Постанова

від 03.08.2011 по справі 34/35-10-961

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/35-10-961

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" серпня 2011 р. Справа № 34/35-10-961

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Картере В.І.

суддів:                              Жекова В.І., Пироговського В.Т.

при секретарі судового засідання –Марінової І.І.

за участю представників:

від прокуратури –Коломійчук І.О.,

від ДП „ІМТП” –Буданцев Р.О.,

від ГУДКУ в Одеській області –не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2011р.

по справі № 34/35-10-961

за позовом Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”

до Прокуратури Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Казначейства в Одеській області

про стягнення 71 938,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.02.2010р. Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт” (далі – ДП „ІМТП”) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом, в якому просило стягнути з прокуратури Одеської області (далі - прокуратура) заборгованість за комунальні послуги у сумі 71 938,82 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на не виконання прокуратурою умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги №249 К від 01.10.2007р. щодо оплати вартості наданих позивачем комунальних послуг та послуг з утримання прибудинкової території та приміщення площею 194 кв.м., що знаходяться у будинку „ВОХР”.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. (т.1, а.с.115) до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, яке відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №651 від 15.06.2011р. „Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби” перейменоване у Головне управління Казначейства в Одеській області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.05.2011р. (суддя Власова С.Г.) позовні вимоги задоволено частково, а саме: з прокуратури на користь ДП „ІМТП” стягнуто заборгованість за комунальні послуги по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги №249 К від 01.10.2007р. у сумі 46 480,00 грн. та судові витрати.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд зазначив, що ДП „ІМТП” не довело документально застосування ним цін та тарифів по комунальним послугам (опалення приміщень, водопостачання, каналізація та електроенергія) у сумі 25 425,09 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, прокуратура Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення, при його прийнятті, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема апелянт зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення, не врахував той факт, що позивач неналежно виконував свої зобов'язання за договором №249 К від 01.10.2007р. щодо визначення суми рахунків, оскільки листи позивача, що надходили на адресу прокуратури щодо змін вартості комунальних послуг у зв'язку з підвищенням тарифів, підписувались економістом порту, а не його керівництвом та не мали посилань на нормативні документи як на підставу таких змін, а рахунки, що направлялись позивачем прокуратурі до сплати, надходили єдиною сумою, тобто не містили розбивки по кожному виду комунальних послуг (згідно із економічною класифікацією видатків державного бюджету, встановленою наказом Мінфіну України від 27.12.2001р. №604 „Про бюджетну класифікацію та її запровадження”).

Також апелянт зазначає, що протягом дії договору №249 К від 01.10.2007р. обслуговування та ремонт будівлі здійснювались лише за рахунок прокуратури, а відшкодування будь-яких інших витрат порту прокуратурою, вказаним договором передбачено не було.

Крім того апелянт стверджує, що господарський суд першої інстанції, у порушення ст. 43 ГПК України, не врахував той факт, що експерту судово-економічної експертизи Одеського НДІСЕ міністерства юстиції України, через неможливість документального обґрунтування розрахунків і калькуляцій порту згідно із діючими тарифами, не вдалося, відповідно до норм законодавства, встановити документальну обґрунтованість вартості наданих комунальних послуг, згідно виставлених позивачем рахунків з жовтня 2007р. по січень 2010р.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

02.08.2011р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання Головного управління Казначейства в Одеській області, відповідно до якого останнє просить відкласти розгляду справи у зв'язку з відпусткою представника управління.

У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, оскільки ч.1 п. 1 ст. 77 ГПК України не встановлює обов'язок господарського суду відкладати слухання справи у будь-якому випадку у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відкладення розгляду справи обумовлено неможливістю вирішення спору у зв'язку з нез'явленням в засідання учасників процесу.

Апеляційний господарський суд виходить також з того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, а причина нез'явлення представника третьої особи –знаходження у відпустці, не може бути визнана поважною.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу присутніх у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та прокуратурою Одеської області (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до Державної власності (т.1, а.с.108).

Відповідно до умов п.1.1 вказаного договору, Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування держане нерухоме майно (об'єкт оренди) - приміщення на другому поверсі у будинку, загальною площею 194 кв.м., що перебувають на балансі ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (Балансоутримувач), вартість якого, відповідно до п.1.2 договору, згідно листа Балансоутримувача від 16.03.2006р. №КО/103 про балансову вартість приміщення станом на 01.03.2006р., становить 76 327,65грн.

21.09.2006р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт держаного нерухомого майна - приміщення на другому поверсі у будинку, загальною площею 194 кв.м., що перебувають на балансі ДП „ІМТП”, про що свідчить акт приймання-передачі (т.1, а.с.113).

01.10.2007р. між ДП „ІМТП” (Балансоутримувач) та прокуратурою Одеської області (Орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги №249 К.

Згідно із п.1.1 вказаного договору, Балансоутримувач забезпечує обслуговування будинку “ВОХР”, а також утримання прибудинкової території та приміщення загальною площею 194 кв.м., що знаходиться у будинку “ВОХР”, комунальними послугами.

Відповідно до п.1.2 договору №249 К, Орендар користується приміщеннями загальною площею 194 кв.м., розміщеним на другому поверсі будівлі “ВОХР”, балансовою вартістю 76 327,65грн., відповідно до плану розміщення приміщень, що додається до договору та відшкодовує витрати по комунальним послугам. Приміщення використовуються під службові приміщення.

Пунктом 5.1 договору №249 К термін дії договору встановлено до 30.09.2008р. із автоматичним подовженням на кожний термін у разі відсутності заяв сторін про його припинення, що визначено у п.5.4 договору.

Відповідно до п.2.2.3 договору №249 К, сторони визначили обов'язок відповідача щомісячно відшкодовувати плату за комунальні послуги на рахунок порту не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Розмір плати по відшкодуванню витрат сторони договору погодили у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору №249 К від 01.10.2007р. (пункт 2.1.1 договору №249 К).

Згідно із додатком №1 до договору №249 К сторони погодили розмір плати за комунальні послуги у сумі 1 383,33 грн., що разом з ПДВ становить –1 660,00 грн., з яких:

- витрати на користування земельною ділянкою –48,5 грн.;

- витрати на опалення приміщень –1 084,46 грн.;

- витрати на водопостачання та каналізацію –27,60 грн.;

- витрати, пов'язані з використанням електроенергії –222,77 грн.;

Також сторони погодили, що вказана сума комунальних платежів змінюється автоматично, у разі змін нормативних і централізованих цін та тарифів.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, згідно з частиною першою ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На виконання умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги №249 К від 01.10.2007р. ДП „ІМТП” забезпечувало обслуговування будинку “ВОХР”, утримання прибудинкової території та надавало комунальні послуги, що також не заперечується й відповідачем.

Відповідач в свою чергу, свої зобов'язань за вказаним договором не виконав, а саме: не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем послуг.

19.11.2008р. позивач надіслав відповідачу претензію № КО/560 (т.1, а.с.66), а 22.01.2010р. лист № КО/26 (т.1, а.с.68), в яких просив прокуратуру сплатити заборгованість за надані ним комунальні послуги, однак відповідач залишив й претензію, й лист позивача без відповіді.

Згідно з висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10.02.2011р. №8333/8334 (т.3, а.с.46), зробленим у рамках даної господарської справи:

- суми тарифів та видатків по комунальним послугам, які враховані ДП “ІМТП” в виставлених рахунках та доповненнях до рахунків згідно договору №249 К від 01.10.2007р. за період з жовтня 2007р. по січень 2010р. відповідають Динаміці цін на відшкодування витрат по комунальним послугам за договором №249 К від 01.10.2007р., крім суми тарифу на воду за січень 2009р., де відображено тариф на воду в розмірі 8,86 грн., а не 8,76 грн.(3,94 грн. + 4,82 грн.), як розраховано в Калькуляції вартості 1 м.куб води, переданої стороннім споживачам ДП „ІМТП”;

- застосування ДП “ІМТП” цін та тарифів по комунальним послугам, які складаються з витрат на користування земельною ділянкою, опалення приміщень, водопостачання та каналізацію, витрат по передачі електроенергії за договором №249 К від 01.10.2007р., зазначених у виставлених портом рахунках з відповідними додатками, відповідають затвердженим ДП “ІМТП” розрахункам та калькуляціям за період з жовтня 2007р. по січень 2010р. на загальну суму 48 480,26грн., в т.ч. по рахункам: №571/87 від 28.05.2008р. на суму 1 868,99грн., №679/87 від 27.06.2008р. на суму 1 889,42грн., №897/87 від 31.07.2008р. на суму 1 876,57грн., №962/87 від 29.08.2008р. на суму 2 791,32грн., №1077/87 від 29.09.2008р. на суму 2 797,27грн., №1228/87 від 31.10.2008р. на суму 2 831,00грн., №1355/87 від 01.12.2008р. на суму 2 822,39грн., №40/87 від 30.01.2009р. на суму 2 841,88грн., №299/87 від 27.02.2009р. на суму 2 817,94грн., №314/87 від 27.03.2009р. на суму 2 880,14грн., №330/87 від 29.05.2009р. на суму 2 852,68грн., №345/87 від 30.06.2009р. на суму 2 902,55грн., №367/87 від 30.07.2009р. на суму 2 894,30грн., №389/87 від 30.09.2009р. на суму 2 916,32грн., №439/87 від 30.11.2009р. на суму 3 618,55грн., №460/87 від 30.12.2009р. на суму 3 678,60грн., №467/87 від 30.01.2010р. на суму 4 200,34 грн.;

- з урахуванням завищення ДП “ІМТП” суми витрат на воду на загальну суму 0,44 грн. та по електроенергії на загальну суму 33,29 грн., сума виставлених портом рахунків складає загальну суму 23 424,83грн., в т.ч. по рахункам: №503/87 від 08.05.2008р. на суму 5 047,47грн., №232/87 від 13.03.2008р. на суму 3 468,52грн., №320/87 від 27.03.2008р. на суму 1 742,37грн., №504/87 від 08.05.2008р. на суму 1 702,33 грн., №1398/87 від 25.12.2008р. на суму 2 803,00 грн., №328/87 від 30.04.2009р. на суму 2 854,44грн., №381/87 від 30.08.2009р. на суму 2 894,85грн., №428/87 від 30.10.2009р. на суму 2 911,85грн. (додаток №1 до висновку експертизи);

- за період з 2007р. по січень 2010р. сума відшкодування витрат на комунальні послуги, яка погоджена сторонами договору №249 К від 01.10.2007р. склала загальну суму 46 480,00 грн. (1660,00 грн.(сума витрат на 1 місяць) х 28 місяців). Обґрунтувати застосування ДП „ІМТП” цін та тарифів по комунальним послугам (опалення приміщень, водопостачання, каналізацію, та електроенергію) на загальну суму 25 425,09грн. (71 905,09грн.- 46 480,00 грн.), у зв'язку з відсутністю документів підтверджуючих витрати підприємства, не надається за можливе;

- у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих витрати ДП “ІМТП” згідно договору №249 К за період з січня 2008р. по січень 2010р. на заробітну плату, відрахування соціальних заходів, амортизацію, відрахування на поточний ремонт загально виробничі витрати, пов'язаних з наданням комунальних послуг, рахунків ІЕМ для підрозділів Порту, на які маються посилання в Розрахунках вартості передачі 1квт.г. електроенергії (за жовтень 2007р. - січень 2010р.) документів, підтверджуючих вартість 1куб. води і стоків, що доведені порту КП “Ізмаїльське ВУВКГ”, обґрунтувати дані калькуляції вартості 1 куб. води і стоків, яка надається стороннім споживачам (т.2 а.с.66-80), розрахунків вартості гарячого водопостачання та опалення (т.2 а.с.81-87), розрахунків передачі 1 квт.г. електроенергії (т.2 а.с.88-115), обґрунтувати підвищення тарифів на опалювання 1 м кв., 1м куб стоків, передачі 1квт.г. електроенергії для субабонентів порту, які враховані в рахунках на оплату комунальних послуг виставлених прокуратурі Одеської області на загальну суму 25 425,09грн. (71 905,09грн. –46 480,00 грн.), не надається за можливе.

В наданих матеріалах за жовтень-грудень 2007р. відсутні калькуляції вартості 1 м куб. переданої води та стоків, відведених ДП “ІМТП” та розрахунки вартості витрат на гаряче водопостачання та опалення 1 м кв. площі, тарифи на користування земельною ділянкою (за жовтень 2007р. - березень 2008р.), в зв'язку з чим обґрунтувати тарифи порту не надається за  можливе;

- проведеними дослідженнями, тарифи по комунальним послугам, зазначені у виставлених ДП „ІМТП” рахунках (т.1 а.с.11-63) згідно договору №249 К, у зв'язку з відсутністю документів підтверджуючих витрати, які враховані в розрахунках калькуляціях порту, обґрунтувати не надається за можливе.

