Рішення

від 02.06.2008 по справі 3/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

02.06.2008                                                                                            Справа  № 3/138

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді  Ушак І.Г.  у відкритому судовому засіданні за участю представників:  

позивача – не з'явився;

відповідача – Мельзаковський В.Ф., в.о. начальника; Буря О.О., представник за  довіреністю;  

розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Алекс”, м. Львів до Державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській області”, м. Ужгород   

СУТЬ СПОРУ: про стягнення  заборгованості  на суму 251405 грн., що включає: основний борг на суму 175246 грн., інфляційні нарахування та 3 % річних  відсотків за період з 2.10.03 по 20.10.06 відповідно на суми 59274 грн., 16885 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 23.10.06р.)

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідачем не проведено у повному обсязі оплату за одержаний товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість останнього перед позивачем  на суму 175246 грн.   в частині основного боргу.

Справа знаходиться на новому судовому розгляді відповідно до  постанови Вищого  господарського суду України від 28.11.07р. із вказівкою  про необхідність дослідження та надання правової оцінки доводам відповідача щодо укладеності договорів купівлі продажу від 29.08.03 та від 1.09.03, щодо завершення спірних відносин  із завершенням 8.10.03 дії зазначених договорів, щодо зобов'язань відповідача по сплаті вартості автомобілів на підставі цих договорів.

          Справа провадженням була зупинена до завершення  розгляду Верховним Судом України касаційної скарги  на зазначену постанову Вищого  господарського суду України.

          Провадження у справі було поновлено 7.05.08 після  повернення її Верховним Судом України до господарського суду Закарпатської області для розгляду по суті.

Відповідач письмово та його представники у ході нового судового розгляду проти позову заперечують,  вважаючи, зокрема, що особа, яка підписала позов, такими повноваженнями не наділена з огляду на статут позивача; що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи Цивільного кодексу України (ЦКУ 2003р.), оскільки ці відносини закінчилися до набуття чинності зазначеного кодексу;   відсутніми зобов'язання перед  позивачем по сумі основного боргу, а відтак, і по сумах інфляційних  нарахувань та річних відсотків, з огляду на відсутність письмових договірних відносин (укладені письмові договори вважає такими, що втратили чинність 8.10.03р. у зв'язку з тим, що ним не здійснено попередньої оплати товарів –п. 2.2 договорів) та недійсність усних угод сторін в силу ст. 44 ЦКУ 1963р.

          Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, двічі не забезпечив участі уповноваженого представника у засіданні суду (22.05.08, 2.06.08), не повідомивши про причини його неявки.

За наведених обставин спір вирішується за наявними у  матеріалах справи документами у порядку ст.  75 Господарського процесуального кодексу України

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

          Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що

-  29.08.03р.та 01.09.03р. сторонами були укладені договори купівлі-продажу автомобіля №№ 2317, 23217/1, предметом яких були відповідно  автомобілі „Skoda Oktavia” на суму 200000 грн. та „Skoda Oktavia” на суму            100000 грн. За умовами договорів (п. 1.1, 5.1-5.2) продавець –позивач у справі -  зобов'язався замовити, доставити, передати у власність автомобіль, покупець –відповідач у справі – зобов'язався, у свою чергу,  прийняти автомобілі та заплатити  їх вартість.  За текстом договорів передбачено умови розрахунку (п. 3.2.), згідно яких покупець оплачує товар шляхом внесення 100% суми договору на підставі виставленого продавцем рахунку на розрахунковий  рахунок продавця, та право продавця (п. 5.2.1) анулювати замовлення при невиконанні покупцем  п. 3.2.  Термін дії договорів визначено п. 2.1, згідно якого договори вступають в силу з моменту підписання та діють до остаточного виконання сторонами зобов'язань. За текстом договорів передбачено також, що вони втрачають силу при  невиконанні покупцем п. 3.2 і п. 3.3 (при цьому такий пункт відсутній у договорах) протягом 3-х банківських днів;

