривнях (п.4.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 10718,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЮБС-228139 та №ЮБС-228140 від 21.11.07р. (а.с. 12-17).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 10718,60 грн.

Проте, після порушення провадження у справі, відповідач сплатив суму основного боргу - 10718,60 грн., що підтверджується  платіжним дорученням №1170 від 22.05.08р., і не заперечується представником позивача, тому провадження у справі в цій частині суд припиняє за відсутністю предмету спору  на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1079,58 грн. інфляційних та 1039,56 грн. 30% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено п.5.3.2 договору, у випадку затримки покупцем оплати товару, останній на вимогу продавця виплачує йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% річних за весь період прострочки оплати.  

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає, що інфляційні та річні нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

У відповідності до п.5.3.3 договору №6840, за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачеві штраф в розмірі 300% від суми простроченого боргу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені і штрафу суд вважає його правильним, але приходить до висновку про зменшення розміру штрафу враховуючи наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника  зменшити розмір належних до сплати штрафних  санкцій (ч.2 ст.233 ГК України)

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки теж може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.  

Враховуючи, те, що заборгованість існувала не тривалий термін, відповідач  сплатив суму основного боргу під час провадження у справі, а розмір штрафних санкцій значно великий по відношенню до основного боргу, який існував на день подачі позову, а також те, що позивачеві чи іншим особам не завдано збитків, в зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу, то суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафу до 1000,00 грн. на підставі п.3 ст.83 ГПК України.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що сторони досягли згоди щодо внесення змін до договору в частині визнання недійсними п.5.3.2 та п.5.3.3 а) даного договору, оскільки відповідно до ч.4 ст. 181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (ч.6 ст. 181ЦК України).

Проте, відповідач не надав доказів, що підтверджували би узгодження сторонами внесення змін до договору щодо визнання недійсними п.5.3.2 та п.5.3.3 а) договору і такі докази в матеріалах справи відсутні.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 555,02 грн. збитків, понесених у зв'язку зі сплатою банку відсотків за користування кредитами за договором овердрафту №015/108/474 від 06.04.07р. (а.с.19-25).

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 555,02 грн. збитків, враховуючи наступне:.

- Дійсно, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором обо законом, зокрема: і відшкодування збитків. А збитками  є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально  одержати, якби її право не було порушено (упущена вигода) (ст.22 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.614 ЦК України).

Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або одержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що  підлягають відшкодуванню, відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).   

Цивільно-правова відповідальність  за невиконання зобов'язання виникає за наявності: збитків, протиправності дій  (вини), безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями - вини.

Таким чином, тільки за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач повинен відшкодувати збитки  позивачеві.

Матеріали справи свідчать про відсутність вини відповідача щодо причинення збитків позивачеві у частині сплати відсотків за користуванням кредитними коштами за договором овердрафту №015/108/474 від 06.04.07р. (а.с.19-25), оскільки позивач отримав кредит  06.04.07., про що пояснив представник позивача у засіданні суду,  тобто кредит був отриманий значно  раніше, ніж відповідач отримав товар по видаткових накладних №ЮБС-228139 та №ЮБС-228140 від 21.11.07р. (а.с. 12-17), за який повинен  був розрахуватись до 22.12.2007р.

Як вбачається із п.2.7  зазначеного договору  овердрафту, позивач зобов'язувався сплачувати 18,0% річних  за користування кредитними коштами із часу їх отримання (а.с.20), що ніяким чином не свідчить про отримання кредиту, чи сплату відсотків, в зв'язку із несвоєчасними розрахунками відповідача за отримані товари.

Враховуючи вимоги зазначених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що відсутній  причинний зв'язок між діями відповідача і сплаченими відсотками по кредиту позивачем, якщо такі і поніс позивач.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив у повному обсязі, суму основного боргу визнав, оскільки сплатив її під час розгляду справи в суді.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 681,30 грн. пені, 1039,56 грн. 30% річних за порушення грошового зобов'язання, 1079,58 грн. інфляційних та 32155,80 грн. штрафу є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягали би задоволенню.  Проте, суд зменшує розмір штрафу, що підлягає стягненню, а саме: до 1000,00 грн., про що зазначав вище. В частині стягнення 10718,60 грн. суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України. А в частині стягнення 555,02 грн. збитків відмовляє

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог з врахуванням сплати боргу після порушення провадження у справі, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 181, 233 ГК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого підприємства "Стандарт", Житомирська область, м. Коростень, вул. 1-го Травня, 4, та м. Коростень, вул. Грушевського, 35, код ЄДРПОУ 22050470

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Бета", м. Житомир, вул. Комерційна, 4, код ЄДРПОУ 31600127

- 681,30 грн. - пені;

- 1039,56 грн. - 30% річних;

- 1079,58 грн. - інфляційних;

- 1000,00 грн. - штрафу;

- 457,43 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 116,58 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 10718,60 грн. основного боргу.

4. Зменшити розмір штрафу до 1000,00 грн.

5. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 555,02 грн. збитків.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя Брагіна Я.В.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу