Постанова

від 10.06.2008 по справі 10/75

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/75

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 червня 2008 р.                                                                                    № 10/75  

           Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

   Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

Заступника прокурора Дніпропетровської області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2006 року

у справі№ 10/75 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІКП-Днепр 1"

доДніпропетровської міської ради

треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "Майдан",Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега"

проспонукання до  оформлення договору оренди

за участю представників сторін :

позивача:не з'явились,

відповідача:Коптілов Ю.В. –дов. від 27.12.2007 року,

третіх осіб:не з'явились,

прокуратури:Громадський С.О. посв. № 76

В С Т А Н О В И В:

Справа № 10/75 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України, у складі: головуючий –Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.

В березні  2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІКП-Днепр 1" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Майдан", Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" про зобов'язання Дніпропетровської міської ради передати в оренду земельну ділянку площею 1,2336га за адресою м. Дніпропетровськ, площа Петровського в районні будинку № 1 (кадастровий номер 1210100000:06:102:0010) шляхом укладення договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІКП-Днепр 1" під проектування і будівництво підземного торгівельного комплексу згідно проекту відведення земельної ділянки і землевпорядної справи № 063772.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2006 року у справі № 10/75  (судді Кощеєв І.М), зобов'язано Дніпропетровську міську раду передати в оренду земельну ділянку площею 1,2336га за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Петровського в районі будинку 1 (кадастровий номер 1210100000:06:102:0010) шляхом укладення договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІКП-Днепр 1" під проектування і  будівництво підземного торгівельного комплексу згідно проекту відведення земельної ділянки і землевпорядкувальної справи № 063772.

Стягнуто з Дніпропетровської міської ради  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКП-Днепр 1" 85 грн., витрат по сплаті держмита, 118 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2006 року у справі № 10/75, в якому просить рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким з позові відмовити, мотивуючи касаційне подання тим, що рішення  прийняте з порушення норм матеріального.

Позивач та треті особи  не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників відповідача та прокуратури, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційне подання не  підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України  Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та  постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції розпорядженням голови Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року за № 962 було погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю "Майдан" місце розташування підземного торговельного комплексу на території (попередній кадастровий номер 1210100000:0106:00824 ) на площі Петровського, згідно зі схемою.

На  сесії Дніпропетровської міської ради XXIV скликання 26.02.2003 року було прийнято рішення № 169/7, яким  погоджено місце розташування об'єкту будівництва, юридичній особі ТОВ "Майдан", під будівництво підземного торгового комплексу на площі Петровського м. Дніпропетровська, а також відбулося узгодження місця розташування об'єкта, отримано дозвіл Головного архітектурного управління, управління Земельних ресурсів, Управління екології і природних ресурсів в Дніпропетровській області, міської санепідемстанції, суміжних користувачів.

Крім того, судом встановлено, що Державний комітет України по земельних ресурсах направив Голові постійної комісії з питань містобудівництва, земельних відносин і охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради  лист № 14-22-6/8507 від 04.10.2004 р., в якому зазначено, що згідно з вимогами статей  123, 151 Земельного кодексу України, всі передбачені погодження та документи, що повинні бути оформленими, відносяться, насамперед, до об'єкта, який має бути розміщений на певній земельній ділянці відповідно до вимог законодавства, і, всі погодження, що отримуються як щодо погодження об'єкта, так і щодо погодження проектів відведення земельної ділянки, отримуються саме для розміщення певного об'єкта. При цьому, особа, на замовлення якої погоджується місце розміщення об'єкта і розробляється проект відведення земельної ділянки, у будь - який час може виявити своє бажання щодо відмови від оформлення права на земельну ділянку. Чинне земельне законодавство не містить обов'язковості отримання узгоджень щодо розміщення певного об'єкта та згоди на розроблення однієї і тієї ж самої земельної ділянки декілька разів, якщо ці питання вже були вирішені відповідно до законодавства для іншої юридичної та фізичної особи.

Так, 05.09.2005 року ТОВ "Майдан" відмовилося від оформлення права на вказану земельну ділянку на користь ТОВ "ІКП –Днепр 1", а Дніпропетровська міська рада дала згоду ТОВ "ІКП –Днепр 1"  щодо надання та оформлення земельної ділянки для підземного торгівельного комплексу на площі Петровського м. Дніпропетровська.

Як встановлено місцевим судом, Товариство з обмеженою. відповідальністю "ІКП - Днепр 1" виготовило відповідний проект для проектування і будівництва підземного торгового комплексу, згідно з яким передбачено передачу земельної ділянки на площі Петровського м. Дніпропетровська в районі будинку у №1 площею 1,2336га в оренду строком на п'ять років, для проектування і будівництва підземного    торгівельного комплексу.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Під час виготовлення проекту відводу, ПП "Омега" також відмовилося від частини земельної ділянки, яка знаходиться у приватного підприємства в оренді, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКП - Днепр 1".

