Рішення

від 12.06.2008 по справі 14770-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14770-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

12.06.2008Справа №2-2/14770-2007

За позовом Приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр", (98310, м. Керч, вул.. Орджонікідзе, 12)

до ЗАТ "Камиш-Бурун", (98310, м. Керч, вул.. Орджонікідзе, 1в)

про спонукання до виконання зобов'язання в натурі

                                                       Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Кручко, предст., довіреність у справі.

Від відповідача : не з'явився

     Суть спору:  

Позивач звернувся у Господарський суд АРК з позовом до відповідача про спонукання відповідача передати позивачу металоконструкції в об'ємі 221,084тон.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за договором  купівлі-продажу №96 від 18.12.2003р. та додатковою угодою №1 від 26.12.2003р. до нього, та не передає в повному обсязі металоконструкції, тоді як позивачем була проведена передоплата вартості металоконструкції у сумі 83100,00грн. (ціна договору). Невиконання відповідачем зобов'язання з передачі металоконструкцій станом на 01.10.2007р. складає 221,084тон, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у суд.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи у тому числі відзив на позов не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.   

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 202 ЦК України, правочини  можуть  бути односторонніми та   дво- чи багатосторонніми (договори).     

Стаття 639 ЦК України, передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.     

Відповідно до ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 662 ЦК України передбачає обов'язок продавця передати товар покупцеві визначений договором купівлі - продажу.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір купівлі –продажу №96 від 18.12.2003р.

Відповідно до п.1.1 договору  продавець – відповідач передає у власність покупця – позивача, а покупець приймає та оплачує металоконструкції.

Сторони у розділі 2 договору передбачили ціну договору та умови поставки товару. Так відповідно до договору та додаткової угоди №1 від 26.12.2003р, сторони передбачили, що за договором продавець реалізує товар по ціні 290,00грн., у тому рахунку 20% ПДВ, за одну тону у об'ємі 206,897 тон, а також по ціні 330,00грн., у тому рахунку 20% ПДВ, за одну тону, у об'ємі 70 тон. Попередній об'єм (вага) по договору складає 276,897 тон. Попередня ціна договору складає 83100,00грн. у тому рахунку 20% ПДВ. (п.2.1, 2.2 договору із змінами внесеними відповідно до додаткової угоди).

Оплата проводиться на умовах 100% передоплати суми, вказаної у п.2.2 договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у продовж 10 днів з моменту підписання договору (п.4.1 договору із змінами внесеними відповідно до додаткової угоди).

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що кінцевий розрахунок за товар, що придбається за договором, проводиться на підставі ваги, вказаного у оформленому сторонами акті приймання – передачі.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Частина 1 статті 693 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу.

У виконання вищенаведеного договору, позивач здійснив попередню оплату товару платіжними дорученнями №100 від 24.12.2003р.на 60 000,00грн. та №104 від 26.12.2003р на 23 100,00грн. на загальну суму 83100,00грн.,  що підтверджується матеріалами справи, у тому числі вказаними платіжними дорученнями та довідками про рахунок.

Відповідач, в свою чергу, у виконання умов договору та додаткової угоди до нього передав позивачу товару у об'ємі 55,813 тон на загальну суму 18 418грн.29коп., що підтверджується актом приймання передачі від 31.3.2004р. та актом звірки розрахунків від 01.10.2004 року підписаним обома сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд пришов до висновку, що позивачем відповідно до договору купівлі-продажу №96 від 18.12.2003р., зі змінами внесеними сторонами додатковою угодою №1 від 26.12.2003р. до нього, було попередньо оплачено товару у об'ємі 276,897 тон на загальну суму 83100,00грн. у тому рахунку 20% ПДВ, відповідачем же було передано товару лише у об'ємі 55,813 тон на загальну суму 18 418грн.29коп.      

Як було встановлено судом, товар в об'ємі 221,084 тони на загальну суму 64 681грн.71коп. залишився не переданим позивачу.

Суд вважає за необхідне дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає за потрібне застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог.

Відповідач не представив суду належних доказів, що спростовують отримання позивачем вищенаведеного товару лише  на 18 418грн.29коп.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач не довів суду ні належне виконання зобов'язань, ні необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 670 ЦК України, якщо  продавець  передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу,  покупець має  право вимагати   передання  кількості  товару,  якої  не  вистачає,  або відмовитися від переданого товару  та  його  оплати,  а  якщо  він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено що, якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

 Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу,  а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Якщо, строк (термін) виконання  боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ст.. 530ЦК України).

Однак, відповідач ні за заявками позивача, ні на письмову вимогу про необхідність виконання прийнятого зобов''про що свідчить підпис у повідомленні про вручення.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.