42/415
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2008 р. № 42/415
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П.- головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Полянського А.Г.,
розглянувши матеріали
касаційних скаргТОВ "Хімагромаркетинг Україна"Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомЕ.І. Дюпон де Немур енд Компані
до
3-тя особаМіністерства охорони навколишнього природного середовища УкраїниТОВ " Хімагромаркетинг Україна"
провизнання наказу частково недійсним,
В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва з 14.05.08 до 28.05.08.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Беляневич В.Е. (дов. від 31.01.08), Мамуня О.С. (дов. від 01.03.07), Гусак А.М. (дов. від 01.03.07), Журкова Т. (дов. від 20.02.07),
відповідача: Сєтова М.О. (дов. від 10.01.08 № 74/19/10-08),
3-тої особи: Пожидаєв І.В. (дов. від 03.03.08),
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою від 27.11.2007 господарського суду м. Києва клопотання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про припинення провадження у справі задоволено, провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою від 31.01.08 Київського апеляційного господарського суду вказану вище ухвалу скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду м. Києва.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, ТОВ "Хімагромаркетинг Україна" та Міністерство охорони навколишнього природного середовища України звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просять її скасувати з огляду на порушення судами норм процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційні скарги залишити без задоволення.
Як було встановлено місцевими господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, предметом позову у даній справі є визнання недійсним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.01.2007 р. № 17 в частині положень про внесення гербіцидного препарату “Карабін, з.п.” до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
Звертаючись з позовом у даній справі, Е.І. Дюпон де Немур енд Компані посилалась на те, що на підставі зазначеного наказу ТОВ “Хімагромаркетинг Україна”, з порушенням установленої процедури, отримало право ввозити на митну територію України, виготовляти, продавати, застосовувати та рекламувати препарат “Карабін, з.п.”, що спричинило порушення прав інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом України № 26336. Так, діюча речовина, з якої складається зареєстрований міністерством гербіцидний препарат “Карабін, з.п.”, –трифлусульфурон-метил –захищена патентом України № 26336 на винахід, виключні права інтелектуальної власності на який належать Е. І. Дюпон де Немур енд Компані.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до абз. 2 п. 5.1. Рекомендацій Вищого господарського суду України “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27 червня 2007 р. № 04-5/120 справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2.-2005.
При цьому судом апеляційної інстанції обгрунтовано взято до уваги той факт, що спір у даній справі виник з порушення прав інтелектуальної власності на винахід позивача за патентом України № 26336 у правових відносинах щодо використання товариством “Хімагромаркетинг Україна” запатентованого винаходу, у яких міністерство законодавчо не уповноважене владно керувати поведінкою позивача, а останній не зобов'язаний виконувати вимоги та приписи міністерства. На думку позивача, зазначене порушення прав інтелектуальної власності, з якого виник спір, стало можливим лише після видання відповідачем оскаржуваного наказу, у зв'язку з чим суд дійшов обгрунтованого висновку, що спір у даній справі не є публічно-правовим, оскільки він виник у правових відносинах, де Міністерство охорони навколишнього природного середовища України не було законодавчо уповноважене владно керувати поведінкою Компанії “Е. І. Дюпон де Немур енд Компані”.
Відповідно до норми п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У цьому зв'язку Київський апеляційний господарський суд обгрунтовано врахував той факт, що Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, видаючи оскаржуваний наказ, не здійснювало у спірних правовідносинах з використання об'єктів інтелектуальної власності владних управлінських функцій щодо Е. І. Дюпон де Немур енд Компані, а тому воно не перебувало при здійсненні управлінських функцій і, відповідно, не має ознак суб'єкта владних повноважень.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 31.01.2008 Київського апеляційного господарського суду у справі № 42/415 залишити без змін.
Головуючий Коробенко Г.П.
Судді Костенко Т.Ф.
Полянський А.Г.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2008 |
Оприлюднено | 26.06.2008 |
Номер документу | 1749599 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Костенко Т.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні