Рішення

від 03.04.2008 по справі 9/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03

квітня 2008 р.  

Справа

№ 9/31  

Господарський

суд Івано-Франківської області у складі 

суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі Олейняш  Еліні Михайлівні розглянувши у відкритому

судовому засіданні  справу

за позовом  Приватного підприємства

"Керен",  вул. Галицька,25, м.

Івано-Франківськ,76018

до відповідача  Приватного підприємця  ОСОБА_1, 

АДРЕСА_1

про визнання права

власності

За участю представників

сторін:

Від

позивача:  Ружицький Віталій Миколайович,

( довіреність  від 03.04.08 року)

Від

відповідача: не з"явились

СУТЬ

СПОРУ:  Заявлено вимогу про  визнання 

за приватним підприємством "Керен" права власності на

завершений будівництвом об'єкт нерухомого майна - торговий комплекс

"Ринок" загальною площею 815,8 м.кв., що розташований за адресою вул.

Тролейбусна, 2 Б в м. Івано-Франківську.

          Представник позивача позовні вимоги

підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування

заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

          01 жовтня 2002 року між виконавчим

комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП "Керен" було укладено

договір оренди земельної ділянки на вул. Тролейбусній площею 0,3070 га

(державна реєстрація договору: № 714 від 01 листопада 2002 року).

          Рішенням господарського суду

Івано-Франківської області від 31 березня 2006 року по справі № А-16/78

приватне підприємство "Керен" визнано володільцем та користувачем

(орендарем) земельної ділянки по вул. Тролейбусній в м. Івано-Франківськ,

площею 0,3070 га, на умовах визначених договором оренди землі від 01 жовтня

2002 року (державна реєстрація договору № 714 від 01 листопада 2002 року) на

строк до 01 листопада 2008 року.

          30 травня 2006 року між ПП

"Керен" та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про спільну

діяльність.

          В 

силу дії розділу 1 вищевказаного договору позивач зобов'язувався

проводити безпосередні будівельні роботи, а відповідач - здійснювати

фінансування вказаних будівельних робіт.

          Представник позивача вказав, що  в порушення взятих на себе зобов'язань за

договором про спільну діяльність від 30 травня 2006 року підприємець ОСОБА_1.

не перераховував на рахунок ПП "Керен" жодних сум грошових коштів як

цього вимагає п. 3.3. договору від 30 травня 2006 року. В результаті   позивач був змушений здійснювати будівництво

торгового комплексу "Ринок" на вул. Тролейбусна в м.

Івано-Франківську за рахунок власних коштів.

          Висновком № 03/01-08

спеціаліста-будівельника Івано-Франківського обласного бюро технічної

інвентаризації було встановлено, що збудований приватним підприємством

"Керен" торговий комплекс "Ринок" по вул. Тролейбусній, 2 в

м. Івано-Франківську відповідає виготовленій проектно-кошторисній документації

та вимогам ДБН В.2.2 - 9 - 99 "Громадські будинки та споруди. Основні

положення", ДБН 360 -92 ** 

"Містобудування. Планування і забудова міських і сільських

поселень".

          01 серпня 2007 року відповідач листом

звернувся до позивача із вимогою про передачу підприємцю ОСОБА_1. 50 % від

загальної площі завершеного будівництвом торгового комплексу "Ринок",

що передбачено п. 4.1.2. договору про спільну діяльність від 30 травня 2006

року.

          В свою чергу, ПП "Керен"

відмовило підприємцю ОСОБА_1. у наданні останньому 50 % від загальної площі

завершеного будівництвом торгового комплексу "Ринок" в зв'язку із

відсутністю будь-яких правових підстав для цього.

          Із посиланням на норми ст. 181,  331, 392, 

526, 629 Цивільного кодексу України представник позивача вказав, що  відповідач фактично не визнає та оспорює право

власності позивача на завершений будівництвом об'єкт нерухомого майна -

торговельний комплекс "Ринок", що розташований по вул. Тролейбусна в

м. Івано-Франківську, що є порушенням прав позивача.

        Представник відповідача    подав суду письмову заяву , в якій зазначив

, що позовні вимоги не визнає та просив здійснювати  розгляд справи без його участі. Письмових заперечень

по суті спору представником відповідача суду не подано.

          Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що  01 жовтня 2002 року між виконавчим комітетом

Івано-Франківської міської ради та ПП "Керен" було укладено договір

оренди земельної ділянки по  вул.

Тролейбусній площею 0,3070 га (державна реєстрація договору: № 714 від 01

листопада 2002 року).

          Рішенням господарського суду

Івано-Франківської області від 31 березня 2006 року по справі № А-16/78  за позовом приватного підприємства  "Керен", вул. Галицька, 25,  м.Івано-Франківськ,76000 до відповідача

Івано-Франківської   міської   ради, вул. Грушевського, 21,

м.Івано-Франківськ,76000, про про визнання права на володіння і користування

земельною ділянкою на умовах визначених договором оренди землі від 01.10.2002

року, приватне підприємство "Керен" визнано володільцем та

користувачем (орендарем) земельної ділянки по вул. Тролейбусній в м.

Івано-Франківську, площею 0,3070 га, на умовах визначених договором оренди

землі від 01 жовтня 2002 року (державна реєстрація договору № 714 від 01

листопада 2002 року) на строк до 01 листопада 2008 року.

          Відповідно до п. 1.2 договору оренди

землі від 01.10.02 року цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації

та будівництва ринку.

          21 липня 2004 року виконком

Івано-Франківської міської ради рішенням № 310 дозволив ПП "Керен"

будівництво критого ринку на орендованій земельній ділянці в мікрорайоні

"Пасічна" на розі вул. Галицької -Тролейбусної.

          06 

липня 2005 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю

м. Івано-Франківська надала позивачу дозвіл № 85  на виконання будівельних робіт з будівництва

критого ринку в мікрорайоні "Пасічна" на розі вул. Галицької-Тролейбусної.

          Судом встановлено, що  30 травня 2006 року між  приватним підприємством  "Керен" та приватним  підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про

спільну діяльність.

          Відповідно до ст 1130 ЦК України за

договором про  спільну  діяльність 

сторони  (учасники) зобов'язуються

спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не

суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання

вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

          Судом встановлено, що спільна

діяльність в спірному випадку здійснювалась без об`єднання вкладів учасників.

          Предметом цього договору є спільна

участь  сторін у будівництві торгового

комплексу "Ринок" на земельній 

ділянці площею 0, 3070 га , що розташована за адресою: вул. Тролейбусна2

в м. Івано-Франківську, в межах та порядку, визначеному цим договором ( п. 1.1

договору від 30.05.06 року).

          Відповідно до п. 1.3 та п. 1.4

вищевказаного договору сторона 1, приватне підприємство "Керен",  здійснює будівництво об"єкта у формі:

фінансування; виконання функцій та дій по виконанню будівельних робіт та

фінансування в межах і на умовах визначених чинним законодавством та цим

договором; у випадку необхідності, залучення інвестицій; в інших формах, не

заборонених чинним законодавством та цим договором. Сторона 2, Приватний

підприємець ОСОБА_1., здійснює будівництво об"єкту у формі: фінансування

будівництва в обумовлених сторонами розмірах.

          Відповідно до п. 2.3.1 договору

сторона 2, приватний підприємець ОСОБА_1., зобов"язана своєчасно

фінансувати будівництво об"єкта. П. 3.3 зазначає, що з моменту укладення

даного договору сторона 2 зобов'язується щомісячно до 15 числа кожного місяця

перераховувати стороні 1 грошові кошти в сумі 55000 (п'ятдесять п'ять тисяч

грн.).

          Відповідно до ст. 629 ЦК України

договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Стаття 526 ЦК України встановлює, що

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

          Однак, суду не подано  належних доказів  перерахування відповідачем коштів  на рахунок позивача згідно умов договору.

        01 серпня 2007 року відповідач листом

звернувся до позивача із вимогою про передачу підприємцю ОСОБА_1. 50 % від

загальної площі завершеного будівництвом торгового комплексу "Ринок",

що передбачено п. 4.1.2. договору про спільну діяльність від 30 травня 2006

року.

          ПП "Керен" відмовило

підприємцю ОСОБА_1. у наданні останньому 50 % від загальної площі завершеного

будівництвом торгового комплексу "Ринок" в зв'язку із відсутністю

будь-яких правових підстав для цього.

          Судом встановлено, що будівництво

торгового комплексу "Ринок" здійснено за рахунок позивача,  що підтверджується наявною в матеріалах

проектно - кошторисною документацією. Будівництво фактично завершено, що

підтверджується наявною в матеріалах справи 

копією висновку  № 03/01-08

спеціаліста-будівельника Івано-Франківського обласного бюро технічної

інвентаризації, де зазначено,  що

збудований приватним підприємством "Керен" торговий комплекс

"Ринок" по вул. Тролейбусній, 2 в м. Івано-Франківську відповідає

виготовленій проектно-кошторисній документації та вимогам   ДБН В.2.2 - 9 - 99 "Громадські будинки

та споруди. Основні положення", ДБН 360 -92 **  "Містобудування. Планування і забудова

міських і сільських поселень".

          Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 ЦК

України право  власності  на нову річ, 

яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не

встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі

своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності

на новостворене  нерухоме  майно 

(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення

будівництва (створення майна).               

          Відповідно до ст. 392 ЦК України власник

майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право

оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним

документа, який засвідчує його право власності.

          Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом

порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються

вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для

правильного вирішення господарського спору.

          Частина 1 ст. 33 ГПК України вказує,

що  кожна сторона повинна  довести 

ті  обставини,  на 

які  вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

          Підтвердження в суді права власності здійснюється за

допомогою спростування в суді установлених фактів або шляхом підтвердження

фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого

речового права. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у

позивача права власності на майно.

          Підтверджуючими документами на спірне

майно у позивача є належним чином погоджена та затвердженна проектна

документація на будівництво, рішення виконавчого комітету Івано-Франківської

міської ради від 21 липня 2004 року № 310, дозвіл Держархбудконтролю № 85 від

06  липня 2005 року на виконання

будівельних робіт, висновок  № 03/01-08

спеціаліста-будівельника Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації.         

          Відповідно до ст. 15 Цивільного

кодексу України  кожна  особа 

має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,

невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу,

який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Кожна особа має право звернутися до

суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (

ст. 16  Цивільного кодексу України).

          За наведених обставин ,  суд вважає позовні вимоги позивача

обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові

витрати слід відшкодувати позивачу з відповідача.

        Керуючись  ст. 124 Конституції України, ст. 15, 16, 331,

392, 526, 629, 1130 Цивільного кодексу України, 

ст. 32, 33 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

          Визнати  за приватним підприємством "Керен",

вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, 76018 ( код 30474608)  право власності на завершений будівництвом

об'єкт нерухомого майна - торговий комплекс "Ринок" загальною площею

815,8 м.кв., що розташований за адресою вул. Тролейбусна, 2 Б в м.

Івано-Франківську.

             Стягнути з відповідача приватного

підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1( код НОМЕР_1) на користь позивача приватного  підприємства 

"Керен", вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, 76018 ( код

30474608): 85 грн. -  витрат по сплаті

державного мита та 118 грн. -  витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Наказ видати позивачу після

набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання.

рішення виготовлено та підписано 09.04.08 року   

Виготовлено в АС

"Діловодство суду" Олейняш 

Е.М.