Постанова

від 01.04.2008 по справі 11/271-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412)

48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" квітня 2008 р.                                                          

Справа № 11/271-07

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                    

суддів:                                                                       

при секретарі                                               

             ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- суб'єкт

підприємницької діяльності,

                        ОСОБА_2 -

представник  за довіреністю  від 17.09.07р.,

від відповідача:  Купрій О.М. - представник за довіреністю від

27.02.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Капустянський цукор", с.Капустяни

Тростянецького району Вінницької області  

на рішення господарського суду

Вінницької області

від "24" жовтня 2007 р. у

справі № 11/271-07 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Вінниця

до Закритого акціонерного

товариства "Капустянський цукор", с.Капустяни Тростянецького району

Вінницької області 

про стягнення 904 859,46 грн., 

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької

області від 24 жовтня 2007 року у справі №11/271-07 позов задоволено: стягнуто

з Закритого акціонерного товариства "Капустянський цукор" на користь

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - 799 281 грн. 70 коп. основного боргу;

84489 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 21087 грн. 90 коп. річних; 9048 грн. 59

коп. державного мита та 117 грн. 16 коп. 

витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись

з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство "Капустянський

цукор" звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, як таке, що не відповідає

нормам матеріального права, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційну

скаргу мотивовано, зокрема, тим, що:

відповідно до

ст.180 Господарського процесуального кодексу України, договір вважається

укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто

згоди щодо усіх його істотних умов, однак в договорі від 31.03.2006р. відсутня

ціна, строк дії договору, не встановлений термін оплати отриманих відповідачем

матеріальних цінностей, які згідно з п.1 ст.629 Цивільного кодексу України

відповідач зобов'язаний оплатити після їх отримання;

видаткова накладна

№ РП-0000033 від 15.09.2006р. не стверджує факт передачі позивачем силового

електрообладнання, кабельно-провідникової продукції та технологічного

устаткування цукрового заводу відповідачу, оскільки довіреність серії ЯМО №

516683 від 20.09.2006р., на яку посилається позивач, не є належним доказом,

тому, що була видана 20.09.2006р. і дійсна до 30.10.2007р., а зазначений у

видатковій накладній № РП-0000033 від 15.09.2006р. підпис, у відповідній графі,

поставила невідома особа.

Представник

відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив

скасувати рішення господарського суду у даній справі як таке, що прийняте з

порушенням норм матеріального права, і прийняти нове рішення - про відмову в

позові.

Зокрема

зазначив, що відповідач отримав частково електрообладнання згідно видаткової

накладної № РН-0000105 від 17.11.2006р. на суму 191 080 грн.(а.с.49), за яке на

вказану суму провів розрахунок цукром. Вважає, що вимоги позивача не

стверджуються відповідними доказами.

Представник

позивача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.118) та

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особаОСОБА_1 проти апеляційної

скарги заперечували, вважають рішення господарського суду законним та

обгрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого

акціонерного товариства "Капустянський цукор" - без  задоволення.

Заслухавши

пояснення учасників процесу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної

скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи

та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування  господарським судом норм матеріального та

процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла

висновку, що подана відповідачем апеляційна скарга задоволенню не підлягає,

виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з

матеріалів справи, 31 березня 2006 року між сторонами був укладений договір

купівлі-продажу (а.с.5), згідно якого позивач- Суб'єкт підприємницької

діяльності - фізична особаОСОБА_1 зобов'язується продати, а відповідач -

Закрите акціонерне товариство "Капустянський цукор" прийняти і

оплатити силове електрообладнання, кабельно-провідникову продукцію та

технологічне устаткування цукрового заводу згідно специфікації, загальна вартість

якої складала 990 361 грн. 70 коп.

Відповідно  до п.3.1 

договору покупець зобов'язався розрахуватися за товар шляхом

перерахування коштів на поточний рахунок продавця. 

На  виконання 

умов договору  позивач  відповідно 

до  видаткової  накладної № РН-0000033 від 15.09.2006р.

(а.с.8) передав силове електрообладнання, кабельно-провідникову продукцію та

технологічне устаткування цукрового заводу згідно специфікації на загальну суму

990 361 грн. 70 коп. (а.с.6), а відповідач згідно довіреності серія ЯМО №

516683 від 20.09.2007р. (а.с.7), виданої на ОСОБА_3, отримав даний товар та

згідно листа позивача від 08.11.2006р. (а.с.83) в рахунок оплати поставив

позивачу цукор в кількості 56,2 тони на суму 191 080 грн., що підтверджується

товарно-транспортними накладними № 212 від 17.11.2006р. (а.с.51), № 220 від

18.11.2006р. (а.с.52) та № 243 від 21.11.2006р. (а.с.50).

Закрите  акціонерне товариство "Капустянський

цукор" (відповідач) листом № 286 від 

13.06.2007р. (а.с.125) надісланого на адресу позивача, визнало, що

станом на 01.06.2007р. розрахунки за поставлене електрообладнання проведені

частково, а  решта боргу не погашена

із-за труднощів у господарській діяльності.

Однак

06.07.2007р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 06-08/2007-КЦ-2 про

здійснення розрахунків за договором (а.с.9), яка залишена без відповіді та

задоволення, на що 17.07.2007р. позивач вдруге звернувся з претензією провести

повний розрахунок за вказаним договором (а.с.10), на яку відповіді не отримав.

Згідно ст. 525,

526 Цивільного кодексу України, зобов'язання 

має виконуватися належним  чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше  не встановлено

договором або законом.

Таким чином,

позовні вимоги позивача про стягнення залишку суми боргу в розмірі  799 281 грн. 70 коп.  є 

правомірними.

Відповідно до

ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму

боргу  з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором, або законом.

Колегія судів

апеляційного господарського суду приходить до висновку про обгрунтованість  розрахунку позивача в частині стягнення  інфляційних втрат у розмірі 84 489 грн. 86

коп. та 3%  річних у розмірі 21 087 грн.

90 коп.

Отже, з

врахуванням викладених обставин колегія суддів вважає, що господарський

суд   обгрунтовано  задовольнив 

позов.

Щодо доводів

відповідача стосовно розбіжностей в датах та підписах на довіреності та

видатковій накладній, в тому числі і на тій, яку він визнав, а також щодо

наявності інших видаткових накладних, то колегія суддів вважає їх

непереконливими, оскільки відповідач 

листом  № 286 від 13.06.2007р.

(а.с.125) визнав, що розрахунки  за

поставлене електрообладнання проведенні частково, а решта боргу не погашена

із-за труднощів у господарській діяльності.

У визначенні

ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні" первинний документ - це документ, який містить  відомості про господарську операцію та

підтверджує її здійснення. За п.2 ст.9 цього Закону первинні документи можуть

бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові

реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства,

від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції,

одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за

здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала

участь у здійсненні господарської операції. При цьому  відповідальність за несвоєчасне складання

первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність

відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (п.

8 ст. 9 цього ж  Закону).

Пунктом 2.14.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,

затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95р. № 88 та зареєстрованого

Мінюстом України 05.06.95р. за № 168/704 передбачено, що відповідальність за

своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком

документообороту терміни для відображення у бухгалтерському  обліку, за достовірність даних, наведених у

документах, несуть особи,  які  склали 

і  підписали  ці документи.

Посилання

відповідача на відсутність ціни та строку дії договору спростовується п.1.2 та

4.1 вказаного договору, за якими визначено загальну вартість товару 990 361

грн. 70 коп., а  дію договору  до повного його виконання.

Що ж до

посилання на відсутність строку проведення розрахунку, то колегія суддів вважає

за необхідне зазначити, що вказаний довід не заслуговує на увагу, оскільки не

спростовує висновків суду про обов'язок боржника оплатити борг на вимогу

кредитора згідно ст. 530 ЦК України.

Враховуючи

викладене, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до

висновку, що рішення господарського суду від 24.10.07р. у справі № 11/271-07

відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи,

підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги

Закритого акціонерного товариства "Капустянський  цукор" не вбачається.

Керуючись

ст.ст.  101,103,105 Господарського

процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                            ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення

господарського суду Вінницької області від 24 жовтня 2007 року у справі

№11/271-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного

товариства "Капустянський цукор", с.Капустяни Тростянецького району Вінницької

області - без задоволення.

2. Справу

№11/271-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 

судді:

Роздрукувати 4 прим.:

1 - й до справи

2 - й позивачу: СПД-ФО

ОСОБА_1(АДРЕСА_1);

3 - й відповідачу: ЗАТ

"Капустянський цукор" (вул. Мурованого, 1, с. Капустяни 

                            Тростянецького р-ну

Вінницького обл., 24332);

4 - в наряд.