Постанова

від 02.06.2008 по справі 33/242-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/242-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 червня 2008 р.                                                                                    № 33/242-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Губенко Н.М.,

Барицької Т.Л., Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому              судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "УЦЕБОТнафтогаз"

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 року

у справі№ 33/242-07

за позовомДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

доВідкритого акціонерного товариства "УЦЕБОТнафтогаз"

про

за зустрічним позовом

до

простягнення 5 990 150,46 грн.,

Відкритого акціонерного товариства "УЦЕБОТнафтогаз"Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"стягнення 9 049 553,70 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники:- позивача за первісним позовом  – Грищенюк Д.І. (дов. № 2-45 від 19.03.2008 р.) - відповідача за первісним позовом  – Бондаренко О.В. (дов. №30-05/08 від 30.05.2008 р.)

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007 року Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з урахуванням змін, прийнятих судом до розгляду, на підставі  поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог від 04.12.2007 року, просила суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "УЦЕБОТнафтогаз" 6474243,15 грн., у тому числі 4603200,00 грн. боргу, 920640,00 грн. інфляційних, 226250,43 грн. 3 % річних, 401928,72 грн. пені, 322224,00 грн. 7% штрафу з простроченої суми за договором на постачання природного газу №116-327, укладеним між сторонами 10 квітня 2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідачем до моменту подачі позову до господарського суду не була сплачена.

04.10.2007 року Відкритим акціонерним товариством "УЦЕБОТнафтогаз" було подано до суду зустрічний позов про стягнення з Дочірної компаніії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь  ВАТ "Український центр екології, безпеки і охорони праці нафтової промисловості" збитки у розмірі 9 049 553, 70 грн., понесені  позивачем за зустрічним позовом, у зв'язку з виконанням ним договору № 57/03 від 24.03.2004 року, а також понесені судові витрати у розмірі 25 500, 00 грн. –по сплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що відповідачем за зустрічним позовом не було виконано належним чином договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка останнім до цього часу не була погашена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2007 року (суддя Савченко А.А.) було прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

14.02.2008 року Відкрите акціонерне товариство "УЦЕБОТнафтогаз" подало клопотання про об'єднання цієї справи № 33/242-07 та справи № 33/323-07 за позовами  Дочірної компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "УЦЕБОТнафтогаз" в одне провадження.  Також відповідачем за первісним позовом було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 лютого 2008 року  було відмовлено в задоволені клопотання Відкритого акціонерного товариства "УЦЕБОПнафтогаз" про об'єднання даної справи зі справою №33/323-07, разом з тим відмовлено в задоволені клопотання Відкритого акціонерного товариства "УЦЕБОПнафтогаз" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Розгляд справи відкладено на 04 березня 2008 року та зобов'язано сторони виконати вимоги попередньої ухвали суду в повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство "УЦЕБОПнафтогаз", з ухвалою господарського суду Харківської області не погодилось, подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування в частині відмови в задоволенні клопотання про об'єднання справ. Апелянт просив апеляційний суд задовольнити його клопотання про об'єднання справи №33/242-07 та №33/323-07 в одне провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 року (колегія суддів у складі: Істоміна О.А. - головуючий, Бабакова Л.М., Горбачова Л.П.) у прийняті апеляційної скарги відмовлено, оскільки Господарським процесуальним кодексом України оскарження ухвали про відкладення розгляду справи, витребування необхідних для розгляду справи документів, які лише забезпечують рух судового процесу, не передбачено.

У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "УЦЕБОПнафтогаз" просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 року та винести ухвалу про задоволення клопотання скаржника про об'єднання даної справи №33/323-07 та  справи №33/242-07  в одне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Припис статті 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Стаття 77 ГПК України, на підставі якої приймалась ухвала судом першої інстанції, не містить вказівки про можливість її оскарження.

За приписом частини 1 статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Також статтею 58 ГПК України не передбачено оскарження ухвал про відмову в задоволенні клопотання про об'єднання позовних вимог.

Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції про відмову в прийнятті апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "УЦЕБОПнафтогаз" слід вважати правильними, відповідними до вимог господарського процесуального законодавства, а касаційну скаргу –необґрунтованою.

Відтак, колегія не вбачає підстав для скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 року.

Керуючись ст. ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :             

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 року  у справі №33/242-07 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Судді:                                                                                                         Н.М. Губенко

                                                                                                         Т.Л.  Барицька

                                                                                                               С.Р. Шевчук