Зазначені у виставлених ДП “ІМТП” рахунках згідно договору №249 К за період з січня 2008р. по січень 2010р. (т.1 а.с.11-63) тарифи по комунальним послугам відповідають даним розрахунків і калькуляцій порту, крім рахунків: №503/87 від 08.05.2008р., №232/87 від 13.03.2008р., №320/87 від 27.03.2008р., №504/87 від 08.05.2008р., №1398/87 від 25.12.2008р., №328/87 від 30.04.2009р., №381/87 від 30.08.2009р., №428/87 від 30.10.2009р.

У зв'язку з відсутністю за жовтень-грудень 2007р. калькуляції вартості користування земельною ділянкою, 1 м куб. переданої води та стоків та розрахунків вартості витрат на гаряче водопостачання та опалення 1 м. кв. площі, обґрунтувати суму рахунку №503/87 від 08.05.2008р. в частині вказаних послуг не надається за можливе;

- встановити документально обґрунтовану вартість наданих комунальних послуг виставлених рахунків згідно договору №249 К за період з жовтня 2007р. по січень 2010р. відповідно до норм законодавства не надається можливим, у зв'язку з неможливістю документального обґрунтування розрахунків і калькуляцій порту.

Відповідно до ч.5 ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, відповідно до ч. ч. 1, 2 якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи висновок експерта у сукупності з наявними у справі доказами, та беручи до уваги той факт, що ДП „ІМТП” не було надано документів в обґрунтування застосування цін та тарифів по комунальним послугам (опалення приміщень, водопостачання, каналізацію, та електроенергію) на суму 25 425,09 грн., місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” у сумі 46 480,00 грн.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що рахунки, які направлялись позивачем прокуратурі до сплати, надходили єдиною сумою, тобто не містили розбивки по кожному виду комунальних послуг (згідно із економічною класифікацією видатків державного бюджету, встановленою наказом Мінфіну України від 27.12.2001р. №604 „Про бюджетну класифікацію та її запровадження”), що в свою чергу заважало прокуратурі їх сплачувати, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки рахунки, що містяться у матеріалах справи, містять обґрунтовані розрахунки сум на відшкодування комунальних платежів за погодженими сторонами, у додатку №1 до договору № 249 К від 01.10.2007р., напрямками витрат (експлуатаційні витрати, водопостачання і водовідведення, електроенергія та опалення), і крім того, наказ Мінфіну України від 27.12.2001р. №604 „Про бюджетну класифікацію та її запровадження”, на підставі Наказу Мінфіну України від 14.01.2011р. № 11 „Про бюджетну класифікацію”, втратив свою чинність.

Доводи апелянта про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №249 К від 01.10.2007р., а саме: посилання на те, що листи позивача, що надходили на адресу прокуратури щодо змін вартості комунальних послуг у зв'язку з підвищенням тарифів, підписувались економістом порту, а не його керівництвом та не мали посилань на нормативні документи як на підставу таких змін, також відхиляються апеляційним господарським судом, так як умовами договору № 249 К від 01.10.2007р. не передбачено підписання інформаційних листів про зміну тарифів виключно керівництвом порту та обов'язкове посилання в цих листах на відповідні нормативно-правові акти. Крім того, у додатку №1 до договору №249 К від 01.10.2007р. сторони погодили, що сума комунальних платежів змінюється автоматично, у разі змін нормативних і централізованих цін та тарифів.

Посилання представника прокуратури у судовому засіданні на те, що відповідач звертався до Головного управління Казначейства в Одеській області з відповідними листами про необхідність провести розрахунки зі сплати рахунків, що надходили на адресу прокуратури від позивача, однак Головне управління Державного казначейства України в Одеській області відмовлялось реєструвати зобов'язання прокуратури зі сплати вказаних рахунків, у зв'язку з чим, рахунки позивача залишались не сплаченими, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки не доведені належними та допустимими доказами, якими, в даному випадку, можуть бути саме такі листи прокуратури, що направлялись на адресу Головного управління Казначейства в Одеській області або листи Головного управління Казначейства в Одеській області про відмову у реєстрації зобов'язань прокуратури зі сплати рахунків, виставлених позивачем.

Враховуючи викладене, підстави для скасування або зміни оскарженого рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.05.2011р. по справі № 34/35-10-961 –залишити без змін, а апеляційну скаргу прокуратури Одеської області – без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                            В.І. Картере

Судді:                                                                                В.І. Жеков

                                                                                                    В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписаний 04.08.2011р.