Постанова

від 04.06.2008 по справі 4/345-07-8604

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/345-07-8604

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 червня 2008 р.                                                                                    № 4/345-07-8604  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Воліка І.М.,

Михайлюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року у справі № 4/345-07-8604 Господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіВал", м. Одеса, до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", м. Одеса,  про стягнення 220 800,59 грн., та за зустрічним позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", м. Одеса, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіВал", м. Одеса, про стягнення 3 564,75 грн.

за участю представників сторін:

позивача –Купчик М.В. (директор);

відповідача –Фурман М.П. (дов. № 020п/7-5 від 04.01.2008р.),

в с т а н о в и в:

У липні 2007 року позивач –ТОВ "ВіВал" –пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ДП "Одеський морський торговельний порт" про стягнення  220 800,59 грн.

Вказував, що 23.07.2001р. між ним та відповідачем було укладено договір № 556, згідно умов якого він зобов'язався фінансувати ремонт т/х "Нептун", який належить відповідачу, та приймати участь у ремонтних роботах, а відповідач –передати йому якісно відремонтоване судно в бербоут чартер з погашенням усіх витрат.

Зазначав, що між ним та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору № 556, згідно умов якої відповідач визнав його фінансування в сумі 369 654,80 грн. та зобов'язався повернути йому кошти протягом 60 місяців рівними частинами.

Посилаючись на порушення відповідачем умов додаткової угоди до договору № 556 в частині оплати, позивач просив стягнути з відповідача 203 311,11 грн. основного боргу та 17 423,48 грн. пені, а всього –220 800,59 грн.

У грудні 2007 року ДП "Одеський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ "ВіВал"  про стягнення 3 564,75 грн.

Вказував, що у зв'язку із невиконанням ТОВ "ВіВал"  зобов'язань за договорами № 555 від 21.05.2002р. та № 556 від 23.07.2001р. за ним утворилась заборгованість у сумі 3 564,75 грн., яку просить стягнути.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24 січня 2008 року (суддя Літвінов С.В.) первісний позов задоволено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановлено стягнути з ДП "Одеський морський торговельний порт"  на користь ТОВ "ВіВал" 220 800,59 грн. боргу, 2 208,01 грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення в частині задоволення первісного позову, мотивоване посиланнями на порушення відповідачем умов додаткової угоди до договору № 556 в частині оплати, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті заборгованості та пені.

Рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, мотивоване посиланнями на ту обставину, що позивачем, в порушення ст. 33 ГПК України, не доведено, що рахунки на сплату електроенергії виставлялись відповідачу та не вказано згідно якого договору виставлені ці рахунки.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року (колегія суддів у складі: Пироговського В.Т. –головуючого, Картере В.І., Жекова В.І.) рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ДП "Одеський морський торговельний порт", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.07.2001р. між сторонами у справі було укладено договір № 556, згідно умов якого позивач зобов'язався фінансувати ремонт т/х "Нептун", який належить відповідачу, та приймати участь у ремонтних роботах, а відповідач –передати позивачу якісно відремонтоване судно в бербоут чартер з погашенням усіх витрат.

Також між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду без номеру та дати до договору № 556, згідно умов якої відповідач визнав фінансування позивача в сумі 369 654,80 грн. та зобов'язався повернути йому кошти протягом 60 місяців рівними частинами.

Після виконання договору, 01.10.2002р. сторонами у справі було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт № РН-10011.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що внаслідок порушення відповідачем умов додаткової угоди до договору № 556  в частині оплати, у останнього виникла заборгованість на яку позивачем нараховано передбачену законом пеню, що є  підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті заборгованості та пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, ДП "Одеський морський торговельний порт" не доведено свої позовні вимоги, оскільки його вимоги грунтуються на неналежному виконанні ТОВ "ВіВал" умов договору № 555 від 21.05.2002р., надані рахунки на оплату електроенергії не містять реквізитів угоди, на підставі якої їх виставлено, та не доведено, що ці рахунки направлялись ТОВ "ВіВал".

Посилання касаційної скарги на невиконання ТОВ "ВіВал" умов договору № 556 від 23.07.2001р., не заслуговують на увагу суду  та спростовуються додатковою угодою до договору № 556 та актом приймання-передачі виконаних робіт № РН-10011 від 01.10.2002р.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року у справі № 4/345-07-8604  залишити без змін.

Головуючий, суддя:                                                                  Н.Г. Дунаєвська                                                  

Судді:                                                                                       І.М. Волік   

                                                                                                 М.В. Михайлюк