          - 12.09.03р. відповідач видав довіреність серії ЯЖЦ № 753996, якою уповноважив Пархоменко О. А. на  одержання від  позивача автомобілів „Шкода-Октавія” в кількості 3 шт.;

-  22.09.03р. відповідач платіжним дорученням № 313_9МО25/ сплатив позивачу 26000 грн. із зазначенням призначення платежу –«за автомобіль Шкода зг. дог. 2301/1 від 1.09.03р.»;

- 02.10.03р. представник відповідача на підставі видаткової накладної № АЛ-0000325  одержав від позивача три автомобілі загальною вартістю 331746 грн. („Oktavia Eleganse 1/8/110 kw-8711532”, „Oktavia Eleganse 1/8i/110 kw-8711615” вартістю по 79134,17 грн.  та „Supero Eleganse 1/8/110 kw-9041474” вартістю 118186,66 грн.;   

- 30.09.03р. та 15.10.03р. позивачем на відпущені автомобілі видано податкові накладні №№ АЛС–02619, АЛС-02765 відповідно на суми 26000 грн. та  305746 грн.;

- за період з 02.10.03р. по  28.12.04р. відповідач сплатив позивачу частковими платежами суму 130500 грн. із зазначенням призначення платежу – «за автомобіль Шкода зг. дог. 2301/1 від 1.09.03р.».

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін,  що послугували підставою спору у даній справі,  виникли внаслідок укладення  ними договорів про купівлю-продаж двох автомобілів загальною вартістю 30000 грн. та вчинення інших конклюдентних дій –видачі довіреності на придбання трьох автомобілів; передачі-прийому за накладною трьох автомобілів загальною вартістю 331746 грн.; часткової оплати вартості автомобілів на суму 156500 грн. (включаючи попередню оплату) –що свідчать про їх  волевиявлення на встановлення правовідносин з купівлі-продажу трьох автомобілів та, власне, встановлення таких правовідносин. При цьому, за приписами ст. 154 Цивільного кодексу УРСР (1963р. - чинного станом на час виникнення спірних правовідносин сторін) обмін документами –довіреністю та накладною –здійснений сторонами також є формою укладення письмової угоди.

 Відповідно до ч. 1 ст. 42 цього ж кодексу  угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній), відповідно до ст. 44 - у письмовій формі  повинні укладатися, зокрема, угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою.

За приписами глави 20 зазначеного кодексу, якою регламентовано договірні зобов'язання з купівлі–продажу, відсутні вимоги щодо встановленої форми договорів   купівлі-продажу автомобілів  

Відповідно до ч. 2 ст. 42 цього кодексу угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.

Таким чином, сторони шляхом укладення договорів від 29.08.03р.та 01.09.03р. та обміну документами –довіреністю від12.09.03р. та видатковою накладною 02.10.03р. –уклали письмову угоду щодо купівлі-продажу трьох автомобілів вартістю 331746 грн. При цьому, письмовою угодою у формі обміну документів сторони визначили її предметом три автомобілі зазначеною вище вартістю взамін раніше узгодженого договорами предмету купівлі-продажу –двох автомобілів вартістю 300000 грн., відповідач прийняв на себе зобов'язання по оплаті їх вартості із посиланням на умови договору від 1.09.03р. шляхом здійснення  наступних  часткових оплат у період з 02.10.03р. по  28.12.04р.  

Наведеним спростовуються доводи відповідача про втрату 8.10.03  чинності договорів від 29.08.03р. та 01.09.03р. у зв'язку з нездійсненням відповідачем попередньої оплати, а відтак спростовуються також доводи щодо відсутності зобов'язань відповідача по сплаті вартості автомобілів на підставі цих договорів, зокрема, та з огляду на відсутність письмових договірних відносин. До того ж,  за змістом п. 5.2.1 договорів сторони передбачили право, а не обов'язок, продавця   анулювати замовлення при невиконанні покупцем вимог  п. 3.2 щодо попередньої оплати вартості автомобілів.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що внаслідок укладення письмової угоди сторонами було досягнуто домовленості щодо купівлі-продажу трьох автомобілів вартістю 331746 грн., відповідачем здійснено часткову попередню оплату, одержано автомобілі, тому виникло його зобов'язання    перед позивачем по оплаті їх загальної вартості. Зазначене зобов'язання  відповідачем не виконано у повному обсязі, внаслідок чого виникла його заборгованість перед позивачем на суму 175246 грн., що є предметом даного спору в частині основного боргу.

