Ухвала

від 02.06.2008 по справі 24/389

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/389

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

02 червня 2008 р.                                                                                   № 24/389  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-2000", м. Київ (далі –ТОВ "Граніт-2000")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008

зі справи № 24/389

за позовом ТОВ "Граніт-2000"

до закритого акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", м. Київ, та

комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", м. Київ

про стягнення 95 799 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2007 (суддя Демидова А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 (колегія суддів у складі: суддя         Смірнова Л.Г. –головуючий, судді Алданова С.О., Коротун О.М.), у позові відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.05.2008 касаційну скаргу ТОВ "Граніт" (в двох примірниках: перший 18.04.2008 здано в канцелярію Київського апеляційного господарського суду, другий 18.04.2008 надіслано до апеляційного господарського суду поштою) повернуто на підставі пунктів 3 і 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

ТОВ "Граніт-2000" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (в двох примірниках: перший 18.04.2008 здано в канцелярію господарського суду міста Києва, другий 18.04.2008 надіслано до місцевого господарського суду поштою), в якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного господарського суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Проте матеріали касаційної скарги скаржника не містять будь-яких доказів, що підтверджували б направлення її копії сторонам у справі, або відміток про безпосереднє вручення їм згаданої копії.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1113  ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до статті 45  і частини першої статті 46 ГПК України заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов  господарського суду  оплачуються державним митом (крім випадків, встановлених законодавством) у порядку  і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною четвертою статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до жодного її примірника не додано доказів сплати ТОВ "Граніт-2000" держаного мита, що є порушенням статті 45, частини першої статті 46 та частини четвертої статті 111 ГПК України.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга на приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3 та 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 зі справи № 24/389 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт-2000".

Суддя                                                                                                В. Селіваненко

Суддя                                                                                                І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б. Львов