Судом першої інстанції також встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІКП - Днепр 1" були оформлені узгодження і дозвіл служб Головного архітектурного управління, Управління економіки Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, місцевої санепідемстанції, Дніпропетровського обласного центру охорони історії культурних цінностей, згоду суміжних землекористувачів, ЗАК "Зеленбуду", Державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен", виготовлені графічні матеріали, зроблені відповідними службами "Висновки щодо, проекту відведення земельної ділянки".

Відповідно до землевпорядної справи за № 063772, Товариству з обмеженою відповідальністю "ІКП- Днепр 1" був виготовлений і виданий акт встановлення меж в натурі № 136410 по площі Петровського в районі будинку №1 м. Дніпропетровська.

До того ж  позивача було введено в державний земельний кадастр за номером 1210100000:06:102:0010, як землекористувача.

Згідно з ст. 193 ЗК України, державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

17.02.2006р., була проведена Державна землевпорядна експертиза Управління землеустрою державного земельного кадастру і державної землевпорядної експертизи, згідно з висновками якої надані матеріали проекту відводу земельної ділянки відповідають вимогам діючого законодавства.

20.02.2006р., виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради прийняв рішення за № 1085 "Про проект рішення міської ради "Про передачу земельної ділянки на площі Петровського у районі будинку № 1 (Кіровський район ) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ІКП-Днепр 1", код ЄДРПОУ 33324804, для проектування та будівництва підземного торговельного комплексу".

Відповідно до вказаного вище рішення, виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради погодився з проектом рішення міської ради "Про передачу земельної ділянки на площі Петровського у районі будинку № 1 ( Кіровський район ) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ІКП- Днепр 1"  код ЄДРПОУ 33324804, для проектування та будівництва підземного торговельного комплексу" із внесенням вказаного питання на розгляд міської ради.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 6 ст. 123 ЗК України проект   відведення   земельної  ділянки  після погодження з відповідними органами  подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк, і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що відповідач в порушення положення п.9 ст. 123 вищезазначеного кодексу не прийняв письмового рішення про відмову у наданні земельної ділянки.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства" зазначається, що спори пов"язані із земельними відносинами, розглядаються в порядку позовного провадження. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. З ст. 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів. Зокрема, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовлені виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування".

Згідно з ст.126 ЗК України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 18 Господарського кодексу України передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Законом України "Про оренду землі", а саме статтею 35, також передбачено, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності ( стаття 1 Закону).

Згідно з статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону ).

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, відповідно до статті 4 Закону є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, як це передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, врахувавши вищевикладене суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до п.6 ч. 2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”  при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.  Згідно з ч.1 ст. 361 зазначеного Закону представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор бере  участь  у  розгляді справ за його позовами,  а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд  і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.  

Згідно із положеннями ч.3 ст.2 зазначеного кодексу прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року  зазначив, що  “державні інтереси” закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави  можуть збігатися повністю,  частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що в даному випадку, звертаючись з поданням в інтересах держави, прокурор мотивував подання тим, що незаконним рішенням суду зачіпаються інтереси держави, проте не вказав в особі якого органу він звернувся з відповідним поданням.

Щодо посилань Заступника прокурора про те, що питання надання земельної ділянки в оренду позивачу не вирішувалося на пленарному засіданні ради –сесії, колегія суддів відзначає, місцевим судом встановлено що таке рішення було прийняте на користь третьої особи –ТОВ "Майдан", яке  в свою чергу відмовилося від оформлення права на вказану ділянку на користь позивача –ТОВ "ІКП-Днепр 1".

За змістом ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується  на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те,  що не передбачено законодавством. З огляду на зазначену норму та положень Закону України "Про оренду землі", на момент вчинення угоди, від позивача не вимагалося знову збирати відповідні для цього документи та отримувати дозвіл сесії.

Отже, посилання Заступника прокурора в касаційному поданні на порушення норма матеріального та процесуального права є безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи та спростовуються висновками викладеними в рішенні суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Дніпропетровська міська рада, права якої, як вважає прокурор, порушені, з 2006 року не зверталася з приводу оскарження даного рішення, а відтак фактично погодилась з його прийняттям.

З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що рішення у справі прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2006 року у справі № 10/75 залишити без змін.

Головуючий                                                                              О. Муравйов

Судді                                                                                          А. Полянський

                                                                                                             Г. Фролова