          За загальними приписами Цивільного кодексу УРСР 1963р., чинного станом на час виникнення спірних правовідносин сторін, та за приписами  Цивільного кодексу України 2003р.,  оскільки права та обов'язки сторін у спірних відносинах продовжують існувати після набрання ним чинності - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання та порушення у зв'язку з цим цивільних прав,  кожна особа має право на захист свого цивільного права у спосіб визначений законом.

З огляду на наведені фактичні обставини справи, приписи цивільного законодавства та виходячи із загальних засад добросовісності, справедливості у цивільних та господарських відносинах та загальних умов виконання зобов'язань  (ст.ст. 3, 11, 526 Цивільного кодексу  України 2003р.), суд дійшов висновку, що ,порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за отримані автомобілі  на суму 175246 грн.  

При цьому, суд  приймає до уваги, що заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність повноважень директора ТОВ „Компанія Алекс” Струк О.С. на підписання позовної заяви, спростовуються письмовими поясненнями представника позивача від 12.10.2006р. (арк. справи 108) щодо помилкового зазначення в тексті позовної заяви ініціалів директора товариства  «С»замість «Ф»та долученими до матеріалів справи Протоколом № 1 зборів учасників ТзОВ ”Компанія Алекс” від 24.05.2004 року про призначення на посаду директора ТзОВ „Компанія Алекс” Струка О. Ф., Контрактом № 2 з директором ТзОВ „Компанія Алекс” від 24.05.2006 року, укладеним з гр. Струк  О.Ф. строком на два роки, відповідно до якого директор має право без довіреності діяти від імені товариства, представляти його інтереси у всіх вітчизняних та іноземних підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та інше, а також п. 6.3. статуту ТОВ „Компанія Алекс”, затвердженого загальними зборами учасників від 22.03.2006 року, зареєстрованого Державним реєстратором 23.03.2006 року, згідно якого регулювання генеральним директором оперативної поточної діяльності директора виражається в самостійному визначенні та зміні його компетенції. Компетенція директора визначена вищевказаним контрактом № 2 з директором ТзОВ „Компанія Алекс” від 24.05.2006 року, підписаним генеральним директором Кільдіяровим О.М.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за період з 2.10.03 по 20.10.06 нараховано  інфляційні  втрати та 3 % річних  відсотків   відповідно на суми 59274 грн., 16885 грн., які за  приписами ст. 214 Цивільного кодексу УРСР 1963р. та ст. 625 Цивільного кодексу України належить стягнути з відповідача на  користь позивача.

Таким чином, всього до стягнення з  відповідача на користь позивача належить сума  251405 грн.  

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України  судові витрати сплачені позивачем  за розгляд даної справи на загальну суму   2632,46 грн., включаючи державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, належить відшкодувати позивачеві за рахунок відповідача

Керуючись  ст.ст. 42-44, 151, 154, 161, 214, 224-240 Цивільного кодексу УРСР 1963р., ст.ст. 3, 11, 509, 526, 625, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень   Цивільного кодексу України 2003р., ст. ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85   Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

          Стягнути з Державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській області” (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 31266856) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Алекс” ( м. Львів, вул. Яцкова, 25/16, код ЄДРПОУ 25550807) заборгованість на суму 251405 грн., включаючи основний борг, інфляційні нарахування та річні відсотки, та у відшкодування судових витрат  - суму 2632,46 грн. (дві тисячі шістсот тридцять дві грн. 46 коп.).

 Дане рішення   набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 13.06.08

         Суддя                                                                                          Ушак І.Г.