Постанова

від 06.06.2011 по справі 4-1658/11

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 

                                                                                                    4-1658/11

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

 23.06.2011 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва   Антонова  Н.В., при секретарі Кавун І.М..,  за участю прокурора  Фрича А.В.,  адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Голосіївського району м. Києва від 23.12.2010 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом відкритого викрадення майна ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2010 року скаржник звернувся до суду зі скаргою на постанову про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом відкритого викрадення майна ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, посилаючись на те, що постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам статей 94-98 КПК України в частині наявності даних, що вказують на існування ознак злочину.

Захисник скаржника в судовому засіданні скаргу просив задовольнити, а постанову про порушення кримінальної справи скасувати. Вважає, що при винесенні постанови про порушення кримінальної справи були відсутні достатні приводи та підстави до її порушення.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Представник особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на її необгрунтованість та зазначив, що приводом для порушення кримінальної справи стала заява потерпілої, а підставами - покази свідків, а також інші докази, які були зібрані слідчим в ході розслідування кримінальної справи.

Суд, заслухавши думку захисника скаржника та прокурора, думку представника особи, за заявою якої було порушено кримінальну справи, дослідивши надані матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, приходить до висновку, що слідчим при порушенні кримінальної справи не були додержані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд першої інстанції, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи на досудових стадіях процесу повинен перевіряти лише наявність приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.  

 Згідно ст. 98 ч. 1 КПК України передбачено, що при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.   

В постанові про  скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом відкритого викрадення майна ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України не зазначені приводи та підстави до її порушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про недотримання під час прийняття рішення про порушення кримінальної справи вимог закону стосовно наявності приводів до порушення такої і їхнього належного формулювання в постанові.

Під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен, відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, перевіряти законність джерел отримання даних, які стали підставами для порушення справи. Виходячи з вимог вказаної норми, ці дані можуть бути покладені в основу рішення про порушення кримінальної справи тільки за умов їхнього збирання і закріплення в спосіб, визначений законом, а також належного процесуального оформлення.  

На думку суду інші, наявні в матеріалах, дані в своїй сукупності не можуть були достатніми для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, а тому оскаржувана постанова в цій частині винесена передчасно, без всебічної перевірки та врахування всіх фактичних обставин подій, а тому підлягає скасуванню.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд

                                                    П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Голосіївського району м. Києва від 23.12.2010 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом відкритого викрадення майна ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України задовольнити.

Постанову прокурора Голосіївського району м. Києва від 23.12.2010 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом відкритого викрадення майна ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України  - скасувати.   

На постанову може бути подана апеляція протягом семи діб.   

Суддя