3/432
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2008 р. № 3/432 (05-5-3/8723)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоДобролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
за участю представників сторін позивача Синдецька Р.М., дов. від 01.01.2008 року
відповідачів(1,2)третьої особи Шиманська Е.В., дов. від. 26.06.2006 рокуне з'явились, повідомленні належним чином
розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу у справі
Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сувенір"№ 3/432
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від12.02.2008 року
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український сувенір"
до1.Шевченківської районної у місті Києві ради 2.Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченків-ської районної у місті Києві ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Прометей Сяйво"
провизнання незаконним рішення та дії з проведення конкурсу по оренді, про визнання незаконним рішення на дії по затвердженню та опублікуванню результатів конкурсу по оренді та визнання незаконним рішення про відмову у продовженні договору оренди
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український сувенір" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної у місті Києві ради в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва про визнання незаконними рішення та дій
Доповідач:Гоголь Т.Г.
відповідача з проведення конкурсу по оренді, про визнання недійсним рішення та дій по затвердженню та опублікуванню результатів конкурсу по оренді, та визнання незаконним рішення про відмову у продовженні договору оренди. Позов вмотивований тим, що строк дії договору оренди комунального майна закінчився в 2007 році, однак на підставі добросовісного виконання умов договору позивач має право укласти його на новий термін відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Господарський суд міста Києва рішенням від 14.11.2007 року (суддя Сівакова В.В.) в задоволенні позову відмовив, пославшись на те, що відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", було встановлено порядок укладення договорів оренди державного та комунального майна на 2007 рік, а саме: передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, з метою визначення орендаря, який запропонував найкращі умови оренди, що забезпечить найкращий ефект для соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району, а запропонована позивачем конкурсна пропозиція не надала йому переважного права на укладання договору оренди на новий термін. Вимоги позивача є недоведені та необґрунтовані.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український сувенір" подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2007 року, просило скасувати його та прийняти нове рішення.
Ухвалою від 20.12.2007 року Київський апеляційний господарський суд залучив до участі у справі другого відповідача Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 12.02.2008 року (судді Губенко Н.М., Барицька Т.Л., Ропій Л.М.) рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2007 року залишив без змін, з тих самих підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український сувенір" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суд міста Києва від 14.11.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 року, а справу скерувати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник вважає, що рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна ", статті 11 Конституції України, Закону України "Про народні художні промисли", Указу Президента України "Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів в Україні" та Державної програми "Про збереження, відродження та розвиток народних художніх промислів на період до 2010 року", зазначає, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі досліджено докази у справі.
Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в судовому засіданні представника позивача та відповідачів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановлено, що 24.04.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Український сувенір” та Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради уклали договір оренди нерухомого майна комунальної власності.
За умовами договору, орендарю передано в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 225,6 м.кв., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 31 літ “А”.(пункт 1.1 договору).
Пунктом 8.2. договору, визначено строк дії договору (з 24.04.2006 року по 01.04.2007року).
Пунктом 8.3. договору передбачено, що продовження строку дії договору оренди на об'єкт оренди можливе лише у разі видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто в порядку укладення нового договору оренди.
Термін дії договору оренди комунального майна № 1597/2 закінчився 01.04.2007 року та на новий термін (строк) не укладався. Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради від 28.04.2007 року листом повідомило товариства з обмеженою відповідальністю "Український сувенір" про відмову від продовження дії договору, однак акт-прийому передачі приміщення не укладався.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно з частиною 1 статті 17 вказаного Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Пунктом 2 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Стаття 785 Цивільного кодексу України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частинами 5, 7 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені і в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції (передавати комунальну власність у постійне або тимчасове користування, здавати їх в оренду юридичним та фізичним особам).
01.07.2007 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", статтею 118 якого установлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Конкурс на право оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найкращі умови стосовно використання та утримання комунального майна, які забезпечать найбільший ефект соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району.
Відповідно до частини 1 статті 7, частини 7 статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна" орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна. Порядок проведення конкурсу визначається органами місцевого самоврядування –для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Попередніми судовими інстанціями також встановлено, що Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради 12.04.2007 року видано Наказ №32 про оголошення конкурсу на право оренди комунального майна, за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 31-А, загальною площею 225,60 м.кв. Метою проведення конкурсу є визначення орендаря, який запропонував найкращі умови оренди, що забезпечить найкращий ефект для соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району. За підсумками конкурсної комісії, згідно з Законом України "Про оренду державного та комунального майна", визнано переможцем конкурсу товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей Сяйво", оскільки розмір орендної ставки, запропонований позивачем (50 грн. за 1 м.кв.) є меншим ніж розмір орендної ставки, запропонований третьою особою (500 грн. за 1 м.кв.) та його пропозиція найбільш повно відповідає умовам і критеріям конкурсу.
Викладене свідчить про те, що на виконання приписів статті 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” відповідачем було проведено конкурс на право оренди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 31-А, загальною площею 225,60 м.кв. та визнано переможцем конкурсу товариство з обмеженою відповідальністю “Прометей Сяйво”, оскільки його конкурсна пропозиція є більш привабливішою ніж конкурсна пропозиція позивача. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій правомірно відмовили в задоволенні позову, оскільки, як було встановлено, запропонована позивачем конкурсна пропозиція не надала йому переважного права на укладання договору на новий термін. Проводячи конкурс та визначаючи переможця конкурсу, відповідачі діяли в межах своєї компетенції та в порядку встановленому чинним законодавством України, оскільки майно по вул. Пушкінській, 31-А в місті Києві належить до комунальної власності.
З огляду на викладене, фактичні обставини справи встановлено господарськими судами попередніх інстанцій на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 108, 1115 , 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 року у справі №3/432 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю" Український сувенір" –без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1732546 |
Судочинство | Господарське |
Адмінправопорушення
Краснолиманський міський суд Донецької області
Ткачов О.М.
Господарське
Вищий господарський суд України
Гоголь Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні